Справа № 404/998/17

Номер провадження 2-а/404/243/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючої судді - Панфілова А. В.

при секретарі - Мосійчук А. Г.

розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за адміністративним позовом Кропивницького об»єднаного ОСОБА_1 Пенсійного фонду України Кіровоградської області до ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 53362778 від 08.02.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження прийняту державним виконавцем Улюшевим Б.В. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 08.02.2017 року по ВП № 53362778 в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного

територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 знаходиться виконавчий лист про зобов'язання Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області провести перерахунок пенсії (згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІП «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 11.05.2016 № 18-249 вих.-16 про заробіток, для перерахунку пенсії в розмірі 60 % від суми заробітку годувальника за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з дня звернення із заявою про перерахунок, тобто з 02.06.2016 року.

Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області повідомляє, що управління 31.01.2017 року отримали ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 року про повернення апеляційної скарги управління без розгляду. В зв'язку з набранням чинності постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі № 404/4019/16а 17.01.2017 року та факту, який підтверджується вхідним штампом управління про те , що управління про це дізналися 31.01.2017 року.

ОСОБА_1 розпочало виконання рішення суду по справі № 404/4019/16а 03.02.2017 року, що підтверджено розпорядженням № 805924 від 03.02.2017 року. Нарахована за рішенням суду по справі № 404/4019/16а сума за період з 02.02.2016 року по 28.02.2017 року становила 19706,47 грн.

Дана сума була включена в відомість на березень 2017 року, так як виплатні документи на березень формуються до 25 лютого.

Розмір пенсії після перерахунку становить 6158,89грн. , що підтверджується розпорядженням від 03.02.2017р. та довідкою управління. Але в зв'язку з зверненням особи до органів ДВС управління вчинили всі дії по замовленню додаткових коштів та виплаті коштів в лютому 2017 року.

Сума нарахована за період з 02.02.2016 по 28.02 2017 року та виплачена в лютому 2017 року - 19706,47 грн. Нарахування проведено за розпорядженням від 03.02.2017 року за № 805924, тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виплата коштів в сумі 19706,47грн підтверджується платіжним дорученням № 685 від 15.02.2017року.

Сума 19706,47 грн. складається з щомісячної суми доплати до пенсійної виплати, яка проводилася з 02.02.2016 по 31.01 2017р.

ОСОБА_1 виконано рішення суду по справі № 404/4019/16а, про зобов'язання Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області провести перерахунок пенсії (згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 11.05.2016 № 18-249 вих.-16 про заробіток, для перерахунку пенсії в розмірі 60 % від суми заробітку годувальника за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з дня звернення із заявою про перерахунок, тобто з 02.06.2016 року та здійснено виплату щомісячної пенсійної виплати.

Державний виконавець не вчиняв жодних дій по виконанню даного рішення суду, управління дане рішення виконало добровільно в повному обсязі, але обставини по надходженню коштів не залежать від управління так як кошти управління отримує від Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області.

ОСОБА_1 фінансується Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області в межах щомісячної потреби на виплату пенсій, для виконання рішень суду додатково визначається потреба в коштах.

Відповідно до Конституції України видатки держави здійснюються відповідно до Державного Бюджету, затвердженого на відповідний рік. Таким чином управління не має змоги виплати кошти за рішенням суду так як ці кошти не були закладеними у відповідний Бюджет і управління не може проводити не профінансовані державні програми.

Виконання ж рішення суду в частині виплати коштів можливе лише при надходженні коштів на рахунок за певним кодом програмної класифікації видатків.

Про фактичне виконання рішення суду, самостійно, управлінням проінформовано державного виконавця.

Рішення суду саме стосувалося перерахунку пенсії управлінням було проведено перерахунок і здійснено доплату в межах отриманих коштів з метою не допущення нецільового використання коштів.

При цьому державний виконавець прийняв рішення про стягнення виконавчого збору по ВП 53362778. Вважають, що при вчиненні даних дій відповідачем порушено законні інтереси управління та діючі норми права, а тому представник позивача просить задовольнити позов повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області надано заперечення проти позову з посиланням, що 07.02.2017 року на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - відділ) надійшла заява про примусове виконання, а також виконавчий лист № 404/4019/16-а, 2а/404/1056/16 від 24.11.2016 року про зобов'язання Кіровоградського об'єднаного управління пенсійного фонду України Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 (згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 11.05.2016 №18-249 вих.-16 про заробіток, для перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми заробітку годувальника за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з дня звернення із заявою про перерахунок, тобто з 02.06.2016 року.

Положеннями статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей ОСОБА_4, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, як виконавчі листи.

Відповідно до отриманих документів, на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 08.02.2017 року. ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» пов'язує необхідність сплати виконавчого збору із фактом пред'явлення виконавчого документа до виконання та винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Дану постанову направлено боржнику до виконання, а стягувачу до відома.

Згідно відстеження пересилання поштових відправлень постанову про відкриття даного виконавчого провадження вручено боржнику 10.02.2017 року.

20.02.2017 року до відділу надійшов лист за підписом начальника Кропивницького об'єднаного управління пенсійного фонду Кіровоградської області щодо виконання даного виконавчого провадження із додатками, серед яких копія платіжного доручення №685 від 15.02.2017 року про виплату стягувачу коштів.

22.02.2017 року до відділу надійшла ухвала Кіровського районного суду м.Кіровограда про призначення судового засідання за адміністративним позовом про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №53362778.

Законодавець пов'язує «справляння виконавчого збору з примусовим виконанням рішення суду». Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, роз'яснює положення ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Вона встановлює, що виконавчий збір справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Дане положення нового закону кореспондується зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за якою виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за ... заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Тобто, вищевказаний закон не вимагає застосування державним виконавцем певних заходів примусового виконання рішення для початку примусового виконання. Пред'явлення виконавчого документа із заявою стягувача, виходячи із ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» і є початком примусового виконання рішення та як наслідок зобов'язує до стягнення виконавчого збору.

П. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового, виконання рішень вказує, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.

Більше того, сама форма постанови про відкриття виконавчого провадження, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження передбачає обов'язкову вказівку рядка із сумою виконавчого збору, що потребує стягнення з боржника.

Навіть часткової виплати коштів до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не здійснено. З огляду на це, у постанові про відкриття виконавчого провадження і вказано суму виконавчого збору необхідну до стягнення.

Крім того, чинне законодавство не передбачає скасування постанови про відкриття виконавчого провадження або нестягнений виконавчого збору у разі часткового виконання рішення боржником. Тобто, те що боржник зауважує, що розпочав виконувати певні дії щодо виконання рішення суду не свідчить про те, що рішення суду виконано. Резолютивна частина відповідного рішення суду та виконавчий документ містять єдине формулювання, що потребує виконання боржником - нарахувати та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІУ пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1058-ІУ непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Положення щодо періодичного характеру пенсійних виплат у зв'язку з чим виконавчий збір не сплачується не поширюється на процес перерахунку та виплату різниці між фактично виплаченою та перерахованою сумою пенсії стягувачу.

Також зазначимо, що дане рішення має немайновий характер - «зобов'язати перерахувати та виплатити». Таким чином, зміст виконавчого документа не передбачає стягнення коштів з боржника (тим паче здійснення ним періодичних платежів), а зобов'язання здійснити перерахунок та виплату.

У свою чергу, згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язок подання декларації про доходи та майно покладається лише у разі виконання рішення майнового характеру.

Загалом позов боржника зводиться до фактичної вказівки певної норми Закону України «Про виконавче провадження», яка не застосовується до нашого конкретного випадку. Жодних аргументів або доказів, які б стверджували, що виконавчий документ, який перебуває на виконанні у відділі має майновий характер або те, що виплата перерахованих коштів є періодичним платежем у позові відсутні, як і взагалі підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зокрема, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а не підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Судом встановлено наступні факти.

07.02.2017 року на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - відділ) надійшла заява про примусове виконання, а також виконавчий лист № 404/4019/16-а, 2а/404/1056/16 від 24.11.2016 року про зобов'язання Кіровоградського об'єднаного управління пенсійного фонду України Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 (згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 11.05.2016 №18-249 вих.-16 про заробіток, для перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми заробітку годувальника за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з дня звернення із заявою про перерахунок, тобто з 02.06.2016 року.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей ОСОБА_4, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, як виконавчі листи.

Відповідно до отриманих документів, на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 08.02.2017 року. ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» пов'язує необхідність сплати виконавчого збору із фактом пред'явлення виконавчого документа до виконання та винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Дану постанову направлено боржнику до виконання, а стягувачу до відома.

Згідно відстеження пересилання поштових відправлень постанову про відкриття даного виконавчого провадження вручено боржнику 10.02.2017 року.

20.02.2017 року до відділу надійшов лист за підписом начальника Кропивницького об'єднаного управління пенсійного фонду Кіровоградської області щодо виконання даного виконавчого провадження із додатками, серед яких копія платіжного доручення №685 від 15.02.2017 року про виплату стягувачу коштів.

Втім, 22.02.2017 року, до відділу надійшла ухвала Кіровського районного суду м.Кіровограда про призначення судового засідання за адміністративним позовом про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №53362778.

Законодавець пов'язує «справляння виконавчого збору з примусовим виконанням рішення суду». З цим твердженням позивача варто погодитись, але останнім не вірно розтлумачено зв'язок примусового виконання рішення суду та стягнення виконавчого збору.

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, як вже зазначалось роз'яснює положення ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Вона встановлює, що виконавчий збір справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Дане положення нового закону кореспондується зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за якою виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за ... заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Тобто, вищевказаний закон не вимагає застосування державним виконавцем певних заходів примусового виконання рішення для початку примусового виконання. Пред'явлення виконавчого документа із заявою стягувача, виходячи із ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» і є початком примусового виконання рішення та як наслідок зобов'язує до стягнення виконавчого збору.

П. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового, виконання рішень вказує, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.

Більше того, сама форма постанови про відкриття виконавчого провадження, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження передбачає обов'язкову вказівку рядка із сумою виконавчого збору, що потребує стягнення з боржника.

Навіть часткової виплати коштів до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не здійснено. З огляду на це, у постанові про відкриття виконавчого провадження і вказано суму виконавчого збору необхідну до стягнення.

Крім того, чинне законодавство не передбачає скасування постанови про відкриття виконавчого провадження або нестягнений виконавчого збору у разі часткового виконання рішення боржником. Тобто, те що боржник зауважує, що розпочав виконувати певні дії щодо виконання рішення суду не свідчить про те, що рішення суду виконано. Резолютивна частина відповідного рішення суду та виконавчий документ містять єдине формулювання, що потребує виконання боржником - нарахувати та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІУ пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1058-ІУ непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Положення щодо періодичного характеру пенсійних виплат у зв'язку з чим виконавчий збір не сплачується не поширюється на процес перерахунку та виплату різниці між фактично виплаченою та перерахованою сумою пенсії стягувачу.

Так, відповідно до висновку Верховного Суду України про правильне застосування положень статей 1 та 6 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-ГУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі — ОСОБА_4 № 1058-ІУ) зазначає, що встановлення зобов'язання з нарахування і виплати підвищення до пенсії..., яке є додатковою виплатою особам, які визнані такими, що мають на нього право та неможливості обмеження таких нарахувань і виплат певним часовим проміжком.

Аналогічно до цього, у нашому випадку, на відміну від самої пенсії, виплата коштів внаслідок перерахунку є додатковою виплатою; має разовий характер та за своєю роллю не є періодичним платежем.

Дане рішення має немайновий характер - «зобов'язати перерахувати та виплатити». Таким чином, зміст виконавчого документа не передбачає стягнення коштів з боржника (тим паче здійснення ним періодичних платежів), а зобов'язання здійснити перерахунок та виплату.

У свою чергу, згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язок подання декларації про доходи та майно покладається лише у разі виконання рішення майнового характеру.

Загалом позов боржника зводиться до фактичної вказівки певної норми Закону України «Про виконавче провадження», яка не застосовується до конкретного випадку. Жодних аргументів або доказів, які б стверджували, що виконавчий документ, який перебуває на виконанні у відділі має майновий характер або те, що виплата перерахованих коштів є періодичним платежем у позові відсутні, як і взагалі підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зокрема, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а не підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову повністю, оскільки відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», непередбачено оскарження постанови в частині виконавчого збору, а тому позов є необґрунтованим та безпідставним .

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Кропивницького об«єднаного ОСОБА_1 Пенсійного фонду України Кіровоградської області до ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 53362778 від 08.02.2017 року, відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда

ОСОБА_5