ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року

Справа № 911/2282/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:

Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Кондратової І.Д., Могил С.К.

розглянувши касаційну скаргу

дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017

у справі

№ 911/2282/15 Господарського суду Київської області

за позовом

дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД"

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000"

про

стягнення 549 901,80 грн

за участю представників сторін:

позивача: Ящишина А.Ф.,

відповідача: Шевченко Г.М., Долід М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД" звернулося до господарськог суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" про стягнення 549 901,80 грн. збитків.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по забезпеченню схоронності зерна, переданого йому на зберігання, відповідно до договору складського зберігання, було повернуто 1033,65 тонн пошкодженого насіння ріпаку із вмістом генетично модифікованих організмів (ГМО), в результаті чого позивачу було завдано збитків у розмірі суми, на яку знизилася ринкова вартість такого ріпаку, що складає 549 901,80 грн.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Після нового розгляду рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі №911/2282/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та рішення місцевого господарського суду від 14.04.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 11.08.2014 між ЗАТ Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД", як покупцем та ТОВ "Агропромисловий комплекс "Насташка", як продавцем укладено Договір поставки № 40-13-14-0014 відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця ріпак продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2014 року у кількості 600,00 тонн, загальною вартістю 2820000 грн. з ПДВ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар. (т.І, а.с. 44-47).

19 серпня 2014 року між ЗАТ Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД", як покупцем та ТОВ "Агротрейд-2000", як продавцем укладено Договір поставки № 40-13-14-0018 відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця ріпак продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2014 року у кількості 480,00 тонн загальною вартістю 2328000 грн. з ПДВ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар (т.І, а.с. 48-51).

За змістом п. 2.1. Договорів поставки ріпак має бути генетично не модифікованим.

У п. 2.3. Договорів поставки визначено, що якість поставленого Товару визначається виробничо-вимірювальною лабораторією Покупця (або лабораторією іншого пункту поставки Товару). У випадку виникнення спорів щодо якості Товару Продавець, за згодою Покупця, має право здійснити незалежну перевірку якості зерна в установах Всеукраїнського Державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП "Укрметртестстандарт") та/або установах Державної хлібної інспекції України за свій рахунок. Якість Товару, визначена ДП "Укрметртестстандарт"/ДХ1, є остаточною.

За договорами поставки № 40-13-14-0014 від 11 серпня 2014 року та № 40-13-14-0018 від 19 серпня 2014 року, ЗАТ Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД", закупив та відповідно до актів приймання-передачі № 35 від 12.08.2014 та № 37 від 19.08.2014, передав на зберігання ТОВ "Агротрейд-2000", ріпак продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2014 року у кількості 1079139 кг ( т. І а.с. 54-55).

Після проведення випробування ріпаку, відібраного за актами відбору проб зерна 18.07.2014 р. з партії 2000 т. та 31.07.2014 р. з партії 1300т (т.ІІ, а.с. 8, 11), випробувальною лабораторією Державного підприємства "Київоблстрандартметрологія" Мінекономрозвитку України, яка має акредитацію та діє відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 7025:2006, надано два протоколи випробувань №1371 ПР від 25.07.2014 та №1477 ПР від 07.08.2014, згідно яких зазначено, що за результатами випробувань зерна, наявність генетично модифікованих організмів не виявлено. Дане випробування проводилося за двома лініями: цільової послідовності промотора 35S вірусу мозаїки цвітної капусти (CaMV), термінатор NOS (наполін синтез) із Agrobacterium tumefaciens (т.І, а.с. 56-58, 59-60).

Позивач з даними протоколами випробувань погодився та заперечень не мав, додаткову перевірку не проводив, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Також судами було встановлено, що 12.08.2014 між Дочірнім підприємством ЗАТ Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД" (далі - позивач), як поклажодавцем та ТОВ "Агротрейд-2000" (далі - відповідач), як зерновим складом укладено Договір складського зберігання зерна №23 (далі - договір), згідно якого поклажодавець зобов'язався передати зернові та олійні культури врожаю 2014 року, а зерновий склад зобов'язався прийняти його за плату на зберігання на умовах, визначених договором (т.І, а.с. 37-41).

За умовами п. 1.3. Договору зерновий склад зберігає зерно поклажодавця спільно з іншим зерном, тобто знеособлено в зерносховищах.

Відповідно до п. 2.1 Договору приймання зерна за кількістю проводиться шляхом зважування на автомобільних вагах зернового складу, за якістю - шляхом проведення аналізу лабораторією зернового складу згідно методик, передбачених державними стандартами та діючими інструкціями.

Згідно п. 2.2 Договору якість зерна, що зберігається, повинна відповідати чинним державним стандартам. У разі невідповідності якісних показників зерна нормам стандартів, зерновий склад здійснює за рахунок поклажодавця доробку зерна до відповідних показників якості без додаткової згоди поклажодавця.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що приймання зерна зерновим складом здійснюється на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, а також усіх супроводжувальних документів згідно чинного законодавства, в тому числі в обов'язковому порядку надходження зерна має супроводжуватися свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів, документів про вміст ГМО, карантинним сертифікатом, а по ріпаку - документ про вміст ерукової кислоти та глюкозинолатів.

На виконання зазначеного договору позивачем було передано на зберігання відповідачу 1079,139 тон насіння ріпаку 1-го класу, ДСТУ 4966:2008 "Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови", що підтверджується складськими квитанціями на зерно №88 від 12.08.2014 р. у кількості 599127 кг (переоформлено з ТОВ "Агропромисловий комплекс "Насташка") та №91 від 19.08.2014 у кількості 4800120 кг (переоформлено з ТОВ "Агротрейд-2000") (т.І, а.с. 42, 43).

Карткою аналізу зерна (форма № 47) № 17 від 12.08.2014 р. щодо партії зерна ТОВ "Агропромисловий комплекс "Насташка" масою 599127 кг підтверджується відбір проби зі вказаної партії та визначено відповідні якісні показники вказаного зерна (т.І, а.с. 53).

Карткою аналізу зерна (форма № ЗП-3) № 19 від 19.08.2014 р. щодо партії зерна ТОВ "Агротрейд-2000" масою 480012 кг підтверджується відбір проби та визначено відповідні якісні показники вказаного зерна (т.І, а.с. 52).

У вказаних картках інформації щодо генної модифікації вказаних проб не зазначено та вказано, що зерно відповідає ДСТУ-4966:2008.

Якість прийнятого на зберігання зерна відповідно до зазначених карток аналізу, протоколів випробувань та складських квитанцій відповідала стандартам ДСТУ 4966:2008 для насіння ріпаку 1-го класу.

Крім того, Довідкою відповідача від 13.07.2015 р. № 42 підтверджується, що в період з 29.06.2014 по 19.08.2014 на елеваторний комплекс ТОВ "Агротрейд-2000" надійшло насіння ріпаку урожаю 2014 року в загальній кількості 5 634 820 кг. На весь об'єм було проведено дослідження на показники безпеки та вмісту ГМО, що підтверджується протоколами випробувань - № 1284 ПР від 07.07.2014, № 1308 ПР від 17.07.2014, № 1371 ПР від 25.07.2014, № 1408 ПР від 25.07.2014, №1477 ПР від 07.08.2014, за результатами яких вмісту ГМО у ріпаку в кількості 5 634 820 кг не виявлено (т.ІІ, а.с. 114, 117-129).

20 березня 2014 року між ДП ЗАТ Теувес Холдинг (THEEUWES HOLDING B.V.) "Тегра Україна ЛТД" (клієнт) та ТОВ "Компанія "Мелагрейн" (експедитор) укладено договір №200314/287-э на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу, згідно якого клієнт доручив, а експедитор зобов'язався за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з здійсненням перевезення зернових та олійних вантажів клієнту, а також продуктів їх переробки залізничним транспортом при здійсненні перевезень в межах України та/або на експорт (т.І, а.с. 86-90).

Відповідно до п. 2.1.5 зазначеного Договору експедитор зобов'язався представляти інтереси клієнта в пунктах відвантаження (елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних підприємствах, комбінатах хлібопродуктів та ін. - зерновий склад).

Згідно п. 2.1.12 Договору, експедитор зобов'язався проводити при навантаженні контроль кількості та якості вантажу на предмет відповідності показників, зазначених клієнтом в заявці на перевезення вантажу та у договорі ЗЕД, а також визначених в складській квитанції з показниками якості товару в свідоцтві якості, виданому елеватором та/або в сертифікаті якості.

Відповідно до п.4.6 Договору при визначенні лабораторією порту (отримувача) невідповідності показників якості вантажу в вагонах, що прибули, з показниками якості в наданих документах (сертифікат, свідоцтво про якість), клієнт має письмово протягом 24 годин повідомити експедитора про зазначену невідповідність. Експедитор за власний рахунок вирішує дане питання з підприємством зернового складу відправлення. У випадку неможливості подальшого експорту товару, експедитор зобов'язаний в найкоротший термін, за власний рахунок провести повернення даного вагону на станцію відправлення на адресу зернового складу.

На вимогу позивача, 22.08.2014 р., 23.08.2014 р., 27.08.2014р. відповідач відвантажив ТОВ "Компанія "Мелагрейн" 17 вагонів загальною кількістю 1033,65 тонн ріпаку, в рамках виконання позивачем зобов'язань згідно експортного контракту № 25-13-14-0001/В5594 від 26.05.2014 р. укладеного з компанією "Thegra Continental B.V." (т.ІІ, а.с. 24-26).

Згідно накладних від 22.08.2014 р., 23.08.2014 р. та 27.08.2014 р. відправником вантажу зазначено ТОВ "Компанія "Мелагрейн", місце прибуття вищезазначеного ріпаку - ПАТ "Укрелеваторпром" ст. Одеса-Порт. Кожен відправлений вагон з насінням ріпаку супроводжувався карантинним сертифікатом, сертифікатом про відповідність або посвідченням про якість зерна (форма 42) (т.І, а.с. 62-3, 64-65, 66-67).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що згідно укладеного договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу, ТОВ "Компанія "Мелагрейн" взяло на себе зобов'язання з перевезення вантажу від станції Роток до станції Одеса-Порт та мало проводити при навантаженні перевірку якості та кількості товару, а також його відповідність показникам зазначеним в товаросупроводжувальних документах.

У матеріалах справи наявні посвідчення про якість зерна (форма 42) ТОВ "Агротрейд-2000" №000793, №000795, № 000796, №000798, №000797, №000799, №000810, №000800, №000811, №000812 від 22.08.2014 р., №000829, №000830, №000831, №000832, №000833, №000834, №000835 від 27.08.2014 р., відправником за яким є ТОВ "Компанія "Мелагрейн" зі станції слідування вантажу Роток до станції Одеса-порт-експорт. У вказаних Посвідченнях про якість зерна у особливих відмітках щодо показників безпеки ГМО наявні посилання на протоколи випробувань №1371 ПР від 25.07.2014 та №1477 ПР від 07.08.2014 (т.І, а.с. 68-80).

Поряд з цим, доказів встановлення експедитором при навантаженні невідповідності відповідного товару якісним показникам, в т.ч. і щодо наявності ГМО матеріали справи не містять.

Проте, після прибуття вищезазначеного насіння ріпаку до порту, було здійснено попереднє визначення якості зерна та виявлено вміст ГМО у всіх партіях насіння ріпаку 1-го класу кількістю 1033,65 тонн, на підтвердження чого надано Аналітичні звіти (т.І, а.с. 104-111, т.ІІ, а.с. 135-142).

Листами від 27.08.2014 р., 29.08.2014 р. та телеграмою від 29.08.2014 р. позивач повідомив відповідача про отримання у вагоні № 95312120 пошкодженого зерна - насіння ріпаку із вмістом ГМО, а тому просив направити свого представника для проведення спільного відбору зразків для дослідження на ГМО (т.І, а.с. 91-94).

За результатами спільного відбору зразків зерна ріпаку спеціально-створеною комісією складено акти спільного визначення якості від 26.08.2014 р., 27.08.2014 р., 28.08.2014 р., 31.08.2014 р. (т. І, а.с. 95-98)

За результатами випробування зразків продукції насіння ріпаку Науково - дослідним центром випробувань продукції ДП "Укрметртестстандарт" складено протоколи випробувань харчової продукції від 15.09.2014 №8846/14-х та № 8737-8738/14-х. Вказані дослідження проводились по сімох лініях методом ампліфікації CF96 ("Bio-Rad"США). За результатами цих досліджень виявлено, що вміст генетично модифікованої ДНК ріпаку у пробі 8737 становить 9.1%, у пробі 8738 більше 10% та у пробі 8846 становить 3% (т.І, а.с. 99-104).

Листом від 19.09.2014 р. № 42/09 позивач направив відповідачу претензію щодо якості відвантаженого товару, у якому зазначив, що передане на зберігання відповідачу зерно було повернуто з погіршенням його якості (щодо наявності у відвантаженому зерні вмісту ГМО), а тому просив відшкодувати збитки у розмірі суми на яку на думку позивача внаслідок такого "пошкодження" зменшилась вартість повернутого зерна. При цьому позивачем зазначено, що вартість ріпаку без ГМО становить приблизно 6088,69 грн., а вміст ГМО у такому зерні зменшує його вартість в середньому на 60,35 грн. Таким чином позивачем розраховано збитки у сумі 621588,27 грн. наступним чином (1033,65 тон х 601,35 грн.) (т.І, а.с. 112-115, 116).

У відповідь на вказану претензію, відповідач листом № 100 від 09.10.2014 р. повідомив позивача про те, що документів наданих при переоформленні ріпаку було достатньо для підтвердження відповідності показників якості, безпеки та вмісту ГМО вимогам ДСТУ 4966-2008 для насіння ріпаку 1-го класу. Також відповідачем зазначено, що позивач мав право та можливість перед відвантаженням пересвідчитись у його якості або зробити додаткові випробування, проте цього не зробив (т.І, а.с. 117-118, 119).

Звертаючись зі вказаним позовом, позивач посилався на те, що відповідач повернув (відвантажив) йому із зберігання 1033,65 тон пошкодженого насіння ріпаку із вмістом ГМО, що є порушенням умов Договору та норм чинного законодавства України в результаті чого останньому було завдано збитків у розмірі 549 901,80 грн., на яку знизилася ринкова вартість такого ріпаку, що підлягало експорту.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, вказав на те, що позивач вимагаючи відшкодування збитків, не довів факт порушення відповідачем зобов'язання, розмір збитків та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками. При цьому зазначив, що позивач не звертався до відповідача та до експедитора з вимогою замінити спірний товар, насіння ріпаку не було знищено відповідно до вимог Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", а навпаки був експортований позивачем на виконання контракту №25-13-14-0001/В5594 від 26.05.2014, зауваження щодо експорту насіння ріпаку з вмістом ГМО за зниженою ціною відсутні в зазначеному контракті. Враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. 224 ГК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 549 901,80 грн збитків, завданих внаслідок передачі зберігання неякісного товару є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення 549 901,80 грн збитків, завданих відповідачем позивачу поверненням із зберігання пошкодженого насіння ріпаку.

Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, вина боржника.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості, у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Колегія судів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, що позивач, вимагаючи відшкодування збитків, не довів факт порушення відповідачем зобов'язання, розмір збитків та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками.

Крім того, суди правомірно вказали на те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою замінити неякісний ріпак, навпаки зазначений ріпак був експортований позивачем компанії "Thegra Continental B.V." У митній декларації не було зазначено, що ріпак, який еспортується містить ГМО, навпаки було зазначено, що поставляється насіння ріпаку ціле неподрібнене, продовольчого 1 класу, врожаю 2014 року, якісні показники згідно ДСТУ 4966:2008. Зазначені показники містились і у посвідченнях якості насіння ріпаку, наданих відповідачем.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.

Суб'єкти господарювання, які вперше вводять в обіг продукцію, що містить ГМО або отримана з їх використанням, складають у довільній формі письмову декларацію, в якій в обов'язковому порядку зазначаються відомості про суб'єкта господарювання, зазначається інформація, що така продукція містить ГМО або отримана з їх використанням, а також наводиться номер такої продукції у Державному реєстрі ГМО.

Суб'єкти господарювання під час проведення всіх операцій з передачі продукції, що містить ГМО або отримана з їх використанням, забезпечують надання суб'єктам господарювання, яким вони передають таку продукцію, копії декларації, зазначеної в частині другій цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону дозвіл на транзитне переміщення незареєстрованих в Україні ГМО надається центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17 Закону визначено,що транспортування та зберігання ГМО повинно передбачати здійснення комплексу заходів, що попереджують неконтрольоване вивільнення ГМО у навколишнє природне середовище.

Обліковий матеріал ГМО, одержаний при випробуваннях, непридатні або заборонені до використання ГМО, а також тара від них, підлягають утилізації, знищенню та знешкодженню в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Оскільки позивач до відповідача та до експедитора не звертався з вимогою замінити спірний товар, насіння ріпаку не було знищено відповідно до вимог Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", а навпаки було експортовано позивачем на виконання контракту №25-13-14-0001/В5594 від 26.05.2014 р., зауваження щодо експорту насіння ріпаку з вмістом ГМО за зниженою ціною в зазначеному контракті відсутні, тому немає підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача розміру збитків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про відмову у задоволенні позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111^{5, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України}

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі № 911/2282/15 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді І. Кондратова

С. Могил