КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1223/17 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 19.04.2017 № 756 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21.07.2017 № 85 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пп.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" з 24.07.2017; поновити позивача з 24.07.2017 на посаді старшого уповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності та незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь позивача суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.07.2017 по день винесення судового рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 07.11.2015 № 3 о/с ОСОБА_2, який мав спеціальне звання майор міліції, призначено старшим оперуповноваженим (карного розшуку) Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, із присвоєнням йому спеціального звання майор поліції.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 09.12.2016 № 246 о/с майора поліції ОСОБА_2 призначено старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності та незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП.

19.04.2017 до ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня працівниками Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ДПП НП України) задокументовано факт вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 та ст.126 КУпАП, старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції (ВКП) Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_2

За вищевказаними фактами наказом ГУНП в Чернігівській області від 19.04.2017 № 635 було призначено службове розслідування.

Комісією, відповідно до вимог ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, п.4 розділу ІХ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про Національну поліцію" за результатами службового розслідування за фактом вищевказаної події складено висновок, який 19.04.2017 затверджений начальником ГУПН в Чернігівській області.

Як вбачається із вищевказаного висновку, за порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України № 901-VIII, "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, в частині керування 19.04.2017 транспортним засобом без посвідчення водія, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду (освідування), вчинення дій, що мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності та незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП ОСОБА_2 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

19.04.2017 начальником ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 756 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВКП Чернігівського ВП ГУНП області". Вказаним наказом, в числі інших, притягнуто ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Із наказом позивача було ознайомлено 08.05.2017.

Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 21.07.2017 № 185 о/с ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України "Про Національну поліцію".

Вважаючи складений відповідачем висновок службового розслідування та накази "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" "По особовому складу" (в частині його звільнення) протиправними, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що командування ГУНП в Чернігівській області мало об'єктивні підстави для проведення службового розслідування та, після розгляду висновку дисциплінарної комісії, на винесення оскаржуваних наказів з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків та статусу позивача.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 19.04.2017 о 01:45 у м. Чернігові по вул. Рокосовського, біля будинку № 6, працівниками патрульної поліції у м. Чернігові був зупинений автомобіль ЗАЗ-DAWOO, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням майора поліції ОСОБА_2, який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння та не мав при собі посвідчення водія. Від проходження медичного огляду у встановленому порядку у медичному закладі та проходження огляду із використанням спеціального технічного засобу "Драгер" ОСОБА_2 відмовився у присутності свідків.

Законом України 23.12.2015 № 901-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги статутів і наказів начальників; неухильно виконувати вимоги присяги працівника поліції; дотримуватися норм професійної та службової етики.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Матеріали справи свідчать про те, що 07.11.2015 майор поліції ОСОБА_2 склав Присягу на вірність Українському народові.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про Національну поліцію", з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).

Відповідно до п.1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із п.1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

Судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Під час судового засідання у суді апеляційної інстанції, було заслухано, в якості свідка, інспектора патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4.

Перебуваючи під присягою та будучи попередженим про дачу завідомо неправдивих свідчень, ОСОБА_4 повідомив, що вночі 19.04.2017, здійснюючи патрулювання в екіпажі "Січ-151", ними було зупинено автомобіль DAEWOО з підозрою на керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Позивач (водій автомобіля) перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння (неадекватний рух автомобіля, запах алкоголю з ротової порожнини та автомобіля, млява мова, нестійка хода). Від проходження медичного огляду у встановленому порядку у медичному закладі та проходження медичного огляду із використанням спеціального технічного засобі ОСОБА_2 відмовився у присутності свідків. Також інспектор патрульної поліції ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_2 намагався піти з місця подій, проте був затриманий працівниками патрульної поліції із застосуванням заходів фізичного впливу. ОСОБА_2 неодноразово провокував працівників патрульної поліції, які перебували при виконанні своїх службових обов'язків, поводив себе неадекватно, висловлювався нецензурною лексикою. На вимоги поліцейських відмовлявся надати документи на право керування і користування транспортним засобом, а також намагався ввести їх в оману заперечуючи, що за кермом автомобіля перебував саме він, а не його брат. У зв'язку з вказаними діями, з метою належної фіксації правопорушення та забезпечення власної безпеки нарядом УПП в м. Чернігові було викликано на допомогу два автопатрулі, за допомогою яких правопорушення було припинено через тривалий час.

Загалом інспектор патрульної поліції ОСОБА_4 охарактеризував поведінку ОСОБА_2, як таку, що була зухвалою, не гідною працівника поліції, оскільки останній поводив себе неадекватно, висловлювався нецензурною лайкою, провокував конфліктні ситуації, зневажливо ставився до працівників патрульної поліції та ігнорував їх законні вимоги, тривалий час порушував громадський порядок. Вказане поведінка, на думку інспектора, є грубим ігноруванням Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та Присяги працівника поліції.

Представник ГУНП в Чернігівській області пояснив колегії суддів, що в основу висновку службового розслідування за фактом події 19.04.2017 за участю працівників ВКП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області покладено такі встановлені факти, як вчинення грубого порушення службової дисципліни, що виразилася в керуванні автомобіля з явними ознаками алкогольного сп'яніння; відмова від проходження медичного освідування у встановленому порядку; відмова від надання посвідчення водія та вчинення дій в порушення присяги.

Також представник ГУНП в Чернігівській області зауважив, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи відмова від проходження медичного огляду є грубе порушення службової дисципліни за яке передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення з поліції.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Підгорний К.Є. під час судового засідання звертав увагу суду на те, що відеозапис, який начебто свідчить про наявність в діях позивача ознак адміністративних правопорушень, не є цілісним записом певної події, а є нарізкою (фрагментами) відеоматеріалів з різних засобів відео зйомки, за якими неможливо встановити ні загальну картину подій, що відбувалися, ні їх хронологію. Відеозапис має низьку якість, що не дозволяє належним чином ідентифікувати усіх зображених на ньому осіб.

Крім того, представник позивача зауважив, що в наказі ГУНП в Чернігівській області від 19.04.2017 №756 не вказано жодної конкретної обставини з числа перелічених у ст. 173 КУпАП, яка б могла свідчити про наявність і діях позивача ОСОБА_2 об'єктивної сторони даного правопорушення. Не зазначено у наказі і ставлення позивача до подібних дій, що могло б свідчити про наявність в його діях суб'єктивної сторони цього правопорушення у вигляді прямого або непрямого умислу, спрямованого саме на порушення громадського порядку.

При вирішенні справи колегія суддів також враховує наступне.

Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017, адміністративний позов пасажира авто під керуванням ОСОБА_2 - ОСОБА_6 до ГУНП в Чернігівській області залишено без задоволення. В ході судового розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції надано правову оцінку діям старшого оперуповноваженого ВКП Чернігвського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_2 та було встановлено, що 19.04.2017 ОСОБА_2 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах з ротової порожнини, млява мова, нестійка хода) та відмовився від проходження медичного огляду, тобто грубо порушив вимоги службової дисципліни. Зазначена постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів, зокрема, бере до уваги те, що ОСОБА_2 прийняв присягу на вірність Українському народові, в якій зобов'язувався дотримуватись вимог законодавства та сумлінно виконувати службові обов'язки. Крім того, особовий склад поліції Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області, в тому числі і позивач, неодноразово був попереджений щодо вимог керівництва ГУНП області про дотримання поліцейськими ГУНП в Чернігівській області дисципліни, зокрема Правил, законності та транспортної дисципліни, що підтверджується відповідним підписом про ознайомлення.

Тобто, майор поліції ОСОБА_2 був попереджений про обов'язковість та необхідність неухильного виконання службових обов'язків, наказів керівництва Національної поліції України та вимог Дисциплінарного статуту і Правил.

Відповідно до п.6 ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.

Згідно із ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Враховуючи всі вищенаведені в сукупності обставини справи, пояснення сторін та свідків, а також надані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що майор поліції ОСОБА_2, маючи статус поліцейського, своїми діями грубо порушив положення "Правил етичної поведінки поліцейських", не виконав вимог ст.7 Дисциплінарного статуту, тому ГУНП в Чернігівській області правомірно складено висновок службового розслідування, з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту і наказ від 19.04.2017 № 756 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби, про що зазначено в наказі від 21.07.2017 № 185 о/с.

Доводи в апеляційній скарзі, що випискою із медичної карти № 1093 від 19.04.2017, виданою КЛПЗ "ЧОНД", постановою про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 19.04.2017 серії ДР №115937, та постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.07.2017 по справі № 750/3999/17 (провадження № 3/750/1530/17) підтверджується відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 та ст.126 КУпАП, колегія суддів не бере до уваги, оскілки вказані обставини жодним чином не спростовують вищевикладеного висновку суду про порушення ОСОБА_2 "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, в частині вчинення дій, що мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за вчинення якого, відповідно до вимог ч.1 ст.15 КУпАП, поліцейські несуть відповідальність за Дисциплінарним статутом, що утворює окремий склад дисциплінарних проступків, і що також може бути окремою підставою для прийняття рішення про вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Крім того, у постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа №21-1288а15) та від 20 жовтня 2015 року (справа №21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Таким чином, відповідач при звільненні ОСОБА_2 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий :

Судді :

Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2017.