П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2017 року № 826/12722/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Кредитної Спілки «Моя Скарбниця» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

05.10.2017 Кредитна Спілка «Моя Скарбниця» (КС «Моя Скарбниця») звернулася в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2017 №1726554602441 (оскаржуване рішення).

Зазначила, що їх безпідставно виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Твердження контролюючого органу про невідповідність кредитної спілки та/або її установчих документів вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), не відповідають дійсності. Кредитна спілка є неприбутковою організацією, яка надає виключний перелік фінансових послуг відповідно до напрямків діяльності, передбачених Законом України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 №2908-III. Діяльність кредитної спілки, не передбачена цим Законом, заборонена.

Крім того, кредитна спілка надає послуги обмеженому колу осіб (лише членам кредитної спілки) для збереження реальної вартості фінансових активів, вона створена та діє не з метою отримання прибутку, а з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Діяльність кредитної спілки повністю відповідає визначенню «некомерційна господарська діяльність», оскільки не має на меті отримання прибутку, а спрямована на досягнення іншої передбаченої законом мети. Пунктом 22.23 Статуту КС «Моя Скарбниця» визначено, що кредитній спілці забороняється розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед засновників, членів кредитної спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Лист Державної фіскальної служби України (ДФС України), на який посилається відповідач як на підставу для виключення кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій, не є податковим законодавством у розумінні статті 3 ПК України та не може встановлювати додаткові обмеження щодо пільг в оподаткуванні та визначати елементи податку (платників податку). На день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», тобто станом на 13.08.2015, позивача було внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 відкрито провадження у справі і призначено її до судового розгляду.

Присутня у судовому засіданні 03.11.2017 представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Представник відповідача, у свою чергу, заперечувала проти позову та просила залишити його без задоволення з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Пояснила, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято на підставі рекомендацій, наданих у листі ДФС України від 28.12.2016 №41193/7/99-99-12-02-17, згідно з якими, кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розмінні ПК України та не підлягають включенню до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. Кредитні спілки, як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платниками податку на прибуток та зобов’язані нараховувати та сплачувати податок у порядку, встановленому ПК України.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

КС «Моя Скарбниця» зареєстрована як юридична особа 22.12.2000 (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 25.01.2006 №10701200000017224). З 28.12.2000 КС «Моя Скарбниця» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. З 03.04.2001 КС «Моя Скарбниця» включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, ознака неприбутковості « 0038 - спілки».

З матеріалів справи вбачається, що листом КС «Моя Скарбниця» від 11.10.2016 №21, у відповідь на лист ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.08.2016 №30215/10 про питання обліку неприбуткових установ та організацій, повідомлено, що спілка відповідає вимогам пункту 133.4 статті 133 ПК України. КС «Моя Скарбниця» утворена та зареєстрована у порядку, визначеному Законом №2908-III, що регулює організацію та діяльність кредитних спілок.

Статут КС «Моя Скарбниця» містить заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (п. 22.3 Статуту КС «Моя Скарбниця»).

Статут КС «Моя Скарбниця» передбачає передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) (п. 19.9 Статуту КС «Моя Скарбниця»).

Доходи (прибутки) кредитної спілки використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети та завдань, напрямів діяльності, визначених Статутом КС «Моя Скарбниця» (п. 22.4 Статуту КС «Моя Скарбниця»).

Як наслідок, рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.2016 №1626554601479 підтверджено відповідність КС «Моя Скарбниця» вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПК України.

Разом з тим, 30.08.2017 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято оскаржуване рішення, яким КС «Моя Скарбниця» виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій. У рішенні зазначено, що 01.07.2017 скасовано ознаки неприбутковості кредитної спілки. Підставою для прийняття такого рішення стала невідповідність кредитної спілки та/або її установчих документів вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 ПК України.

У ході судового розгляду справи представник відповідача пояснила, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято, оскільки згідно із роз’ясненнями ДФС України, наданими у листі від 28.12.2016 №41193/7/99-99-12-02-17 «Про надання методологічної допомоги», КС «Моя Скарбниця» не підлягає включенню до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зважаючи на викладене суд зазначає наступне.

З 01.01.2015 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

З метою вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015 №652-VIII внесено зміни, які набули чинності 13.08.2015.

До 13.08.2015 ознака неприбутковості зводилася до провадження діяльності, метою якої не є одержання прибутку.

У відповідності до нової редакції, неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 ПК України (пп. 14.1.21 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПК України).

Відповідно до підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України, у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Отже, у разі якщо неприбуткова організація відповідає вимогам підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України, - така організація може бути включена до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 затверджений Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (Порядок №440).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 440, ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПК України за такою структурою: (0038) спілки. Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПК України та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації (п. 6 Порядку № 440).

Стосовно тверджень відповідача про те, що КС «Моя Скарбниця» не відповідає вимогам пункту 133.4 статті 133 ПК України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 130 Господарського кодексу України 16 січня 2003 року №436-IV (ГК України), кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки.

Частиною шостою статті 130 ГК України передбачено, що статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки та іншими законами.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначає Закон №2908-III.

Відповідно до статі 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно зі 7 статтею Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

Статтею 8 Закону України «Про кредитні спілки» визначено порядок набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи та ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки.

Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ. Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-ІІІ (Закон №2664-III), кредитні спілки є фінансовими установами поряд з банками, ломбардами, лізинговими компаніями, довірчими товариствами, страховими компаніями та іншими юридичними особами, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інших послуг (операцій), пов'язаних з наданням фінансових послуг.

В свою чергу, пунктом 5 частини першої статі 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

З огляду на пункт 2.1 Статуту КС «Моя Скарбниця», кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

В той же час, пунктом 2.2 Статуту КС «Моя Скарбниця» передбачено, що завдання кредитної спілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг шляхом здійснення діяльності, передбаченої підрозділом 5 цього Статуту.

На підставі системного аналізу вищевказаних норм законодавства, суд дійшов висновку, що кредитна спілка є неприбутковою організацією, яка надає виключний перелік фінансових послуг відповідно до напрямків діяльності, передбачених Законом України «Про кредитні спілки». Діяльність кредитної спілки, не передбачена Законом України «Про кредитні спілки», заборонена. Крім того, кредитна спілка надає послуги обмеженому колу осіб (лише членам кредитної спілки) для збереження реальної вартості фінансових активів, вона створена та діє не з метою отримання прибутку, а з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на пункт 26 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» 14.10.2014 №1702-VII, згідно із яким неприбуткові організації - це юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку, з огляду на особливості застосування і мету вказаного Закону, оскільки останній спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Відповідно до пункту 7 Порядку №440, контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру в разі, коли організація відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи неприбуткової організації містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

установчі документи неприбуткової організації передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

установчі документи неприбуткової організації передбачають, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1.1 Статуту КС «Моя скарбниця», кредитна спілка заснована і діє на підставі рішення установчих зборів (протокол від 10.11.2000 №1) на підставі Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послу», «Про кредитні спілки», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 22.3, 22.4 Статуту КС «Моя Скарбниця», кредитній спілці забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Доходи (прибутки) кредитної спілки використовуються виключно для фінансування видатків на утримання кредитної спілки, реалізації мети та завдань, напрямів діяльності, визначених цим Статутом.

Крім того, Статутом КС «Моя Скарбниця» визначено, що у разі припинення кредитної спілки (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) її активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету, крім залишку коштів резервного капіталу та додаткового капіталу, які у разі ліквідації кредитної спілки після розрахунків із членами кредитної спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.

Підсумовуючи все вищевикладене у сукупності суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав підстав для вилучення кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій, оскільки КС «Моя Скарбниця» та її Статут відповідають положенням пункту 133.4 статті 133 ПК України.

Установчі документи кредитної спілки недійсними в судовому порядку не визнавалися. Жодних доказів порушення процедури утворення чи реєстрації кредитної спілки відповідачем суду не надано.

Посилання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на лист ДФС України від 28.12.2016 №41193/7/99-99-12-02-17 «Про надання методологічної допомоги» суд вважає некоректними, оскільки цей лист не є нормативним актом, який встановлює права та обов'язки сторін, а відтак його положення не мають обов'язкової сили. До того ж, лист ДФС навіть не можна вважати Методичними рекомендаціями.

На підтвердження обґрунтованості своєї позиції суд зауважує, що у постанові Верховного Суду України від 09.02.2016 у справі №21-4341а15 зазначено наступне: «посилання на пункт 2.1 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця» є некоректним, оскільки цей наказ на порушення вимог Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, не є нормативним актом, який встановлює права та обов’язки сторін, а відтак його положення не мають обов’язкової сили».

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи, що вимоги КС «Моя Скарбниця» є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС У м. Києві належним чином наведені позивачем посилання не спростовано, суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача в судовому порядку та задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Кредитної Спілки «Моя Скарбниця» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 30.08.2017 №1726554602441 про виключення Кредитної Спілки «Моя Скарбниця» з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Присудити на користь Кредитної Спілки «Моя Скарбниця» (код ЄДРПОУ 25943180) здійснений нею судовий збір у розмірі 1600 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М. Чудак