Справа № 329/467/17

Провадження 2/329/186/2017

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2017 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Поди Н.М., при секретарі Сивак В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому вказав, що 10.12.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 07/І/37-К, відповідно до якого банк надав останньому грошові кошти в сумі 68 600,00 грн. на поточні потреби зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 09.12.2017р. Загальними зборами Акціонерів 09.03.2010р. прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариств та зміну найменування на ПАТ «Укрсоцбанк».

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами 10.12.2007р. укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано належний відповідачу на праві власності житловий будинок загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 21,9 кв.м., розташований за адресою: Запорізька область, смт Чернігівка, вул. Горького, буд.№18.

В результаті неналежного виконання відповідачем кредитних зобов'язань станом на 16.03.2017р. утворилась заборгованість у розмірі 226603,59 грн., яка складається з: 62737,48 грн. – заборгованості за кредитом, 104197,87 грн. - заборгованості за відсотками, 10004,81 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту, 31774,65 грн. – пені за несвоєчасне повернення відсотків, 4284,88 грн. – розміру інфляційних витрат за кредитом, 13603,90 грн. – розміру інфліційних витрат за відсотками.

Просив суд в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 07/І/37-К від 10.12.2007р., яка станом на 16.03.2017р. становить 226603,59 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок №18 з належними до нього господарчими будівлями та спорудами по вул. Горького в смт. Чернігівка Запорізької області шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3399,05 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав та просив задовольнити. Крім того, надав суду письмові заперечення в яких вказав про те, що відповідач як на підставу для відмови в позові зазначає про наявність рішення Чернігівського районного суду від 11.11.2015р., однак погодитися з доводами відповідача про подвійне стягнення не можна через те, що з ухваленням судового рішення про стягнення суми боргу дія кредитної угоди не припиняється.. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. Станом на день розгляду справи вищезазначене рішення боржником не виконано та є наявною заборгованість боржника за кредитним договором, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості. Таким чином, зобов'язання за кредитним договором не є розірваним, правовідносини сторін кредитного договору не припинені, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, право на стягнення суми заборгованості у разі порушення зобов'язання позичальника не змінює загального строку, протягом якого зобов'язання повинно було бути виконане, а отже позивач не позбавлений права на судовий захист порушеного права і задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застви не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Також надав суду звіт №ВА-171003-002 від 03.10.2017р. про незалежну оцінку вартості предмета застави: житлового будинку №18 з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд по вул. Горького, 18 смт. Чернігівка Запорізької області.

Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Також надав суду письмові заперечення, відповідно до яких позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що рішенням Чернігівського районного суду від 11.11.2015р. з нього вже було стягнуто заборгованість за цим договором в розмірі 170620,54 грн., а тому вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості є подвійним стягненням суми заборгованості за одним і тим самим договором кредиту. Позивач вже має прийняте на його користь рішення суду про стягнення заборгованості і воно повинно бути виконане належним чином. У разі невиконання рішення суду стягувач має право пред'явити його до виконавчої служби для примусового виконання. Крім того, заявлені позивачем вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежнем експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій – в порушення вимог ст.39 ЗУ «Про іпотеку» не містять необхідних складових, передбачених цією нормою, зокрема пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмету іпотеки, початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч.6 ст.38 цього Закону. Таким чином, позивачем всупереч положень ч.1 ст.60 ЦПК України не надано доказів ціни предмета іпотеки у грошовому виразі. Також вказав, що в будинку окрім нього зареєстровано ще 4 чоловіки і що його родина не має іншого житлового приміщення.

Суд, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 07/І/37-К, відповідно до якого останній отримав кредит на поточні потреби в сумі 68 600,00 грн. зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 09.12. 2017 року. Відповідно до додаткових угод №1 внесено зміни до вищевказаного кредитного договору, про встановлення процентної ставки з 01.08.2008р. - 21% річних, з 20.10.2008р. на рівні 15%.(а.с.4-8).

Банк виконав умови вказаного кредитного договору, ОСОБА_1 отримав передбачені договором кошти в сумі 68 600,00 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, 10 грудня 2007 року укладено іпотечний договір, із внесеними до нього змінами №1 до іпотечного договору від 15.06.2009р., предметом якого є житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Горького, буд.№18, що знаходиться на земельній ділянці Чернігівської селищної ради Запорізької області, 2709кв.м. (а.с.10-13).

Вищевказаний житловий будинок зазначений: в плані літерою «А», один саманний загальною площею 66,2 кв.м., в тому числі житловою площею 21,9 кв.м., із побутовими та господарчими будівлями та спорудами, зазначеними в плані: гараж шлаколитий – літерою «Г», сарай шлакоблочний – літерою «С», гараж блочний - літерою «Н», сарай блочний – літерою «З», вбиральня цегляна – літерою «У», літній душ цегляний - літерою «Л», колодязь камінний літерою «К», паркан - №1, ворота металеві – №2.

Зазначений житловий будинок належить відповідачу, ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого Чернігівською державною нотаріальною конторою 24 лютого 2004р. за реєстровим №73, зареєстрованого в Пологівському державному комунальному підприємстві «Імпульс» в книзі 1, номер запису 17, реєстраційний номер 4547191 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Пологівським державним комунальним підприємством «Імпульс» 26.02.2004р. за №2934361. Вартість предмета іпотеки на час укладення договору іпотеки визначена сторонами - 85 850грн.(а.с.14)

Із копії особистого рахунку позичальника вбачається, що останній допускався порушень графіку погашення кредиту, має прострочену заборгованість станом на 16.03.2017р. в розмірі 226603,59 грн.: 62737,48 грн. – заборгованість за кредитом, 104197,87 грн. - заборгованість за відсотками, 10004,81 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 31774,65 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 4284,88 грн. – розмір інфляційних витрат за кредитом, 13603,90 грн. – розмір інфліційних витрат за відсотками (а.с.21-23).

Судом встановлено, що на час ухвалення рішення, основне зобов'язання боржником не виконане, про що не заперечував і сам відповідач відповідно до письмових пояснень.

Відповідно до копії рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 11.11.2015 по справі №329/736/15-ц задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07/І/37-К від 10.12.2007р. станом на 22.12.2014р. в сумі 170 620, 54 грн. (а.с.47).

Матеріали справи не містять доказів про виконання рішення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку».

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п. 2.4.3, 4.1 іпотечного договору від 10 грудня 2007 р. у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.4.5 вказаного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів:

4.5.1. на підставі рішення суду; або

4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або

4.5.3. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; або

4.5.4. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі – покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; або

4.5.5. шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотеко держателем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Згідно п.4.6. іпотечного договору у разі звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета застави здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме:

4.6.1. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»;

4.6.2 або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У зв'язку із невиконанням умов договору кредиту, Банком 23.04.2017р. надіслано відповідачу вимогу про сплату у 30-денний строк заборгованості за кредитом, відсотками за користування кредитом та нарахованої неустойки, а у разі невиконання вимоги, добровільно звільнити житловий будинок, який є предметом іпотеки та знятися з реєстраційного обліку із зазначеного житла (а.с. 17-20).

У зазначений термін відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 23 грудня 2015 року № 6-1205цс15, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до вимог ч.6 ст.38, ст.39 Закону України Про іпотеку, оціночна вартість предмета іпотеки указана в договорі іпотеки при його укладенні, не може бути початковою ціною продажу предмету іпотеки.

Згідно з положеннями частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обовязково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Згідно звіту №ВА-171003-002 від 03.10.2017р., виконаного ТОВ «БІЗНЕС АССІСТ» про незалежну оцінку вартості предмета застави ринкова вартість жилого будинку №18 з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд, загальною площею 66,2 кв.м, що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2790 га по вул. Горького, 18 смт. Чернігівка Запорізької області складає 237 604 грн. ( ринкова вартість жилого будинку №18 з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд, загальною площею 66,2 кв.м – 205 286 грн., земельної ділянки загальною площею 0,2790 га – 32 318 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0279641 від 18.03.2014р. відповідач, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи загального захворювання безстроково (а.с.72).

Відповідно до п.35 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014р. Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах, у разі ухвалення рішення на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 589, 590, 611, 629, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 33, 39 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 10, 11, 60,88, 213-215, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити..

В рахунок погашення заборгованості станом на 16.03.2017р., за кредитним договором № 07/І/37-К від 10.12.2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, в розмірі 226 603 (двісті двадцять шість тисяч шістсот три) грн. 59 коп., з яких: 62737,48 грн. – заборгованість за кредитом, 104197,87 грн. - заборгованість за відсотками, 10004,81 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 31774,65 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 4284,88 грн. – розмір інфляційних витрат за кредитом, 13603,90 грн. – розмір інфліційних витрат за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташованого на земельній ділянці загальною площею 0,2790 га, за адресою: Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Горького, буд.№18, загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 21,9 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Чернігівською державною нотаріальною конторою 24 лютого 2004р. за реєстровим №73, зареєстрованого в Пологівському державному комунальному підприємстві «Імпульс» в книзі 1, номер запису 17, реєстраційний номер 4547191 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Пологівським державним комунальним підприємством «Імпульс» 26.02.2004р. за №2934361, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки за ціною, не меншою ніж 237604 грн.

Судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у розмірі 3399,05 грн. компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Справа № 329/467/17

Провадження 2/329/186/2017

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2017 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Поди Н.М., при секретарі Сивак В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому вказав, що 10.12.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 07/І/37-К, відповідно до якого банк надав останньому грошові кошти в сумі 68 600,00 грн. на поточні потреби зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 09.12.2017р. Загальними зборами Акціонерів 09.03.2010р. прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариств та зміну найменування на ПАТ «Укрсоцбанк».

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами 10.12.2007р. укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано належний відповідачу на праві власності житловий будинок загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 21,9 кв.м., розташований за адресою: Запорізька область, смт Чернігівка, вул. Горького, буд.№18.

В результаті неналежного виконання відповідачем кредитних зобов'язань станом на 16.03.2017р. утворилась заборгованість у розмірі 226603,59 грн., яка складається з: 62737,48 грн. – заборгованості за кредитом, 104197,87 грн. - заборгованості за відсотками, 10004,81 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту, 31774,65 грн. – пені за несвоєчасне повернення відсотків, 4284,88 грн. – розміру інфляційних витрат за кредитом, 13603,90 грн. – розміру інфліційних витрат за відсотками.

Просив суд в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 07/І/37-К від 10.12.2007р., яка станом на 16.03.2017р. становить 226603,59 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок №18 з належними до нього господарчими будівлями та спорудами по вул. Горького в смт. Чернігівка Запорізької області шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3399,05 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав та просив задовольнити. Крім того, надав суду письмові заперечення в яких вказав про те, що відповідач як на підставу для відмови в позові зазначає про наявність рішення Чернігівського районного суду від 11.11.2015р., однак погодитися з доводами відповідача про подвійне стягнення не можна через те, що з ухваленням судового рішення про стягнення суми боргу дія кредитної угоди не припиняється.. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. Станом на день розгляду справи вищезазначене рішення боржником не виконано та є наявною заборгованість боржника за кредитним договором, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості. Таким чином, зобов'язання за кредитним договором не є розірваним, правовідносини сторін кредитного договору не припинені, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, право на стягнення суми заборгованості у разі порушення зобов'язання позичальника не змінює загального строку, протягом якого зобов'язання повинно було бути виконане, а отже позивач не позбавлений права на судовий захист порушеного права і задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застви не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Також надав суду звіт №ВА-171003-002 від 03.10.2017р. про незалежну оцінку вартості предмета застави: житлового будинку №18 з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд по вул. Горького, 18 смт. Чернігівка Запорізької області.

Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Також надав суду письмові заперечення, відповідно до яких позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що рішенням Чернігівського районного суду від 11.11.2015р. з нього вже було стягнуто заборгованість за цим договором в розмірі 170620,54 грн., а тому вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості є подвійним стягненням суми заборгованості за одним і тим самим договором кредиту. Позивач вже має прийняте на його користь рішення суду про стягнення заборгованості і воно повинно бути виконане належним чином. У разі невиконання рішення суду стягувач має право пред'явити його до виконавчої служби для примусового виконання. Крім того, заявлені позивачем вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежнем експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій – в порушення вимог ст.39 ЗУ «Про іпотеку» не містять необхідних складових, передбачених цією нормою, зокрема пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмету іпотеки, початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч.6 ст.38 цього Закону. Таким чином, позивачем всупереч положень ч.1 ст.60 ЦПК України не надано доказів ціни предмета іпотеки у грошовому виразі. Також вказав, що в будинку окрім нього зареєстровано ще 4 чоловіки і що його родина не має іншого житлового приміщення.

Суд, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 07/І/37-К, відповідно до якого останній отримав кредит на поточні потреби в сумі 68 600,00 грн. зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 09.12. 2017 року. Відповідно до додаткових угод №1 внесено зміни до вищевказаного кредитного договору, про встановлення процентної ставки з 01.08.2008р. - 21% річних, з 20.10.2008р. на рівні 15%.(а.с.4-8).

Банк виконав умови вказаного кредитного договору, ОСОБА_1 отримав передбачені договором кошти в сумі 68 600,00 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, 10 грудня 2007 року укладено іпотечний договір, із внесеними до нього змінами №1 до іпотечного договору від 15.06.2009р., предметом якого є житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Горького, буд.№18, що знаходиться на земельній ділянці Чернігівської селищної ради Запорізької області, 2709кв.м. (а.с.10-13).

Вищевказаний житловий будинок зазначений: в плані літерою «А», один саманний загальною площею 66,2 кв.м., в тому числі житловою площею 21,9 кв.м., із побутовими та господарчими будівлями та спорудами, зазначеними в плані: гараж шлаколитий – літерою «Г», сарай шлакоблочний – літерою «С», гараж блочний - літерою «Н», сарай блочний – літерою «З», вбиральня цегляна – літерою «У», літній душ цегляний - літерою «Л», колодязь камінний літерою «К», паркан - №1, ворота металеві – №2.

Зазначений житловий будинок належить відповідачу, ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого Чернігівською державною нотаріальною конторою 24 лютого 2004р. за реєстровим №73, зареєстрованого в Пологівському державному комунальному підприємстві «Імпульс» в книзі 1, номер запису 17, реєстраційний номер 4547191 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Пологівським державним комунальним підприємством «Імпульс» 26.02.2004р. за №2934361. Вартість предмета іпотеки на час укладення договору іпотеки визначена сторонами - 85 850грн.(а.с.14)

Із копії особистого рахунку позичальника вбачається, що останній допускався порушень графіку погашення кредиту, має прострочену заборгованість станом на 16.03.2017р. в розмірі 226603,59 грн.: 62737,48 грн. – заборгованість за кредитом, 104197,87 грн. - заборгованість за відсотками, 10004,81 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 31774,65 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 4284,88 грн. – розмір інфляційних витрат за кредитом, 13603,90 грн. – розмір інфліційних витрат за відсотками (а.с.21-23).

Судом встановлено, що на час ухвалення рішення, основне зобов'язання боржником не виконане, про що не заперечував і сам відповідач відповідно до письмових пояснень.

Відповідно до копії рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 11.11.2015 по справі №329/736/15-ц задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07/І/37-К від 10.12.2007р. станом на 22.12.2014р. в сумі 170 620, 54 грн. (а.с.47).

Матеріали справи не містять доказів про виконання рішення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку».

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п. 2.4.3, 4.1 іпотечного договору від 10 грудня 2007 р. у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.4.5 вказаного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів:

4.5.1. на підставі рішення суду; або

4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або

4.5.3. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; або

4.5.4. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі – покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; або

4.5.5. шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотеко держателем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Згідно п.4.6. іпотечного договору у разі звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета застави здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме:

4.6.1. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»;

4.6.2 або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У зв'язку із невиконанням умов договору кредиту, Банком 23.04.2017р. надіслано відповідачу вимогу про сплату у 30-денний строк заборгованості за кредитом, відсотками за користування кредитом та нарахованої неустойки, а у разі невиконання вимоги, добровільно звільнити житловий будинок, який є предметом іпотеки та знятися з реєстраційного обліку із зазначеного житла (а.с. 17-20).

У зазначений термін відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 23 грудня 2015 року № 6-1205цс15, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до вимог ч.6 ст.38, ст.39 Закону України Про іпотеку, оціночна вартість предмета іпотеки указана в договорі іпотеки при його укладенні, не може бути початковою ціною продажу предмету іпотеки.

Згідно з положеннями частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обовязково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Згідно звіту №ВА-171003-002 від 03.10.2017р., виконаного ТОВ «БІЗНЕС АССІСТ» про незалежну оцінку вартості предмета застави ринкова вартість жилого будинку №18 з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд, загальною площею 66,2 кв.м, що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2790 га по вул. Горького, 18 смт. Чернігівка Запорізької області складає 237 604 грн. ( ринкова вартість жилого будинку №18 з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд, загальною площею 66,2 кв.м – 205 286 грн., земельної ділянки загальною площею 0,2790 га – 32 318 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0279641 від 18.03.2014р. відповідач, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи загального захворювання безстроково (а.с.72).

Відповідно до п.35 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014р. Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах, у разі ухвалення рішення на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 589, 590, 611, 629, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 33, 39 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 10, 11, 60,88, 213-215, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити..

В рахунок погашення заборгованості станом на 16.03.2017р., за кредитним договором № 07/І/37-К від 10.12.2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, в розмірі 226 603 (двісті двадцять шість тисяч шістсот три) грн. 59 коп., з яких: 62737,48 грн. – заборгованість за кредитом, 104197,87 грн. - заборгованість за відсотками, 10004,81 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 31774,65 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 4284,88 грн. – розмір інфляційних витрат за кредитом, 13603,90 грн. – розмір інфліційних витрат за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташованого на земельній ділянці загальною площею 0,2790 га, за адресою: Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Горького, буд.№18, загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 21,9 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Чернігівською державною нотаріальною конторою 24 лютого 2004р. за реєстровим №73, зареєстрованого в Пологівському державному комунальному підприємстві «Імпульс» в книзі 1, номер запису 17, реєстраційний номер 4547191 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Пологівським державним комунальним підприємством «Імпульс» 26.02.2004р. за №2934361, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки за ціною, не меншою ніж 237604 грн.

Судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у розмірі 3399,05 грн. компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя