Провадження № 2/127/5333/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року

міський суд Вінницької області

в

складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

при секретарі Коцюба І.П.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників третьої особи ВК ВМР ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Вінницької міської ради, про визнання права на прийняття до експлуатації,–

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання права на прийняття до експлуатації, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач відповідно до договорів купівлі-продажу від 13.05.1976 року та 14.04.1996 року, зареєстрованих 27.05.1976 року та 26.03.1996 року в КП «ВООБТІ», є власником 19/100 часток будинковолодіння за № 62 по вул. Академіка Янгеля в м. Вінниці.

Співвласниками вказаного будинковолодіння є відповідачі. За час користування житловим будинком та господарськими будівлями, належними співвласникам на праві спільної часткової власності, між ними склався порядок користування житловими приміщеннями та господарськими будівлями. Тому, рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.04.2011 року у справі № 2-4-2011, між співвласниками будинковолодіння було визначено частки у спільній частковій власності та встановлено порядок користування земельною ділянкою.

Позивач приватизував земельну ділянку, що перебувала у його користуванні площею 0,0185 га, кадастровий номер 0510100000:01:034:010, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У зв’язку із необхідністю поліпшення житлових умов, позивачем було побудовано прибудову літера « А2» до житлового будинку та житловий будинок літера «Л» з прибудовами літера «ЛІ»; «л»; та погребом «п/Л». Через юридичну необізнаність, дозвільної документації на реконструкцію та будівництво позивач не отримував. Після обстеження інженером КП «ВМБТІ» в технічному паспорті було зазначено, що прибудова літера « А2» та житловий будинок літера «Л» з прибудовами літер « ЛІ»; «л» - є самочинно зведеними.

Позивач звернувся до всіх співвласників житлового будинку для отримання згоди на здачу та прийняття в експлуатацію самочинно зведених будівель.

Співвласники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали таку згоду.

ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такої згоди не надали. Позивач направляв їм рекомендованими листами прохання надати згоду на здачу та прийняття в експлуатацію самочинно зведених будівель, але, від ОСОБА_3 та ОСОБА_4, листи повернулися неотриманими з відміткою поштового відділення «за закінчення терміну зберігання». Відповідач ОСОБА_2 такий лист отримав, але згоди не надав. На усні прохання позивача відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, відмовляються з ним спілкуватись, хоча самочинно зведені прибудова та житловий будинок жодним чином не порушують їх прав.

Згідно звітів № 18-16 - ТЗ, № 19-16 - ТЗ від 11.10.2016 року про проведення технічного обстеження самочинно зведених будівель: «За результатами технічного обстеження прибудови літера «А2» та житлового будинку літер «Л» з прибудовами літер «ЛІ»; л» встановлено можливість їх надійної та безпечної експлуатації».

Згідно висновків органу державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки №1216 та № 1217 від 18.11.2016 року встановлено «можливим використання прибудови літера «А2» та житлового будинку літера «Л» з прибудовами літера «ЛІ»; «л» за призначенням».

18.07.2017 року позивач звернувся з листом до виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо надання роз'яснення про порядок прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованого приватного житлового будинку з прибудовою без згоди співвласників. Листом №М-01-62465/1-0010 від 01.08.2017 року йому було роз'яснено, що Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 02.04.2015 року затверджено «Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, одноповерхових багатоквартирних житлових будинків, прибудов, господарських ( присадибних) будівель і споруд, побудованих ( переобладнаних, перепланованих) з 06 серпня 1992 року без дозволу на виконання будівельних робіт». Відповідно до Додатку 1 зазначеного Порядку передбачено обов'язкове подання на розгляд комісії по прийняттю в експлуатацію заяви співвласників про надання згоди на прийняття будівель та споруд в експлуатацію підписи яких завірені в установленому законом порядку поточного року. Позивач не може отримати такої згоди від інших співвласників, тому вимушений був звернутися до суду із позовом до відповідачів та просив суд визнати за ним право на прийняття в експлуатацію самочинно збудованої прибудови літера « А2» та житлового будинку літера «Л» з прибудовами літер « ЛІ»; «л».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додатково пояснив суду, що готовий усунути дефекти стіни (щілини) між його прибудовою та приміщенням відповідача ОСОБА_2 шляхом її перебудови. Штраф за самочинне будівництво прибудов сплатив та отримав відповідний технічний звіт та висновки щодо можливості їх експлуатації від Вінницького міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області .

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що самочинно зведені прибудови позивача порушують його права як співвласника будинковолодіння та призводять до руйнування стіни його помешкання, оскільки через облаштування позивачем покрівлі над наведеними вище самочинними прибудовами у стіні, на яку вони спираються, з’явились тріщини, а сама стіна просідає через надмірне навантаження на неї. Крім того, тріщини з’явились на стелі та почала обвалюватись штукатурка. З цього приводу йому довелось звертатись до органів місцевого самоврядування зі скаргами на дії позивача.

Відповідач ОСОБА_3 не заперечила проти задоволення позову за умови, що позивач відбудує стіну, у якій з’явились щілини та усуне інші пошкодження.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, оскільки вважає що його права було порушено позивачем, а сам позивач вводить суд в оману.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з’явились та про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – виконавчого комітету Вінницької міської ради, проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні наданому суду. Додатково суду пояснив, що визнання права власності на самочинне будівництво позивача та права на прийняття його в експлуатацію не можливе, оскільки він порушує права відповідачів як співвласників. Крім того, позивачем було порушено вимоги законодавства в сфері містобудування, яким визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватись на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши думку представника третьої особи - виконавчого комітету Вінницької міської ради, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст.ст. 10, 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення, для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до договорів купівлі-продажу від 13.05.1976 року та 14.04.1996 року, зареєстрованих 27.05.1976 року та 26.03.1996 року в КП «ВООБТІ», є власником 19/100 часток будинковолодіння за № 62 по вул. Академіка Янгеля в м. Вінниці (а.с. 7-10).

Співвласниками зазначеного будинковолодіння з виділеними долями у спільній частковій власності є відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, відповідно до рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 20.04.2011 року, яке набрало законної сили згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 21.06.2011 року. Наведеним рішенням суду між сторонами було також встановлено порядок користування земельною ділянкою на якій розташовано вказане будинковолодіння (а.с. 11-13).

Позивач приватизував земельну ділянку, що перебувала у його користуванні площею 0,0185 га, кадастровий номер 0510100000:01:034:0103, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі рішення Вінницької міської ради та його право власності на земельну ділянку було зареєстроване 11.02.2016 року (а.с. 14).

Судом встановлені та не заперечуються сторонами обставини щодо здійснення позивачем у період часу з 2002 по 2004 роки самочинного будівництва: прибудови літера «А2» та житлового будинку літера «Л» з прибудовами літер « ЛІ»; «л» (а.с. 16-27, 83, 84).

Відповідно до роз’яснень, що містяться у п. 30 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», згідно із пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення ЦК застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Тому правила статті 376 ЦК про наслідки самочинного будівництва застосовуються і до об'єктів, побудованих до набрання чинності ЦК та Законом № 3038-VI.

Частиною 1 статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З пояснень позивача вбачається, що у 2005 році позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 97 КУпАП, якою було передбачено відповідальність за самочинне будівництво та ним було сплачено накладений на нього штраф.

18.07.2017 року позивач звернувся з листом до виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо надання роз'яснення про порядок прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованого приватного житлового будинку з прибудовою без згоди співвласників. Листом №М-01-62465/1-0010 від 01.08.2017 року йому було роз'яснено, що Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 02.04.2015 року затверджено «Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, одноповерхових багатоквартирних житлових будинків, прибудов, господарських ( присадибних) будівель і споруд, побудованих ( переобладнаних, перепланованих) з 06.08.1992 року без дозволу на виконання будівельних робіт». Відповідно до Додатку 1 зазначеного Порядку передбачено обов'язкове подання на розгляд комісії по прийняттю в експлуатацію заяви співвласників про надання згоди на прийняття будівель та споруд в експлуатацію підписи яких завірені в установленому законом порядку поточного року (а.с. 46).

Позивач звернувся до всіх співвласників житлового будинку для отримання згоди на здачу та прийняття в експлуатацію самочинно зведених будівель.

Співвласники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали таку згоду (38, 39).

Інші співвласники будинковолодіння такої згоди не надали. Позивач направляв їм рекомендованими листами прохання надати згоду на здачу та прийняття в експлуатацію самочинно зведених будівель, але, від ОСОБА_3 та ОСОБА_4, листи повернулися неотриманими з відміткою поштового відділення «за закінчення терміну зберігання». Відповідач ОСОБА_2 такий лист отримав, але згоди не надав. Наведена обставина підтверджується поясненнями сторін в судовому засіданні і ними не заперечується.

Згідно звітів № 18-16 - ТЗ, № 19-16 - ТЗ від 11.10.2016 року про проведення технічного обстеження самочинно зведених будівель: «За результатами технічного обстеження прибудови літера «А2» та житлового будинку літер «Л» з прибудовами літер «ЛІ»; л» встановлено можливість їх надійної та безпечної експлуатації» (16-27).

Згідно висновків органу державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки №1216 та № 1217 від 18.11.2016 року встановлено «можливим використання прибудови літера «А2» та житлового будинку літера «Л» з прибудовами літера «ЛІ»; «л» за призначенням» (28-29).

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що здійснене ним самочинне будівництво не порушує прав інших співвласників вказаного будинковолодіння, оскільки відповідачі проти цього заперечують і оспорюють його право на прийняття до експлуатації самочинно збудованих ним прибудови літера «А2» та житлового будинку літера «Л» з прибудовами літер « ЛІ»; «л», саме через порушення їх прав як співвласників. Доказів щодо непорушення позивачем самочинним будівництвом прав інших співвласників вказаного будинковолодіння суду не було надано та судом під час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Так, частинами 2, 3 ст. 13 ЦК України встановлено, що, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Крім того, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права на прийняття до експлуатації наведених вище самочинно збудованих ним прибудов є не обґрунтованими, оскільки суду не було надано та судом не встановлено доказів щодо дотримання ним всіх вимог Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №79 від 24.04.2015 року виданого на виконання розділу I Закону України від 13.01.2015 року № 92-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» та Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 02.04.2015 року, яким затверджено «Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, одноповерхових багатоквартирних житлових будинків, прибудов, господарських (присадибних) будівель і споруд, побудованих ( переобладнаних, перепланованих) з 06.08.1992 року без дозволу на виконання будівельних робіт».

З аналізу наведених вище норм вбачається, що реалізація права позивача на прийняття в експлуатацію здійсненного ним будівництва поставлена у пряму залежність від належного та своєчасного виконання ним обов’язків встановлених відповідними нормативними актами, що передують прийняттю до експлуатації завершеного будівництвом нерухомого майна. Зокрема, щодо звернення, з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги», до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта із заявою про прийняття в експлуатацію об'єкта з долученням до неї переліку документів визначеного п.2 Розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, яким встановлено процедуру та умови прийняття в експлуатацію таких об’єктів, збудованих у період з 05.08.1992 року до 12.03.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 15, 16, 376 ЦК України, Законом України від 13.01.2015 року № 92-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 10, 11, 59-62, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Вінницької міської ради, про визнання права на прийняття до експлуатації – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: