Справа№ 200/22129/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Шевцової Т.В.
при секретарі – Агашаріфовій В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив стягнути з відповідачів на свою користь суму матеріальних збитків у розмірі 51 059,31 грн., вартість оплати висновку у розмірі 1300 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 29.10.2016 року на автомобіль НОМЕР_1 на вул.Андрія Фабра, 1-а у м.Дніпрі, впала частина стовбура старого дерева та пошкодила автомобіль позивача.
Позивач звернувся до Шевченківського ВП Дніпропетровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про встановлення факту заподіяння шкоди.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №4160 від 07.11.2016 року вартість пошкодженого автомобіля складає 51 059,31 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідачів з претензіями про відшкодування збитків, проте до теперішнього часу матеріальні збитки йому не відшкодовано, у зв’язку з чим він змушений звернутися до суду.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача – Дніпровської міської ради у судове засідання 26.10.2017 року не з’явився, на попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, суду надав заперечення проти позову (а.с.108-110) та просив у задоволенні позову відмовити.
Представник КП «Міськзеленбуд» ДМР суду надав заяву, в якій просить слухати справу без його участі, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з КП «Міськзеленбуд» ДМР суми матеріальних збитків просив відмовити, суду надав заперечення проти позову (а.с.99).
Представник КП «Жилсервіс-2» ДМР у судове засідання 26.10.2017 року не з’явився, на попередніх судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував, суду надав заперечення проти позову (а.с.77-80).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Судом встановлено, що 29.10.2016 року на належний позивачу автомобіль НОМЕР_1 на вул.Андрія Фабра, 1-а у м.Дніпрі, впала частина стовбура старого дерева, завдавши автомобілю значних пошкоджень.
Згідно висновку №4160 експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку ТЗ від 07.11.2016 року, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок падіння дерева становить 51 059,31 грн. (а.с.19-49). Вартість вказаного висновку становить 1300 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1160 (а.с.50).
Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.1166 ЦК України та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а на останнього в даному випадку покладається лише обов'язок доведення факту заподіяння шкоди та її розміру.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем висновком Шевченківського ВП Дніпропетровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області за наслідками розгляду звернення перевірки ЖЕО №37709 від 29.10.2016 року щодо пошкодження автомобіля НОМЕР_2 (а.с.15), заявами про проведення експертного дослідження по встановленню вартості пошкодження автомобіля від 31.10.2016 року (а.с.16, 17, 18), претензіями надісланими на адресу відповідачів (а.с.51, 52, 53).
В зв'язку з цим, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимим доказами факт заподіяння йому матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження належного йому на праві власності транспортного засобу через падіння гілки дерева.
Вирішуючи питання, щодо осіб, які мають нести відповідальність за заподіяну позивачу шкоду, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.ст.1,13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою відносяться парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об'єкти, об'єкти промисловості, комунально-складські та інші об'єкти у межах населеного пункту.
Елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п.2 ч.1 ст.21 Закону).
Частиною 3 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2.1,5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105 (далі - Правила), на конкурсних засадах державними або місцевими органами влади призначаються підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства та є їх балансоутримувачами.
Згідно п.5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Відповідно до п.5.8 Правил, догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.
Відповідно до розділу 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Згідно п.5.2 Положення про систему моніторингу зелених насаджень у містах і селищах міського типу України, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 04.08.2008 року №240, з метою контролю за станом зелених насаджень міст та селищ міського типу балансоутримувач об'єкта благоустрою зеленого господарства здійснює їх загальні, часткові та позачергові огляди.
Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. Під час загального огляду обстежують усі елементи, а під час часткового - лише окремі елементи об'єктів благоустрою зеленого господарства. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Статтею 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
А відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст.126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Згідно з пп.7 п.«а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення; охорона зелених насаджень і водойм тощо.
Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Відповідно до ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Відносини в сфері управління/утримання житлового фонду врегульовано нормами ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.
Із зазначених нормативних актів не вбачається обов'язку підприємств, які надають послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, слідкувати за станом зелених насаджень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач КП «Міськзеленбуд» ДМР було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради №45/22 від 08.12.2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось.
Аналізуючи нормативну базу щодо регулювання діяльності КП «Міськзеленбуд» ДМР, а саме ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року тощо, слід зазначити, що до обов’язку підприємств по наданню послуг з утримання будинків не входить обов’язок перевірки стану зелених насаджень.
Крім цього, рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.11.2011 року №53/17 «Про внесення змін до рішення міської ради від 02.03.2011 року №16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» КП «Жилсервіс-2» ДМР є балансоутримувачем житлового будинку №1-а по вул.Андрія Фабра в м.Дніпрі, проте не об’єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку.
Оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, відсутність даних що останнє у відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Дніпровську міську раду до відання виконавчого органу якої в силу пп.7 п.«а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів.
В зв'язку з цим, з Дніпровської міської ради на користь позивача слід стягнути заподіяну матеріальну шкоду в сумі 51 059,31 грн., а також витрат по проведенню авто товарознавчого дослідження у розмірі 1300 грн.
З приводу вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктами 1, 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року визначено, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Суд вважає, що моральна шкода з урахуванням характеру поведінки відповідача та фізичних, душевних і психічних страждань позивача підлягає частковому задоволенню, та відшкодуванню у розмірі 2500 грн., шляхом стягнення з Дніпровської міської ради.
Також згідно ст.88 ЦПК України з Дніпропетровської міської ради на користь позивача слід стягнути судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,1166,1167 ЦК України, ст.ст.1,3,17,20,28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105, Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 року, ст.ст.3,10,11,27,31,58-61,88,169,212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди – відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, про відшкодування шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) матеріальні збитки у розмірі 51 059,31 грн., вартість оплати висновку у розмірі 1300,00 грн., моральну шкоду в розмірі 2500 грн. та судовий збір у розмірі 630 грн., а всього 55489 грн. 31 коп.
В решті позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради – відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.В.Шевцова
