Єдиний унікальний номер №243/9172/17

Номер провадження №2-а/243/593/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

при секретарі Каліух К.М.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо невиплати пенсії з лютого 2017 року та зобов’язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком та сплатити заборгованість за період з лютого 2017 року, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Слов’янському об’єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з листопада 2014 року. Саме з цього часу та до лютого 2014 року відповідач нараховував пенсійне забезпечення та перераховував належні до виплати суми на пенсійний рахунок, що відкритий на його ім’я в ПАТ «Укргазбанк». У лютому 2016 року на її пенсійний рахунок не була зарахована щомісячна пенсія. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, як таку, що порушує його конституційні права громадянина України. Просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Слов'янського ОУ ПФУ щодо невиплати їй пенсії; 2) зобов'язати Слов'янське ОУ ПФУ негайно поновити нарахування та виплату їй пенсії та сплатити заборгованість за період, починаючи з лютого 2017 року включно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності (а.с.1-4.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 що діє на підставі договору про надання правових послуг адвоката від 21.07.2017 року (а.с.8), у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 03.01.2016 року, у судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Управління, та заперечення на адміністративний позов у якому вказано, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 08.12.2015 року звернулась до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про запит пенсійної справи з ПФУ у м. Єнакієве Донецької області та прийняття на облік по матеріалам пенсійної справи.

Розпорядженням Управління від 23.12.2015 року за заявою позивачки пенсійну справу взято на облік по матеріалам пенсійної справи та нараховано суму заборгованості з 21.05.2014 року.

За результатами електронного обміну інформацією з УСЗН Слов’янської міської ради на виплатний період лютий 2016 року в електронній справі АСОПД/КОМТЕХ на ОСОБА_1 змінено особливість «Переселенець не зареєстрований» (код 93), що і стало підставою припинення пенсійних виплат з лютого 2016 року.

Так, Управлінням при формуванні відомостей виплатного періоду кожного місяця проводиться операція щодо обміну даних електронної бази отримувачів пенсії АСОПД/КОМТЕХ з даними Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб , отриманої від відповідних органів соціального захисту населення.

У разі, якщо в базах даних одержувачів пенсій особові рахунки мають особливість із кодом «94», а в Єдиній інформаційній базі даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб довідка відкликана, або за наслідками перевірки прийнято рішення про невідповідність відомостей про місце проживання тощо, то за результатами відомостей з Єдиної інформаційної бази в електронних пенсійних справах АСОПД/КОМТЕХ особливість автоматично змінюється на «Переселенець не зареєстрований» (код 93) та нарахування пенсій з наступного місяця не проводиться.

Окрім того, з урахуванням вимог постанови КМУ від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» зі змінами, внесеними постановою КМУ від 12.08.2015 року № 615 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 і від 05.11.2014 року № 637», поновлення виплати пенсій, тимчасово призупинених внутрішньо переміщеним особам відбувається тільки через рахунки АТ «Ощадбанк», з дати припинення виплати на підставі особистого звернення пенсіонера до органів ПФУ, де він перебуває на обліку як одержувач пенсії. Проте, позивачка не зверталася до Управління із заявою про поновлення виплат, а також не надала документу про відкриття карткового рахунку в АТ «Ощадбанк», як то передбачено чинним законодавством. Таким чином, припиняючи виплату пенсії позивачці,вважають, що Управління діяло у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а з огляду на наявність механізму виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам виключено через відділення ПАТ «Ощадбанк», вважають, що позовні вимоги про виплату позивачеві пенсії на рахунок в іншій банківській установі не відповідають чинному законодавству.

Крім того, при винесенні рішення щодо стягнення з відповідача судового збору Слов'янське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області звертає увагу суду на наступне:

З 01 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, яким частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» доповнено пунктом 18 та звільнено Пенсійний Фонд від сплати судового збору з 01.01.2017 року.

Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу Адміністративного Судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами».

В порядку частини 4 ст.122 Кодексу Адміністративного Судочинства України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 ОСОБА_5 України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком, що підтверджується її пенсійним посвідченням № 813958 (а.с.6).

Відповідно до довідки від 15.09.2015 року ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 – Донецька область, Слов’янський район, с. Привілля, вулиця Кучеренко, будинок № 53 (а.с.7).

Відповідачем визнається та обставина, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, 08.12.2015 року Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області з заявою про запит пенсійної справи та прийняття її на облік по матеріалам пенсійної справи. Розпорядженням Слов'янського об'єднаного управління ПФУ Донецької області від 23.12.2015 року ОСОБА_1 взято на облік та одночасно нараховано суму заборгованості з 21.05.2014 року.

Суд зазначає, що на момент припинення виплати пенсії позивачу довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України не була скасована.

Вирішуючи питання про правомірність дій Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії позивачу суд виходить з наступного.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на ОСОБА_5 України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закон про недержавне пенсійне забезпечення, законів якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058), яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 вказаного закону: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 т. 2 Закону України «Про основні засади соціальною захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року право за пенсію за віком має кожний громадянин похилої: віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право: обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14.04.2014 року, введено в дію рішення ОСОБА_2 національної

безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 - VIII (із змінами і доповненнями), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (із змінами) від 15.04.2014 року, виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

07 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ст. 8 ОСОБА_5 України, ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ОСОБА_5 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ОСОБА_5 України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 24 ОСОБА_5 України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення: створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 64 ОСОБА_5 України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_5 України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі

обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї ОСОБА_5.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 ОСОБА_5 України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених ОСОБА_5 України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися ОСОБА_5 України як актом прямої дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2015 року визнаний незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595.

В мотивувальній частині ухвали Вищого адміністративного суду у справі № К/800/19498, № К/800/19418 зазначено: «Системний аналіз вказаних норм ОСОБА_5 України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевірка законності постанови № 595 в частині затвердження пункту 2 Тимчасового порядку дає підстави для висновку про те, що, зупиняючи видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Кабінет Міністрів України порушив їхні приписи як щодо наявності повноважень на прийняття такого рішення, так і щодо звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, рівності громадян перед законом, виплати пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги на рівні не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 ОСОБА_5 України, Україна є правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3).

Згідно з статтею 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 8 липня 2004 року «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови,визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я» (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським

регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Право вносити закони, вносити до них зміни належить виключно ОСОБА_6 України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй.

Верховна ОСОБА_6 України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних, відтак постанова № 595 не є законом, а тому не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Право на обмеження конституційних прав громадян, вказаною нормою закону Кабінету Міністрів України Верховною ОСОБА_6 України не надано.

Крім того, частиною 3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не можу бути умовою для реалізації прав і свобод, передбачених ОСОБА_5.

Таким чином, кожен громадянин України має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

Проаналізувавши обставини справи, докази, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за віком, зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком з лютого 2016 року та виплатити заборгованість, відповідно до вимог частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача утримуватись від подальшого призупинення виплат, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки, вимоги заявлені до суду вбачають відсутність порушених прав позивача, тобто вони є заявленими на майбутнє.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_6 України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що відмова у нарахуванні та виплаті, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття підстав визначених ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом установлено, що відповідне Рішення Фондом як пенсійним органом щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 не приймалося, що не заперечувалось відповідачем.

Таким чином вимоги ОСОБА_1 щодо скасування Рішення Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплату їй пенсії, також не підлягають задоволенню, оскільки таке рішення відповідачем не приймалося.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 615 , яка набрала чинності з 27 серпня 2015 року, Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1596 і від 5 листопада 2014 р. N 637, на виконання якої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. N 788 (чинна з 10 жовтня 2015 року) Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1596 і від 5 листопада 2014 р. N 637 внесені зміни до постанов КМУ:

-від 30 серпня 1999 року № 1596, якою затверджений «Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через їх поточні рахунки у банках», в частині внесення змін у пункт 6 вказаної постанови, який доповнено реченням такого змісту: «Для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, регіонів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, затвердженим постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509 уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк»»;

-від 05 листопада № 637 до Постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» в абзаці першому пункту 1: «слова «території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції» замінити словами «території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення».

Доповнити абзац реченнями такого змісту: «Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому».

Як вказувалось судом вище, зміни, внесені постановами КМУ № 1596 та № 788 до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1596 і від 5 листопада 2014 р. N 637 передбачають виплату (продовження виплати) пенсій, що призначені переміщеним особам ПАТ «Державним ощадним банком України». При цьому ці зміни набрали чинності з 10 жовтня 2015 року та підлягають виконанню переміщеним особам з тимчасово окупованої території, які мають право на отримання пенсій та інших соціальних виплат незалежно від порядку, встановленому п.6 наведеної постанови КМУ № 1596 для осіб, що не є переміщеними особами та отримують пенсію на підконтрольній Україні території, оскільки постановами КМУ № 1596 та № 788 внесені доповнення до вказаного пункту саме з метою отримання пенсій та інших соціальних виплат для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, регіонів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення.

На час звернення позивача із даним позовом, вищенаведеною постановою Кабінету Міністрів України був чітко визначений порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам - такі виплати здійснюються через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

При цьому, можливість одержання пенсії на особові рахунки, відкриті в інших банківських установах, не передбачена.

Відповідно до п. 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується ОСОБА_5 України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

З огляду на викладене, у зв’язку з тим, що позивачу пенсія була нарахована останній раз в ПАТ «Укргазбанк», а у суду не має відомостей про відкриття позивачем розрахункового рахунку в АТ «Ощадбанк», у відповідності до вищенаведених

постанов КМУ як то передбачено чинним законодавством, суд вважає належним зазначити позивачу, що за умови відкриття ним рахунку в АТ «Ощадбанку» та повідомлення про це відповідача останній має усі законні підстави з урахуванням даного рішення суду для отримання належної йому невиплаченої пенсії з лютого 2016 року.

Відповідно до п. 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується ОСОБА_5 України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Частиною другою статті 257 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 1 частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, виконуються негайно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про звернення постанови до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць в розмірі щомісячно нарахованої пенсії також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ОСОБА_5 України, Законом України '' Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", Постановою Кабінету Міністрів «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» № 637 від 05 листопада 2014 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №136, ст. ст. 6, 7, 17-19, 99, 104-106, 159, 161, 162, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з лютого 2016 року.

Зобов’язати Слов’янське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сплатити заборгованість за період, починаючи з лютого 2016 року включно.

Допустити до негайного виконання постанову суду в частині присудження виплати позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

В решті задоволення позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити, у зв’язку з відсутністю підстав.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_7