АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 11-кп/790/2056/17 Головуючий І-ої інстанції

Справа № 617/679/17 ОСОБА_1

Категорія: ст.246 КК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

секретар ОСОБА_6 ,

за участю: прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області ОСОБА_9 на вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 3 липня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Охрімівка Вовчанського району Харківської області, громадянин України, українець, не працює, одружений, з базовою загальною середньою освітою, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави в особі Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» спричинені матеріальні збитки в сумі 20350грн. 74коп.

Як встановив суд, 22.05.2017р. в період часу з 11:00 год. по 14:30год. ОСОБА_8 знаходячись в лісовому масиві квартал №10, виділ №28 Жовтневого лісництва ЦП «Вовчанське лісове господарство», що відноситься до лісопаркової частини лісів зелених зон, діючи умисно, протиправно, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елементу навколишнього природного середовища, діючи всупереч п.п.2,3 порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі ПКМУ) від 23.05.2007р. «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», без спеціального на те дозволу, а саме не маючи лісорубного квитка, ордеру виданого ДП «Вовчанське лісове господарство», переконавшись, що його дії залишились не поміченими сторонніми особами, самовільно, бензопилою ТМ «Saber», яка йому належить, вчинив незаконну порубку дерев: сосни звичайної сироростучої в кількості 17шт., відокремивши повністю за допомогою вказаної бензопили дерево від кореня, шляхом спилювання, а саме 2 сосни звичайних сироростучих масою 0,64куб.м., діаметром дерева в корі біля шийки кореня 23/17см., вартістю 1393,12грн., 1 сосну звичайну сироростучу масою 0,32куб.м., діаметром дерева в корі біля шийки кореня 25/19см., вартістю 696,57грн., 2 сосни звичайних сиророростучих масою 0,64куб.м., діаметром дерева в корі біля шийки кореня 26/20см., вартістю 1393,12грн., 5 сосен звичайних сироростучих масою 1,6куб.м., діаметром дерева в корі біля шийки кореня 27/21см., вартістю 5485,51грн., 1 сосну звичайну сироростучу масою 0,32куб.м., діаметром дерева в корі біля шийки кореня 28/22см., вартістю 1097,10грн., 3 сосни звичайних сироростучих масою 1,5куб.м., діаметром дерева в корі біля шийки кореня 29/23см., вартістю 5142,66грн., 3 сосни звичайних сироростучих масою 1,5куб.м., діаметром дерева в корі біля шийки кореня 30/24см., вартістю 5142,66грн., чим заподіяв істотну шкоду, адже спиляв дерева, що є багаторічними рослинами з чітко вираженим твердим стовбуром з гілками, які утворюють крону, становлять основу ландшафту у лісових зонах, відіграють головну роль у формуванні лісових біоценозів, чим порушив сукупність рослин, що населяють певну ділянку суші та характеризуються певними відносинами між собою, та заподіяв ДП «Вовчанське лісове господарство» відповідно до розрахунку, проведеного на підставі ПКМУ від 23.07.2008р. №655 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», додаток №1, майнову шкоду на загальну суму 20350,74грн.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області ОСОБА_9 просить скасувати вирок у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосуванням закону, який підлягає застосуванню, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ст.246 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.; відповідно до ст.96-1, 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_8 спеціальну конфіскацію у виді конфіскації бензопили ТМ «Saber» у власність держави. Вказує, що інкримінований злочин обвинуваченим вчинено за допомогою заздалегідь підшуканих засобів та знарядь, а саме бензопили, проте суд не застосував норми ст.ст.96-1, 96-2 КК України. Крім того, вважає, що суд при призначенні покарання не в повному обсязі врахував вимоги ст.65 КК України та не приділив достатньої уваги тому факту, що обвинуваченим безповоротно знищено дерева, чим спричинено шкоду державі, спричинені збитки не відшкодовано.

Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, обвинуваченого ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України, за обставин, викладених у вироку, та юридична кваліфікація дій обвинуваченого є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені наявними у справі доказами, які досліджувались судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України. Фактичні обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_8 в інкримінованому йому злочині та юридична кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оспорюються і не є предметом апеляційного розгляду.

Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначається рішення щодо речових доказів і документів спеціальної конфіскації.

Однак цих вимог суд першої інстанції не дотримався.

Згідно із встановленими судом у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, ОСОБА_8 використав належну йому бензопилу ТМ «Saber» як знаряддя вчинення інкримінованого йому злочину.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, 23 травня 2017 року проведено огляд предметів, зокрема, бензопили ТМ «Saber», яка зберігається в камері схову речових доказів Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області. Крім того, реєстр містить інформацію про те, що 23 травня 2017 року винесено постанову про визнання та приєднання до справи речових доказів (яких саме не зазначено). Під час судового розгляду, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, зазначені протоколи стороною обвинувачення не надавались і судом не досліджувались.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що зазначена бензопила у нього вилучена.

В мотивувальній частині вироку зазначено, що доля речових доказів по справі вирішена в порядку ст.100 КПК України.

Однак, будь-якого рішення щодо речових доказів резолютивна частина вироку, всупереч вимогам ст.100, п.2 ч.4 ст.374 КПК України, не містить.

З огляду на те, що суд не досліджував дані щодо речових доказів, відповідне клопотання про їх дослідження апеляційна скарга не містить, апеляційний суд в межах своїх повноважень позбавлений можливості ухвалити рішення щодо долі речових доказів, як про це ставить питання заступник прокурора Харківської області.

За таких обставин, зазначене питання підлягає вирішенню судом першої інстанції в порядку виконання вироку, а саме відповідно до вимог ст.ст.537-539 КПК України.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апелянта про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого покарання.

Так, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, що визнано судом обставинами, які пом`якшують покарання. В той же час, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Крім того, суд врахував, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується задовільно.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів можливе без його ізоляції від суспільства та призначив йому покарання у виді штрафу.

Колегія суддів вважає, що суд надав правильну оцінку викладеним обставинам та призначив ОСОБА_8 покарання, яке відповідає вимогам ст.65 КК України та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Не дивлячись на те, що обвинувачений на даний час не відшкодував спричинені потерпілому збитки, колегія суддів приймає до уваги те, що ОСОБА_8 до вступу вироку у законну силу сплатив суму штрафу, який йому призначено судом першої інстанції.

Отже, доводи, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, є непереконливими та поряд з зазначеними вище обставинами та даними про особу обвинуваченого, самі по собі не можуть бути підставою для призначення обвинуваченому більш суворого покарання, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, ст.539 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області ОСОБА_9 задовольнити частково.

В порядку виконання вироку розглянути в суді першої інстанції питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні на підставі ст.ст.537-539 КПК України.

В решті вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 3 липня 2017 року у відношенні ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

_________________ _________________ _________________

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5