Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 листопада 2017 р. № 820/5149/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Андрієць М.О.,

представника позивача - Щербатюк Ю.А.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в якому просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н (податковий номер НОМЕР_1), застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02.11.2017 №3606/фоп/20-40-14-10-16.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення від 02.11.2017 №3606/фоп/20-40-14-10-16 про застосування умовного арешту майна ФОП ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, яке прийнято у відповідності до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення до суду не надав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює Податковий кодекс України.

В силу приписів ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства - Державна фіскальна служба України, його територіальні органи, яким, у тому числі, виступає Головне управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до п. п. 19 1.1.1 п. 19 1.1 ст. 19 1 ПК України однією із функцій, виконання якої повинні забезпечити контролюючі органи, визначено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів та проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Статтею 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Так, такою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального - пп. 80.2.5 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

За приписами п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, єдиною підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки законодавець визначив непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.

Згідно з п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови. Посадова (службова) особа платника податків (його представник) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Проте, вищенаведені положення діючого законодавства не були дотриманні фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, що унеможливило реалізацію контролюючим органом функції по проведенню фактичної перевірки платника податків.

Так, відповідно до наказу начальника ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2017 №4331 призначено проведення фактичної перевірки господарського об'єкту, в якому здійснює діяльність ФО-П ОСОБА_2 з 30.08.2017 тривалістю 10 діб, у відповідності до вимог п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України. На проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу виписані направлення від 29.08.2017 №6459, №6460.

06.09.2017 о 15 год. 15 хв. посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою господарського об'єкта, в якому здійснює діяльність ФО-П ОСОБА_2 м. Харків, вул. Салтівське шосе, буд. 248, з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками за період діяльності з 17.10.2014 по дату завершення перевірки.

Позивач отримав під розписку копію наказу від 29.08.2017 за №4331 та розписався в направленнях 29.08.2017 за №6459 та №6460, однак в допуску до перевірки відмовив, про що, відповідно до п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України посадовими особами було складено акт від 06.09.2017 №2618/20/40-14-10/НОМЕР_1.

Відповідно до пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 контролюючі органи мають право: звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пп. 94.2.3. п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. п. 94.2.3 п. 94.1 ст. 94 ПК України, у разі коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу може бути застосовано адміністративний арешт майна такого платника податків - як винятковий спосіб забезпечення виконання останнім його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України рішення про застосування арешту майна платника податків приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

За приписами п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України обґрунтованість рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна платника податків має бути перевірена судом протягом 96 годин.

Так, 02.11.2017 року №3606/фоп/20-40-14-10-16 на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного арешту майна ФО-П ОСОБА_2 у зв'язку з відмовою від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

З огляду на наявність підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, та дотримання порядку його застосування, регламентованого положеннями цієї статті та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», Рішення від 02.11. 2017 року №3606/фоп/20-40-14-10-16 про застосування умовного арешту майна ФО-П ОСОБА_2 слід вважати обґрунтованим.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 167, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н (податковий номер НОМЕР_1), застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02.11.2017 №3606/фоп/20-40-14-10-16.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2017 року.

Суддя М.М.Панов