Справа № 711/8237/17

Провадження № 2/711/2476/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову вказує, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, що стверджується договором купівлі-продажу квартири від 19.06.2017 року, укладеним між нею та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Також вказує, що під час продажу квартири попередній власник - ОСОБА_3 зобов’язалася до 01.07.2017 року зняти з реєстраційного обліку відповідача (п. 3.1.4 Договору), одночасно із цим зазначивши, що права третіх осіб на вказану квартиру на момент укладення договору купівлі-продажу – відсутні (п. 1.4 Договору).

Однак до даного часу відповідач ОСОБА_2 не знятий з реєстраційного обліку, що підтверджується повідомленням Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 29.05.2017 року № 7549-01-10, хоча в квартирі фактично не проживає.

Відповідач не є власником (співвласником) квартири, також не є і членом його (позивача) сім’ї, між ними не виникали будь-які відносини щодо користування цим житлом. Останній в зазначеній квартирі не проживає, однак всупереч положенням статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не знявся з реєстраційного обліку за даною адресою та не зареєструвався за новою адресою проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення право власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення.

А тому, просить визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 131 в будинку № 81 по вул. Героїв Дніпра в м. Черкаси.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 68 в будинку № 29 по вул. Іллєнка Юрія в м. Черкаси.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Зі згоди представника позивача суд, у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5, пояснення свідка ОСОБА_6, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.06.2017 року належить квартира АДРЕСА_2, що стверджується, як самим договором купівлі-продажу квартири від 19.06.2017 року, так і Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.06.2017 року та 06.11.2017 року (а.с.3-4, 24, 25-26).

Як вбачається з п. 3.1.4 Договору купівлі-продажу від 19.06.2017 року Продавець (ОСОБА_3Ф.) зобов’язалася зняти з реєстраційного обліку особу, зареєстровану у відчужуваній квартирі, а саме в квартирі АДРЕСА_1 до 01.07.2017 року, однак цього не зробила.

Згідно повідомлення Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 29.05.2017 року № 7549-01-10 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач).

Відповідно до ст.ст. 150, 155 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру) користуються ним для особистого проживання, і проживання членів їх сім’ї, а також мають право розпоряджатися цим будинком (квартирою) на власний розсуд, власника не може бути позбавлено прав користування квартирою.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення право власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення.

Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не являється та ніколи не був членом сім’ї позивача, а лише був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент її придбання позивачем, до того ж у вказаній квартирі останній тривалий час не проживає, обставин, які б давали йому право на проживання у вказаній квартирі, судом не встановлено, тому він є таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 131 в будинку № 81 по вул. Героїв Дніпра в м. Черкаси.

На підставі ст. 150, 155, 156 ЖК України, ст.ст. 317, 383, 391 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 131 в будинку № 81 по вул. Г.Дніпра в м. Черкаси.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий : В.М. Скляренко