Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2007 р. Справа № АС-41/133-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Кузьменко О.М.

відповідача - Годунова М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу "СВЕМОН-ВОСТОК", м. Харків (вх. № 1295 Х/3) на постанову господарського суду Харківської області від 06.03.07 р. по справі № АС-41/133-06

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

до Акціонерного товариства відкритого типу "СВЕМОН-ВОСТОК", м. Харків

про стягнення 5503,83грн., -

встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 06.03.07 р. по справі № АС-41/133-06 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволені.

Відповідач з даною постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає дану постанову прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить дану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог частково.

Позивач у своїх запереченнях по апеляційній скарзі вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, в зв'язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991р., Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997р., Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003р., Інструкції "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами та організаціями збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.10.01 р., про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою Постановою Правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах у строки встановлені даними нормативними документами.

Господарським судом також встановлено, що позивачем направлено відповідачу згідно розрахунку повідомлення, в якому позивач доводить до відповідача суму у розмірі 5503,83 грн., котра повинна бути відшкодована відповідачем на покриття витрат по виплаті пенсій, призначених відповідно до п. -„б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991р.

Оцінивши доводи позивача та відповідача у справі, господарський суд з огляду на доведеність матеріалами справи невиконання відповідачем вимог чинного законодавства щодо відшкодування витрат на виплату пенсій на пільгових умовах, а також з урахуванням того, що відповідачем вказані дані не спростовані, дійшов висновку про обґрунтованість наявної заборгованості у розмірі 5503,83 грн., а тому визнав позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі постанови не вбачає, оскільки згідно ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, а відповідно до ч. 1 ст. 86 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Позивач в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що господарський суд не прийняв до уваги, що відповідач не є правонаступником ХБМУ зв'язку треста "Укрзв"язокбуд" та Харківського підприємства фірми "Свемон".

Однак колегія суддів не може погодитись з вказаними твердженнями заявника апеляційної скарги, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що правомірно залишені господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення без задоволення, а докази, надані відповідачем до матеріалів справи про відсутність такого правонаступництва, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, з огляду на їх правову безпідставність.

Так, на час ліквідації Харківського підприємства фірми "Свемон" діяв Закон України "Про господарські товариства" №1576 від 19.09.91 р., відповідно до ст. 19-22 якого передбачена процедура ліквідації підприємств.

Згідно наведених норм зазначена процедура складалася з оформлення певних документів, що можуть містити дані про правонаступництво, а саме: ліквідаційний баланс; висновок аудитора по ліквідбалансу; довідки про відсутність бюджетної заборгованості; численні довідки банків про закриття рахунків, МВС про здачу печаток, податкового органу про зняття з обліку, держархіву про здачу документів на зберігання тощо; наказ вищестоящого органу про затвердження ліквідаційного балансу та розподіл виручки після розпродажу майна після ліквідації; довідка про виключення підприємства з Держреєстру.

Однак, як свідчать матеріали справи жоден із вищезазначених документів відповідач не надав, тим самим не довівши відсутність правонаступництва АТВТ "Свемон -Восток" з ХБМУ зв"язку треста "Укрзв"язокбуд".

Окрім того, як правомірно вказує позивач, наданими до матеріалів справи документами навпаки підтверджується наявність правонаступництва підприємства відповідача з ХБМУ зв'язку треста "Укрзв"язокбуд", а саме: копією наказу генерального директора фірми "Свемон" №103 від 01.10.1992 р., пунктом 5.1 якого головним бухгалтерам підприємств фірми приписано до 15.10.1992р. надати списки робітників з наведенням суми паю та акцій підприємств, а також заяви про надання їм в обмін акцій новоствореного підприємства; копією акту перевірки АТВТ "Свемон -Восток" від 28.09.2001р. проведеної Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з питань правомірності нарахування пільгової пенсії Сілаєву В.Ф., з якого вбачається, що у відділі кадрів відповідача зберігаються з 1969 р. накази та відомості по заробітній платі саме ХБМУ зв'язку треста "Укрзв"язокбуд"; копії довідок виданих АТВТ "Свемон - Восток" від 20.07.2000р. №236 Приходько В.К., від 20.12.2000р. №396 Силаєву В.Ф., від 09.04.2002р. №281 Жердеву І.М., які підтверджують, що працівники відповідача дійсно працювали в ХБМУ зв'язку треста "Укрзв"язокбуд" та мають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

На підставі виданих АТВТ "Свемон-Восток" довідок працівникам відповідача було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991р.

Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв’язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідних доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Харківської області від 06.03.2007р. по справі № АС-41/133-06 прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. 195, п.1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу "СВЕМОН-ВОСТОК", м. Харків залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 06.03.2007р. по справі № АС-41/133-06 залишити без змін.

Головуючий суддя Демченко В.О.

Судді Такмаков Ю.В.

Барбашова С.В.