ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 жовтня 2017 року 10:00 справа №826/1926/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей"

до

Головного управління Держпраці у Київській області

третя особа

ОСОБА_1

про

визнання протиправною та скасування постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енівей" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Енівей") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 20 грудня 2016 року №272.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1926/17, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_1), закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 18 травня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач та третя особа своїх представників до суду не направили.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття відповідача та третьої особи, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2016 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №272, якою вирішено накласти на ТОВ "Енівей" штраф у розмірі 29000,00грн.

Позивач вважає, що постанова відповідача від 20 грудня 2016 року №272 є протиправною та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що відсутні будь-які дії зі сторони позивача щодо працевлаштування ОСОБА_1, третя особа на території здійснення господарської діяльності ТОВ "Енівей" жодної роботи не виконувала.

Відповідачем письмові заперечення проти адміністративного позову до суду не надано.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №386/2011 (далі по тексту - Положення №386) Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 7 Положення №386 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедура проведення відповідачем перевірок встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390 (далі по тексту - Порядок №390).

Відповідно до пункту 7 Порядку №390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Матеріали справи підтверджують, що 20 грудня 2016 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області, розглянувши акт перевірки від 24 листопада 2016 року №10-143/1388 щодо порушень позивача, прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №272.

У постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20 грудня 2016 року №272 на підставі акту перевірки від 24 листопада 2016 року №10-143/1388 встановлені наступні порушення законодавства про зайнятість населення на підприємстві позивача: у порушення частини п'ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" громадянин Молдови ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 працює на ТОВ "Енівей" без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Роботодавець ТОВ "Енівей" використовує працю іноземця ОСОБА_1.

На підставі вищезазначеного порушення, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, та на підставі абзацу другого частини п'ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", постановою від 20 грудня 2016 року №272 вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 29 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно частини п'ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця: на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення; на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Частиною дев'ятою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що штрафи, накладення яких передбачено цією статтею, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частинах другій - сьомій цієї статті, накладаються уповноваженим органом з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як стверджує позивач з громадянином Молдови ОСОБА_1 трудовий договір чи будь-який інший договір не укладався, наказ чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу позивача стосовно третьої особи не оформлявся, як наслідок, повідомлення до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття третьої особи на роботу не направлялося, будь-які дії зі сторони позивача щодо працевлаштування третьої особи відсутні.

05 грудня 2016 року ОСОБА_1 перебував на території здійснення господарської діяльності позивача у зв'язку із бажанням отримати інформацію про працевлаштування, наявні вакантні посади, умови прийняття на роботу і можливість виконання ним обов'язків, проте, жодної роботи третя особа на території здійснення господарської діяльності позивача не виконувала.

До суду не надано та в матеріалах справи відсутні матеріали перевірки ТОВ "Енівей", відповідачем не надано суду акт перевірки від 24 листопада 2016 року №10-143/1388 та будь-які інші документи, на підставі яких складено акт перевірки та встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства про працю.

Будь-які документи, які спростовують твердження позивача до суду не надано та в матеріалах справи відсутні, докази використання ТОВ "Енівей" праці іноземця ОСОБА_1 відповідачем до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

На підставі вищевикладеного, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що порушення позивачем вимог статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначені відповідачем у постанові від 20 грудня 2016 року №272, не знайшли свого документального підтвердження, як наслідок постанова від 20 грудня 2016 року №272 є протиправною та підлягає скасуванню.

Окрім того, згідно до пунктів 6 та 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено.

Як стверджує позивач, керівництвом ТОВ "Енівей" не отримано вчасно інформацію про час та дату розгляду справи, ТОВ "Енівей" позбавлено можливості надати пояснення та безпосередньо взяти участь у розгляді справи про накладення штрафу.

Докази зворотного до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Повідомлення про розгляд справи відносно позивача відповідачем до суду не надано, що свідчить про порушення відповідачем порядку накладення штрафу на позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Енівей" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20 грудня 2016 року №272.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енівей" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко