ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року

Львів

№ 876/7618/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: координаційна рада політичних та громадських організацій демократичного спрямування Калущини про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Калуської міської ради Івано-Франківської області, Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області, Калуського міжрайонного відділу УСБУ у Івано-Франківській області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: координаційної ради політичних та громадських організацій демократичного спрямування Калущини в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Калуської міської ради № 582 від 24 листопада 2016 року «Про перейменування вулиць» в частині перейменування вулиці ОСОБА_2 на вулицю ОСОБА_3, визнати протиправною бездіяльність Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області, Калуського міжрайонного відділу УСБУ у Івано-Франківській області в частині не виконання контролю щодо додержання законів усіма органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами та не вчинення заходів до усунення порушень закону.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд при ухваленні постанови не перевірив жодну з обставин, перелічених в п.п. 1-10 ч.2 ст. 2 КАС України , обов'язковість яких він повинен був перевірити. У мотивувальній частині постанови суд не зробив ніяких висновків стосовно законності чи незаконності оскаржуваного рішення міськради, їх обґрунтованості, наявності або відсутності несправедливої дискримінації для різних верств мешканців міста, дотримання чи недотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями оскаржуваних рішень, чи були враховані права особи на участь у процесі прийняття рішень міськрадою, чи були вони своєчасними.

Суд обмежився лише викладенням основних положень позовної заяви та не дав їм правової оцінки. Водночас, суд не дослідив докази позивача, який посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 989 від 24.10.2012 року «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», де орган місцевого самоврядування всупереч даного нормативного акту прийняв рішення про перейменування вулиці ОСОБА_2 на вулицю ОСОБА_3, зокрема за відсутності проведення громадських слухань та з'ясування думки мешканців вулиці ОСОБА_2. Проте, що перейменування вулиці було вирішено без з'ясування думки мешканців даної вулиці ствердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4

Суд не звернув жодної у ваги на доводи позивача про те, що оскаржуване рішення суперечать нормам Конституції України та Закону України «Про захист суспільної моралі», оскільки зазначена вулиця ОСОБА_3 є поширенням пропаганди та прославлення націоналізму та фашизму, оскільки ОСОБА_3 приймав активну участь в дивізії «Галичина», яка була дивізією в системі німецьких військ СС. Проте, що ОСОБА_3 мав чин гауптштурмфюрера СС, який був товаришем та побратимом командувача 14-ї дивізії СС Бригадефюрера СС, - ОСОБА_5. А також те, що оскаржуване рішення, яким перейменовано вулицю ОСОБА_2 на ОСОБА_3 повністю суперечить Закону України від 09.04.2015 року № 317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» та є поширенням пропаганди та прославлення націоналізму та фашизму.

Крім цього, при ухваленні судом постанови, є хибне його твердження про те, що оскаржуване рішення не порушує прав та інтересів позивача. Такий висновок суперечить позиції Конституційного Суду України, вираженій у його рішенні від 1 грудня 2004 р. № 18-рп/2004 у справі про охоронюваний законом інтерес і яке є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Конституційний Суд дійшов висновку, що у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» слід вживати поняття «охоронюваний законом інтерес», яке слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, що є самостійним об'єктом судового захисту для задоволення потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

У позовній заяві доведено, що оскаржуване рішення зачіпає не тільки права, але й законні інтереси позивача на визначення перейменування вулиці на якій він проживає.

Суд не застосував при розгляді справи ті положення КАС України, якими встановлені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а саме, стосовно прав осіб, які є суб'єктом правовідносин на оскарження нормативно-правового акту, у яких буде застосовано цей акт. Позивач є водночас співвласником приватизованої квартири, що знаходиться по вулиці ОСОБА_2, яку перейменовано на вулицю ОСОБА_3, а тому він не може бути відсторонений від участі в прийнятті рішень, які зачіпають його законні інтереси.

Таким чином, висновок суду про відсутність права позивача оскаржувати зазначені рішення міськради є не лише хибним, але й таким, що суперечить положенням КАС України.

На підставі викладеного, просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.06.2017 року та ухвалити нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 листопада 2016 року на дев’ятнадцятій сесії сьомого демократичного скликання Калуської міської ради керуючись Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», ст.ст. 25, 37, п. 1 ст59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року №989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які належать фізичним особам імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» а також враховуючи рекомендації постійної комісії міської ради з питань гуманітарної роботи та робочої групи з розробки заходів щодо засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборони пропаганди їхньої символіки в м.Калуш, міська рада вирішила перейменувати вулицю Черняхівського на вул. ОСОБА_3 та оприлюднити зазначене рішення на офіційному веб-сайті міської ради та в засобах масової інформації протягом одного тижня з дня його прийняття.

Крім того, судом з’ясовано, що прийняттю такого рішення передувало розпорядженням міського голови від 15.04.2016 року №118-р яким була створена група з розробки заходів щодо засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборони пропаганди їхньої символіки в м. Калуш та затверджено її склад. Даною робочою групою було розглянуте звернення Координаційної ради політичних партій та громадських організацій демократичного спрямування Калущини щодо перейменування вулиць м.Калуша. Після розгляду звернення Координаційної ради пропозиції робочої групи були надані для підготовки проекту рішення відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру міської ради і підготовлений проект рішення був розміщений на сайті міської ради з питань гуманітарної роботи, яке рекомендувала розглянути даний проект рішення на черговій сесії міської ради. 17 листопада 2016 року Комісія ухвалила рішення виставити на сайт Калуської міської ради пропозиції робочої групи щодо перейменування вулиць у м. Калуш винести на розгляд сесії, що підтверджується копією протоколу № 14-11. 24 листопада 2016 року управлінням містобудування та архітектури Калуської міської ради внесено подання про включення до порядку денного засідання сесії Калуської міської ради питання про перейменування вулиць м. Калуш і як уже зазначалося вище 24 листопада 2016 року Калуська міська рада Івано-Франківської області з урахуванням доповнень та пропозицій депутатів прийняла рішення № 582 «Про перейменування вулиць в м. Калуші», яким було перейменовано три вулиці міста.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням положень Європейської хартії місцевого самоврядування, прийнятої 15.10.1985 року в м. Страсбург, ратифікованої Україною 15 липня 1997 року, яка вступила в силу для України 01 січня 1998 року, Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Калуської міської ради, і враховуючи, що обговорення питання про перейменування вулиці відбулося на пленарному засіданні місцевої ради, рішення прийнято в межах компетенції і більшістю від загального складу ради, суд дійшов висновку, що Калуська міська рада, приймаючи 24.11.2016 рішення № 582 «Про перейменування вулиць в м. Калуші» діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування рішення. А крім того, відсутні порушення прав та інтересів позивача оспорюваним рішенням.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

21 травня 2015 року набув чинності Закон України від 09 квітня 2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», яким керувалась міська рада при прийнятті спірного рішення 24.11.2016, згідно якого встановлено порядок перейменування назв об'єктів топоніміки населених пунктів, які містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Зазначеним законом встановлено, зокрема абз.1,2,4 п.6 ст. 7 «Прикінцеві та перехідні положення», що органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об’єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об’єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму. У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про таке перейменування, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті. У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування, таке здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов’язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

Зазначені положення вказаного закону міською радою не були виконані.

Крім того, згідно листів Українського інституту національної пам’яті 04.07.2017 р. №03/1383, 26.10.2017 р. №01/2135 на об’єкти топоніміки, названі на честь генерала армії, двічі ОСОБА_6 союзу ОСОБА_2 не поширюється дія Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного(нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що міська рада з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» наділена повноваженнями присвоювати імена юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам. Однак при цьому слід враховувати вимоги ст. 5 зазначеного Закону, згідно якої питання про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб’єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, пропозиції щодо такого присвоєння можуть вноситися на розгляд суб’єктів, зазначених у статті 7 цього Закону, іншими державними органами, трудовими колективами, об’єднаннями громадян та окремими громадянами.

Крім того, згідно п.7 ч.1 ст. 7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» подання про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою.

Оскільки рішення № 582 «Про перейменування вулиць в м. Калуші» приймалось 24.11.2016 р., а Закон України від 09 квітня 2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного(нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» набув чинності 21 травня 2015 року, на об’єкти топоніміки, названі на честь ОСОБА_2 не поширюється дія Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного(нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», і міським головою, з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», не вносилось подання про присвоєння імені фізичної особи, то відповідно у міської ради не було достатньо правових підстав приймати оскаржуване рішення.

Крім того, помилковим є твердження суду першої інстанції, що таким рішенням відповідача не порушено прав та інтересів позивача, оскільки останній проживає на вулиці яка перейменована.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Калуської міської ради № 582 від 24.11.2017 року «Про перейменування вулиць» в частині перейменування вулиці ОСОБА_2 на вулицю ОСОБА_3 є підставними.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що розглядаючи спір поза увагою суду першої інстанції, залишено вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області, Калуського міжрайонного відділу УСБУ у Івано-Франківській області в частині не виконання контролю щодо додержання законів усіма органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами та не вчинення заходів до усунення порушень закону, оскільки в мотивувальній частині постанови не надано жодної оцінки цим вимогам.

При цьому колегія суддів зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вони є абстрактними і з таких не зрозумілим є нездійснення якого контролю і щодо додержання яких законів оскаржуються дії Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області та Калуського міжрайонного відділу УСБУ у Івано-Франківській області. Питання ж щодо контролю при перейменуванні вулиць не покладено ні на органи прокуратури ні на органи СБУ України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи і така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а позовні вимоги – задовольнити частково.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково, постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2017 року по справі № 345/1145/17 скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Калуської міської ради № 582 від 24.11.2017 року «Про перейменування вулиць» в частині перейменування вулиці ОСОБА_2 на вулицю ОСОБА_3.

В задоволенні решти позовних вимого відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Н.М. Судова-Хомюк

ОСОБА _7

Повний текст виготовлений 02.11.2017 року