ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р.

Справа № 922/3413/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом

Харківської міської ради, м. Харків

до

Приватного підприємства "Старпласт", м. Харків

про

стягнення 259569,44 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №08-11/2942/2-17 від 26.09.2017р.;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 23.01.2017р.;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Старпласт", в якій позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 259569,44 грн. за використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3-Б (колишня Плиткова, 12) на якій знаходиться майно, що належить відповідачу на праві власності: нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 кв.м. та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 кв.м. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3893,55 грн.

У судовому засіданні 25.10.2017р. оголошувалась перерва до 30.10.2017р. о 10:15.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позов, що наданий до суду 23.10.2017р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачем відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання вимог земельного законодавства.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2017р. №98384533 право власності на нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 м.кв. та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 м.кв. по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові з 23.01.2017р. зареєстровано за приватним підприємством "СТАРПЛАСТ" на підставі акту оцінки та приймання-передачі майна від 23.01.2017р.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 01.12.2016р. №19-20.08-3-5210/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 21.12.2016р. №8805/0/225-16 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові не зареєстровані.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Харківською міською радою на момент звернення до суду рішення щодо надання у користування та продажу зазначеної земельної ділянки станом на момент подання позову до суду не приймалось.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,4790 га по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Позивач зазначає, що відповідач приватне підприємство "СТАРПЛАСТ" з 23.01.2017 до 30.09.2017 в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовує земельну ділянку площею 0,4790 га по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав. Також, позивач зазначає, що відповідачем у вказаний період не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігав у себе майно - грошові кошти.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом до відповідача про повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 259569,44 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова,12) у м. Харкові.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що набув право власності на зазначений об'єкт нерухомості 23.01.17р. Майно набуте на підставі договору про розділ нерухомого майна. До здійснення цих дій право користування земельною ділянкою було оформлене за ТОВ "Роста".

Відповідач зазначає, що його представник 04.05.2017 звернувся до Харківської міської ради із проханням про оформлення оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310138200:02:005:0073, яка розташована за адресою: вулиця Індустріальна, 3-Б, Індустріальний район, місто Харків для обслуговування нежитлових будівель літери "БА-1" та "БА-2" (виробничі приміщення) в зв'язку із переходом права власності до ПП "Старпласт". Зазначена ділянка раніше була надана ОСОБА_3, який є засновником ПП "Старпласт" (рішення Харківської міської ради 10 сесії 7 скликання внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 21.12.16 №459/16. ОСОБА_3 у січні 2017 року, як попередній користувач земельної ділянки звернувся із заявою до Харківської міської ради щодо внесення змін до цього рішення щодо переоформлення права користування ділянкою до ПП "Старпласт" в зв'язку із набуттям нерухомості у власність.

Харківською міською радою 20.09.17р. прийнято рішення "Про надання юридичним фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" №740/17. Пунктом 2 цього рішення та пунктом 15 додатку 4 до рішення передбачено, що ПП "Старпласт" надано в оренду строком до 01.10.2022р. земельну ділянку площею 0,5688 га (кадастровий номер 6310138200:02:005:0073) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення із земель комунальної власності для обслуговування нежитлових будівель літ. "БА-1", "БА-1-3" (виробничі будівлі) по вулиці Індустріальній, 3-Б (Індустріальний район) міста Харкова.

Таким чином, на думку відповідача ним здійснено все необхідні та передбачені чинним законодавством та Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові дії. Вищезазначеним рішенням передбачений 4-місячний строк для укладення договору оренди (п. 5 рішення), який на даний час не минув.

Крім того, відповідач зазначив, що земельна ділянка не належить відповідачу ні на праві власності, ні на праві оренди, тому відсутні підстави для сплати орендної плати позивачу.

Також, відповідач зазначив про практику вирішення аналогічних спорів Верховним судом України на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, та на його думку, у всіх випадках перелічених позивачем при розгляді аналогічних справ судом було встановлено, що жоден з користувачів земельних ділянок не вжив заходів щодо оформлення прав користування земельної ділянки, на відміну від ПП "Старпласт", яким такі заходи були вжиті.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 25.09.2017р. здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,4790 га по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 м.кв. та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 кв.м, право власності на які зареєстровано за приватним підприємством "СТАРПЛАСТ".

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначені її межі, площа та конфігурація. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,4790 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж нежитлових будівель.

Відповідач ОСОБА_4 підприємство "СТАРПЛАСТ" набув 23.01.17р. право власності на об'єкт нерухомості: нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 м.кв. та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 м.кв. по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові, що відносяться до комунальної форми власності, проте належним чином не оформило правовідносини щодо користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є ані власником ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

Відповідач у період з 01.02.2017р. по 30.09.2017р. не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно, з 23.01.2017р. у відповідача виник й обов'язок сплачувати грошові кошти за використання земельною ділянкою у встановленому законодавством розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова здійснено позивачем на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати у період з 01.02.2017р. по 30.09.2017р.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 ЗК України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без: достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язань повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна : однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого пі підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Заперечення відповідача щодо здійснення дій до укладання між Харківською міською радою та ПП "СТАРПЛАСТ" договору оренди судом не приймаються, оскільки договір оренди між сторонами на користування земельною ділянки по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові на якій знаходиться об'єкт нерухомості: нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 м.кв. та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 м.кв., що належить відповідачу на даний час не укладено. Тобто відповідач у період з 01.02.2017 по 30.09.2017р. за користування вищевказаною земельною ділянкою не сплачував.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за ї несплату.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належні йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов'язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об'єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

А відтак, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, розрахований позивачем в сумі 259 569,44 грн., виходячи з розміру орендної плати за використання землі у вигляді земельного податку.

Враховуючи вищенаведене та те, що внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю, відповідно до цього суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з постановами Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 та від 12.04.2017 у справі № 922/207/15.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Старпласт" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3-Б (колишня Плиткова, 12), код ЄДРПОУ 32563542) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний номер 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 259 569,44 грн. та судовий збір у розмірі 3893,55 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 02.11.2017 р.

Суддя

ОСОБА_5