Провадження № 2/456/1272/2017

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Гулкевича О. В. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Стрийської районної ради Львівської області «Стрийська районна лікарня» про відшкодування понесених витрат на навчання,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до відповідача - Комунального підприємства Стрийської районної ради Львівської області «Стрийська районна лікарня» з позовом про відшкодування понесених витрат на навчання.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що працював лікарем стоматологом-терапевтом державного закладу «Вузлової лікарні станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця». На підставі наказу головного лікаря ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» №14/ОС від 15.02.2016 р. був скерований для підвищення кваліфікації до м.Львова у Львівський національний медичний університет (факультет післядипломної освіти) ПАЦ із спеціальності «Терапевтична стоматологія» на період з 22.02.2016р. по 23.03.2016р. для підвищення кваліфікації. Для виконання зазначеного наказу придбав за власні кошти путівку №615 (платна) вартістю 3395 грн., оскільки коштів на оплату путівки у відповідача не було, а термін проходження підвищення кваліфікації наступив.

Після закінчення навчання звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти, витрачені на оплату вартості навчання, в тому ж рахунку й вартість путівки – 3395 грн. Відповідач відмовився виплатити вартість путівки пославшись на Постанову Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 року №695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва», яка передбачає відшкодування відрядних витрат та виплату середнього заробітку працівникам направлених на підвищення кваліфікації. Відшкодування вартості навчання (путівки) цим нормативним актом не передбачено.

Вважав, що відмова відповідача оплатити вартість навчання з підвищення кваліфікації суперечить вимогам ст.43 Конституції України, ст.201 КЗпПУ. Тому, з врахуванням вимог ст.625 ЦК України, просив стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов’язання, 3395 грн. понесених витрат за навчання на курсах підвищення кваліфікації; 570 грн. 31 коп. інфляційних втрат; три відсотки річних в розмірі 129 грн. Загалом 4094 грн. 31 коп., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник – адвокат ОСОБА_2 позов підтримали, покликаючись на викладені в ньому обставини. Позивач ствердив, що за біль ніж 20 років роботи раз у п’ять років проходив навчання на курсах підвищення кваліфікації. Щоразу всі витрати за навчання ніс відповідач. Лише останній раз він змушений був придбати путівку на навчання за власні кошти, оскільки відповідач не спромігся завчасно скласти план проходження працівниками курсів підвищення кваліфікації та подати заявку на отримання безкоштовних путівок, а термін проходження ним підвищення кваліфікації наступив і у випадку не підтвердження кваліфікації його б не атестували, що призвело б до втрати роботи.

Представник відповідача ОСОБА_3 подала письмове заперечення на позов, в якому зазначала, що у березні 2016р. відповідно рішення Стрийської районної ради Львівської області ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» реорганізований в КП «Стрийська районна лікарня».

Відповідно до наказу головного лікаря ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» №14/ОС від 15.02.2016р. лікаря-стоматолога-терапевта госпрозрахункового стоматологічного кабінету ОСОБА_1 скеровано для підвищення кваліфікації у Львівський національний медичний університет (факультет післядипломної освіти) ПАЦ із спеціальності «Терапевтична стоматологія» на період з 22.02.2016р. по 23.03.2016р. Підставою для цього наказу була путівка №615 (платна), яку придбав ОСОБА_1 за власні кошти.

У грудні 2015р. ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» направила до ЛНМУ ім. Д.Галицького лист №990 (копія листа додається) і проханням «виділити путівки для проходження циклів спеціалізації та підвищення лікарів і провізорів на 2016 рік лікарям цієї лікарні з оплатою за власний рахунок згідно поданого списку. Всі 13 осіб (лікарів) зазначених в цьому списку підвищували кваліфікацію за власний рахунок, оплативши вартість путівок. Кошти в ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» на підвищення кваліфікації лікарів у 2016р. не передбачались.

Згідно наказу №14/ОС від 15.02.2016р. та звіту про відрядження позивачу ОСОБА_1 були виплачені відрядні витрати та середня заробітна плата за час навчання.

Дані виплати ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» провела керуючись постановами Кабінету Міністрів України від 28.06.1997р. №695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» та від 11.05.2011р. №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Ці документи передбачають відшкодування відрядних витрат та виплату середнього заробітку працівникам направлених на підвищення кваліфікації. Відшкодування вартості навчання (путівки) дані нормативні документи не передбачають.

Розділом ІІІ Положення про порядок проведення атестації лікарів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров»я України від 19.12.1997 року №359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів» передбачено:

1. До атестації на присвоєння кваліфікаційних категорій допускаються лікарі-спеціалісти за лікарськими спеціальностями, передбаченими Переліком лікарських посад, які працюють за сертифікатом лікаря-спеціаліста та закінчили протягом року перед атестацією передатестаційний цикл в закладі післядипломної освіти або на факультеті післядипломної освіти...

2. Комплектування передатестаційних циклів проводиться відповідно до щорічної потреби закладів охорони здоров'я у навчанні лікарів, які підлягають атестації. Видача путівок на передатестаційний цикл проводиться закладом післядипломної освіти або факультетом післядипломної освіти відповідно до подання органу охорони здоров'я або за особистою заявою лікапя-спеціаліста.

Вважала необґрунтованим покликання позивача ОСОБА_1 на ст.43 Конституції України, оскільки згідно даної норми держава лише створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб» та ст.201 КЗпП України, згідно цієї норми для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.

ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» станом на час проходження ОСОБА_1 навчання був державним закладом охорони здоров’я, а не органом охорони здоров’я. З вище вказаного Положення вбачається, що безкоштовну путівку на навчання позивач ОСОБА_1 міг отримати за клопотанням департаменту охорони здоров’я у Львівській області або за власною заявою. Натомість він для оформлення відрядження подав до лікарні платну путівку , яку придбав за власний кошт.

ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» створила рівні умови та можливості всім лікарям та організувала підвищення їхньої кваліфікації, оплатила відрядні витрати, які поніс ОСОБА_1 під час підвищення кваліфікації та виплатила середній заробіток за період навчання. Жодних зобов’язань щодо оплати вартості навчання лікарня не брала ні перед навчальним закладом, ні перед позивачем, а беручи до уваги Положення про порядок проведення атестації лікарів такого обов'язку в неї немає.

Враховуючи, що відповідач - Комунальне підприємство Стрийської районної ради Львівської області «Стрийська районна лікарня» не брав на себе зобов’язань щодо оплати вартості понесених позивачем витрат за навчання, заявлений ОСОБА_1 позов про відшкодування витрат за навчання працівнику, що направлений на курси підвищення кваліфікації, є необгрунтованим та безпідставним, тому просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.55 Конституції України та положень ст.ст.3, 11, 15, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін самостійно, на власний розсуд розпоряджається своїми правами й зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Захист прав у порядку цивільного судочинства - це передбачені законом способи охорони цивільних, житлових, земельних, сімейних чи трудових прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника) визначений у статті 16 ЦК України, згідно з пунктом 5,8 частини другої якої одним такими способами примусове виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи .

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових стосунках з ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця», який відповідно рішення Стрийської районної ради Львівської області та наказу №16 від 31.05.2016р. реорганізований в КП «Стрийська районна лікарня», працював на посаді лікаря стоматолога-терапевта госпрозрахункового стоматологічного кабінету (а.с.16 на звороті).

Як вбачається з наказуголовного лікаря ДЗ «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» №14/ОС від 15.02.2016р. (а.с.12) лікаря-стоматолога-терапевта госпрозрахункового стоматологічного кабінету ОСОБА_1 скеровано для підвищення кваліфікації у Львівський національний медичний університет (факультет післядипломної освіти) ПАЦ із спеціальності «Терапевтична стоматологія» на період з 22.02.2016р. по 23.03.2016р. Підставою видачі цього наказу була путівка №615 (платна) (а.с.10), яку відповідно до квитанції (а.с.11) ОСОБА_1 придбав за власні кошти – 3395 грн.

Факт перебування позивача ОСОБА_1 в період з 22.02.2016 року до 23.03.2016 року на курсах підвищення кваліфікації підтверджується долученим до матеріалів справи посвідченням про відрядження №1 (а.с.13), перебування у відрядженні відповідачем не заперечується.

Положеннями ст.ст.1, 2, 12 Закону України «Про оплату праці», передбачено, що гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання, інших професій з відривом від виробництва, входять в структуру заробітної плати.

Відповідно до ст.13 цього Закону, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Згідно із ст.201 КЗпПУ, для професiйної пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, особливо молодi, власник або уповноважений ним орган органiзує iндивiдуальне, бригадне, курсове та iнше виробниче навчання за рахунок пiдприємства, органiзацiї, установи.

Відповідно до ст. 122 КЗпП, при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Зазначені виплати регламентовано ст.12 Закону про оплату праці, а також Постановою КМ України від 28.06.1997 року № 695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва». Такою встановлено для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва, такі мінімальні державні гарантії: а) збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання; б) оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад; в) виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

Постанова Кабміну від 11.05.2011р. №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та лист Департамент економіки та ресурсного забезпечення 19.03.2013 N 10.03.67/959/7721 щодо деяких питань застосування цієї постанови, визначають, що відповідно до постанови №524 за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи згідно із законодавством.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Враховуючи наведене, суд вважає, що чинне законодавство не містить відповідної правової норми, яка б передбачала обов’язок підприємства, установи, організації відшкодувати працівнику, що направляється для підвищення кваліфікації, вартість навчання (придбаної путівки), тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки такі не доведені належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.201 Кодексу законів про працю України, суд

в и р і ш и в :

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Стрийської районної ради Львівської області «Стрийська районна лікарня» про відшкодування понесених витрат на навчання.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий-суддя

_4