РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2075/17

01 листопада 2017 року

м .Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача – не з'явився

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області цивільну справу №564/2075/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину.

Позов мотивований тим, що відповідач є батьком спільної дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Костопільського районного суду від 21.10.2016 р. з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 460 грн. щомісяця. Позивач зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд взяв до уваги незначний заробіток відповідача. Тоді як, на думку позивача, після підвищення розміру мінімальної заробітної плати фінансове становище відповідача значно покращилося. Враховуючи, що витрати на утримання сина зростають, просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача, визначити їх у твердій грошовій сумі 1300 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення сином повноліття.

Позивач в судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала заяву, у якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, заперечує проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що позивач та відповідач мають спільного сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ГЮ №003292 від 21.02.2005 р., виданим Костопільським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненської області /а.с.8/

Із довідки №2289 від 15.08.2017 р., виданої КП "Костопільське будинкоуправління" вбачається, що ОСОБА_3 проживає із матір’ю ОСОБА_2 /а.с.9/. Вказаний факт не заперечується відповідачем.

Рішенням Костопільського районного суду від 21.10.2016 р. у справі №564/1353/16-ц з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 460 грн. щомісяця /а.с. 5-7/.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Згідно приписів ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Звертаючись у 2016 році до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів, позивач самостійно визначила спосіб стягнення – у твердій грошовій сумі, тобто, не пов’язуючи розмір аліментів із часткою від доходів відповідача.

Визначаючи розмір аліментів, виходячи з принципу справедливості і розумності та з урахуванням потреб дитини, можливостей відповідача, суд дійшов висновку, що розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 460 гривень є обґрунтованим та підлягає до задоволення, починаючи з дати звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття.

У якості доказу покращення матеріального становища відповідача позивач посилається на збільшення мінімальної заробітної плати.

Такі доводи позивача не приймаються судом, оскільки вони нічим не підтверджені.

Мінімальна зарплата в Україні регулюється ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України "Про оплату праці". Відповідно до зазначених норм, мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, визначаючи та закріплюючи на законодавчому рівні розмір мінімальної заробітної плати, законодавець керується об’єктивними критеріями, зокрема, зростанням рівня споживчих цін.

Тому, у даному контексті, сам факт збільшення розміру мінімальної заробітної плати в цілому по країні не свідчить про покращення матеріального становища відповідача.

З довідки про доходи вбачається, що заробітна плата відповідача за основним місцем роботи у ПрАТ "Родина" в середньому, за вирахуванням податків, становить 2682 грн. Тоді як відповідач має на утриманні двох малолітніх дітей від іншого шлюбу, 2011 та 2013 років народження, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Також, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №101985020 від 30.10.2017 р. у власності відповідача об’єктів нерухомого майна немає.

Докази погіршення матеріального становища позивача, погіршення стану здоров’я позивача чи відповідача, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивачем не доведено наявність підстав, визначених статтею 192 СК України, для збільшення розміру аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

ОСОБА_4