МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 року Справа № 814/2048/17

м. Миколаїв

12:08

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,

представника позивача: Сукачова Є.С.,

представника відповідача: Залуцької Н.П.,

представника третьої особи 1: Тимченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:

Компанії "ALDWYCH SHIPPING LTD", Вікторія Хаус, 306, Вікторія, о. Мае, Сейшели, адреса для листування: пр. Шевченка, 29А, оф. 14, м. Одеса, Одеська область, 65058,

до відповідача:

Миколаївської митниці ДФС України, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв,54017

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан-Судоремонт", пр. Маяковського, 68, оф. 233, м. Київ 232, 02232, пл. Заводська, 1, м. Миколаїв, 54000 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ МОРСЬКЕ АГЕНТСТВО", вул. Буніна, 10, м. Одеса, Одеська область, 65026

про:

визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07.09.2017,

Компанія "ALDWYCH SHIPPING LTD" (надалі - Компанія або позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу про визнання протиправним і скасування рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (надалі - Митниця або відповідач) від 07.09.2017 про відмову в наданні дозволу ТОВ «Океан-Судоремонт» на розміщення в митному режимі переробки на митній території України т/х "ALDWYCH" (IMO 8624280), надалі - Судно.

В якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Компанія вказала Товариство з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» (надалі - Товариство або третя особа 1) і Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ МОРСЬКЕ АГЕНТСТВО» (надалі - Агентство або третя особа 2).

В обґрунтування позовних вимог Компанія вказала, що, в порушення норм Митного кодексу України, Митниця безпідставно відмовила у наданні дозволу на переробку товарів на митній території України. Метою отримання цього дозволу був ремонт належного позивачу Судна, який мало здійснити Товариство. На думку Компанії, такою відмовою Митниця порушила статтю 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини.

Відповідач подав письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 95-100), в яких вказав, що, відповідно до наданих Товариством документів, ремонт Судна мав виконуватися з використанням майна ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан». Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2016 у справі № 757/43875/16-к (надалі - Ухвала) був накладений арешт на об'єкт нерухомого майна цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ «Океан», на рухоме майно, що належить на праві власності ПАТ «МСЗ «Океан», та було заборонено розпорядження, відчуження, користування будь-яким чином вказаним майном, тому Митниця обґрунтовано відмовила Товариству у наданні дозволу на переробку товарів на митній території України. Крім того, Митниця заперечувала доводи Компанії про недотримання строку розгляду заяви і про невідповідність прийнятого нею рішення вимогам статті 256 Митного кодексу України (щодо відсутності у рішенні про відмову у митному оформленні вичерпних роз'яснень вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення).

Товариство подало письмові пояснення (ар. с. 101-124, 128), в яких підтримало позицію Компанії, а також просило суд врахувати при прийнятті рішення зміст постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі № 814/1743/17, що була прийнята за результатами розгляду аналогічної справи (ар. с. 85-94). Крім того, на підтвердження прийняття відповідачем за тих самих фактичних обставин протилежного за змістом рішення, Товариство надало суду копію електронної декларації Митниці від 13.10.2017 про переведення іншого судна в митний режим переробки на митній території (ар. с. 146-148).

В судовому засіданні представник Компанії вимоги позову підтримав, представник Митниці проти позову заперечувала, представник Товариства просила адміністративний позов задовольнити. Агентство письмових пояснень щодо адміністративного позову до суду не подало, представника в судове засідання не направило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

30.05.2017 Компанія направила Товариству лист про те, що вона має намір відремонтувати Судно, а також про те, що вона доручає Товариству виконати всі необхідні дії щодо оформлення Судна та отримання дозволу на переміщення його в режим переробки (ар. с. 19).

31.05.2017 Компанія і Товариство уклали контракт на ремонт Товариством Судна № 3/20170531 (ар. с. 20-22).

01.06.2017, відповідно до загальної митної декларації 504000000/2017/0024/33, Судно прибуло до Миколаєва; місцем розташування Судна в порту було зазначено CSY "OCEAN" - ПАТ «МСЗ «Океан» (ар. с. 27).

01.09.2017 керівник Товариства звернувся до Митниці із заявою про надання на підставі статей 147-161 Митного кодексу України дозвіл на розміщення в митному режимі переробки на митній території України з метою ремонту Судна (надалі - Заява, ар. с. 40). До заяви Товариство додало вищевказаний контракт, попередню ремонтну відомість від 31.05.2017 (ар. с. 23), довідку про вагу та вартість Судна від 01.06.2017 (ар. с. 28), графік ремонту (ар. с. 25), доручення (ар. с. 19). У Заяві Товариство зобов'язалося проводити операції з переробки товарів відповідно до вимог законодавства України, здійснювати відокремлений від інших товарів облік і зберігання товарів, розміщених у митний режим переробки, та продуктів їх переробки, а також заявити у відповідному митному режимі товарну продукцію, супутні продукти переробки, залишки переробки, що будуть отримані в результаті переробки товарів, і видалити відповідно до законодавства України відходи переробки.

Відповідно до частини першої статті 149 Митного кодексу України, поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України допускається з письмового дозволу органів доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Дозвіл на переробку товарів на митній території України видається органом доходів і зборів підприємству безоплатно протягом п'яти робочих днів від дати реєстрації відповідної заяви (частина третя статті 149 Митного кодексу України).

Як вказано у пункті 8 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, рішення про надання дозволу на переробку товарів бо про відмову у наданні такого дозволу оформлюється митним органом шляхом заповнення відповідних розділів заяви.

Митниця 07.09.2017, шляхом заповнення відповідних розділів Заяви (тобто з дотриманням встановленого строку і у відповідності з вимогами щодо форми), прийняла рішення про відмову Товариству у наданні дозволу (надалі - Рішення).

Рішення відповідач обґрунтував пунктом 4 частини восьмої статті 149 Митного кодексу України (підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарів на митній території України), пославшись при цьому на заборону, що була застосована Печерським районним судом м. Києва.

На думку позивача, Рішення є незаконним, оскільки Товариство не надало Митниці жодного документа на підтвердження того, що ремонт має виконуватися з використанням майна ПАТ «МСЗ «Океан». За твердженнями Компанії, наявність вищезгаданої Ухвали жодною мірою не забороняє Товариству здійснювати правомірну підприємницьку діяльність. Крім того, позивач зазначив, що у частині восьмій статті 149 Митного кодексу України наведений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, і Відповідач не наділений правом розширеного тлумачення цього переліку.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

26.06.2017 до Митниці надійшов лист Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з інформацією про те, що, всупереч Ухвалі, Товариство на території ПАТ «МСЗ «Океан» використовує арештоване майно (ар. с. 172). До листа були додані копії Ухвали (ар. с. 32-36) та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14.11.2016 у справі № 11-сс/796/3405/2016 (ар. с. 37-39).

Відповідно до статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 129¹ Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Як вказано у статті 533 Кримінального процесуального кодексу України, вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Частиною другою статті 534 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Враховуючи це, відповідач був зобов'язаний забезпечити в межах своєї компетенції виконання Ухвали.

На думку суду, в даному випадку є цілком обґрунтованим посилання у Рішенні на пункт 4 частини восьмої статті 149 Митного кодексу України.

Твердження Компанії про те, що у відповідача не було інформації про виконання Товариством ремонтних робіт з використанням майна ПАТ «МСЗ «Океан», спростовуються матеріалами справи. Так, у Заяві вказано місцезнаходження «товарів» - м. Миколаїв, Заводська пл. 1 (місцезнаходження цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ «Океан»); Судно, як було вказано вище, прибуло в акваторію ПАТ «МСЗ «Океан»; переліком ремонтних робіт (попередня ремонтна відомість, ар. с. 23-24) передбачено зокрема використання доків, причалів, території (земельної ділянки), акваторії, електричних мереж, каналізаційних мереж, інших об'єктів майна, що належить саме ПАТ «МСЗ «Океан».

Доводи позивача про порушення Митницею вимог статей 255 та 256 Митного кодексу України (щодо недотримання строків завершення митного оформлення та відсутності у Рішенні вичерпних роз'яснень вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення) суд відхиляє, оскільки вказаними нормами не регулюється порядок отримання дозволу на переробку товарів на митній території України.

Матеріали справи не містять доказів того, що прийняттям Рішення відповідач порушив право позивача на мирне володіння своїм майном.

Посилання Товариства на наявність інших рішень Митниці суд вважає недоречними, оскільки такі документи у цій справі не є належними доказами у розумінні частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також зазначає, що обставини, які встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 у справі № 814/1437/17 (ар. с. 30-31) та обставини, які встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі № 814/1743/17 (ар. с. 85-94) не є преюдиційними обставинами для цієї справи.

Суд приймає до уваги, що із Заявою до Митниці звернулось Товариство, а не Компанія, і відмову у наданні дозволу, відповідно, отримало саме Товариство. В судовому засіданні представник Товариства пояснила, що керівник Товариства звернувся до відповідача в інтересах саме Товариства (а не Компанії), з метою належного виконання доручення Компанії (ар. с. 19). Представник Митниці у судовому засіданні вказала, що правовідносини виникли між Митницею та Товариством - декларантом у розумінні статті 265 Митного кодексу України. Судом прийнято до уваги те, що Миколаївський окружний адміністративний суд 13.09.2017 прийняв постанову у справі № 814/1897/17 за позовом Товариства до Митниці про визнання протиправним та скасування Рішення. Відповідно, доводи Компанії про те, що Рішенням були порушені саме її права, є безпідставними.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке. Як вказано у статті 147 Митного кодексу України, переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки. Згідно з визначенням, що міститься у пункті 57 статті 4 Митного кодексу України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Судно ж є транспортним засобом комерційного призначення (пункт 59 статті 4), тому твердження Компанії про те, що Митниця була зобов'язана задовольнити Заяву та надати дозвіл відповідно до статей 147-161 Митного кодексу України, є безпідставними.

Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 01 листопада 2017 року