ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2017 року № 826/10326/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Патук А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Тернопілля»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про визнання протиправним та скасування рішення від 12.07.2017р. №1726544600530, зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: Карпович Н.А.

від відповідача: Демеденко О.О.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом звернулось Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Тернопілля» (надалі - НП «ВНПФ «Резерв Тернопілля», позивач) до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (надалі - ДПІ у Оболонському районі ДФС /податковий орган, відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення від 12.07.2017р. №1726544600530, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку позивача, податковим органом безпідставно прийнято рішення про виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Представником відповідача суду надано письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволення позові з підстав викладених в них.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Позивач здійснює свою діяльність як неприбуткова установа на підставі рішення відповідача від 14.03.2011р. та рішення з ознакою неприбутковості - 0009 (Пенсійні фонди).

Рішенням податкового органу №1726544600530 від 12.07.2017р. позивача виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі пп.133.4.5 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача та звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Так, з 01.01.2015р. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIII змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

З метою вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій Законом України від 17.07.2015р. №652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" внесено зміни, які набули чинності 13.08.2015р.

До 13.08.2015р. ознака неприбутковості зводилась до провадження діяльності, метою якої не є одержання прибутку.

Термін "неприбуткові підприємства, установи та організації" в новій редакції викладено як неприбуткові підприємства, установи та організації (далі неприбуткові організації), які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПК України 14.1.121. неприбуткові підприємства, установи та організації це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Підпунктом 133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня.

Згідно із пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків; внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України).

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016р. №440 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру".

Відповідно пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Таким чином суд приходить до висновку, що у разі якщо неприбуткова організація відповідає вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПК України, така організація може бути включена до нового Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016р. №440 затверджений Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (надалі - Порядок №440).

Згідно з п.4 Порядку №440 ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до пп.133.4.6 п.133.4 ст.133 Кодексу за такою структурою… (0038) спілки. Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі - контролюючий орган).

Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. (п.6 Порядку №440).

Відповідно до п.7 Порядку №440 контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру в разі, коли організація відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи неприбуткової організації містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

установчі документи неприбуткової організації передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

установчі документи неприбуткової організації передбачають, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначає Закон України "Про кредитні спілки" від 20.12.2001р. №2908-III зі змінами (надалі - Закон №2908).

Відповідно до ст.1 Закону №2908 кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст.7 Закону №2908 кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

Статтею 8 Закону №2908 визначено порядок набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи та ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки.

Зокрема встановлено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ. Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (зі змінами) від 12.07.2001р. №2664-III (надалі - Закон №2664) кредитні спілки є фінансовими установами поряд з банками, ломбардами, лізинговими компаніями, довірчими товариствами, страховими компаніями та іншими юридичними особами, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інших послуг (операцій), пов'язаних з наданням фінансових послуг. Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону №2664 визначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

В свою чергу, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Крім того, відповідно до п.26 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" неприбуткові організації це юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

Враховуючи викладене вище, приходить до висновку, що діяльність кредитних спілок не в повній мірі відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ. Крім того, отриманий саме від комерційної діяльності дохід кредитні спілки розподіляють між членами такої спілки.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципах загальності оподаткування (пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Кодексу) та рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Кодексу).

Крім того, частиною третьою ст.21 Закону №2908 встановлено, що нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).

Відповідно до частини першої ст. 23 Закону №2908 внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Отже, у разі утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом №2908, такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, встановлені пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом №2908, та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

З огляду на викладене суд зазначає, що кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні ПК України та не підлягають включенню до нового Реєстру. Кредитні спілки, як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платниками податку на прибуток та зобов'язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

До того ж аналогічний правовий висновок викладений у листі ДФС України від 28.12.2016 р. №41193/7/99-99-12-02-17 "Про надання методологічної допомоги".

У зв'язку з цим рішення податкового органу щодо невнесення позивача до реєстру неприбуткових організацій є правомірними і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, та з урахуванням усіх фактичних обставин.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій