243/9048/17

1-кс/243/933/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року м. Слов`янськ

Слідчий суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 11 м. Слов`янська клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області радника юстиції ОСОБА_6 про здійснення спеціального досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42017050000000789 від 27 вересня 2017 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.10.2017 року до Слов`янського міськрайонного суду звернувся слідчий в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області радника юстиції ОСОБА_6 про здійснення спеціального досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42017050000000789 від 27 вересня 2017 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

З клопотання видно, що Прокуратурою області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017050000000789 від 27.09.2017 за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 13.07.2000 за № 1895-ІІІ «Про обрання суддів» ОСОБА_7 обрано суддею Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області.

Відповідно до ст. ст. 2, 65, 68, 73 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 125 Конституції України Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Статтею 128 Конституції України встановлено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу професійної етики судді, затвердженого V з`їздом суддів України 24.10.2002, зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013 (далі - Кодекс), суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержуватись присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Згідно з вимогами ст.ст. 5, 7 Кодексу суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні. Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом, виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Крім того, ст.ст. 10, 11 Кодексу визначено, що суддя має утримуватись від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри у рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

На підставі ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_7 як професійний суддя зобов`язаний реалізовувати судову владу в Україні, а згідно з ч. 4 ст. 55, ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 повинен додержуватися присяги судді України.

Однак, ОСОБА_7 з 09.01.2015 по теперішній час, діючи умисно, приймає участь у терористичній згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» організації «Донецька народна республіка» (далі за текстом «ДНР»), утвореної 07 квітня 2014 року у м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (а саме - шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого Конституцією України, згідно ст. ст. 2, 73 якої територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом), тобто стійкому об`єднанні невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.

13.04.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.14, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

07.10.14 наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України за №33/6/9 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

«ДНР» діє на території України незаконно та її учасники вчиняють терористичні акти захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування із застосуванням зброї, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, в тому числі щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяними у проведенні антитерористичної операції на території Донецької області.

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за №106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за №1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за №337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за №1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за №145-VIIІ.

Терористична організація «ДНР» є стійкою, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного, силового та судового блоків, які централізовано підпорядковуються лідерам організації, а також має план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до вказаних блоків.

При цьому, на керівників та учасників силового блоку (спеціально створених «ДНР» для вчинення терористичних актів не передбачених законом збройних формувань та терористичних груп) покладається забезпечення її стійкості шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних сил України. У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної організації.

Так, на учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;

- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу «ДНР».

На учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників так званої судової системи «ДНР» відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих органів судової влади незаконного державного утворення «ДНР» та організація їх діяльності;

- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів судової влади «ДНР»;

- здійснення судочинства не передбаченими законодавством України судовими органами так званої «ДНР».

Постановою незаконно утвореного органу «совета министров ДНР» № 27-2 від 17.08.2014 з метою здійснення псевдоправосуддя на захопленій терористичною організацією «ДНР» території Донецької області затверджено і введено в дію «Уголовный Кодекс ДНР», а також взято за основу для використання в своїй злочинній діяльності «Уголовно-процесуальный Кодекс Украины 1960 года», який втратив свою юридичну силу на території України у зв`язку зі вступом нового КПК України 2012 року.

Постановою незаконно утвореного органу «совета министров ДНР» від 22.10.2014 «Про судову систему» № 40-2 затверджено тимчасове положення «додаток №1» (далі положення) про судову систему, відповідно до якого визначено структуру та повноваження судів терористичної організації «ДНР».

Наказом голови Верховного суду «ДНР» від 22.02.2016 № 45-од затверджено «Административный регламент Верховного суда Донецкой народной республики», в якому врегульовано склад «Верховного суду», повноваження голови та його заступників, порядок роботи та інше.

Постановою «совета министров ДНР» № 27-1 від 17.08.2014 затверджено «Положение о военных судах Донецкой народной республики». В даному положенні вказується про організацію та комплектування, підсудність, порядок розслідування та розгляду справ.

Зазначені незаконні нормативно-правові акти, видані представниками терористичної організації «ДНР», якими у своїй діяльності керуються прокурори та судді, що незаконно діють на території терористичної організації «ДНР» та підтримують її діяльність, приймались всупереч чинного законодавства України та є протиправними й такими, що суперечать основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України.

У свою чергу ОСОБА_7 , будучи громадянином України, маючи вищу юридичну освіту, розуміючи, що вищевказані нормативні документи є незаконними, оскільки явно прийняті всупереч Конституції України та чинному законодавству України, після проведення так званого референдуму у травні 2014 року та захоплення окремих територій Донецької області та м. Донецька членами незаконної терористичної організації «ДНР», розуміючи протиправний характер своїх дій, 09.01.2015 на підставі указу голови терористичної організації «ДНР» № 02 обійняв посаду «судді Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки «ДНР» та став виконувати посадові обов`язки.

Зокрема, 09.03.2016 ОСОБА_7 , будучи достовірно обізнаним у тому, що на території Донецької області діє терористична організація «ДНР», основною метою якої є насильницька зміна, повалення констиституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території і державного кордону України та створення нелегітимного державного утворення «ДНР», будучи чинним суддею України, перебуваючи на посаді судді незаконно створеного Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки «ДНР» та виконуючи обов`язки, покладені на нього представниками цієї терористичної організації, діючи умисно, всупереч основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України у приміщенні Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки Донецької області розташованого на тимчасово не підконтрольній владі України території, за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр-т. Леніна, буд. 1, брав участь у засіданні «Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки», у якості головуючого судді при розгляді клопотання Калінінської ВК ДСВП МВС ДНР про приведення вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15.11.2011 у відповідность до кримінального кодексу ДНР та визначення виду режиму утримання виправного закладу стосовно засудженого ОСОБА_8 .

Крім того, 08.04.2016 ОСОБА_7 , будучи достовірно обізнаним у тому, що на території Донецької області діє терористична організація «ДНР», основною метою якої є насильницька зміна, повалення констиституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території і державного кордону України та створення нелегітимного державного утворення «ДНР», будучи чинним суддею України, перебуваючи на посаді судді незаконно створеного Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки «ДНР» та виконуючи обов`язки, покладені на нього представниками цієї терористичної організації, діючи умисно, всупереч основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України у приміщенні Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки Донецької області розташованого на тимчасово не підконтрольній владі України території, за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр-т. Леніна, буд. 1, брав участь у засіданні «Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки», у якості головуючого судді при розгляді клопотання Калінінської ВК ДСВП МВС ДНР про приведення вироків Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.04.2013 та Київського районного суду Полтавської області від 12.09.2013 у відповідность до кримінального кодексу ДНР та визначення виду режиму утримання виправного закладу стосовно засудженого ОСОБА_9 .

Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 за № 1511-VІІІ ОСОБА_7 , звільнено з посади судді Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області у зв`язку з порушенням присяги.

Таким чином, суддя ОСОБА_7 будучи діючим суддею Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме участь у терористичній організації, а так само інше сприяння діяльності терористичній організації.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Горлівка, Донецької області, громадянин України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом огляду наказу голови «ДНР» про призначення на посаду «Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки «ДНР», протоколом огляду Постанови «Про судову систему «ДНР», протоколом огляду «Тимчасового положення про судову систему «ДНР», протоколом огляду публікацій в мережі Інтернет від 16.08.2016, протоколом огляду сайту «Верховного суда «ДНР» від 19.09.2017 та іншими матеріалами провадження.

02.11.2016 ОСОБА_7 , відповідно до вимог КПК України повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Постановою від 07.11.2016 ОСОБА_7 оголошено у розшук, компетентними органами заведено оперативно - розшукову справу категорії «Розшук».

19.09.2017 ОСОБА_7 , відповідно до вимог КПК України повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Згідно рапорту особи, яка здійснює оперативний супровід у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області.

На неодноразові офіційні виклики слідчого, здійснені у відповідності до вимог КПК України ОСОБА_7 не з`явився, про причини неявки слідчого не повідомила. Таким чином, притягнути ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, не надається можливим.

Згідно вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України №119-VIII від 15.01.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідворотності покарання осіб, які переховуються на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції», тимчасово дія положень частини п`ятої статті 139, частини другої статті 297-1, пункту 4 частини другої статті 297-2, частини першої та абзацу третього частини третьої статті 297-4, абзацу першого частини третьої статті 323 Кримінального процесуального кодексу України поширюється на осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції та/або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 «Про визначення територіальної підсудності справ» кримінальні провадження, підсудні місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, для забезпечення розгляду такими місцевими загальними та апеляційними судами на території Донецької області змінена територіальна підсудність Центрально-Міського міжрайонного суду м. Горлівки на Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

На підставі абзацу 6 пункту 20-1 розділу ХІ Перехідних положень КПК України розгляд клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування, спеціальне судове провадження щодо злочинів, зазначених у частині другій ст. 297-1 КПК України, здійснює суд за правилами підсудності, встановленими ст. 32КПК України, у зв`язку з чим, з зазначеним клопотанням необхідно звернутись до слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Просить суд надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовного підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вислухавши пояснення слідчого та прокурора, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, думку захисника який заперечував щодо задоволення клопотання, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_7 суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 42017050000000789, до ЄРДР 27 вересня 2017 року, внесені відомості відносно ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Провина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

- рапортами працівників поліції;

- протоколами огляду;

- протоколом огляду від 12.10.2016 року;

- листами ВКК суддів України;

- листами ДСА України;

- листами Вищої Ради Юстиції;

- листами ДФС у Донецькій області;

- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, яке вручено захиснику ОСОБА_10 02.11.2016 року;

- постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 07.11.2016 року, відповідно до якої ОСОБА_7 оголошено у розшук, із дорученням його здійснення працівниками ВКП Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області.

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченим цим Кодексом, з урахуванням положень глави «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень».

Частина 2 статті 297-1 КПК України передбачає, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 258-3 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Вимогами статті 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» № 1632-VII від 12.08.2014, передбачено, що ухилення від явки на виклик до слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш ніж два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його в розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження, передбаченому КПК України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідворотності покарання осіб, які переховуються на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції» № 119-VIII від 15.01.2015 передбачено, що тимчасова дія положень ч. 5 ст. 139, ч. 2 ст. 297-1, п. 4 ч. 2 ст. 297-2, ч. 1 та абзацу третього ч. 3 ст. 297-4, абзацу першого ч. 3 ст. 323 КПК України поширюється на осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції та/або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Закону України № 1632-VII від 12.08.2014 року, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 20-1 перехідних положень КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 365, 368, 368-2, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цьому абзаці, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Положення частини п`ятої статті 139 цього Кодексу у разі вчинення злочинів, визначених в абзаці другому цього пункту (20-1), поширюються також на осіб, які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Розгляд клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування, спеціальне судове провадження щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, здійснює суд за правилами підсудності, встановленими статтею 32 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання видно, що підозрюваний ОСОБА_7 дійсно переховується від слідства та знаходиться за межами України, перебуває у розшуку, притягнути останнього до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України, не надається можливим.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 297-1-297-5 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області радника юстиції ОСОБА_6 про здійснення спеціального досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42017050000000789 від 27 вересня 2017 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 42017050000000789 від 27 вересня 2017 року за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Копію ухвали суду надіслати прокурору, слідчому та захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала складена в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1