Справа № 615/292/17
Провадження № 2-а/615/20/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2017 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Токмакової А.П.,
секретаря Антоненко М.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Степаненко О.Г.,
представника відповідача Минко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Валківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
03.03.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, уточнивши в подальшому вимоги, просить визнати неправомірними дії Валківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення позивачу пенсії з 22.04.2016 року та скасувати рішення ПФУ без номеру щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2, як особі яка працювала на території радіоактивного забруднення більше 30 днів, з дня звернення до ПФУ з 26.11.2015 року;
- визнати неправомірними дії Валківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення пенсії з 22.04.2016 року та скасувати Розпорядження 133274 від 22.04.2016 року та Розпорядження 133274 від 22.05.2017 року в частині дати призначення пенсії, призначити та виплатити її з 26.11.2015 року, в частині заниження коефіцієнту стажу, визначити коефіцієнт стажу, перерахувати та визначити індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі для призначення пенсії;
- зобов`язати Валківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, нарахувати, виплатити основну та додаткову пенсію з 26.11.2015 року відповідно до вимог ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи стаж роботи за списком-1, перерахувати, до нарахувати та виплатити пенсію з дня звернення з 26.11.2015 року розмір основної пенсії за віком та додаткової пенсії;
- зобов`язати Валківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії з дня звернення за призначенням пенсії з 26.11.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.11.2015 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2, як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення більше 30 днів. При цьому надав всі необхідні документи, що підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 15.04.1987 року по 19.05.1987 року, а саме копію Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), копію довідки про роботу в колгоспі, довідку №130 від 19.05.1987 року з військової частини НОМЕР_1 , довідку від 19.05.1987 року з військової частини НОМЕР_2 , копію військового квитка та витяг із військового квитка про дози радіації. Отримана через місяць архівна довідка підтверджувала стаж його роботи в м. Чорнобиль з 15.04.1987 року по 19.05.1987 року.
Однак, відповідач проігнорував всі надані документи та необґрунтовано прийшов до висновку, що позивач не має права на пенсію, що слідує із відповіді від 14.01.2016 р. про розгляд його заяви від 26.11.2015 року та відмову в призначенні позивачу пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2, посилаючись на те, що він є особою, яка працювала на території радіоактивного забруднення лише 2 дні.
Вважає, що дана відповідь носить довідково-інформативний характер та не може бути рішенням органу ПФУ щодо розгляду заяви про призначення пенсії у тлумаченні вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Як вказує позивач, рішення (без номеру та дати) у вигляді повідомлення про відмову в призначенні пенсії ліквідатору Чорнобильської АЕС від 26.11.2015 року отримав поштою 24.02.2017 року, в результаті чого змушений звернутися до суду із позовом про поновлення строку на звернення до суду з причин недотримання вимог закону працівниками ПФУ, які вчасно не надали рішення та розпорядження про відмову та про призначення йому пенсії.
На думку позивача, пенсія повинна бути нарахована та призначена з дня звернення його до органу ПФУ, якщо заявник надав необхідний пакет документів протягом трьох місяців. Разом з тим, за первинними наданими ним довідками та документами відповідач призначив пенсію згідно Розпорядження №133274 від 22.04.2016 року з 08.04.2016 року, а не з дня звернення його до органу ПФУ - 26.11.2015 року, тому вважає його незаконним.
Крім того, вважає неправильним розрахунок пенсії по Протоколу та Розпорядженню, оскільки проведений без врахування вимог ст.ст.25, 27, 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не враховано, що пенсія ліквідатору встановлюється згідно ст.49 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вигляді основної та додаткової пенсії за ядерну шкоду. Стаж для ліквідаторів визначається за ст.56 цього Закону, вік виходу на пенсію - за ст.55, де зазначено щодо зменшення віку для 2 категорії ліквідаторів - 8 років, а підстава виходу на пенсію та єдиний документ, який визначає статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, визначений в ст.65 Закону.
Відповідачем, на думку позивача, повністю проігноровано вимоги ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який регулює порядок обчислення розміру пенсії, її виплату, строк призначення і т.д. За Розпорядження від 22.04.2016 року відповідач провів розрахунок пенсії за новою формулою, але не так, як визначено в Законі. Розмір пенсії, на думку позивача, визначається за формулою, передбаченою ст.27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, щодо визначення частини розміру пенсії за період страхового стажу набутого відповідно до цього Закону за будь-які 60 місяців. Коефіцієнт зарплати при призначенні пенсії в даному випадку необхідно рахувати за 1975 -2007 роки роботи.
Як зазначає позивач, в даному Розпорядженні ПФУ індивідуальний коефіцієнт зарплати визначається відповідачем починаючи тільки з періоду 2000 року, а до 2000 року коефіцієнт визначається як нуль, що порушує права позивача та вимоги Закону. В даному випадку розрахунок по заробітній платі ПФУ, на думку позивача, суперечить розрахунку трудового стажу визначеному ПФУ, оскільки трудовий стаж позивача починається з 1975 року, а розрахунок по зарплаті ПФУ починається з нульовим коефіцієнтом з 1983 року. Середньомісячна зарплата України визначається за таблицею, вказаною відповідачем, але не за 60 місяців, тобто встановлений законом розмір зарплати позивача ПФУ при призначенні пенсії не зараховано. Середній коефіцієнт по заробітній платі за матеріалами документів пенсійної справи становить 2,56782, проте він не відповідає коефіцієнту визначеному відповідачем в Розпорядженні 22.04.2016 р. і становить 0,17313. За даними Розпорядження пенсія позивача за віком ліквідатору 2-ї категорії аварії на Чорнобильській АЕС становить 164,86 грн. при стажі роботи 21 рік 2 місяці 19 днів (21х12місяців=254 місяці 2 місяці=256 місяців). При цьому коефіцієнт-страхового стажу теж визначено відповідачем з розбіжностями та помилками. Трудовий стаж позивача за даними відповідача 21 рік 2 місяці 19 днів (21x12+4=256 місяців), проте відповідач його зменшує до 254 місяців. Кст (коефіцієнт страхового стажу) позивача = 256 х 1,35 поділено 100 % х 12 = 0,288. В Розпорядженні цифра знову занижена 0,28575. Тобто коефіцієнт страхового стажу позивача також визначено відповідачем з помилкою, оскільки визначено неправильно. Таким чином, розпорядження від 22.04.2016 року містить розбіжності цифр як по стажу, так і по індивідуальному коефіцієнту зарплати.
Середньомісячна зарплата в Україні - усереднений показник заробітної плати в середньому на застраховану особу в Україні, який застосовувався в 2015 році, тобто на дату оформлення пенсії, за попередній 2014 рік становить 2960,62 грн. Розмір пенсії повинен бути розрахований для позивача за новою формулою: 2960,62 х коефіцієнт страхового стажу 0,288 х коефіцієнт по заробітній платі = 2189,47 грн.
Як зазначає позивач, додаткова пенсія за ядерну шкоду визначена Законом в сумі 170,82 грн. та надбавка (доплата) за неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - в сумі 150 грн. плюсуються до основної пенсії. В Розпорядженні вони входять до складу пенсії в розмірі 949 грн.
Таким чином, за розрахунками позивача відповідач повинен нарахувати та сплачувати пенсію з 26.11.2015 року у визначеному Законом розмірі 2510,29 грн., а не 949 грн., яку отримує позивач з 22.04.2016 року.
Щодо неправомірності Розпорядження №133274 від 22.05.2017 року, яке винесено на підставі додатково наданих позивачем довідок про заробітну плату в колгоспі «Перемога» Валківського району Харківської області в період з 1994-1999 роках, змінилися цифри заробітної плати, проте вони не відповідають коефіцієнту визначеному в даному Розпорядженні, який на думку позивача, змінився до 0,53152, а не 2,56782. За Розпорядженням від 22.04.2016 року пенсія, призначена позивачу, як ліквідатору 2-ї категорії аварії на Чорнобильській АЕС становить 164,86 грн., то в даному Розпорядженні - 602,87 грн. В результаті нарахована пенсія з 22.05.2017 року становить 1114.27 грн., де коефіцієнт-страхового стажу теж визначений з розбіжностями та помилково. Як зазначає позивач, трудовий стаж позивача за даними відповідача знову 21 рік 2 місяці 19 днів (21х12+2=256 місяців), проте відповідач знову його зменшує до 254 місяців. Коефіцієнт страхового стажу позивача = 256 х 1,35 поділено 100 % х 12 = 0,288. В цьому Розпорядженні цифра знову занижена 0,28575. Коефіцієнт страхового стажу позивача також визначено відповідачем з помилкою, оскільки визначено неправильно.
На думку позивача, розпорядження від 22.05.2017 року містить розбіжності цифр, як по стажу, так і по індивідуальному коефіцієнту зарплати. Розрахунок пенсії зроблений відповідачем з помилками. Пенсія позивача повинна бути призначена з 26.11.2015 року та становити - 2510,29 грн.
Вважає, що відповідачем проігноровано всі вимоги ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.8 Конституції України. Більше того, відповідач включаючи до розміру пенсії в межах прожиткового мінімуму додаткову пенсію за ядерну шкоду, проігнорував ст. IV Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.
За конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу підлягають застосуванню вимоги Конституції України, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не протиправні Розпорядження відповідача від 22.04.2016 року та від 22.05.2017 року, які істотно звужують обсяг його пенсійних прав.
На думку позивача, відповідач не дотримався вимог ч.3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, та розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. До того ж не дотримався вимог ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин, на думку позивача, відповідач повинен нарахувати, перерахувати та виплатити позивачу пенсію з дня звернення з 26.11.2015 року, в тому числі як основну пенсію, так і додаткову пенсію, розраховану з цієї дати з врахуванням вимог вищезазначених законів.
Позивач та його представник Степаненко О.Г., що діє на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити, посилаючись на викладені вище обставини.
Представник відповідача Минко В.О., що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Пояснила, що ОСОБА_1 дійсно звертався 26.11.2015 року із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку як особі, що працювала на території радіоактивного забруднення. Протоколом № 679 від 03.12.2015 року винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки в довідці військової частини № 83279 від 19.05.1987 року за №292-4/38 про участь у військових зборах з 15.04.1987 року по 19.05.1987 року зазначено, що оплату в кратному розмірі слід провести за 2 дні, що не відповідає нормам ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
08.02.2016 року управлінням направлено лист № 341-02/06 до Центрального архіву Міністерства оборони України з проханням надати довідку про кількість його виїздів до зони відчуження.
Архівною довідкою вх. №16-57 від 06.04.2016 року Галузевого державного архіву Міністерства оборони України надано інформацію, що згідно документів військової частини №59237 встановлено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 15.04.1987 року по 19.05.1987 року, військова частина дислокувалась в м. Чорнобиль.
Пунктом 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого 25.11.2005 року за № 22-1 Постановою правління Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року за №13-1), визначено термін та умови призначення пенсій.
Оскільки додаткові документи, необхідні для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку надійшли після трьохмісячного терміну від дати першого звернення позивача, йому було призначено пенсію за віком з 08.04.2016 року згідно з ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1987 році (15.04.1987 року по 19.05.1987 року), віднесеного до 2 категорії, з дати повторного звернення до управління.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч.1 ст.19 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої та зовнішньої політики цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності. Основними повноваженнями Кабінету Міністрів України у сфері соціальної політики, закріпленими у ст. 20 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України», є забезпечення проведення державної соціальної політики, вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян.
Згідно ч.2 ст.103 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає разом з Пенсійним фондом роз`яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону.
П.1 «Положення про Пенсійний фонд України» затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 передбачено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Ст.46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 10 років.
Ст.49 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 8 років.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, передбачено, що до заяви про призначення пенсій зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС додаються, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідкою військової частини, у складі якої особа брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується даними копії посвідчення серії НОМЕР_3 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії.
26.11.2015 року позивач звернувся до УПФУ в Валківському районі Харківської області із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку як особі, що працювала на території радіоактивного забруднення.
На підставі протоколу № 679 від 03.12.2015 року винесено рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, оскільки в довідці військової частини № 83279 від 19.05.1987 року за №292-4/38 про участь у військових зборах з 15.04.1987 року по 19.05.1987 року зазначено, що оплату в кратному розмірі слід провести за 2 дні, що не відповідає нормам ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
08.02.2016 року управлінням направлено лист № 341-02/06 до Центрального архіву Міністерства оборони України з проханням надати довідку про кількість його виїздів до зони відчуження.
Архівною довідкою вх. №16-57 від 06.04.2016 року Галузевого державного архіву Міністерства оборони України надано інформацію, що згідно документів військової частини №59237 встановлено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 15.04.1987 року по 19.05.1987 року, військова частина дислокувалась в м. Чорнобиль.
Зазначені обставини визнані сторонами, а тому у відповідності до ч.3 ст.72 КАС України можуть не доказуватися перед судом, оскільки в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Як зазначив представник відповідача, позивачу було призначено пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1987 році (15.04.1987 року по 19.05.1987 року), віднесеного до 2 категорії, з 08.04.2016 року, тобто з дати повторного звернення до управління, оскільки додаткові документи, необхідні для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку надійшли до ПФУ після трьохмісячного терміну від дати першого звернення позивача.
Разом з тим, згідно п.1 ч.1 ст.45 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. В разі пропущення цього строку пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Отже, право на пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як особи, яка приймала участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1987 році від 10 до 14 календарних днів (15.04.1987 року по 19.05.1987 року), у позивача виникло з 26.11.2015 року, тобто від дати першого звернення позивача, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
За змістом ч.1 ст.40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійні страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійні страхування» :
Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сумакоефіцієнтівзаробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В судовому засіданні представник відповідача вказав, що після першого звернення позивача при проведенні розрахунків розміру пенсії розмір страхового стажу зазначався загалом в роках. Коли для підтвердження стажу позивач надав довідки про періоди роботи, встановлено відсутність стажу за деякі періоди в місяцях на протязі 1 року, наприклад з 18.07 по 01.08.2000 року. В травні 2017 року позивач додатково надав довідку про період роботи, який раніше не було враховано при призначенні пенсії, тому розмір пенсії з урахуванням даної довідки було перераховано на підставі розпорядження № 133274 від 22.05.2017 року.
Доказів, які б свідчили, що позивач має страховий стаж за період, що не врахований відповідачем при призначенні пенсії, суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2ст.56 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У відповідності до вимогст.62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"таст.24 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
П.20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 20.08.1993 року, передбачено, що в таких випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право пенсії на пільгових умовах чи вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
За змістом ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» у 2015 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-УІІІ від 28.12.2014 року, який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни до ст.ст. 50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: з 01 січня 2015 року умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1, призначається в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Позивачу не може бути застосовано для розрахунку державної та додаткової пенсії згідно ст. ст. 50, 54 Закону величини мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Ч.3 статті 28 Закону № 1058 закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Аналізуючи наведені норми законодавства, враховуючи фактичні обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині обчислення пенсії за формулою, наведеною в ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійні страхування» та вважає, що відповідач при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсіїв цій частині дотримався принципу обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх, обставин, що мають істотне значення для прийняття рішення.
Керуючись ст.ст.160,163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Валківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо періоду виплати пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі розпорядження № 133274 від 22.04.2016 року.
Зобов`язати Валківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити пенсію, призначену ОСОБА_1 на підставі розпорядження № 133274 від 22.04.2016 року, з 26 листопада 2015 року.
В частині задоволення інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.П. Токмакова