Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/662/17

Провадження № 2/391/324/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2017р.

селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Червонописького В.С., при секретарі Степановій Л.Г., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 районного центру зайнятості в Кіровоградській області до ОСОБА_3 про відшкодування незаконно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів в розмірі 1849,90 грн. Обґрунтував вимоги тим, що 07.09.2016 відповідач звернувся до Центру із заявою про вирішення питання щодо працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В зазначеній заяві вказала, що на момент звернення вона не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру, не зареєстрована як фізична особа-підприємець, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, тобто підтвердила відсутність заробітку. В результаті розгляду заяви, наказом Центру РЦЗ № НТ 160914 від 14.09.2016 відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги. Допомогу по безробіттю відповідач отримав в період з 14.09.2016 по 14.04.2017 в розмірі 1849,90 грн.

При проведенні розслідування відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці України та ДПА України від 13.02.2009 №60/62, та відповідно до відомостей, отриманих на запит позивача, встановлено, що відповідач ОСОБА_3 була працевлаштована до ФОП ОСОБА_5 з 09.03.2017 по теперішній час. Отже, відповідач належав до категорії зайнятого населення і не мав права на надання йому на призначення допомоги по безробіттю, відповідач не повідомив, що перебуває в трудових відносинах та незаконно отримав кошти по безробіттю з 09.03.2017 по 13.04.2017 в сумі 1849,90 грн.

26.06.2017 директором ОСОБА_4 районного центру зайнятості видано наказ № 54 про повернення незаконно отриманих відповідачем коштів. Кошти в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано. Просить стягнути з ОСОБА_3 незаконно отримані нею кошти в сумі 1849,90 грн.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 вимоги позову підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засідання вимоги заяви визнала повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни, які мешкають на території України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

Підпунктом 6 частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_4 районного центру зайнятості із заявою про вирішення питання щодо працевлаштування та надання статусу безробітного 12.09.2016, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка № 111616090700001 (а.с.5). Відповідач повідомив, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не забезпечує себе роботою самостійно, тобто підтвердив відсутність заробітку, що підтверджується заявою (а.с. 4).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як передбачено ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 18 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян та здійснює свою діяльність під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України. Ненадходження коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття перешкоджає своєчасному фінансуванню витрат, пов'язаних з виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також реалізації державної політики у сфері страхування на випадок безробіття, ускладнює здійснення державою активної соціально -економічної політики, спрямованої на задоволення потреб населення у добровільному виборі виду діяльності, забезпечення гарантій щодо працевлаштування громадян, соціального зв'язку у сфері зайнятості.

Згідно акту № 501 ОСОБА_4 районного центру зайнятості розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» вбачається, що безробітна ОСОБА_3 не повідомила відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, а саме: встановлений факт одночасного перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна та перебування у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 з 09.03.2017 по теперішній час. (а.с.6). Внаслідок чого відповідачу незаконно нараховано і виплачена допомога по безробіттю за період з 09.03.2017 по 13.04.2017 в сумі 1849,90 грн. Наказом № 54 від 05.07.2017 зобов'язано відповідача повернути кошти незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 1849,90 грн. Вказаний наказ разом із супровідним листом за вих№02-12/413/03 від 11.07.2017 направлено відповідачу, але кошти в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано, вказаний наказ не оскаржено(а.с.8,9).

Згідно зі ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

За змістом п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому чинним законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманої допомоги.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно з п.7 Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пункт 9 цього Порядку передбачає, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зі ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Враховуючи надані позивачем докази, визнання позову відповідачем позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 88, 169 ч.4, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 районного центру зайнятості в Кіровоградській області до ОСОБА_3 про відшкодування незаконно отриманих коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН3174206703 на користь ОСОБА_4 районного центру зайнятості в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 22218389, р/р № 3717503901225, код банку 823016) незаконно отримані кошти в розмірі 1849,90 (одну тисячу вісімсот сорок дев’ять гривень, 90 коп) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН3174206703 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України в сумі 640,00 (шістсот сорок) грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 26.10.2017.

Суддя В.С.Червонописький