У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» (далі - ТОВ «УФА «ВЕРУС») та ОСОБА_3, у якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у розмірі 29 010 грн 94 коп. та солідарно з ТОВ «УФА «ВЕРУС» й ОСОБА_3 - 200 грн.

На обґрунтування позовних вимог банк посилалася на те, що відповідно до укладеного договору (у формі заяви) від 17 грудня 2006 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 1 250 грн зі сплатою за користування кредитом 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором забезпечено договором поруки від 01 вересня 2010 року, укладеним з поручителем - ТОВ «УФА «ВЕРУС» в особі філії ТОВ «УФА «ВЕРУС» у Дзержинському районі м. Харкова, відповідно до якого у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Посилаючись на неналежне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 12 вересня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 29 210 грн 94 коп., банк просив задовольнити позов.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «УФА «ВЕРУС» скасовано, провадження в цій частині закрито; ухвала сторонами не оскаржувалася.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «ПриватБанк» задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2016 року скасовано, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 210 грн 94 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 26 776 грн 63 коп., заборгованість за процентами - 567 грн 12 коп., штраф - 500 грн (фіксована частина), штраф - 1 367 грн 19 коп.(процентна складова).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що банком пропущено строк позовної давності для звернення з цим позовом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням договору у ОСОБА_3 виникла заборгованість перед банком, а враховуючи, що кредитна картка у вересні 2008 року була перевипущена, тому змінився й строк дії картки (01.2010), дійшовши висновку, що банк звернувся з цим позовом в межах строку позовної давності.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 грудня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, у формі заяви, згідно з яким відповідачка отримала кредит у розмірі 1 250 грн із сплатою за користування кредитом 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (серпень 2008 року).

Згідно з умовами укладеного договору, ОСОБА_3 ознайомлена та згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку. Договір складається із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 8).

Також судами установлено, що згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_3, остання користувалася платіжною карткою (як на оплату, так і на поповнення карткового рахунку), а отже була обізнана про умови кредитування (а. с. 76-81).

Апеляційним судом також установлено, що у вересні 2008 року ОСОБА_3 було видано додаткову платіжну картку № НОМЕР_1 в межах договору про надання банківських послуг, референс договору № SAMDN12000010571548. За допомогою вказаної карти, остання здійснювала транзакції та операції по рахунку (зняття грошових коштів, перерахування та поповнення рахунку), строк дії додаткової картки - до 01/10 (січень 2010 року).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок відкриття картрахунків на час укладення договору про надання банківських послуг був регламентований Положенням № 137 про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 року № 137 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 137) та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492).

При цьому, як зазначено у п. 2.10 Положення № 137 на одному картрахунку можуть відображатись операції із застосування різних видів платіжних карток однієї або кількох платіжних систем, виданих клієнту та/або його довіреній особі у національній та/або іноземній валютах.

Відповідно до Інструкції № 492 карткові рахунки відкриваються клієнтам на умовах договору про відкриття картрахунку і здійснення операцій із застосуванням платіжних карток. Це означає, що для відкриття карткових рахунків клієнти подають до банку такі самі документи, які передбачені Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, крім картки із зразками підписів, що подається тільки в тому разі, коли використання зразка підпису вимагається правилами платіжної системи. Якщо картка із зразками підписів не оформляється, то в разі потреби (закриття рахунку, втрати платіжної картки тощо) операції здійснюються за умови пред'явлення клієнтом паспорта або документа, що його замінює. У такому разі як зразок підпису використовується підпис клієнта, який зазначений у договорі. Клієнтам, які вже мають у банку рахунок, відкриття карткового рахунку здійснюється шляхом укладення договору на підставі заяви про відкриття поточного рахунку.

Згідно з Положенням № 137 картрахунку відносяться до поточних рахунків, тому для відкриття картрахунків клієнти надають у банк документи, необхідні для відкриття поточних рахунків, відповідно до Інструкції № 492.

Відповідно до п. 2.1- 2.10 Положення № 137 емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем). Платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту або його довіреній особі відповідно до умов договору з клієнтом. Фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, та їх довіреним особам емітент надає особисті платіжні картки, а юридичним особам і фізичним особам-підприємцям - корпоративні платіжні картки. Укладення договору про надання та використання платіжної картки здійснюється згідно із законодавством України та правилами платіжної системи.

Цей договір може включати умови, що визначають порядок відкриття картрахунку і порядок надання та використання платіжної картки. Допускається укладення окремого договору про відкриття картрахунку.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як зазначалося вище, апеляційним судом установлено, що у вересні 2008 року ОСОБА_3 було видано додаткову платіжну картку НОМЕР_2 в межах договору про надання банківських послуг, референс договору № SAMDN12000010571548. За допомогою вказаної карти, остання здійснювала транзакції та операції по рахунку (зняття грошових коштів, перерахування та поповнення рахунку), що підтверджується випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості.

Строк дії додаткової картки по вищевказаному договору становив до 01/10 (січень 2010 року).

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку.

Пунктом 3.1.3 Умов встановлено, що по закінченню строку дії картки, відповідна картка перевипускається (емітується) банком на новий строк шляхом надання клієнту з новим строком дії.

Таким чином враховуючи, що кредитна картка у вересні 2008 року була перевипущена на новий термін, у зв'язку із чим змінився й строк дії картки (січень 2010 року), колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного суду про те, що банк звернувся з цим позовом в межах строку позовної давності (жовтень 2011 року).

З огляду на вказане та виходячи із неналежного виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, у зв'язку із чим станом на 12 вересня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 29 210 грн 94 коп., суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_3

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: І.М. Завгородня

В.М. Коротун

Л.М. Мазур

О.В. Попович