open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року

Львів

№ 876/8326/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Моісеєнка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м.Львова від 27.06.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 02.06.2017 року звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови у справі про порушення митних правил № 1074/20900/17 від 15.05.2017 року, № 1075/20900/17 від 15.05.2017 року та №1076/20900/17 від 15.05.2017 року, а провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 3 статті 481 МК України закрити.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 27.06.2017 року позов задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Львівська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги у сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.03.2017 року на м/п «Малехів» надійшла службова записка УОМК від 29.03.2017 року №472/13-70-18/48-ЕП, в ході аналізу та проведеними моніторинговими заходами було виявлено, що 01.12.2015 року о 16 год. 49 хв. До митного оформлення подано МД типу ЕК32АА, № 209140000/2015/41508, № 209140000/2015/41510, товар - багато обертова тара-піддони дерев'яні (1000х1200 мм.) - 52 шт., 03.12.2015 року о 17 год. 08 хв. подано МД типу ЕК32АА № 209140000/2015/41885, товар - багато обертова тара-піддони дерев'яні (1000х1200 мм.) -52 шт. Відповідно до статті 108 МК України за даними деклараціями встановлено строк тимчасового ввезення товару до 31.12.2015 року.

Відповідно до статті 113 Митного кодексу України (далі - МК України), тимчасове вивезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно статті 116 МК України, строк тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зазначений митний режим.

Відповідно до частини 1 статті 120 МК України, митний режим тимчасового вивезення завершується шляхом реімпорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що митний режим тимчасового вивезення припиняється органом доходів і зборів у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі припинення митного режиму тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення згідно з частиною третьою цієї статті їх реімпорт не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відповідно до частини 3 статті 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Відповідно декларацій №209140000/2015/041510, №209140000/2015/041885, № 209140000/2015/041508 особами які їх подали є ОСОБА_3, ОСОБА_4 а тому на думку суду позивач, в даному випадку, не вчиняв порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 481 МК України.

Колегія суддів дійшла висновку, що статтею 481 Митного кодексу України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України. Відповідно до матеріалів справи та доводів наданих позивачем, який заперечує свою вину, а також вказує про невелику кількість тари-піддонів дерев'яних, а також не повідомлення відповідача у справі про необхідність вивезення вказаної тари підприємству протягом тривалого часу, а тому постанови у справі про порушення митних правил № 1074/20900/17 від 15.05.2017 року, № 1075/20900/17 від 15.05.2017 року та №1076/20900/17 від 15.05.2017 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 481 Митного кодексу України та накладення на нього за вказані порушення адміністративного стягнення у вигляді штрафів, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджують вину позивача у перевищені строку тимчасового вивезення товару за межі митної території України.

Водночас, щодо вимоги позивача про закриття провадження колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду).

Відповідно до припису пункту 2 частини першої статті 18 КАС України, який кореспондується з положеннями пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП, оскарження рішень (постанов) суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення здійснюється шляхом подання адміністративного позову до місцевого загального суду як адміністративного суду.

Статтею 221 КУпАП «Підвідомчість справ про адміністративне правопорушення» закріплено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, серед яких відсутня частина 3 статті 481 МК України.

Системний аналіз норм КУпАП та КАС України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє колегії суддів дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статті 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що є наслідком закриття провадження у цій частині вимог у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині позовних вимог щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці - задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 27.06.2017 року у справі №461/3872/17 - скасувати в частині позовної вимоги про закриття провадження у справі про порушення митних правил - закрити.

В решті постанову Галицького районного суду м. Львова від 27.06.2017 року у справі №461/3872/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлено 24.10.2017 року

Джерело: ЄДРСР 69761756
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку