_____________________________________________________________________________

Справа№1512/2-598/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого –судді Луняченка В.О.

при секретарі Шепітко П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вузівського відділення Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”, третя особа приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним

та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вузівського відділення Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”, третя особа приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3, в якому просить: визнати недійсним Кредитний договір № 014/79729/74/79265 від 01.08.2007 року; визнати недійсним Договору іпотеки, посвідчений 07 вересня 2007 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 490; визнати недійсним Договору іпотеки, посвідчений 08 серпня 2007 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 242; зобов'язати приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про Іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за договором іпотеки укладеним між ОСОБА_1 та Вузівським відділенням Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”, а саме: земельну ділянку площею 0,09 га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Виноградна, 5а; зобов'язання приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за договором іпотеки укладеним між ОСОБА_1 та Вузівським відділенням Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”, а саме; житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Виноградна, 5а.

В процесі розгляду справи позивач доповнив вимоги позовної заяви пунктом щодо зобов`язання ПАТ “ОСОБА_2 Аваль”прийняти від ОСОБА_1 суму у розмірі 850762,80 грн. з розстрочкою платежів на 24 місяці.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що відповідач порушив вимоги закону в частині валютного зобов`язання, а саме у договорі зобов`язання Позичальника не виражене у грошовій одиниці України. За таких обставин ОСОБА_1 як позичальник вважає що грошове зобов`язання, яке не виражене у грошовій одиниці України (гривні) взагалі не є визначеним, а вимога виконати таке зобов`язання безпідставною, та такою, що суперечить вимогам діючого законодавства України.

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_2 банк Аваль”в особі Одеської обласної дирекції ПАТ “ОСОБА_2 Аваль”звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом № 014/79729/74/79265 від 01.08.2007 року в розмірі 2 721 772,03 грн., судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120,00 грн. В ході судового розгляду уточнивши розмір позовних вимог ПАТ “ОСОБА_2 Аваль” просить стягнути ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 376 574,59 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 3 004 500,36 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. та витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у сумі 280 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_5 позов свого довірителя підтримав, просив його задовольнити, категорично заперечував проти задоволення позову ПАТ “ОСОБА_2 Аваль”в особі Одеської обласної дирекції АТ “ОСОБА_2 Аваль”про стягнення заборгованості..

Представник ПАТ “ОСОБА_2 Аваль”в особі Одеської обласної дирекції АТ “ОСОБА_2 Аваль”свій позов щодо стягнення заборгованості за кредитом підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, проти задоволення позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, про час та місце судового засідання сповіщалась належним чином судовими повістками, а також через публікацію в пресі “Одеські вісті”, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавала.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення учасників судового розгляду, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної, надані докази, вважає що позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним “задоволенню не підлягає”, а зустрічний позов ПАТ “ОСОБА_2 Аваль”“підлягає задоволенню”з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

18 липня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Вузівського відділення Одеської обласної дирекції відділення з заявою про надання кредиту в сумі 250 000, 00 доларів США. (Найменування Банку з Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" було змінено на Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_2 банк Аваль”, відповідно до нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль", погодженого Національним банком України 04.11.2009 року та зареєстрованого Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 05.11.2009 р., номер запису 10701050027010012. На підставі п.1.3. Статуту Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_2 Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”Згідно Рішення Загальних Зборів акціонерів ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" № 3б-45/2 від 14.10.09 року змінено найменування Банку на АТ "ОСОБА_2 Аваль").

01 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та Вузівським відділенням Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”було укладено Кредитний договір № 014/79729/74/79265, згідно з яким ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 248675,00 доларів США, строком по 01.08.2027 року зі сплатою 13,0% річних за користування кредитними коштами.(а.с.8-13)

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору № 014/79729/74/79265 від 01.08.2007 року ОСОБА_2 повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору - видавши з позичкового рахунку готівкою через касу відділення Одеської обласної дирекції Банку Відповідачеві кошти в сумі 245 000, 00 доларів США.

Відповідач не виконав умови ст. 5.1 Кредитного договору щодо часткового погашення кредиту та сплати відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно в розмірі згідно з Графіком погашення кредиту. Незважаючи на попередження про порушення умов кредитного договору та вимогу погасити заборгованість за кредитом, ОСОБА_1 зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків не виконує.

В якості забезпечення кредиту між ВАТ “ОСОБА_2 Аваль”та ОСОБА_4, було укладено Договір поруки № 014/79729/74/79265/1 від 01 серпня 2007 року згідно з п.1.2 якого ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Банком відповідати по зобов’язанням ОСОБА_1, що виникли з умов кредитного договору № 014/79729/74/79265 від 01.08.2007 року . Поручитель –з умовами Договору поруки від 01.08.2007 року був ознайомлений та згодний, про що свідчать власноруч виконаний ним підпис. (а.с.38-40)

Згідно з п. 3.1 Договору поруки від 01 серпня 2007 року у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

07 вересня 2007 року між ВАТ “ОСОБА_2 банк Аваль”та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір, завірений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 490, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме земельну ділянку площею 0,09 га, розташовану за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Виноградна, у тому числі за угіддями: рілля –0,036, капітальну забудову –0,036 га, під № 5 На зазначеній земельній ділянці знаходиться житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який переданий в іпотеку Банку на підставі іпотечного договору, посвідченого 08 серпня 2007 року ОСОБА_3, приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 242. (а.с.41-44)

17 липня 2009 року між ВАТ “ОСОБА_2 Аваль” та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 014/79729/74/79265 від 01 серпня 2007 року, згідно п.2 якого ОСОБА_1 були надані кредитні канікули тимчасово на період з 15 серпня 2009 року до 15 серпня 2010 року, було зменшено розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором. (а.с.29-30)

Згідно з ст. 6.5 Кредитного договору у випадку невиконання ОСОБА_1 умов цього договору Кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахування процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок повернути позику частинами /з розстроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного Кодексу.

Відповідно до п.9 Кредитного договору № 014/79729/74/79265 від 01 серпня 2007 року, який був укладений між АТ “ОСОБА_2 Аваль”та ОСОБА_1, договір діє до повного погашення кредитної заборгованості.

У зв’язку з неналежним невиконання боржником своїх зобов’язань по кредитному договору банком було надано останній повідомлення-вимога про сплату заборгованості з вимогою погасити прострочену заборгованість (а.с. 157), та після отримання повідомлення ОСОБА_1 продовжував користуватися кредитними коштами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та вимогами ЦК України.

Відповідно п. 10.1. Кредитного договору № 014/79729/74/79265 від 01.08.2007р., за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв’язку з невиконання боржником своїх зобов’язань по кредитному договору станом на 18.05.2011 року загальна сума заборгованості складає 376 574,59 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 долар США дорівнює 7,9785 грн.) складає 3 004 500,36 грн. у тому числі: заборгованість за кредитом 289 595,64 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 2 310 538,82 грн.; заборгованість за відсотками –40 880, 67 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 326 166, 42 грн.; пеня за прострочення тілу кредиту –2 602, 12 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 20 761,01 грн.; пеня за прострочення відсотків по кредиту –43 496,16 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 347 034, 11 грн.

За ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором ОСОБА_2 зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, за ч. 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Відповідно ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, ч. 1 - при порушенні Боржником зобов'язання забезпеченого порукою, Боржник та Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, ч.2 - поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником у повному обсязі.

Відповідно до чинного законодавства неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов'язання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків.

Згідно з вимогами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 зазначає, що відповідач - ОСОБА_2 порушив вимоги закону в частині валютного зобов'язання, а саме у договорі зобов'язання Позичальника не виражене у грошовій одиниці України. Позивач посилається на ст. 524 Цивільного кодексу України, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні, а відповідно до ч.2 ст. 198 ЦК України виконання грошових зобов’язань грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України. Використання Банком долара США , як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище Позичальника, як споживача порівняно з відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає право Позивача відповідно до п.2 ст. 18 ЗУ “Про захист прав споживачів”за своїм вибором вимагає визнання в цілому кредитних договорі в недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 сам звернувся до Банку з письмовою заявою, зареєстрованою за № 211 від 18.07.2007 р., про надання йому кредиту у валюті долари США, в сумі 250 000,00 доларів США. ( а.с.114) На підставі цієї заяви та інших наданих документів, у відповідності з умовами кредитування та вимогами цивільного законодавства між ОСОБА_1 та Банком був укладений Кредитний договір №014/79729/74/79265 від 01.08.2007 року. У відповідності з п. 1.1. Кредитного договору відповідачем виконано свої зобов'язання, а саме ОСОБА_1 видано грошові кошти у розмірі 245000, 00 дол. США.

Як вбачається з п. 8.2, 8.3., Кредитного договору №014/79729/74/79265 від 01.08.2007 при одержані кредиту, позивач ОСОБА_1 усвідомлював та гарантував, що умови кредитного договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Було погоджено, що з укладанням кредитного договору Сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом договору. З підписанням договору, Позичальник свідчить, що йому розтлумачено /зрозуміло/ та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України може привести до значних збитків та погіршення фінансового стану Позичальника. Ці письмові докази свідчать, що укладання Кредитного договору сторонами здійснено у відповідності до вимог до ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, за якою волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, та ст. ст. 6, 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і ці положення стосуються обох сторін укладеного правочину, у разі незгоди з цими умовами ОСОБА_1 не повинен був всупереч своїй волі укладати договір з цим Банком, та мав можливість вибрати інший ОСОБА_2 з іншими умовами надання кредиту.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”(далі –Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Тому при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Національний банк України видав ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" банківську ліцензію від 11.10.1996 року за №10 та дозвіл №10 - 5, на підставі яких ОСОБА_2 має право здійснювати операції з валютними цінностями, в т.ч. з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. (а.с.73-76)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Позивач по первісному позову не надав суду належних доказів недійсності кредитного.

Суд, давши оцінку поясненням сторін по справі та на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до обґрунтованого висновку, що твердження ОСОБА_1 є недоведеними та непідтвердженими, у зв’язку з чим неспроможними та такими, що не спростовують висновків суду про виникнення заборгованості перед банком.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

При розгляду справи суд всебічно і повно з’ясував суть договорів, дійсне волевиявлення їх учасників, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, який виник по дійсній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що зустрічний позов ПАТ “ОСОБА_2 Аваль” щодо стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Суд вважає за можливе стягнути з відповідачів по зустрічній позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ “ОСОБА_2 Аваль”, відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованості за кредитом №014/79729/74/79265 від 01.08.2007р. в сумі 376 574,59 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 долар США дорівнює 7,9785 грн.) складає 3 004 500,36 грн. у тому числі: заборгованість за кредитом 289 595,64 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 2 310 538,82 грн.; заборгованість за відсотками –40 880, 67 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 326 166, 42 грн.; пеня за прострочення тілу кредиту –2 602, 12 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 20 761,01 грн.; пеня за прострочення відсотків по кредиту –43 496,16 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 347 034, 11 грн.

Статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути солідарно з заяві ОСОБА_1, ОСОБА_4 сплачені позивачем судові витрати: судовий збір в розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. та витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача до суду у розмірі 280 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.3, 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294, ЦПК України, ст. ст. 6, 15, 16, 526, 554, 611, 612,1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Вузівського відділення Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”, третя особа приватний нотаріусу Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 про:

визнання недійсним Кредитного договору № 014/79729/74/79265 від 01 серпня 2007 року.

визнання недійсним Договору іпотеки, посвідченого 07 вересня 2007 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 490.

визнання недійсним Договору іпотеки, посвідченого 08 серпня 2007 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 242.

зобов'язання приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про Іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за договором іпотеки укладеним між ОСОБА_1 та Вузівським відділенням Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”, а саме: земельну ділянку площею 0,09 га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Виноградна, 5а.

зобов'язання приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за договором іпотеки укладеним між ОСОБА_1 та Вузівським відділенням Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”, а саме; житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Виноградна, 5а;

зобов`язання Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_2 Аваль”прийняти від ОСОБА_1 суму у розмірі 850762,80 грн. з розстрочкою платежів на 24 місяці –відмовити.

Зустрічний позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом –задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ 225629 виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 25.03.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КК 625288 виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 16.03.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”в особі Одеської обласної дирекції АТ “ОСОБА_2 Аваль” (65000, м.Одеса, вул.. Садова, 10/8, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за Кредитним договором № 014/79729/79265 від 01.08.2007 року в сумі 376 574,59 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 долар США дорівнює 7,9785 грн.) складає 3 004 500,36 грн.( три мільйони чотири тисячі п`ятсот грн. 36 коп.), у тому числі: заборгованість за кредитом 289 595,64 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 2 310 538,82 грн.; заборгованість за відсотками –40 880, 67 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 326 166, 42 грн.; пеня за прострочення тілу кредиту –2 602, 12 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 20 761,01 грн.; пеня за прострочення відсотків по кредиту –43 496,16 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 347 034, 11 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”суму державного мита в розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. та витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у сумі 280 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Луняченко В. О.