Справа № 690/53/17

Провадження № 2-о/690/5/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.,

присяжних: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Вельган А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, та подання Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про призначення недієздатній особі, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, опікунами її рідних сестер: ОСОБА_3 та ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В :

Заявник , ОСОБА_3, звернулась до суду із заявою про визнання її рідної сестри, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, інвалід дитинства ІІ групи безстроково, з народження страждає на психічну хворобу та перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра Ватутінської міської лікарні та Черкаської міськрайонної психіатричної лікарні м. Сміла.

Неодноразово лікувалась у різних психіатричних закладах, однак стан її психічного здоров’я тільки погіршувався. Вона неосвічена, не в змозі працювати, не усвідомлює наслідків своєї поведінки, не може зорієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, часто втрачає пам’ять, відмовляється від лікування, а тому потребує постійного нагляду та встановлення над нею опіки.

Їх батько, ОСОБА_8, помер 08.01.1996 р., за життя опікувався ОСОБА_7, а після його смерті рішенням Виконавчого комітету Ватутінської міської ради №52 від 24.01.1996 р. піклувальником було призначено ОСОБА_3

Син ОСОБА_7, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 20.12.2006 р., і на даний час близькими родичами ОСОБА_7 залишились її рідні сестри, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

ОСОБА_7 зареєстрована та проживає в будинку за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 19, який згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно належить ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на праві часткової приватної власності по 1\2 частині кожній.

Протягом тривалого часу вона доглядала за своєю сестрою: готувала їжу, купувала речі для побуту, прала білизну та одяг, займалась її особистою гігієною, прибирала в будинку.

Просила заяву задовольнити, визнати ОСОБА_7 недієздатною, оскільки її сестра за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки, встановити над нею опіку та призначити її опікуном з метою захисту прав та інтересів, представлення в державних установах та виконання свого обов’язку по догляду за сестрою.

Заінтересована особа, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, за результатами розгляду відповідних заяв надали до суду два подання від 07.02.2017 р. та від 16.06.2017 р. про призначення ОСОБА_7, якщо її буде визнано судом недієздатною, опікунами її рідних сестер ОСОБА_3 та ОСОБА_5, оскільки чинним законодавством передбачено, що фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.

Заінтересована особа, ОСОБА_5, та її представник, адвокат ОСОБА_10, проти призначення опікуном ОСОБА_3 заперечили з наступних підстав.

25.01.2017 р. ОСОБА_5 звернулась із заявою про вирішення питання щодо призначення її опікуном рідної сестри, ОСОБА_7, яка потребує стороннього догляду, але не отримує цього від ОСОБА_3

ОСОБА_7 почала спільно проживати разом з ОСОБА_5 з січня 2017 р. та отримувати від неї всю належну допомогу.

Орган опіки та піклування надав до суду подання про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, в якому зокрема зазначено, що підопічна ОСОБА_3, ОСОБА_7, забезпечена заявницею всім необхідним, доглянута, добре вдягнена, чиста та нагодована.

Таку інформацію орган опіки отримав вийшовши 26.01.2017 р. за адресою місця реєстрації ОСОБА_7 по вул. Звенигородська, 19 у м. Ватутіне, Черкаської області, для складання акту обстеження умов проживання, при цьому опитавши громадян ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, хоча ОСОБА_7 вдома не застали, пояснивши що «втекла з дому до своєї сестри ОСОБА_14 в с. Юрківка». В цей час ОСОБА_7 вже місяць проживала у ОСОБА_5, яка мешкає в АДРЕСА_1.

ОСОБА_7 була опитана на засіданні комісії по вирішенню питання призначення над нею опіки, де остання виявила чітке бажання, щоб нею турбувалась саме ОСОБА_5, але така суттєва обставина органом опіки проігнорована. Отже, брати до уваги подання виконавчого комітету Ватутінської міської ради та враховувати вказані в документі обставини неможливо.

11.04.2017 ОСОБА_5 звернулась до Ватутінського міського голови з вимогою перевірити правомірність дій органу опіки та складених документів щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_7 заявника ОСОБА_3

13.06.2017 комісією в складі директора територіального центру ОСОБА_15, завідувача відділенням соціальної допомоги вдома, ОСОБА_16, соціального робітника ОСОБА_17 проведено обстеження умов проживання ОСОБА_7 за адресою ОСОБА_5, та встановлено, що остання дійсно піклується своєю сестрою і надає їй все необхідне для належного рівня життя. При цьому, все піклування за ОСОБА_7, ОСОБА_5 здійснює за власні кошти, адже, заявниця ОСОБА_3 по сьогоднішній день безпідставно користується пенсійною карткою ОСОБА_7, привласнюючи її доходи на власні потреби.

На час звернення ОСОБА_7 за допомогою до ОСОБА_5, тобто на початку січня 2017 р., вона була у занедбаному стані: виснажена, голодна та брудна. Лідія попросилась проживати разом з ОСОБА_5, так як пояснила, що по вул. Звенигородській, 19 умов для її проживання не створено, не має засобів до існування, оскільки її пенсію отримує ОСОБА_3 (по сьогоднішній день ця ситуація не змінилась), засобів гігієни, одягу, продуктів харчування, які цей опікун надає в нікчемно малому розмірі, що ледь вистачає для підтримання життєдіяльності, в помешканні дуже холодно і знаходитись там неможливо.

ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_3 про місцезнаходження сестри, але остання залишилась байдужа до того, де перебуває підопічна і хто нею опікується. Крім вимоги до суду про призначення її опікуном, ОСОБА_3, по даний час не знає який стан здоров’я її підопічної, та чого потребує остання. При цьому, з моменту як ОСОБА_7 поселилась у ОСОБА_5, остання привела сестру в нормальний стан, придбала одяг, створила належні умови для життя, та провела медичний огляд. За результатами медичного обстеження у ОСОБА_7 виявлено онкологічне захворювання – рак шкіри 2-ї ступені, в зв’язку з чим, ОСОБА_5 за власні кошти провела курс лікування ОСОБА_7 в онкодиспансері Черкаської обласної лікарні.

16.06.2017 виконавчим комітетом Ватутінської міської ради проведено засідання щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_7 її сестру ОСОБА_5, так як за повторними результатами перевірки встановлено факт піклування за ОСОБА_7 саме від ОСОБА_5, участі в житті підопічної заявниці ОСОБА_3 не відслідковується. За наслідками розгляду питання, винесено подання про призначення опікуна над ОСОБА_7, гр.. ОСОБА_5

З цих підстав вважають, що ОСОБА_3 не може бути опікуном ОСОБА_7, і просили в цій частині відмовити.

У судове засідання з’явились сторони та їх представники, від заінтересованої особи, ОСОБА_6, надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_6, від якої надійшло відповідне клопотання.

У судовому засіданні заявник, ОСОБА_3, заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити, не заперечила проти призначення її та ОСОБА_5 опікунами сестри, ОСОБА_7.

Додатково зазначила, що за життя батька, ОСОБА_8, пообіцяла йому доглядати за сестрою ОСОБА_7, виконувала свої обов’язки піклувальника протягом 22 років.

Проте ОСОБА_7, народивши у 1975 р. сина, ОСОБА_9, в подальшому хотіла мати чоловіка, познайомилась із ОСОБА_15, з яким прожила в його будинку в с. Юрківка майже 10 років. Інші сестри знали, що вона з ним живе і де вона живе. Під час їх спільного проживання продовжувала здійснювати за нею догляд, періодично (раз в місяць) привозила їй гроші (пенсію ОСОБА_7О.), яку передавала під розпис у зошиті. Також, через кожні два тижні – місяць возила до неї в с. Юрківка продукти харчування, прала брудні речі.

У 2014 році, коли її сестра ОСОБА_7, яка мала ключі від будинку, повернулась до свого місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, вона здійснила косметичний ремонт власними силами, створила для сестри всі умови для проживання, та переїхала до будинку, в якому з 2014 року постійно проживала із сестрою. З органу опіки та піклування приходили і перевіряли умови проживання її підопічної.

За весь час після смерті батька інші сестри їй у догляді за сестрою не допомагали, лише ОСОБА_5 приходила на Новий рік та привозила продукти. Про призначення її піклувальником ОСОБА_7 рідні сестри дізнались лише у 2010 році.

Проходила у 2014 р. та в січні 2017 р. разом з нею медичний огляд, лікар повідомив, що ОСОБА_7 треба пройти додаткове обстеження у м. Черкаси, проте її сестра ОСОБА_7 погано реагує на лікарів, боїться щоб її не помістили до лікарні. Вважає, що ОСОБА_7 злякалась, коли це почула, після чого втекла з лікарні. Коли самостійно не змогла її знайти, написала заяву до міліції, яка знайшла підопічну в їх сестри.

Вважає, що на засіданні комісії ОСОБА_7 захотіла проживати з ОСОБА_5, оскільки остання її підговорила.

Пенсійна картка підопічної знаходиться у заявниці, кошти з неї вона з січня 2017 р. не витрачала, пропонувала допомогу ОСОБА_5, в якої на даний час проживає ОСОБА_7, яка відмовилась від її отримання.

Представник заявника, адвокат ОСОБА_18, у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити, не заперечила проти призначення ОСОБА_7 кількох опікунів.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи, органу опіки та піклування, ОСОБА_16, заяву підтримала в повному обсязі, просила визнати ОСОБА_7 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити відповідно до наданих подань її опікунами рідних сестер ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Додатково у поясненнях зазначила, що першою із заявою про призначення опікуном ОСОБА_7 звернулась ОСОБА_3, а потім ОСОБА_5

Щороку протягом останніх 5 років складали акти обстежень умов проживання підопічної, будь-яких застережень виявлено не було. За місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 бачила особисті речі ОСОБА_7, а саме: кофтинки, тапочки, одяг в шкафу, зубні щітки.

ОСОБА_5 говорила, що не зможе опікуватись сестрою у своїй двокімнатній квартирі, оскільки в неї хворий чоловік, а тому сестра буде проживати ІНФОРМАЦІЯ_6, при цьому підопічна на засіданні комісії виявила бажання, щоб її доглядала ОСОБА_5

Виходячи з того, що з 1996 року ОСОБА_7 опікується заявник ОСОБА_3, до якої зауважень не було, а з січня 2017 року - ОСОБА_5, вважають доцільним призначити їх обох опікунами недієздатної.

Заінтересована особа, ОСОБА_4, у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5, заявлені вимоги визнала частково, просила відмовити у призначенні опікуном її сестри ОСОБА_3.

Зазначала, що ОСОБА_7 є її старшою сестрою, постійно проживала у ІНФОРМАЦІЯ_4. Вона з дитинства відставала у розвитку, до школи не ходила. Нею опікувались батьки. У 1975 р. у ОСОБА_7 народився син, ОСОБА_9, якого батьки віддали до інтернату. Їх мама померла у 1987 році, а батько у 1996 р..

Вже після смерті батька її сестра ОСОБА_7 познайомилась із чоловіком на ім’я ОСОБА_15, і переїхала до нього в с. Юрківка. Коли повернувся з тюрми її син, ОСОБА_9, вони втрьох переїхали у м. Ватутіне по вул. Звенигородська, 19. Так прожили два роки, а потім ОСОБА_3 їх вигнала, коли прийшов рахунок за світло.

Коли ОСОБА_7 приходила до неї в гості в с. Юрківка, вона її кормила. Після смерті батька хотіли приватизувати хату на ОСОБА_7, і дізнались що вона вже була оформлена, а її піклувальником була ОСОБА_19.

У січні 2017 р. ОСОБА_7 прийшла до неї в с. Юрківка, сказала що ОСОБА_19 хотіла здать її в інтернат. Десь три дні побула в неї.

У 2012 – 2015 р.р. Ліда жила в с. Юрківка у ОСОБА_15, ходила по селу, не було де їй жити, сказала, що її взагалі не пускають.

У 2015 році голова Юрківської сільради привезла ОСОБА_7 на Звенигородську, 19, і з того часу вона там живе.

На Різдво 2017 р. прийшла ОСОБА_5 до ОСОБА_7, побачила, що не було їжі, хата була холодною. Катерина проживає на Залізничній, 97, а до ОСОБА_7 тільки приходила. Катя завозила ОСОБА_7 пенсію, коли получала.

Одіта чистенько. Сказала, що не піде до ОСОБА_19, бо їй не топлять, раз в день прийдуть – розтоплять. Особисто не бачила чи надає допомогу. Знає, що ОСОБА_7 проходила лікування, чому не лікувалась раніше їй невідомо.

Заінтересована особа, ОСОБА_5, у судовому засіданні в поясненнях зазначила, що її сестра ОСОБА_7 (ОСОБА_7О.) після 1996 р. приставала до чоловіків, стала «бомжом», тинялась в с. Юрківка, і в с. Єрки. Коли вернувся її син, ОСОБА_9, з тюрми, і ОСОБА_7 пішла з ним на Звенигоррдську, 19, ОСОБА_19 їх вигнала. У 2015 р. побачила на обличчі у ОСОБА_7 рану, сказали ОСОБА_19, щоб вона завезла її до лікарні.

З 2014 року постійно ОСОБА_7 жила на Звенигородській, 19 у м. Ватутіне, коли прийшла до неї 31.12.2016, то вона була голодна у холодній хаті.

Після смерті батьків в неї погіршились відносини з сестрою ОСОБА_19, яка постійно проживає з чоловіком в АДРЕСА_2, а на Звенигородській, 19 у м. Ватутіне проживала тільки ОСОБА_7. Селищна голова Юрківської ради привезла ОСОБА_7 додому.

Катерина подзвонила їй коли вона забрала ОСОБА_7, гроші не пропонувала, і вона не питала. Ліда не хоче на Звенигородську, 19, каже що її били. Коли сестра до неї прийшла, була грязна, в неї було нетримання сечі.

Зможе доглядати її на Звенигородській, 19 в її будинку, якщо там не буде ОСОБА_19.

Раніше не питала ОСОБА_7, чи вона хотіла до неї, коли зустрічала у с. Юрківка. В міліцію не зверталась, коли ОСОБА_7 казала що її били чи не допускали до хати. ОСОБА_20, бувало і через тиждень приходила, але ОСОБА_19 її опікун, тому не мала обов’язку їй щось носить.

Представник заінтересованої особи, ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_21, у судовому засіданні вимоги підтримала частково, просила відмовити у призначення опікуном її сестри ОСОБА_3, із зазначених у письмових запереченнях підстав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши думку ОСОБА_7, яка виявила бажання проживати самостійно на вул. Звенигородська, 19 в м. Ватутіне, щоб до неї могли приходити сестри, допитавши свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, у тому числі визнання фізичної особи недієздатною, розгляд якої проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Згідно із ч.3 ст.235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи членами її сім’ї незалежно від їх спільного проживання (ч.3 ст.237 ЦПК України, ч.1 ст.236 ЦПК України).

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч.3 ст.238 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа, визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ст.40 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 57-61 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів…, висновків експертів… Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, зокрема обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що заявник, ОСОБА_3 звернулась 21.02.2017 р. до суду в інтересах своєї рідної сестри, ОСОБА_7, 04.12.1950 р., про визнання її недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, оскільки ОСОБА_7 є інвалідом дитинства ІІ групи безстроково через хронічні психічні розлади, лікувалась у різних психіатричних закладах, стан її психічного здоров’я не поліпшився. Вона залишилась неосвіченою, не може працювати, не усвідомлює наслідків своєї поведінки, не орієнтується в простих життєвих ситуаціях, часто втрачає пам’ять, відмовляється від лікування, а тому потребує постійного нагляду та встановлення над нею опіки.

Відповідно до відомостей, викладених у висновку судово-психіатричного експерта КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» №164 від 14.04.2017 р., отриманих на підставі матеріалів цивільної справи №690/53/17, оригіналів амбулаторної карти підекспертної №562 з психоневрологічного кабінету Ватутінської міської лікарні та амбулаторної карти №1457 з поліклініки за місцем проживання, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з дитинства відставала в розумовому розвитку від однолітків, спроби її навчання в допоміжній школі – інтернаті с. Михайлівка Кам’янського району протягом трьох років залишились марні, вона нічого не навчилась і залишилась неписьменною. Все життя проживала під наглядом психічно здорових членів родини, було сформовано найпростіші навички самообслуговування. До виконання хатньої роботи неспроможна, не могла самотужки правильно одягнутись, приготувати собі їжу, вийшовши на подвір’я, не могла знайти дорогу додому, завжди потребувала допомоги та нагляду психічно здорових членів сім’ї.

Також встановлено, що ОСОБА_7 виявляє ознаки помірної розумової відсталості в ступені помірно вираженої імбецильності, про що свідчать отримані дані, про грубе відставання підекспертною розумовому розвитку від однолітків з перших років життя, дані про її неспроможність засвоїти програму навіть перших класів допоміжної (спеціалізованої) школи-інтернату. Про ці факти також свідчать дані про проживання протягом усього життя під постійним наглядом та піклуванням психічно здорових членів родити, визнання її через хронічні психічні розлади з 1968 р. інвалідом ІІ групи безтерміново з дитинства, з вказівкою на зниження інтелекту до ступені імбецильності, про що свідчить досліджена медична документація з лікарні за місцем проживання з описом стійкого, глибокого інтелектуально - мнестичного недорозвитку, з вказівкою членів ЛКК у 2016 році, що вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду у психіатричному інтернаті.

За результатами судово - психітричної експертизи встановлення психічного стану ОСОБА_7, у висновках зазначено, що підекспертна страждає на хронічний стійкий психічний розлад помірної розумової відсталості в ступені помірно вираженої імбецильності, що позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.82-83).

Зазначені висновки узгоджуються із поясненнями сторін по справі і ОСОБА_7, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, а також показами допитаних свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_30, які в сукупності підтвердили, що ОСОБА_7 не здатна самостійно виконувати будь-яку роботу по дому, приготувати собі їжу, помитись, одягнутись, дотримуватись особистої гігієни, придбати собі ліки чи продукти, не вміє читати, писати та рахувати, є інвалідом дитинства внаслідок стійкого психічного захворювання, а тому потребує постійного стороннього догляду.

За цих підстав суд вважає доведеними належними і допустимими доказами обставини, що ОСОБА_7, внаслідок помірної розумової відсталості в ступені помірно вираженої імбецильності, страждає на хронічний та стійкий психічний розлад, внаслідок якого не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки.

Відповідно до вимог ст. 241 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про … визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею … опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Над недієздатною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах має право вчиняти її опікун (ч.1, ч.2 ст.41 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яка може бути призначена лише за її письмовою заявою переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

Рідний батько ОСОБА_7 - ОСОБА_8, який за життя опікувався ОСОБА_7, помер 08.01.1996 р., а її рідний син - ОСОБА_9, помер 20.12.2006 р. (а.с. 6-А, 7).

На даний час близькими родичами недієздатної особи залишились її рідні сестри, а саме: заявник, ОСОБА_3, та заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. що визнано сторонами і не підлягає доказуванню.

Відповідно до подання №1 від 07.02.2017 р. Орган опіки та піклування Ватутінської міської ради просив призначити опікуном ОСОБА_7, в разі визнання недієздатною, її рідну сестру, ОСОБА_3 (а. с. 23-24).

В обґрунтування зазначили, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом ІІ гр., перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра, за станом здоров’я не може здійснювати свої права та виконувати обов’язки. ОСОБА_31 в двокімнатному будинку без комунальних зручностей з пічним опаленням, є всі необхідні речі для побутового користування, де ОСОБА_3 створила всі належні умови для проживання сестри.

За заявою ОСОБА_5 щодо перевірки виконання обов’язків піклувальника ОСОБА_3 над її сестрою, ОСОБА_7 було проведено перевірку, складений акт обстеження за місцем реєстрації піклувальника та підопічної по вул. Звенигородській, 19 у м. Ватутіне, і встановлено, що підопічна та піклувальник разом не проживають.

При опитуванні сусідів ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_33 було встановлено, що ОСОБА_3 сумлінно виконує покладенні на неї обов’язки піклувальника вже 21 рік, надає належний догляд своїй підопічній ОСОБА_7, купує продукти, ліки, кожен день приносить їжу, пере білизну і одяг, надає послуги особистої гігієни, прибирає в будинку. Її підопічна завжди в задовільному стані. В будинку є всі необхідні речі для побутового користування, зроблений ремонт в будинку і на подвір’ї, завезено 2 машини дров для обігріву будинку в зимовий період.

31.01.2017 р. на засіданні опікунської ради розглянуто звернення ОСОБА_5, запрошені сестри ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, заслухано всі сторони конфлікту, при цьому ОСОБА_7 виявила бажання, щоб нею опікувалась її друга сестра, ОСОБА_5

Цього ж дня ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулись із заявами про призначення їх помічниками над їхньою сестрою.

Члени опікунської ради своєю більшістю надали перевагу ОСОБА_3 з побажанням не звільняти її від обов’язків помічника, так як вона сумлінно піклувалася своєю підопічною 21 рік. ОСОБА_3 було запропоновано у зв’язку з наявністю достатніх підстав звернутися до суду для визнання ОСОБА_7 недієздатною чи обмежено дієздатною та встановлення над останньою опіки чи піклування. Згідно медичної довідки Ватутінської міської лікарні ОСОБА_3 за станом здоров’я може виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Орган опіки та піклування вирішив призупинити розгляд даної справи за залишити на даний час помічником ОСОБА_3 до узгодження рішення суду про вирішення недієздатності ОСОБА_7

З наведених підстав просили призначити ОСОБА_3 опікуном на її сестрою, ОСОБА_7, в разі визнання її недієздатною.

Викладені у поданні обставини узгоджуються із поясненнями заявника ОСОБА_3 та додатково підтверджуються показами допитаних у судовому засіданні свідків.

Свідок ОСОБА_23 показав, що ОСОБА_7 (ОСОБА_7О.) проживала з ним років вісім в с. Юрківка, останні три роки її не бачив. У 2013 році вона від нього пішла, казала що загубила ключі від Звенигородської, 19, але не було такого, щоб її не пускали до хати. Коли повернувся її син, ОСОБА_9, спочатку жив за м. Звенигородка. Потім прийшов жити до них в с. Юрківка по вул. Октябрьська, 90, і в 2006 р. помер в цій хаті, його ховали ОСОБА_3 (ОСОБА_3О.) і ОСОБА_11 (ОСОБА_29Г.), тоді ОСОБА_5 (ОСОБА_5О.) не було. Катерина раз у місяць приносила ОСОБА_7 пенсію, навідувалась до них, ще приходила ОСОБА_4 (ОСОБА_4О.). Ліда неграмотна, тому все купляв сам. В м. Ватутіне по вул. Звенигородській, 19, проживав з ОСОБА_7 років 10 назад, і ОСОБА_7 син там місяця два жив, але не було роботи, тому переїхали в с. Юрківка. За цей час тільки ОСОБА_3 опікувалась ОСОБА_7. Інші сестри знали де вона живе, всі прийняли її вибір. Ліда може підпасти під вплив, а лікарів боялась «як огня».

Допитаний свідок, ОСОБА_25, показав, що його мати, ОСОБА_3, опікувалась сестрою ОСОБА_7. Його батькам ніхто не допомагав, вони привели будинок до ладу, а сестри приходили до матері, щоб продати будинок і поділити гроші. Ліда мала кілька чоловіків, їй ніхто не перешкоджав. Мати добилась, щоб ОСОБА_7 платили пенсію, вона була згодна щоб нею мати опікувалась. Всі гроші з пенсії ОСОБА_7 віддавала її чоловікам, з якими вона жила, останнім був ОСОБА_15. Ліда прийшла сама на Звенигородську, бо ОСОБА_15 її вигнав, і там вона жила з його матір’ю (ОСОБА_3О.). ніхто її не ображав, не піднімав руку. Коли ОСОБА_7 жила в с. Юрківка була грязна і батьки возили їй одяг. Років 20 його мати є піклувальником ОСОБА_7, постійно займалась ОСОБА_7 і все їй привозила за кошт батьків та за пенсію ОСОБА_7, вела зошит. Кожні півроку проводила медичний огляд. Ліда втекла з лікарні зимою, пішла до іншої сестри, бо це її вибір, і мама привезла речі ОСОБА_7 до ОСОБА_5 і запропонувала картку, але вона відмовилась.

Свідок ОСОБА_11 показала, що є сусідкою сім’ї ОСОБА_7 по вул. Звенигородська. Ліда (ОСОБА_7О.) постійно хотіла заміж, мала 6-7 чоловіків, про які вона знає. ОСОБА_34 із с. Юрківка Ліда жила по Звенигородській, 19 у м. Ватутіне років 10 назад, вели «кузнечний» спосіб життя: палили скати, жили на пенсію, накрутили світла на 1500 грн., зробили із дому «бомжатник», а тоді пішли в с. Юрківка. Кожного тижня ОСОБА_7 приходила на Звенигородську, 19 у м. Ватутіне, бо ОСОБА_34 забрав у неї всі гроші. За пенсію вона розписувалась особисто в зошиті. Коли ОСОБА_34 брат привіз ОСОБА_7 з с. Юрківка на Звенигородську, 19, у 2014 р. вона там жила з ОСОБА_3 та її чоловіком, була чиста і нагодована, фіртку вони закривали, а хату ні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що більше 10 років знає ОСОБА_7 (ОСОБА_7О.), яка жила з його братом, ОСОБА_34 в с. Юрківка в батьківській хаті. Вони випивали, але їм допомагав. Ліді гроші приносила ОСОБА_19 (ОСОБА_3О.), за це і жили. Напивались безконтрольно. ОСОБА_35 пенсії залишали 200 грн. на комунальні. Сашко сам стірав, готовив, а останній час все робила ОСОБА_3. Років три назад бачив її останній раз. Ліда не хотіла йти до батьківської хати.

Також, відповідно до другого подання №910/02-21 від 16.06.2017 р. Орган опіки та піклування Ватутінської міської ради просив призначити опікуном ОСОБА_7 в разі визнання її недієздатною, її рідну сестру, ОСОБА_5, при умові їх спільного проживання та постійного нагляду (а.с. 95-96).

В обґрунтування зазначили, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом ІІ гр., перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра, за станом здоров’я не може здійснювати свої права та виконувати обов’язки. Вона є власником 1\2 частини будинку в м. Ватутіне по вул. Звенигородська, 19, в якому зареєстрована. Будинок без комунальних зручностей з пічним опаленням.

З січня 2017 р. і на даний час ОСОБА_7 проживає у своєї сестри ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, пенсіонерки, яка звернулась 24.05.2017 р. із заявою про призначення її опікуном.

Членами опікунської ради 21.04.2017 та 13.06.2017 р. було проведено перевірки та складені акти обстеження за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3. При обстеженні виявлено, що ОСОБА_7 проживає в квартирі її сестри, ОСОБА_5, яка складається з двох кімнат, з усіма комунальними зручностями. В кімнатах є всі необхідні речі для побутового користування, для ОСОБА_36 виділено окрему кімнату для проживання. В квартирі проживають ОСОБА_5 разом зі своїм чоловіком, ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_8.

ОСОБА_7 хворіє, за станом здоров’я потребує медичного лікування. Після пройденого курсу лікування в Черкаському обласному онкологічному диспансері, куди возила її сестра ОСОБА_5 стан її здоров’я значно покращився.

За період спільного проживання ОСОБА_7 з ОСОБА_5 остання надавала належний догляд сестрі, про що свідчить її охайний вигляд, вона чисто вдягнена та задоволена своїм проживанням.

Під час усного опитування сусідів було встановлено, що відносини між сестрами приязні, сварок та суперечок між ними немає, ОСОБА_5 піклується ОСОБА_7, що має позитивну динаміку у загальному стані.

Враховуючи всі обставини члени комісії одноголосно прийшли до висновку стосовно того, що доцільно надати до суду подання про можливість призначення ОСОБА_5 опікуном над її сестрою за умови спільного проживання та постійного нагляду за підопічною в разі визнання її недієздатною.

З наведених підстав просили призначити ОСОБА_5 опікуном над її сестрою, ОСОБА_7 при умові спільного проживання та постійного нагляду в разі визнання її недієздатною.

Викладені у поданні обставини узгоджуються із поясненнями заінтересованої особи, ОСОБА_5, та додатково підтверджуються показами допитаних у судовому засіданні свідків.

Так, свідок ОСОБА_22 у своїх показах зазначила, що ОСОБА_7 є її рідною тіткою, спілкувалась з нею, коли бачила вона жалілась, що її з хати вигнали, її син не працював, повиносив все на металобрухт. Вона нормальна, але всі знали про її хворобу. Сказали, що ОСОБА_3 взяла на себе цю відповідальність. На даний час її мама, ОСОБА_5 опікується, ОСОБА_7 сидить на вулиці. Вважає, що в неї вимушений спосіб життя, про зловживання спиртними напоями їй невідомо. На поминки (гробки) бачила її, вона була грязна. До себе забрати не могла, бо в неї сім’я, маленькі діти, не було куди.

Свідок ОСОБА_19 показала, що є сусідкою ОСОБА_5, яка до осені 2016 року проживала у с. Вільхівець і підтвердила, що дійсно її сестра, ОСОБА_7, проживає в неї по вул. Ювілейна, 4-Б, виглядає охайно.

Допитаний свідок ОСОБА_28 показав, що допомагав ОСОБА_5 (ОСОБА_5О.) відвозити пакети з вул. Ювілейна, 4-Б в м. Ватутіне в с. Юрківка, вул. Шолохова приблизно 3-5 раз, які вона віддавала ОСОБА_7 (ОСОБА_7О.), була там 5-10 хвилин і повертались в м. Ватутіне.

Згідно ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права, і виконувати обов’язки.

Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною 4 ст.63 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах із підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна, чи піклувальника.

Відповідно до положень ч.5 ст. 63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

Згідно «Правил опіки та піклування», затверджених наказом №34/166/131/88 від 26.05.1999 р. при призначенні опікуна беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун призначається лише за його згодою з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах встановлено, не спростовано сторонами, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5, як особи, що мають повну цивільну дієздатність, надали до Органу опіки та піклування заяви про їх вільну згоду на призначення їх опікунами рідної сестри ОСОБА_7, за станом здоров’я вони можуть здійснювати функції опікуна, мають певні моральні якості (прагнуть опікуватись сестрою безоплатно), їх задовільні житлові умови дозволяють проживання недієздатної особи з ними, хоча обоє є пенсіонерами та мають хворих чоловіків ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_10, які потребують їх догляду, проте повною мірою відповідають вимогам до опікуна, а тому перебувають в рівних умовах (а. с. 9, 21-22, 63, 68, 97, 103-107, 142-143, 146-148).

Щодо особистих стосунків між опікуном та підопічним, то в цій частині суд вважає, що висловлене ОСОБА_7 побажання щодо проживання з ОСОБА_5 не є беззаперечно об’єктивним, оскільки з 1996 року ОСОБА_3 з урахуванням побажань сестри здійснювала її догляд до січня 2017 р. і в них були нормальні сімейні відносини, а думка ОСОБА_7 змінилась одразу після її переїзду до ОСОБА_5, і враховуючи психічний стан особи, вважає відсутніми негативні стосунки між ОСОБА_3 та підопічною.

Допитаний у судовому засіданні свідок, ОСОБА_30, показав, що є чоловіком ОСОБА_5 вже 42 роки. З січня 2017 року разом з ними у двокімнатній квартирі проживає ОСОБА_7, проти її проживання та здійснення над нею опіки його жінкою він не заперечив.

Допитаний у судовому засіданні свідок, ОСОБА_29, показав, що його жінка ОСОБА_3 вже 22 роки опікується сестрою ОСОБА_7 Приблизно у 2007-2008 р.р. здійснював самостійно ремонт будинку №19 по вул. Звенигородській в м. Ватутіне. Коли ОСОБА_7 жила в с. Юрківка та с. Скаливатка з чоловіками, то не хотіла вертатись додому. Їй ніхто не перешкоджав, не трогав та не бив. У 2014 році ОСОБА_7 (ОСОБА_7) привезли до хати на Звенигородську, 19 і вона там жила до кінця 2016 року з його дружиною. Потім вона втекла з лікарні в с. Юрківку до сестри ОСОБА_4, звідки її забрала сестра ОСОБА_5 до себе у квартиру, і на даний час ОСОБА_7 там і живе. Не заперечив, щоб його жінка, ОСОБА_3, і надалі виконувала обов’язки опікуна. Його супруга і мила, і купала, і їсти готовила, і комунальні послуги сплачувала, робила все для ОСОБА_7, а інші сестри весь цей час не цікавились, не допомагали.

Під час судового розгляду заінтересовані особи, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_21, заперечували проти призначення опікуном ОСОБА_3 з тих підстав, що вона неналежним чином здійснювала свої функції піклувальника, починаючи з 1996 року та до теперішнього часу, оскільки не проживала з ОСОБА_7 постійно, не здійснювала її належний догляд, не забезпечувала одягом та харчуванням в повному обсязі, не піклувалась про стан її здоров’я, перешкоджала сестрі проживати в належному їй будинку №19 по вул. Звенигородська в м. Ватутіне, допустила її бродяжництво в с. Юрківка. А також на час проживання сестри ОСОБА_7 у ОСОБА_5 з січня 2017 р. не надала останній грошові кошти – пенсію підопічної. Крім того ОСОБА_7 неодноразово висловлювала побажання проживати разом з ОСОБА_5, щоб вона була її опікуном, а проти ОСОБА_3 заперечувала.

З метою підтвердження чи спростування вказаних заперечень сторін і надання їм певної правової оцінки, судом були витребувані додаткові матеріали та допитані свідки.

Відповідно до ст. 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа … поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Рішенням Виконавчого комітету Ватутінської міської ради народних депутатів №52 від 24.01.1996 р. відповідно до ст. 132 Закону України про шлюб та сім’ю вирішено призначити піклувальником над ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, її рідну сестру ОСОБА_3 та надати їй право вирішувати всі питання підопічної (а.с. 8).

Так, в матеріалах справи міститься довідка №453 від 14.05.2010 р., видана сільським головою Юрківської сільської ради – ОСОБА_27, про те, що ОСОБА_7 протягом чотирьох років проживає без постійного місця проживання в селі Юрківка… на зауваження сільського голови щодо повернення до постійного місця проживання в м. Ватутіне відповідає, що їй немає куди вертатись, до будинку її не допускають (а.с.62).

Оскільки ОСОБА_7 в цей час не була визнана обмежено дієздатною (недієздатною), а тому мала в повній мірі всі належній їй цивільні права та обов’язки.

Суд вважає цей доказ неналежним, оскільки він суперечить ст. 29 ЦК України, якою визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово, може мати кілька місць проживання і вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

ОСОБА_3 в період з 1996 р. до 2014 р. спільно не проживала з ОСОБА_7, проте виконувала свої обов’язки і навідувала сестру за вільно обраним нею місцем проживання, у тому числі і в с. Юрківка, що підтверджується окрім пояснень ОСОБА_7 також показами свідків ОСОБА_29, ОСОБА_23 , ОСОБА_25, ОСОБА_11, ОСОБА_26, які підтвердили надання ОСОБА_3 необхідної допомоги сестрі в цей час, а також актом обстеження умов проживання від 28.05.2010 р., доповідними від 17.03.2011 р., 11.05.2012 р., 19.03.2013 р., 12.08.2014 р., оригіналом зошиту ОСОБА_3 про передачу грошових коштів (а.с. 112-119, 174-175).

Після повернення ОСОБА_7 за місцем її реєстрації в м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 19, ОСОБА_3 здійснювала належний догляд за сестрою в період з 2014 р. по січень 2017 р., що також підтверджується показами свідків ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_24 які підтвердили, що останні два-три роки в с. Юрківка ОСОБА_7 не бачили, а також свідків ОСОБА_29, ОСОБА_25 , ОСОБА_11, які підтвердили спільне проживання ОСОБА_3, і здійснення нею догляду за ОСОБА_7 в цей період, що не заперечили ОСОБА_5 та ОСОБА_4, та підтверджується відомостями, які викладені в акті обстеження умов проживання від 26.01.2017 р., довідки №6 засідання ЛКК Ватутінською міської лікарні від 20.01.2017 р., довідки ВВУЖКГ №15 від 29.03.2016 р., протоколі №1 засідання опікунської ради виконкому міської ради від 31.01.2017 р. (а.с.22, 124, 148, 150).

Щодо наданих заінтересованою особою ОСОБА_5 документів про надання нею ОСОБА_7 медичної допомоги, зокрема довідки Черкаського обласного онкологічного диспансеру від 13.03.2017 р. та від 27.03.2017 р., дублікату медичної амбулаторної картки №1457 на ім’я ОСОБА_7, результатів езофагогастродуоденоскопія №18 від 12.07.2017 р., виписки з історії хвороби стаціонарного хворого №1702 від 12.08.2017 р., то ці обставини підтверджують, що ОСОБА_5 надавала рідній сестрі у 2017 році, з якою проживає, медичну допомогу, що є її обов’язком відповідно до ст. 267 СК України і обставиною, яка враховується при призначенні особи опікуном, проте жодним чином не підтверджує неналежну поведінку та інтереси ОСОБА_3, які суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки (а.с. 64-66, 137, 162-165) Відповідно до ст. 267 Сімейного кодексу України повнолітні … сестри зобов'язані утримувати непрацездатних повнолітніх … сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до листа від 20.08.2017 р., адресованого ОСОБА_3, заінтересована особа ОСОБА_5 просила повернути їй банківську картку, на яку нараховуються пенсійні кошти ОСОБА_7, проте отримала відмову, оскільки банківська карта, на яку йде нарахування пенсії видана на ім’я ОСОБА_3, а тому відсутні підстави щодо її витребування (а.с. 166-169).

Заявник ОСОБА_3, надала до суду довідку з Звенигородського ОУ ПФУ №9605/03 від 21.03.2017 р. та історію по картковому рахунку з 01.01.2017 по 21.09.2017 р., відкритого для перерахування та виплати пенсії ОСОБА_7 в разі втрати годувальника, з якого вбачається, що всі нараховані кошти зберігаються на цьому рахунку в загальній сумі 11062 грн. 96 коп., а також зошит про передачу пенсії ОСОБА_7 в період з 03.06.2010 р. до 17.06.2014 р., а тому відсутні підстави вважати, що дії ОСОБА_3 суперечать інтересам ОСОБА_7, оскільки судом розглядається справа про визнання цієї особи недієздатною та встановлення над нею опіки (а.с. 112-119, 182-183).

Свідок ОСОБА_24 суду показала, що є жителем с. Юрківка приблизно 6 років, бачила, як ОСОБА_7 ходила по селу голодна, брудна, не мала в с. Юрківка місця проживання. Підробляла у людей, щоб її нагодували. Її сестри знали, який спосіб життя вона веде. Останні два роки її не бачила.

Допитаний свідок ОСОБА_27 показала, що ОСОБА_7 (ОСОБА_7О.) жила з ОСОБА_37, була обіжена, грязна, голодна, зимою шла роздягнена, вона її захищала і розбороняла від співмешканця. Знайшла її сестру ОСОБА_27 (ОСОБА_4О.), яка живе в с. Юрківка, яка їй повідомила, що в неї є опікун, зателефонувала їй і сказала щоб вона її забрала. Віра її забирала до себе, бо в ОСОБА_37 жаливі умови проживання. ОСОБА_31 в с. Юрківка тривалий час. Ходила із ОСОБА_34 (ОСОБА_23) по селі, шукали підробіток, до ОСОБА_26 (ОСОБА_38) помагалти, агресивною її не бачила, а коли напивалась не було контролю. Знає, що у ОСОБА_31 є чотири сестри, яким було відомо про спосіб життя ОСОБА_31. Познайомилась із ОСОБА_5 перед судом, а ОСОБА_31 не бачила два роки. Жителі села із скаргами не звертались, просто людина не агресивна. Письмово в Орган опіки м. Ватутіне не зверталась.

Так, ОСОБА_3 була призначена піклувальником ОСОБА_7 згідно ст. 132 КпШС (в редакції від 20.06.1969 р.), над особою, яка за станом здоров'я не може самостійно захищати свої права, однак з 01.01.2004 р. цей Закон втратив чинність, а ці повноваження не були приведені у відповідність із вимогами глави 6 (опіка та піклування) чинного з 01.04.2004 р. Цивільного Кодексу України.

Суд, дослідивши наведені обставини, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 неналежної поведінки та інтересів, що суперечать інтересам ОСОБА_7, яка потребує опіки, оскільки вона має право на сім’ю, повагу до приватного і сімейного життя, вільний вибір місця проживання та свободу, за винятком обмежень, які встановлюються законом, оскільки її цивільні права та обов’язки судом обмежені не були.

Відповідно до положень ч.5 ст. 63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

За вимогами статті 62 ЦК України опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.

Суд вважає, що обидва подання Органу опіки та піклування про встановлення над недієздатною особою, ОСОБА_7, опіки та призначення її опікунами рідних сестер ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обґрунтовані та підлягають до задоволенню, враховуючи наступне.

Особа, що потребує опіки, ОСОБА_7 з січня 2017 року фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_12, а зареєстрована в будинку за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 19, та є власником 1/2 його частини згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а інше 1/2 його частина належить ОСОБА_3 (а.с. 10-20).

Починаючи з 1996 року ОСОБА_3 опікувалась своєю сестрою ОСОБА_7, яка прагнула мати сім’ю і чоловіка, добровільно залишила місце свого постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, та не мала бажання повертатись. ОСОБА_3 відвідувала сестру за її різними місцями проживання, які ОСОБА_7 вільно обирала для себе, привозила їй пенсію, періодично їжу, купувала речі для побуту, прала білизну та одяг, займалась її особистою гігієною. Після повернення ОСОБА_7 до свого будинку у 2014 році ОСОБА_3 облаштувала в цьому будинку кімнату для своєї сестри, щодня її навідувала, готувала їжу, придбала для неї всі необхідні речі, прибирала та займалась її особистою гігієною, тобто здійснювала всі необхідні дії в її інтересах. Будь-яких нарікань чи претензій від ОСОБА_7 з приводу догляду в цей період за нею ОСОБА_3 до суду не надходило, і у судових засіданнях не встановлено.

Зазначені обставини дають суду обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 за 21 рік власного життєвого досвіду нагляду на ОСОБА_7 набула певних знань та вмінь, які будуть сприяти подальшому виконанню нею обов’язків опікуна з урахуванням інтересів недієздатної незалежно від спільного чи окремого проживання.

Починаючи з січня 2017 року спільною сестрою, ОСОБА_7, опікується ОСОБА_5, яка проживає з нею у двокімнатній квартирі разом з чоловіком, за цей час надавала їй медичну допомогу, готувала їжу, забезпечила необхідними речами, займалась її особистою гігієною, тобто здійснює всі необхідні дії в її інтересах.

Натомість судом встановлено та не спростовано сторонами, що за період часу з 1996 р. по грудень 2016 р. ОСОБА_5 та інші рідні сестри, ОСОБА_4 і ОСОБА_6, знаючи про психічний стан та життєву ситуацію ОСОБА_7, самоусунулись від морального та сімейного обов’язку по утриманню повнолітньої сестри, помилково вважаючи, що лише ОСОБА_3 зобов’язана була утримувати, забезпечувати та відповідати за належний догляд їх сестри ОСОБА_7, не надавши і не запропонувавши необхідної допомоги зі своєї сторони. Крім того, ОСОБА_5 у судових засіданнях неодноразово висловлювалась про те, що у ОСОБА_7 є власна хата по вул. Звенигородська, 19, в м. Ватутіне, в якій вона повинна жити, а догляд буде здійснювати так само, як і ОСОБА_3, буде приїжджати і навідувати її.

Наведені підстави дають суду обґрунтовані сумніви вважати, що ОСОБА_5, здійснюючи догляд за сестрою ОСОБА_7 протягом дев’яти місяців, зможе самостійно надавати їй належний догляд в залежності від окремого їх проживання.

Відповідно до п.4.3 «Правил опіки та піклування», затверджених наказом №34/166/131/88 від 26.05.1999 р., як правило, опікун повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов’язків.

Призначаючи особі, яка потребує опіки, одразу двох опікунів, суд діє виключно в інтересах ОСОБА_7 з метою забезпечення її особистих немайнових і майнових прав, враховує її вік (неповних 67 років), її відносини із сестрами, моральні якості ОСОБА_3 та ОСОБА_5, їх матеріальне забезпечення (пенсіонери), які також мають чоловіків, що потребують їх допомоги, місце проживання опікунів в межах одного міста Ватутіне, та відсутність прямо передбаченого обов’язку щодо їх спільного проживання з ОСОБА_7, а тому недієздатна особа постійно буде під наглядом однієї з них, буде мати право вибору місця проживання з одним з опікунів, і з цих підстав отримає найкращий догляд зі сторони рідних сестер, які повинні визначитися самостійно стосовно розподілу функцій між ними.

Таким чином суд, з’ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про визнання особи недієздатною і встановлення над нею опіки, а також подання про призначення особі кількох опікунів, підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 29, 39-41, 55, 58, 62-64 ЦК України, ст. 267 СК України, «Правил опіки та піклування», затверджених наказом №34/166/131/88 від 26.05.1999 р., керуючись ст.ст. 3, 10, 57-61, 213-215, 218, 223, 234-235, 236-238, 241 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_14, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, тимчасово проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_16, - недієздатною та встановити над нею опіку.

Призначити опікунами недієздатної особи, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_13, її рідних сестер: - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, та - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_18, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_19.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: Л.А. Пасацька

Присяжні : ОСОБА_1,

ОСОБА_2,