Дата документу Справа № 325/422/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №325/422/17 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/778/1046/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку Республіки Азербайджан, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 , - в режимі відеоконференції із Приазовським районним судом Запорізької області,

ВСТАНОВИЛА:

заступник прокурора Запорізької області ОСОБА_9 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2017 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.249 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого; на підставі ст.75 КК України, ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь Приазовського національного природного парку 39104 грн.

Речові докази сіть довжиною 50 метрів розміром вічка 25х25 мм та висотою 1 метр, сіть з ліски зеленого кольору висотою 1 метр, довжиною 50 метрів розміром вічка 30х30 мм, рибу виду пелінгас в кількості 26 особин, вагою 4 кг, постановлено знищити.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Запорізької області ОСОБА_9 , не оспорюючи обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_6 , просить вищевказаний вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців; на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України; на підставі ст.96-1 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію до незаконно виловлених водних живих ресурсів та забороненого знаряддя вилову сітей.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд безпідставно застосував додаткове покарання у виді конфіскації знарядь та засобів промислу, оскільки санкцією ч.1 ст.249 КК України (із змінами внесеними згідно із Законом №1019-VIII від 18 лютого 2016 року) це не передбачено. Крім того зазначає, що при призначенні ОСОБА_6 покарання суд не врахував і не застосував положення ст.96-1 КК України щодо спеціальної конфіскації.

В змінах до апеляційної скарги заступник прокурора Запорізької області ОСОБА_10 , посилаючись на такі самі обставини, просить оскаржуваний вирок суду змінити у частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст.249 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, та на підставі ст.96-1 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до незаконно виловлених водних живих ресурсів та забороненого знаряддя вилову - сітей.

За вироком суду, ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 02вересня 2016 року приблизно о 12-00 годині, перебуваючи в акваторії Молочного лиману, розташованого в районі с.Гірсівка Приазовського району Запорізької області, на відстані 30 метрів від узбережжя, знаючи про заборону вилову риби у вказаній водоймі, що відноситься до Приазовського національного природного парку, де згідно з п.4.3.1. «Положення про Приазовський національний природний парк», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №517 від 15листопада 2010 року, заборонено рибальство, однією сіткою довжиною 50 метрів розміром вічка 25х25 мм та висотою 1 метр, що є забороненим засобом лову, незаконно виловив рибу виду піленгас в кількості 26 особин, згідно з розрахунком до Додатку №7 до Постанови Кабінету Міністрів №541 від 24липня 2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» вартістю 39104 гривень (1504 грн х 26 шт.), чим порушив п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та п.3.1 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, заподіявши істотної шкоди водним ресурсам Приазовського національного природного парку, на що вказує вартість предмета незаконного вилову, кількість добутого та цінність породи у відтворенні якої є труднощі.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу з врахуванням поданих до неї змін; захисника - адвоката ОСОБА_8 , який не заперечував проти задоволення зміненої апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, засновані на доказах, досліджених у судовому засіданні, є обґрунтованими та ніким з учасників провадження не оспорюються.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред`явленого йому обвинувачення, у зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового провадження не оспорювались.

Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, при призначенні ОСОБА_6 покарання допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, про що обґрунтовано вказав прокурор в апеляційній скарзі.

Так, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» №1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року, до статті 249 КК України внесені зміни, та в абз.2 ч.1 і 2 ст.249 КК слова «з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого» виключені.

Санкція частини 1 статті 249 КК України, відповідно до вказаних змін, передбачає лише покарання у виді штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Крім того, вищевказаним Законом внесені зміни і до статті 96-1 КК України щодо спеціальної конфіскації.

Відповідно до частини 1 вказаної статті, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого в т.ч. статтею 249 КК України.

Проте, при призначенні ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції застосував конфіскацію знарядь і засобів промислу та всього добутого без посилання на положення ст.ст.96-1, 96-2 КК України.

У зв`язку з викладеним, на підставі ст.409 КПК України, оскаржуваний вирок суду підлягає зміні у вказаній частині, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_9 з врахуванням поданих до неї змін заступником прокурора Запорізької області ОСОБА_10 , задовольнити.

Вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2017 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.249 КК України, в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.249 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, та відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на нього обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, застосувати у даному кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію, а саме: конфіскувати у власність держави сіть довжиною 50 метрів, розміром вічка 25х25 мм та висотою 1 метр, сіть з ліски зеленого кольору висотою 1 метр, довжиною 50 метрів і розміром вічка 30х30 мм, рибу виду пелінгас в кількості 26 особин, вагою 4 кг.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3