Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулася ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на житловий будинок № 56 по вул. З. Космодем’янської у м. Новомиргород Кіровоградської області, вказавши, що з березня 2005 року вона постійно проживала в цьому будинку. Дана будівля розташована у одному дворі з будинком № 54 та становить одне володіння.

Згідно архівної довідки Новомиргородської дільниці БТІ № 358 від 29.08.2017 року за вказаною адресою даний житловий будинок не зареєстрований. Разом з цим, зазначено, що у зв’язку з перенумерацією у 1982 році даний будинок змінив свій номер із «40» на «56».

Рішенням №100 засідання виконкому Новомиргородської міської Ради від 14.06.1966 року було дозволено тітці позивача ОСОБА_2 будувати новий житловий будинок на її присадибній ділянці в м. Новомиргороді по вулиці Зої Космодем’янської №40, але тітка померла 21.09.1972 року, так і не оформивши право власності на житловий будинок.

Всі ці роки тітка та брат позивача, ОСОБА_3, проживали разом з нею в одному спільному подвір’ї, а тому після смерті брата 20.08.2016 року позивач вимушена була вступати в права спадкування та переоформляти будинок на себе.

Брат ще за життя склав заповіт і вона вступила в спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько- побутовими будівлями, який розташований у місті Новомиргороді на вулиці ОСОБА_4 під номером 54.

Щоб узаконити й інше своє помешкання позивач звернулася до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори та отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №260/02-31 від 25.03.2017 року, де їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером 56, що знаходиться в місті Новомиргороді на вулиці ОСОБА_4, так як вона не має правовстановлюючих документів.

Посилаючись на норми чинного законодавства, позивач просить суд в порядку ст. 344 ЦК України визнати за нею право власності в порядку набувальної давності на домоволодіння № 56 по вул. Зої Космодемянської, у м. Новомиргород Кіровоградської області.

Позивач в судове засідання не з’явилася, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі та не заперечують проти задоволення позову.

За таких обстави, суд вважає за можливе слухати справу без участі сторін за наявними письмовим и матеріалами справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року за № 5 (далі Постанова) можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що з березня 2005 року ОСОБА_1 постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана будівля розташована у одному дворі з будинком № 54 та становить одне володіння.

Згідно архівної довідки Новомиргородської дільниці БТІ № 358 від 29.08.2017 року за вказаною адресою даний житловий будинок не зареєстрований. У зв’язку з проведенням пере нумерації домоволодінь по вул.. Зої Космодемянської у 1982 році даний будинок змінив свій номер із «40» на «56».

Рішенням №100 засідання виконкому Новомиргородської міської Ради від 14.06.1966 року було дозволено тітці позивача ОСОБА_2 будувати новий житловий будинок на її присадибній ділянці в м. Новомиргороді по вулиці Зої Космодем’янської №40.

Але тітка померла 21.09.1972 року, так і не оформивши право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером на сьогоднішній день уже 56.

Всі ці роки тітка та брат позивача ОСОБА_3 проживали разом з нею в одному спільному подвір’ї, а тому після смерті брата 20.08.2016 року позивач вимушена була вступати в права спадкування та переоформляти будинок на себе.

Брат ще за життя склав заповіт і вона вступила в спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько- побутовими будівлями, який розташований у місті Новомиргороді на вулиці ОСОБА_4, під номером 54.

Щоб узаконити і інше своє помешкання, позивач звернулася до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори та отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №260/02-31 від 25.03.2017 року, де їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером 56, що знаходиться в місті Новомиргороді на вулиці ОСОБА_4, так як вона не має правовстановлюючих документів.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що позивач протягом 12 років добросовісно, відкрито, безперервно володіла та користувалася вказаним нерухомим майном, а саме: будинком №56 по вулиці Зої Космодем’янської у місті Новомиргород та утримувала його, вважає, що має законне право на визнання за нею права власності на це нерухоме майно за набувальною давністю.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.09.2017 року відомості в реєстрі щодо власника по даному об’єкту не значаться, реєстраційний номер майна відсутній. Це є підтвердженням того, що на даний будинок ніхто не зареєстрував право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно положень статей 328, 377 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову та визнання за позивачем права власності в порядку набувальної давності домоволодіння № 56 по вул. Зої Космодем’янської в м. Новомиргород Кіровоградської області.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 213, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку набувальної давності на домоволодіння № 56 по вул. Зої Космодем’янської в м. Новомиргород Кіровоградської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. А. Забуранний

копія

Справа № 395/1135/17 Провадження № 2/395/619/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулася ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на житловий будинок № 56 по вул. З. Космодем’янської у м. Новомиргород Кіровоградської області, вказавши, що з березня 2005 року вона постійно проживала в цьому будинку. Дана будівля розташована у одному дворі з будинком № 54 та становить одне володіння.

Згідно архівної довідки Новомиргородської дільниці БТІ № 358 від 29.08.2017 року за вказаною адресою даний житловий будинок не зареєстрований. Разом з цим, зазначено, що у зв’язку з перенумерацією у 1982 році даний будинок змінив свій номер із «40» на «56».

Рішенням №100 засідання виконкому Новомиргородської міської Ради від 14.06.1966 року було дозволено тітці позивача ОСОБА_2 будувати новий житловий будинок на її присадибній ділянці в м. Новомиргороді по вулиці Зої Космодем’янської №40, але тітка померла 21.09.1972 року, так і не оформивши право власності на житловий будинок.

Всі ці роки тітка та брат позивача, ОСОБА_3, проживали разом з нею в одному спільному подвір’ї, а тому після смерті брата 20.08.2016 року позивач вимушена була вступати в права спадкування та переоформляти будинок на себе.

Брат ще за життя склав заповіт і вона вступила в спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько- побутовими будівлями, який розташований у місті Новомиргороді на вулиці ОСОБА_4 під номером 54.

Щоб узаконити й інше своє помешкання позивач звернулася до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори та отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №260/02-31 від 25.03.2017 року, де їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером 56, що знаходиться в місті Новомиргороді на вулиці ОСОБА_4, так як вона не має правовстановлюючих документів.

Посилаючись на норми чинного законодавства, позивач просить суд в порядку ст. 344 ЦК України визнати за нею право власності в порядку набувальної давності на домоволодіння № 56 по вул. Зої Космодемянської, у м. Новомиргород Кіровоградської області.

Позивач в судове засідання не з’явилася, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі та не заперечують проти задоволення позову.

За таких обстави, суд вважає за можливе слухати справу без участі сторін за наявними письмовим и матеріалами справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року за № 5 (далі Постанова) можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що з березня 2005 року ОСОБА_1 постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана будівля розташована у одному дворі з будинком № 54 та становить одне володіння.

Згідно архівної довідки Новомиргородської дільниці БТІ № 358 від 29.08.2017 року за вказаною адресою даний житловий будинок не зареєстрований. У зв’язку з проведенням пере нумерації домоволодінь по вул.. Зої Космодемянської у 1982 році даний будинок змінив свій номер із «40» на «56».

Рішенням №100 засідання виконкому Новомиргородської міської Ради від 14.06.1966 року було дозволено тітці позивача ОСОБА_2 будувати новий житловий будинок на її присадибній ділянці в м. Новомиргороді по вулиці Зої Космодем’янської №40.

Але тітка померла 21.09.1972 року, так і не оформивши право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером на сьогоднішній день уже 56.

Всі ці роки тітка та брат позивача ОСОБА_3 проживали разом з нею в одному спільному подвір’ї, а тому після смерті брата 20.08.2016 року позивач вимушена була вступати в права спадкування та переоформляти будинок на себе.

Брат ще за життя склав заповіт і вона вступила в спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько- побутовими будівлями, який розташований у місті Новомиргороді на вулиці ОСОБА_4, під номером 54.

Щоб узаконити і інше своє помешкання, позивач звернулася до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори та отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №260/02-31 від 25.03.2017 року, де їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером 56, що знаходиться в місті Новомиргороді на вулиці ОСОБА_4, так як вона не має правовстановлюючих документів.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що позивач протягом 12 років добросовісно, відкрито, безперервно володіла та користувалася вказаним нерухомим майном, а саме: будинком №56 по вулиці Зої Космодем’янської у місті Новомиргород та утримувала його, вважає, що має законне право на визнання за нею права власності на це нерухоме майно за набувальною давністю.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.09.2017 року відомості в реєстрі щодо власника по даному об’єкту не значаться, реєстраційний номер майна відсутній. Це є підтвердженням того, що на даний будинок ніхто не зареєстрував право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно положень статей 328, 377 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову та визнання за позивачем права власності в порядку набувальної давності домоволодіння № 56 по вул. Зої Космодем’янської в м. Новомиргород Кіровоградської області.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 213, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку набувальної давності на домоволодіння № 56 по вул. Зої Космодем’янської в м. Новомиргород Кіровоградської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис

з оригіналом згідно

Суддя: Р. А. Забуранний