ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2017

Справа № 904/2664/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамплюс", м. Дніпро

до Компанії IMMCO (INDUSTRIAL MINERALS & METALS) LIMITED, Гонконг, Китайська Народна Республіка

про стягнення заборгованості у розмірі 42270 доларів США

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 01.09.2016р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамплюс" звернулось до Компанії IMMCO (INDUSTRIAL MINERALS & METALS) LIMITED з позовом про стягнення суми боргу 42270 доларів США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог контракту № 28/12_12К від 28.12.2012р. щодо оплати вартості товару.

Відповідно до ст. 123, 124 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб’єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов’язки, що й суб’єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України. Підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України.

При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що додатком №2807 від 28.07.2016р. до контракту №28/12_12 ІК від 28.12.2012р. сторони погодили, що у разі якщо за результатами розгляду спорів чи розбіжностей сторони не достигнуть згоди, такі спори та розбіжності підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно ч.1 ст.43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право" вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Пунктами 9.2., 9.3. додатку до контракту № 2807 від 28.07.2016р. сторони погодили, що правом, яке регулює даний контракт є матеріальне право України.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, є частиною національного законодавства України.

За правовим змістом спірні відносини сторін є договором міжнародної купівлі-продажу товарів, за таких обставин, регулюються також Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. (01.01.1988 Конвенція набула чинності для Китайської Народної Республіки, вступила в силу для України з 01.02.1991р.).

Таким чином, приймаючи до уваги місцезнаходження відповідача, з метою належного повідомлення компанії IMMCO (INDUSTRIAL MINERALS & METALS) LIMITED про час та місце судового розгляду справи у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", суд дійшов висновку про необхідність направлення до Компетентного органу Особливого адміністративного району Гонконг Китайської Народної Республіки, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, судового доручення про вручення компанії IMMCO (INDUSTRIAL MINERALS & METALS) LIMITED відповідного процесуального документу та позовної заяви по справі.

13.03.2017р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 17.10.2017р. Провадження у справі зупинено на період виконання доручення.

Згідно з листом № б/н від 30.08.2017р., який надійшов до суду 10.10.2017р. від Компетентного органу Особливого адміністративного району Гонконг Китайської Народної Республіки, відповідача було належним чином повідомлено про час та дату проведення судового засідання відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Ухвалою від 17.10.2017р. господарський суд поновив провадження у справі.

У судове засідання 17.10.2017р. з'явився представник позивача, надав суду усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, підтримав їх в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

28.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керамплюс" (далі – продавець) та Компанією IMMCO (INDUSTRIAL MINERALS & METALS) LIMITED (далі – покупець) укладено контракт № 28/12_12К (далі – контракт). За умовами зазначеного контракту продавець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому контракті, передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 2.2 контракту кількість товару вказується у відповідних додатках до контракту кількістю поставленої партії товару вважається кількість вказана у відповідних товарно-транспотному документі. При поставці товару допускається відхилення від вказаного в контракті кількістю в межах +5%. Розрахунки при цьому здійснюється за фактичною кількістю поставленого товару.

Згідно з пунктом 3.2. контракту строк поставки товару рівномірними партіями протягом строку дії контракту та/або відповідного додатку до контракту (специфікації) до 31 грудня 2013. Датою поставки кожної партії вважається дата відповідної СМR або залізничної накладної. Дострокове відвантаження можливе при отримання письмової згоди покупця щодо прийманні товару, часткові відвантаження дозволені.

Положеннями пункту 3.5. контракту моментом виконання продавцем зобов'язань з поставки товару, а також моментом переходу прав власності на товар до покупця, вважається момент передачі товару продавцем в розпорядження покупця на території підприємства продавця на умовах, які передбачені статтею А4 "поставка" FCA Інкотермс 2010.

Пунктом 3.6. контракту передбачено, що датою поставки товару вважається дата оформлення відповідної СМR (міжнародної автомобільної товарно-транспортной накладной) або залізничної накладної. Право власності на товар, а також всі ризики пов'язані з втратою, пошкодженням товару переходять від продавця до покупця з дати поставки товару.

Ціна товару вказана у відповідних додатках до контракту в доларах США за одну метричну тонну товару (пункт 4.1. контракту).

За умовами пункту 5.1. контракту валюта контракту - долари США. Оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США.

Як вбачається з пункту 5.2. контракту продавець разом із партією товару передає покупцю наступні документи: СМR або залізничну накладну, сертифікати якості, пакувальний лист, рахунок. Іншу документи можуть пред'являтися за вимогою покупця та за його рахунок, якщо стороні не обумовили інше.

Відповідно до пункту 5.3. контракту строк проведення розрахунків - протягом 180 календарних днів з дати відвантаження відповідної партії товару, яка визначається датою оформленой відповідной СМR або залізничной накладной. Платіж за поставлені партії товару здійснюються покупцем одним із наступних способів:

- прямим банківським платежем на рахунок продавця;

- шляхом проведення взаємозаліку однорідних зустрічних грошових вимог між продавцем та покупцем.

Пункт 10.5. контракту передбачає, що контракт вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань дата якого визначена сторонами до 31.12.2013р.

Додатковими угодами № 2612-13 від 26.12.2013р., № 2512-14 від 25.12.2014р., № 3112-15 від 31.12.2015р. сторонами було продовжено дію контракту до 31.12.2016р., на тих самих умовах.

За умовами додатку №2807 від 28.07.2016р. до контракту №28/12_12 ІК від 28.12.2012р. сторони погодили, що у разі якщо за результатами розгляду спорів чи розбіжностей сторони не достигнуть згоди, такі спори та розбіжності підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення до господарського суду Дніпропетровської області.

Пунктами 9.2., 9.3. додатку до контракту № 2807 від 28.07.2016р. сторони погодили, що правом, яке регулює даний контракт є матеріальне право України.

Згідно із додатковою угодою № 2912 від 29.12.2012р. до контракту сторони змінили строк сплати та визначили, що товар має бути сплачений протягом 80 календарних днів з дати відвантаження товару. Крім того, сторони змінили даною додатковою угодою пункт 5.3. контракту щодо порядку здійснення оплати, а саме виклавши пункт 5.3. контракту у наступній редакції: "Строк оплати товару, окремих партій, може зазначатися сторонами в додатках (специфікаціях, додаткових угодах) до даного контракту, та буди менше ніж 80 календарних днів.".

Відповідно до специфікацій № KG/09/16-1 від 13.09.2016р. на суму 13 650 доларів США, № KG/09/16-2 від 14.09.2016р. на суму 5 670 доларів США, № 10/16-1 від 06.10.2016р. на суму 22 950 доларів США позивач здійснив на користь відповідача поставку товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи наступними залізничними накладними № 110070001/2016/310809 від 16.12.2016р., № 110070001/2016/311022 від 22.12.2016р., № 110070001/2016/311827 від 07.01.2017р. на загальну суму 42270 доларів США.

За умовами вищезазначених специфікацій сторони погодили строки оплати за отриманий відповідачем товар: 90 календарних днів з моменту митного оформлення.

Таким чином строк сплати за залізничною накладною № 110070001/2016/310809 від 16.09.2016р. настав 16.12.2016р., за залізничною накладною № 110070001/2016/311022 від 22.09.2016р. - 22.12.2016р., за залізничною накладною № 110070001/2016/311827 від 07.10.2017р. - 07.01.2017р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання, доказів припинення відповідних зобов’язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4³ Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 42 270 доларів США, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

З урахуванням доказів, наданих позивачем, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамплюс" до Компанії IMMCO (INDUSTRIAL MINERALS & METALS) LIMITED про стягнення суми боргу 42270 доларів США обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамплюс" до Компанії IMMCO (INDUSTRIAL MINERALS & METALS) LIMITED про стягнення суми боргу 42270 доларів США.

Стягнути з Компанії IMMCO (INDUSTRIAL MINERALS & METALS) LIMITED (Office 4, 10/F, Kwan, Chart Tower, No. 6 Tonnochy Road, Wanchai, Hong Kong) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамплюс" (49000, м, Дніпро, вул. Саксаганського, 60, код ЄДРПОУ 35202765) суму боргу 42270 доларів США та судовий збір в розмірі 17132грн.87коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 17.10.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне текст рішення підписано 19.10.2017р.

Суддя

ОСОБА_2