Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 р. Справа №805/2465/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Голошивця І.О. , при секретарі судового засідання Зимі М.О., за участю: представника відповідача – ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанов про накладення штрафу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Афродіта» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому просило суд скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.05.2017 за № 05-20-3332/0024-0054 та від 29.05.2017 №05-02-3332/0024-0053, винесену Головним управління Держпраці у Донецькій області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта».

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем стосовно ТОВ «Афродіта» винесені постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.05.2017 за № 05-20-3332/0024-0054 в розмірі 9600 грн. на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП та від 29.05.2017 №05-02-3332/0024-0053 в розмірі 3200 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Позивач з цими постановами не згоден та вважає їх незаконними оскільки відповідач не мав права здійснювати перевірку на підставі ухвали слідчого судді, так як закон не містить такої підстави для проведення позапланової перевірки як ухвала суду або слідчого судді.

Крім того, в обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що виплата заробітної плати один, а не два рази на місяць та виплата заробітної плати за час відпустки з порушенням встановлених строків, але коли прострочення у виплаті не перевищило один місяць, не утворює склад порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, оскільки в такому випадку строк прострочення буде менше одного місяця. Також позивач посилається на те, що з тексту постанови 2 не випливає чи працював працівник ОСОБА_2 у день звільнення 30.12.2016, і чи було в даному випадку допущено прострочення у здійсненні розрахунку.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, в обґрунтування чого зазначив, що перевіркою встановлено, що підприємством проводились виплати заробітної плати працівникам ТОВ «Афродіта» у 2016-2017 роках один раз на місяць, без виплати авансу, загальний період триваючого порушення становить 13 місяців, у тому числі розбіжність по окремим періодам виплати заробітної плати становить за травень 2016 року (17.06.2016) та за червень 2016 року (19.07.2016) – 33 дні, за серпень 2016 року (16.09.2016) та за вересень 2016 року (19.10.2016) – 35 днів, за вересень 2016 року (19.10.2016) та за жовтень 2016 року (24.11.2016) – 37 днів. Слід зауважити, що матеріали перевірки та додаток № 1 до акту перевірки підписані директором ТОВ «Афродіта» ОСОБА_3 та скріплені печаткою підприємства.

Зарплата за час відпустки має виплачуватися не пізніше ніж за 3 дні до її початку (ч. 4 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпуски»), з пояснень Мінсоцполітики мова йде саме про календарні дні.

У відповідності до Конвенції № 132 «Про оплачувані відпустки» та те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем, у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо) в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї в терміни, визначені між працівником та роботодавцем.

До перевірки ніяких заяв про перенесення термінів виплати заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки надано не було.

Крім цього, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України ТОВ «Афродіта» не забезпечило остаточний розрахунок зі звільненим працівником комерційним директором ОСОБА_2 в день його звільнення. Остаточний розрахунок з працівником ОСОБА_2 який звільнений 30.12.2016 згідно наказу від 30.12.2017 № 77 проведено 18.01.2017 що є прямим порушенням статті 116 КЗпП. З вказаних підстав, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд -

В С Т А Н О В И В:

26.04.2017 Головним управлінням Держпраці у Донецькій області на підставі ухвали слідчого судді Мар’їнського районного суду Донецької області від 13.04.2017 по справі № 237/1459/17 за матеріалами розслідування за №42017051630000026 від 20.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України винесено наказ № 786 про проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання ТОВ «Афродіта» у період з 26.04.2017 по 10.05.2017 з питань додержання Закону України «Про охорону праці» та підзаконних нормативно-правових актів з охорони праці.

На виконання ухвали слідчого судді Мар’їнського районного суду Донецької області від 13.04.2017 у справі № 237/1459/17, та на підставі наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 26.04.2017 № 786 і направлення на перевірку від 26.04.2017 №04.1/499 у період з 04.05.2017 по 10.05.2017 проведено позапланову перевірку додержання Товариством обмеженою відповідальністю «Афродіта» законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 10.05.2017 № 05-20-3332/0024, яким встановлені наступні порушення:

1) в порушення ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» виплата заробітної плати працівникам ТОВ «Афродіта» у 2016-2017 роках проводилась один раз на місяць, без виплати авансу. Дані щодо періоду виплати заробітної плати працівникам наведені у Додатку № 1 до акту № 05-20-3332/0024 від 10.05.2017. Вказане порушення виявлено 10.05.2017.

2) в порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» виплата заробітної плати за час щорічної відпустки у 2016 році проводилась несвоєчасно, а саме не за три дні до початку відпустки. Відповідно до наказу № 42/1 від 14.12.2016 інженеру агроцеху Петровське ОСОБА_4 надано щорічну відпустку з 28.12.2016 по 22.01.2017, тривалістю 24 календарних дня, оплата заробітної плати за час відпустки у сумі 3537,51 грн. проведено 18.01.2017 видатковий ордер № 11 від 18.01.2017.

3) в порушення вимог ст. 116 КЗпП України ТОВ «Афродіта» не забезпечено остаточний розрахунок зі звільненим працівником, комерційним директором ОСОБА_2 в день його звільнення. Так, остаточний розрахунок з працівником ОСОБА_2, який звільнений 30.01.2016 згідно наказу від 30.11.2016 № 77, проведено 18.01.2017, видатковий касовий ордер № 9 від 18.01.2017. Вказане порушення виявлено 10.05.2017.

Акт підписаний без зауважень директором ТОВ «Афродіта» ОСОБА_3 (а.с.7-17).

10.05.2017 Головним управлінням Держпраці у Донецькій області на підставі встановлених позаплановою перевіркою порушень ч. 1, 2, 3 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» винесено припис №05-20-3332/0024-0003 про усунення порушення вимог ч. 1, 2, 3 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати один раз на місяць без виплати авансу, про вжиття заходів щодо його виконання ТОВ «Афродіта» приписано повідомити у строк до 10.06.2017 (а.с.62).

Відповідно до листа від 08.06.2017 № 34, ТОВ «Афродіта» повідомило відповідача про усунення порушення в частині виплати заробітної плати один раз на місяць, без виплати авансу (а.с.63).

29.05.2017 начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області, розглянувши акт перевірки від 10.05.2017 № 05-20-3332/0024 щодо порушень ТОВ «Афродіта» законодавства про працю, яким встановлені порушення ч. 1, 2 ст.115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» виплата заробітної плати працівникам ТОВ «Афродіта» у 2016-2017 роках проводилась один раз на місяць, без виплати авансу (порушення виявлено 10.05.2017) та порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» де виплата заробітної плати за час щорічної відпустки у 2016 році проводилась несвоєчасно, а саме не за три дні до початку відпустки (порушення виявлено 10.05.2017), керуючись пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, та на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено постановою №05-20-3332/0024-00-54 на ТОВ «Афродіта» штраф у розмірі 9600 грн. (а.с.6).

Також, 29.05.2017 начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області розглянувши акт перевірки від 10.05.2017 № 05-20-3332/0024 щодо порушень ТОВ «Афродіта» законодавства про працю, яким встановлено, що в порушення вимог ст. 116 КЗпП України ТОВ «Афродіта» не забезпечено остаточний розрахунок зі звільненим працівником, комерційним директором ОСОБА_2 в день його звільнення (порушення виявлено 10.05.2017) керуючись пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, та на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено постановою №05-20-3332/0024-00-53 на ТОВ «Афродіта» штраф у розмірі 3200 грн. (а.с.26).

Не погоджуючись з постановами про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами позивач звернувся з даним позовом до Донецького окружного адміністративного суду в межах строку, передбаченого ст. 99 КАС України.

Відповідно до п. 1, 2 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі за текстом - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з п. 7 Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Підпунктом 1 п. 3 Положення визначено, що основними завданнями Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 6, 9 п. 4 Положення передбачено, що Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Згідно з абзацами першим та третім п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, затвердженого Міністерством соціальної політики України від 27.03.2015 № 340 Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 п. 4 вказаного Положення та пп. 15 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340 передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Статтями 5 та 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені планові та позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).

Таким чином, Головне управління Держпраці у Донецькій області має право відповідно до закону проводити перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» встановлено, що у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами передбачено надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

З ухвали слідчого судді Мар’їнського районного суду Донецької області від 13.04.2017 у справі № 237/1459/17 вбачається, що з метою встановлення фактичних обставин по кримінальному провадженню за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України призначено позапланову комплексну перевірку на предмет дотримання вимог законодавчих й нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і додержання трудового законодавства в діяльності ТОВ «Афродіта», яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проведення якої доручено спеціалістам Головного управління Держпраці у Донецькій області.

До того ж Кримінальним кодексом України встановлено відповідальність за невиконання судового рішення (стаття 382 КК України). Відповідальність за ст. 382 КК України може настати лише у випадку невиконання службовою особою правосудного судового рішення. Неправосудне судове рішення відповідно до законодавства України підлягає скасуванню, а постановлення завідомо неправосудного судового рішення тягне відповідальність судді за ст. 375 КК України.

Розглядаючи питання про обов’язковість та законність судових рішень, слід зауважити, що Кримінально-процесуальний кодекс України дійсно не містить норм щодо призначення позапланового заходу державного нагляду. Проте суд, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження застосовує заходи забезпечення у вигляді тимчасового доступу до речей і документів. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Такий спосіб забезпечення має зобов’язальний характер по відношенню до власника, в даному випадку - суб’єкта господарювання, та обмежує права власності в частині користування та розпорядження. Разом з тим, в судовому рішенні зазначається доручення на проведення позапланового заходу. Таким чином забезпечується процесуальний механізм, за яким доступ до речей і документів надається стороні кримінального провадження, і реалізується в частині користування і розпорядження шляхом надання судом дозволу ГУ Держпраці на проведення позапланового заходу за аналогією закону.

Позапланову перевірку проведено відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон). Згідно з ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону - проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Частиною 4 ст. 2 Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах. Такою особливістю виступають норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язковості виконання судових рішень. Це також відповідає статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі.

Таким чином, рішення суду в частині проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) для Головного управління Держпраці у Донецькій області є обов’язковими до виконання.

Суд також наголошує на тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду.

За таких обставин, у Головного управління Держпраці у Донецькій області було право на проведення перевірки ТОВ «Афродіта», зокрема й щодо додержання останнім законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, позивач не скористався правом не допустити посадових осіб до перевірки, позапланова перевірка проведена та складений відповідний акт перевірки та приписи, наказ про проведення перевірки вичерпав свою дію в часі. З огляду на що, суд не приймає твердження позивача стосовно відсутності підстав на проведення такої перевірки відповідачем.

Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначає порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі за текстом - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Згідно п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Пунктом 4 Порядку № 509 встановлено, що справа розглядається у пятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У п.6 Порядку № 509 вказано, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні орган письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до повідомлення про розгляд справ про накладення штрафу на ТОВ «Афродіта» згідно з абз. 3 та 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України від 23.05.2017 № 04.1/88, ТОВ «Афродіта» повідомлено про розгляд таких справ 29.05.2017 о 13-00 год. Це повідомлення вручено особисто директору ТОВ «Афродіта» ОСОБА_3 23.05.2017, про що свідчить особистий підпис останнього.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Тобто, начальник Головного управління Держпраці у Донецькій області уповноважений за результатами розгляду справи накладати штрафи при належному інформуванні представника суб’єкта господарювання.

Суд звертає увагу на те, що сторонами не заперечувався порядок та строки розгляду справи про накладення штрафів.

Як встановлено вже судом, постанова Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу №05-20-3332/0024-00-54 на ТОВ «Афродіта» в розмірі 9600 грн. прийнята на підставі пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого КМУ від 11.02.2015 № 96 та абз. 3 ч.2 ст. 265 КЗпП України за порушення встановлені актом перевірки, а саме: в порушення ч.1, 2 ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» виплата заробітної плати працівникам ТОВ «Афродіта» у 2016-2017 роках проводилась один раз на місяць, без виплати авансу (дані щодо періоду виплати заробітної плати працівникам наведені у Додатку № 1 до акту № 05-20-3332/0024 від 10.05.2017); в порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» виплата заробітної плати за час щорічної відпустки у 2016 році проводилась несвоєчасно, а саме не за три дні до початку відпустки (відповідно до наказу № 42/1 від 14.12.2016 інженеру агроцеху Петровське ОСОБА_4 надано щорічну відпустку з 28.12.2016 по 22.01.2017, тривалістю 24 календарних дня, оплата заробітної плати за час відпустки у сумі 3537,51 грн. проведено 18.01.2017 видатковий ордер № 11 від 18.01.2017).

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно з приписами ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до розділу V колективного договору ТОВ «Афродіта», затвердженого директором ТОВ «Афродіта» та головою правління трудового колективу установлено виплачувати заробітну плату двічі на місяць 10 та 25 числа, з можливістю встановлювати що недільну виплату заробітної плати, якщо позволяє фінансове положення підприємства в цілях захисту її в умовах інфляції.

Дослідивши додаток № 1 до акту позапланової перевірки ТОВ «Афродіта» від 10.05.2017 № 05-20-3332/0024, суд встановив, що у період з березня 2016 року по березень 2017 року виплата заробітної плати проводилась один раз на місяць, а саме 19.04.2016, 19.05.2016, 17.06.2016, 19.07.2016, 19.08.2016, 16.09.2016, 19.10.2016, 24.11.2016, 20.12.2016, 18.01.2016, 20.02.2017, 20.03.2017, 20.04.2017 тощо, що є порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати».

Крім цього, у відповідності до абз. 3 ст. 21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (частина перша статті 21 цього Закону).

Мінсоцполітики в листі від 05.01.2012 №7/13/133-12 зазначило, що параграф 2 ст. 7 Конвенції № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», ратифікованої Законом України від 29.05.2001 № 2481-ІІІ передбачає, що суми відпускних виплачують зацікавлені особі до початку відпустки, якщо інше не приписано в угоді, укладеній між цією особою та роботодавцем.

Так, дійсно наказом ТОВ «Афродіта» від 14.12.2016 № 42/1 інженеру агроцеху Петровське ОСОБА_4 надано щорічну відпустку з 28.12.2016 по 22.01.2017 тривалістю 24 календарних дня.

Дослідивши відомості на виплату грошей за грудень 2016 року та видатковий касовий ордер від 18.01.2017, суд вважає, що встановлені порушення знайшли своє підтвердження.

Суд не приймає у якості доказів заяву інженера агроцеху Петровське ОСОБА_4 про надання щорічної відпустки з 28.12.2016 тривалістю 24 календарних дня з проханням проведення виплат після відпустки, оскільки зазначену заяву не було надано під час позапланової перевірки спеціалістам Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Згідно з пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю (в редакції, чинній на час винесення спірної постанови).

Так, статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Отже, зі змісту цієї норми випливає, що за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі передбачено штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правильно застосовані вказані норми за виявлені порушення законодавства про працю та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.05.2017 №05-20-3332/0024-0054, винесена відповідачем в межах повноважень, у спосіб та порядок визначений чинним законодавством України, з огляду на що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, 29.05.2017 начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області винесено постанову №05-20-3332/0024-00-53, якою накладено штраф на ТОВ «Афродіта» в розмірі 3200 грн., на підставі пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого КМУ від 11.02.2015 № 96 та абз. 8 ч.2 ст. 265 КЗпП України у зв’язку з порушенням вимог ст. 116 КЗпП України ТОВ «Афродіта» не забезпечено остаточний розрахунок зі звільненим працівником, комерційним директором ОСОБА_2 в день його звільнення. Так, остаточний розрахунок з працівником ОСОБА_2, який звільнений 30.01.2016 згідно наказу від 30.11.2016 № 77, проведено 18.01.2017, видатковий касовий ордер № 9 від 18.01.2017. Вказане порушення виявлено 10.05.2017.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до наказу ТОВ «Афродіта» від 30.12.2016 № 77 «Про звільнення ОСОБА_2І.» комерційного директора ОСОБА_2 звільнено 30.12.2016 за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Крім цього, наказано бухгалтерії провести розрахунок з ОСОБА_2 та виплатити йому компенсацію з 31.03.2016 по день звільнення (а.с.39).

Дослідивши відомості на виплату грошей за грудень 2016 року, видаткові касові ордери від 18.01.2017, суд вважає, що встановлене порушення спеціалістами Головного управління Держпраці у Донецькій області знайшло своє підтвердження.

За приписами абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 грудня – 1600 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень.

Аналізуючи вищевикладене, відповідачем спірною постановою № 05-20-3332/0024-0053 накладено на ТОВ «Афродіта» штраф, передбачений абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі мінімальної заробітної плати встановленою на 1 січня 2017 року, що на думку суду є неправомірним з огляду на таке.

Як вже зазначалось, ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

У відповідності до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Конституційний суд України вирішив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Також, листом Міністерства юстиції України від 29.04.2011 № 5149-0-26-11-18 надано роз'яснення законодавства та повідомлено таке: «Щодо усунення суперечностей між положеннями нормативно-правових актів зауважуємо, що при розв’язанні таких правових колізій, як правило, застосовуються загальновизнані прийоми тлумачення правових норм (надання переваги нормі, що має вищу юридичну силу, а у разі виявлення суперечностей (колізії) між положеннями різних нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, застосовуються положення нормативно-правового акта, який прийнято пізніше або який є спеціальним тощо)».

Статтею 8 Конституції України закріплено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всі формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду до спірних правовідносин відповідачем неправомірно застосовано норму Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» в частині застосування штрафу в сумі 3200 грн., оскільки на час вчинення правопорушення позивачем передбачалась відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленою Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», тобто в розмірі 1600 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що накладення у випадках, передбачених законом, штрафів за порушення, зокрема трудового законодавства віднесено до дискреційних повноважень Головного управління Держпраці у Донецькій області, тому суд не може перебирати на себе функції цього органу виконавчої влади, а відтак у суду не має повноважень щодо зміни суми штрафу, застосованого постановою Головного управління Держпраці у Донецькій області від 29.05.2017 №05-20-3332/0024-0053.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Донецькій області від 29.05.2017 №05-20-3332/0024-0053 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прийнята всупереч положень, передбачених Конституцією та законами України, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до платіжного доручення № 122 від 23.06.2017 ТОВ «Афродіта» за подання позову про оскарження постанов Держпраці сплатило судовий збір в розмірі 1600 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог, ціни позову та суми сплаченого судового збору, суд дійшов висновку про стягнення суми судового збору з відповідача на користь позивача в розмірі 400 грн.

Повний текст постанови виготовлений 17.10.2017.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 29.05.2016 №05-20-3332/0024-0053 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 400 (чотириста) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 10.10.2017 в присутності представника відповідача. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голошивець І.О.