Провадження № 2-а/147/32/17

ПОСТАНОВА

іменем України

04.10.2017 року смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина І.А.,

за участі секретаря Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа Тростянецька районна державна адміністрація Вінницької області, Тростянецької районної ради Тростянецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в редакції позовних вимог від 16.06.2017 року, звернувся до суду з позовом до Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа Тростянецька районна державна адміністрація Вінницької області, Тростянецької районної ради Тростянецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Ободівської сільської ради Тростянецького району від 18.03.1994 року йому було передано безкоштовно в приватну власність земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25га, та для ведення особистого підсобного господарства 0,17га, всього 0,42га, за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки виконкому Ободівської сільської ради за позивачем згідно земельно-кадастрової книги за №170 рахується земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства орієнтованою площею 0,71га.

Навесні 2016 року позивач звернувся до сільської ради з проханням визначити межі між його земельною ділянкою та ділянкою ОСОБА_2 В сільській раді йому сказали, щоб він заплатив 150грн. в якості плати за виїзд узгоджувальної комісії. Після сплати йому повідомили, що це обов'язкова офіційна плата та навіть видали квитанцію до прибуткового касового ордера №217 від 16.03.2016 року.

В грудні 2016 року позивач звернувся до Гайсинського місцевого центру надання безоплатної правової допомоги для отримання допомоги по іншій справі. Під час виконання доручення на запит адвоката з Ободівської сільської ради отримано копію рішення 4 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району від 15.02.2016 року «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків». Позивач вважає дане рішення незаконним, сільська рада обклала громаду села незаконними та фіксованими «благодійними внесками», що прямо порушує права громадян, передбачені Конституцією. Під час підготовки до розгляду справи йому стало відомо про існування рішення 16 сесії 7 склакання Ободівської сільської ради Тростянецького району «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків» яке в тій самій мірі зобов'язує громадян сплачувати благодійні внески за отримання певних гарантій.

Тому ОСОБА_1 вважає також протиправним аналогічне рішення 16 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району від 26.01.2017 року «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків» на 2017 рік.

В зв'язку з чим просив скасувати дані рішення як протиправні та незаконні. Стягнути понесені ним судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача адвокат Дудін Л.В. в судове засідання не з'явився, однак надали на адресу суду заву, в якій позовні вимоги підтримують в повній мірі та просять задовольнити. Розглянути справу в відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.

Представник третьої особи Тростянецької районної ради в судове засідання не з'явився, однак надали на адресу суду заперечення. В якому зазначили, що органи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними та відповідальними перед територіальною громадою, а не районною радою, тому вважають, що вони не є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача. Просили розглянути справу в їх відсутності. (а.с.36,37).

Представник третьої особи Тростянецької РДА в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені.

З урахуванням вимог статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції- це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що після виникнення земельного спору між громадянином ОСОБА_1 та сусідами, він звернувся до Ободівської сільської ради Тростянецького району для вирішення земельного спору шляхом виїзду земельної комісії та встановлення межових знаків. В сільській раді йому повідомили, що необхідно сплатити 150грн. в рахунок плати за виїзд комісії.

Після проплати даної суми позивачу надали квитанцію до прибуткового касового ордера від 16.03.2016 року №217(а.с.10,12)

В подальшому після отримання відповіді на адвокатський запит представником позивача Дудіним Л.В., позивачу стало відомо про існування рішення 4 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 15.02.2016 року «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків», в якому чітко прописані фіксовані суми благодійних внесків з громадян за виконання Ободівською сільською радою своїх повноважень.(а.с. 11). В даному рішенні дійсно прописано на ряду з іншими благодійними внесками «плата за виїзд земельно-узгоджувальної комісії по виклику для вирішення питання суміжного землекористування - 150грн.» .

Позивач вважає дії Ободівської сільської ради Тростянецького району як органу місцевого самоврядування протиправними та такими, що порушують права громадян.

До адміністративного суду має право звернутись із адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси в сфері публічно-правових відносин.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, відповідно до Конституції України, визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і Законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 16 Закону встановлено, що Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідачем визнано факт того, що дійсно протягом 2016 року до Ободівської сільської ради Тростянецького району від жителів громади внаслідок виконання рішення 4 сесії 7 скликання від 15.02.2016 року до бюджету села надійшли кошти в розмірі 3874грн., які було спрямовано на благоустрій с.Ободівка та с.Бережанка . В 2017 році рішенням 16 сесії 7 скликання прийнято аналогічне рішення. Дане підтверджується відповіддю на адвокатський запит №177 від 18.04.2017 року(а.с.41).

Крім того факт погодження депутатами прийнятого рішення підтверджується витягом з протоколу 4 сесії 7 скликання ІІ пленарного засідання від 15.02.2016 року(а.с.42).

Відповіддю Гайсинської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області №525 від 20.04.2014 року повідомлено, що рішення 4 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області до Тростянецького відділення Гайсинської ОДПІ не надходило.(а.с.46).

Аналогічне рішення про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків Ободівською сільською радою було прийнято і в 2017 році.

Зокрема рішенням 16 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 26.01.2017 року №296-16/2017 «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків» було встановлено розмір благодійних внесків за виконання функцій покладених на них Державою, зокрема: видача свідоцтва про право власності - 50грн., витяг із рішення сесії - 10грн., видача довідки - 1 грн тощо(а.с.57).

В якості правомірності прийнятого рішення надано витяг з протоколу 16 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради від 26.01.2017 року, в якому зазначено «Слухали Ременюка К.В., сільського голову - «В зв'язку з закінченням 2016 бюджетного року нам необхідно поновити рішення щодо благодійних внесків» Депутати погодились одноголосно». (а.с.58).

Суд звертає увагу на те, що при винесенні рішення «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків» як в 2016 році так і в 2017 році Ободівська сільська рада Тростянецького району керувалась Конституцією України, п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», однак п.34 це «вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин» що ніяк не відноситься до додаткових благодійних внесків та наповнення бюджету.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Суд виходить з того, що при вирішенні даного спору врахуванню підлягають приписи частини 1 статті 11 КАС України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, частинами 4 та 5 зазначеної статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Також відповідно до ст.170.7.7 Податкового кодексу України забороняється надавати благодійну допомогу органам державної влади та органам місцевого самоврядування або створеним ними неприбутковим організаціям або за їх дорученням - третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, надання державної послуги чи прийняття іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі, надання, прийняття (спрощення процедури).

Дії посадових (службових) осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування з висування таких умов вважаються діями з вимагання коштів або майна у розмірі благодійної чи спонсорської допомоги.

Позивачем було сплачено в якості благодійної допомоги 150грн. за виїзд узгоджувальної комісії по виклику для вирішення питання суміжного землекористування, що прямо заборонено зокрема Податковим кодексом України, адже дані дії комісії сільської ради відносяться до надання державної послуги та виконання безпосередніх функцій держави в особі сільської ради та створеної комісії.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст. 71 КАСУ обов'язок доказування покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А №303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення ст. 2 КАС України Ободівською сілською радою Тростянецького району при прийнятті оскаржуваних рішень не були дотримані, що в свою чергу, говорить про підставність позовних вимог щодо протиправності рішень суб'єкта владних повноважень.

Частина 3 статті 105 КАС України визначає перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст. 105 КАС України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду.

Спеціальною правовою нормою, яка встановлює особливості провадження в адміністративних справах щодо оскарження нормативно-правових актів, в тому числі і обрання способів захисту порушеного права, є ст. 171 КАС України.

Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Згідно положень ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України висловленої в п.10.2. Постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання не чинними рішення чи окремих його положень. При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права визнання спірного акта не чинним та скасування такого акта є помилковим.

Враховуючи наведене, дослідивши усі докази по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що позивачем доведена наявність підстав до визнання протиправними та скасування рішення 4 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 15.02.2016 року «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків» та рішення 16 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 26.01.2017 року «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків» оскільки такі прийняті з порушенням вище вказаних норм законодавства, отже адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 9, 10, 11, 17, 18, 99,100, 128, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа Тростянецька районна державна адміністрація Вінницької області, Тростянецької районної ради Тростянецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 4 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 15.02.2016 року «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків».

Визнати протиправним та скасувати рішення 16 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 26.01.2017 року «Про додаткові заходи щодо наповнення бюджету та впровадження додаткових благодійних внесків».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00грн.(шістсот сорок гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя