-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
0827\2-а-8367\11
1 липня 2011 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Зарютіна П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради
про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вище названими позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є інвалідом 2 групи захворювання, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на щорічну разову допомогу в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Але, всупереч вимогам Закону, щорічна одноразова грошова допомога на оздоровлення у 2007-2011 роках виплачувалась не в повному обсязі.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвій рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є безпідставними.
Враховуючи те, що у 2007-2011 роках сплата одноразової грошової допомоги здійснювалась відповідачами у порядку абсолютно тотожному її сплаті в 2004 році та на підставі аналогічних законодавчих актів, що і в 2004 році, тобто без врахування доходів та вимог зазначених в рішенні Конституційного Суду України, позивач вважає, що сума недоплати, яка утворилась за 2007-2011 роки внаслідок неправомірних дій відповідача повинна бути відшкодована в повному обсязі.
Позивач просить суд, не застосовувати строк позовної давності, визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради під час проведення виплати одноразової щорічної допомоги за ст. 48 ЗУ ««Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнути з відповідача одноразову щорічну допомогу в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2007-2011 роки з урахуванням раніше сплачених сум.
Вказані вимоги щодо 2007-2009 рр. ухвалою суду було залишено без розгляду.
Розгляд справи суд здійснив в порядку письмового провадження, без участі сторін, на підставі наданих доказів.
Наданими суду письмовими запереченнями представник відповідача заперечив на позов та зазначив, що дії управління повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не ґрунтуються і не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Всебічно дослідивши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалідом другої групи, має право на пільги і компенсації, передбачені Законом №796-XII, зокрема на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. На момент звернення до суду управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя було виплачено позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.1996 №836. Оскільки розмір щорічної грошової допомоги на оздоровлення, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 суперечить вимогам частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач звернувся до суду.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Необхідно зазначити, що встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.1996 № 836 та «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 12.07.2005 № 562 розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2010 рік, а не постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.1996 № 836 та «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 12.07.2005 № 562.
Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя була виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік, але в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом №796-XII.
З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню, з урахуванням вже виплаченої суми, в межах шестимісячного строку давності від дня звернення до суду, тобто за 2010 рік.
Щодо вимог, які стосуються 2011 року, то позов в цій частині задоволенню не підлягає, зважаючи на те, що 2011 рік триває, а статтею 104 КАС України встановлені вимоги щодо права особи на звернення до суду за захистом свого права у разі його порушення. Тому така вимога позивача не є обґрунтованою, оскільки заявлена на-майбутнє, та у її задоволенні, на думку суду, необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 122, 128, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням вже сплаченої суми названої грошової допомоги.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Постанова може бути оскаржена через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя П.В. Зарютін
скопійовано
-
скопійовано
-
