ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року

Справа № 910/14157/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Владимиренко С.В. - доповідач,

суддів:

Євсікова О.О.,

Шевчук С.Р.,

розглянув касаційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р.

у справі

№910/14157/16 господарського суду міста Києва

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни

про

визнання недійсним договору

за участю представників

позивача - Щербаков В.О., Пашковський Д.В., Кубрак Я.А.;

відповідачів 1. - не з'явились;

2. - Гайдак О.В.;

третьої особи - Демченко М.М.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Хімнафтомашпроект" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" про визнання недійсним з моменту вчинення договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною; скасування запису у Державному реєстрі іпотек від 25.04.2016р. про внесення змін до відомостей про суб'єктів іпотекодержателя: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013р. та визнання недійсним з моменту вчинення Договору про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя Підченко Ю.О., судді: Мельник В.І., Сівакова В.В.) у справі №910/14157/16 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тищенко А.І., Тарасенко К.В.) рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. у справі №910/14157/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним з моменту вчинення Договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною. Скасовано запис у Державному реєстрі іпотек від 25.04.2016р. про внесення змін до відомостей про суб'єктів "Іпотекодержателя": Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013р. Визнано недійсним з моменту вчинення Договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р. скасувати та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. у справі №910/14157/16.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" також звернулись до Вищого господарського суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р. у даній справі та просило її скасувати, залишивши без змін рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. При цьому, заявником вказано, що апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права, оскільки не визначено порушеного права позивача та норми матеріального права - в застосуванні до відступлення прав вимоги положень щодо договору факторингу.

Приватний нотаріус КМНО Верповська О.В. у письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, просила суд касаційної інстанції задовольнити вимоги касаційних скарг та скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р., залишивши без змін рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2017р.

У відзивах на касаційні скарги Публічне акціонерне товариство "Хімнафтомашпроект" зазначає про безпідставність та необґрунтованість вимог касаційних скарг та просить відмовити у їх задоволенні, залишивши оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін.

Слухання справи №910/14157/16 у суді касаційної інстанції відкладалось, з підстав вказаних в ухвалах Вищого господарського суду України від 17.08.2017р., 12.09.2017р. та 03.10.2017р.

Під час слухання справи у Вищому господарському суді України представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" були подані додаткові пояснення від 12.09.2017р. до касаційної скарги.

Публічним акціонерним товариством "Хімнафтомашпроект" також подані додаткові пояснення до заперечень на касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" з посиланнями на відповідну судову практику.

Колегія суддів касаційної інстанції, розглянувши матеріали справи, касаційні скарги та відзиви на них, додаткові письмові пояснення до касаційної скарги та додаткові письмові пояснення до заперечень на них, письмові пояснення третьої особи у справі, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, що взяли участь у засіданні суду касаційної інстанції, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.03.2013р. між ВАТ "Хімнафтомашпроект", як іпотекодавцем, та ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", як іпотекодержателем, було укладено іпотечний договір №3_01Ю/6, що забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з: - договору про надання мультивалютної відкличної кредитної лінії №80К-01Ю від 10.04.2012р., а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, укладений між іпотекодержателем та ТОВ "Фінансовий дім "Інвестиційний союз", за умовами якого позичальник зобов'язаний до 08.04.2014р. (включно) повернути іпотекодержателю отримані за кредитним договором кошти у розмірі 147000000 гривень або отримані в рамках кредитної лінії кошти в дол. США/Євро, сплатити процент за його користування у розмірі 22,0% річних процентів у гривні, 12,0% процентів річних у доларах США, а також повністю сплатити штрафні санкції (пеню) у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором 1, інші витрати на здійснення забезпеченою іпотекою вимоги. Строк, порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів визначено Кредитним договором 1; - договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №85К-01Ю від 31.08.2012р., а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, укладений між іпотекодержателем та ТОВ "Ресурс-Транзит", за умовами якого позичальник зобов'язаний до 28.11.2013 (включно) повернути іпотекодержателю отримані за кредитним договором кошти у розмірі 120000000 грн. або отримані в рамках кредитної лінії кошти в дол. США/Євро, сплатити процент за його користування у розмірі 24,0% річних процентів у гривні, 14,5% річних у доларах США, 14,0% річних у євро, а також повністю сплатити штрафні санкції (пеню) у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором 2, інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. Строк, порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів визначено кредитним договором 2.

20.04.2016р. між ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", як первісним кредитором, та ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", як новим кредитором, було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. 20.04.2016р. за №1489, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору права за іпотечним договором №3_01Ю/6, посвідченим 21.03.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровим №836, у зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №А-04/01-КЮ від 19.04.2016.

Разом з тим, як встановлено судами, 25.04.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", як первісним кредитором, та ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", як новим кредитором, було укладено договір про відступлення права вимоги №25/04, предметом якого було відступлення права грошової вимоги, що належить первісному кредитору, і за яким ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" стає кредитором за Договорами, а саме:

- Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №80К-01Ю від 10.04.2012, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Фінансовий дім "Інвестиційний Союз" (основний договір-1);

- Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №85К-01Ю від 31.08.2012, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "РЕСУРС-ТРАНЗІТ" (основний договір-2).

Первісний кредитор набув прав кредитора за основним договором-1 та основним договором-2 відповідно до договору про відступлення права вимоги №А-04/01-КЮ від 19.04.2016р., укладеного між фінансовою установою ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" та ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк".

25.04.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", як первісним кредитором, та ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", як новим кредитором, було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, предметом якого було відступлення прав за іпотечним договором №3_01Ю/6, посвідченим 21.03.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровим №836, відповідно до якого іпотекодавець передав ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" в іпотеку нерухоме майно, а саме:

- нежилі приміщення площею 2684,40 кв.м. (Літера А), в тому числі: з №1 по №4, з №6 по №9 (групи приміщень № 16) №№ І, ІІ, ІІ (групи приміщень №4), з №1 по №31, №1 (групи приміщень № 11), з №1 по №31, №І (групи приміщення №12), з №1 по №34, №І (групи приміщень № 13), з №1 по №28, №1 (групи приміщень №14), з №1 по №25, №1 (групи приміщень 16 А); нежилі приміщення площею 3365,30 кв. м. (Літера А), в тому числі: з №1 по №17 (групи приміщень №8), №1 підвалу, з №1 по №16 (групи приміщень №1), №І Першого поверху, з №1 по №23 (групи приміщень №2), №1 Другого поверху, з №1 по №23 (групи приміщень №3), №І Третього поверху, з №1 по №22 (групи приміщень №4), №І Четвертого поверху, з №1 по №26 (групи приміщень №5), №№І, ІІ, ІІІ П'ятого поверху, з №1 по №19 (групи приміщень №6), №№ І, ІІ Шостого поверху, з №1 по №21 (групи приміщень №7), №№І, ІІ Сьомого поверху - загальною площею 6049,7 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки №34 (предмет іпотеки) в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Фінансовий дім "Інвестиційний союз", код ЄДРПОУ 34849834 за Договором про надання мультивалютної відкличної кредитної лінії №80К-01Ю від 10.04.2012 та в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Ресурс-Транзит" код за ЄДРПОУ 37265219 за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №85К-01Ю від 31.08.2012, за якими сторонами було укладено договір про відступлення права вимоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що майно, яке є предметом іпотечного договору є власністю позивача. Підставою для виникнення спору у даній справі за твердженням позивача є те, що договір відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016р. та договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016р., укладені між ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" та ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" укладені з порушенням правосуб'єктності зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", відтак, такі договори повинні бути визнані недійсними, що власне і є предметом спору даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 6 та ч.1 статті 43 Господарського кодексу України одним з принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Згідно з ч.1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ст. 513 Цивільного кодексу України врегульовано, що правочин, щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Як вірно вказано апеляційним господарським судом, правовідносини стосовно фінансування під відступлення права грошової вимоги урегульовано главою 73 Цивільного кодексу України.

Так, частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (частина перша статті 1084 Цивільного кодексу України).

Як встановлено апеляційним господарським судом у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, аналогічні положення закріплено і у пунктах 1.1., 1.2, 1.3., 2.1. спірного договору відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016р., за яким до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора в грошових та майнових зобов'язаннях, що виникли із вищевказаних кредитних договорів в обсязі і на умовах, що існують станом на 18.04.2016р. за цими договорами, починаючи з дня передачі новому кредитору права грошової вимоги, в тому числі права вимоги сплати інших платежів за такими кредитними договорами (процентів, пені, штрафів, інфляційних втрат, 3% річних тощо). Новий кредитор став виключним та єдиним кредитором за вищевказаними кредитними договорами, за якими право грошової вимоги складається з основної суми заборгованості за тілом кредиту, відсотків за користування ним та нарахованої пені, та які, як встановлено судами, набуті новим кредитором за 85010768 грн. (без ПДВ).

Разом з тим, щодо суб'єктного складу таких правовідносин частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Згідно пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

У статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. Тобто, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 13.04.2016р. у справі №3-238гс16. та від 25.05.2016р. у справі №908/5508/14.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз договору про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016р., дійшов висновку, що він містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), оскільки за умовами спірного правочину відбулось фінансування однією особою іншої особи, шляхом купівлі права грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника), тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" не є фінансовою установою у розумінні Закону, яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу (не має відповідної ліцензії, відсутнє в Державному реєстрі фінансових установ), а відтак, дійшов вірного висновку, що останнє не може бути кредитором у зобов'язаннях за вищевказаними кредитними договорами.

Тобто, врахувавши, що договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016р. містить ознаки договору факторингу, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що такий договір укладено з порушенням законодавства в частині суб'єктного складу учасників договірних правовідносин, та, як наслідок, неправомірним було і відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 25.04.2015р., укладене між ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" та ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", оформлене у вигляді правочину, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. одночасно з договором відступлення прав вимоги з метою забезпечення його виконання, оскільки відповідно до ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення за основним зобов'язанням, недійсність якого зумовлює недійсність договору відступлення прав за іпотечними договорами.

. З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що позовні вимоги про визнання недійсним з моменту вчинення договору про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" та визнання недійсним з моменту вчинення договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, колегія суддів вважає вірним та таким, що відповідає вимогам ст.ст.1,26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" висновок апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог про скасування запису у Державному реєстрі іпотек від 25.04.2016р. про внесення змін до відомостей про суб'єктів "Іпотекодержателя": Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", код ЄДРПОУ: 38194736 в записі про іпотеку №416805 від 21.03.2013р., як наслідків, спричинених недійсними правочинами.

Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект" з огляду на те, що виконання зобов'язання за недійсним правочином не ґрунтується на законі та зумовлює порушення прав позивача щодо належності такого виконання.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами доказів, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, і з наведенням відповідного мотивування, дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект", прийнявши нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111⁵ та ч.ч. 1, 2 ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Твердження заявників касаційних скарг про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р. у справі №910/14157/16 залишити без змін.

Головуючий суддя

С.В. Владимиренко

Судді

О.О. Євсіков

С.Р. Шевчук