П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/6874/17

Головуючий у 1-й інстанції: Семенко О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

11 жовтня 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _4 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якому просила:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області включити до її грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення в сумі 11046,95 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 14622,25 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 18483,21 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок розміру її пенсії з врахуванням при розрахунку індексації грошового забезпечення в сумі 11046,95 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 14622,25 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 18483,21 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні, уточнивши позовні вимоги щодо дати з якої позивач просить провести перерахунок її пенсії з врахуванням сум індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а саме з дати призначення пенсії - 20.05.2017 року, вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв’язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувач пенсії з 20.05.2017 року.

Пенсія позивачу була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка розрахована з грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за високі досягнення у праці, щомісячної премії.

Відповідно довідки ГУ ДФС в Чернівецькій області про додаткові види грошового забезпечення за №261/П від 07.06.2017 року ОСОБА_4 в період з 01.04.2015 року по 19.05.2017 року серед іншого також нарахована індексація в сумі 11046,95 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 14622,25 грн. та матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 18483,21 грн., з яких утриманий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 10).

13 червня 2017 року позивач звернулась із заявою до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про включення їй до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, індексацію в сумі 11046,95 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 18483,21 грн. та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 14622,25 грн. з подальшим проведенням перерахунку пенсії з урахуванням зазначених сум з дати її призначення.

Листом від 26 червня 2017 року за №170/П-11 Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовлено позивачу у включенні зазначених вище сум для проведення перерахунку пенсії з посиланням на відсутність підстав.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення як то будь-яка матеріальна допомога чи суми індексації, що виключає їх врахування при призначенні пенсії, а отже відповідачем правомірно відмовлено позивачу у включенні до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, індексацію та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначено положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі – Закон №2262-XII).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 вказаного Закону максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Питання визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсії врегульоване ст. 43 Закону №2262-XII, зокрема частина 3 останньої передбачає, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення вказаної статті зазнали змін лише з 01 жовтня 2011 року, оскільки були викладені в новій редакції відповідно до Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». В подальшому, та на час призначення позивачу пенсії, зміст частини 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не змінювався.

Таким чином, на час призначення позивачу пенсії, з 20.05.2017 року, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає помилковою позицію пенсійного органу щодо зазначення в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вичерпного переліку видів грошового забезпечення з якого має обчислюватись розмір пенсії за цим законом.

Частина 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не визначає поняття «грошове забезпечення», а лише вказує на те, що пенсія за вислугу років обчислюються з розміру грошового забезпечення, при цьому норма цієї статті звертає увагу на те, що, при обчисленні пенсії, мають бути враховані (а не тільки враховуються) відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так само і Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (п. 7), затверджений Постановою КМУ № 393 від 17 липня 1992 року, визначає лише порядок призначення пенсії, а не структуру грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення..

Відповідно до п. 1.2. розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Також в цьому пункту зазначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що спірним по справі, є питання віднесення до одноразових додаткових видів грошового забезпечення сум виплачених позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються трансфертами населенню, та інші категорії). Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, в редакції чинній на час звільнення та на час призначення пенсії, встановлювала такі коди:

- пункт 7. Код 1000 „Поточні видатки

- пункт 7.1. Код 1100 „Видатки на товари і послуги

- пункт 7.1.1. Код 1110 „Оплата праці працівників бюджетних установ

Ця категорія включає оплату праці всіх працівників бюджетних установ (організацій), військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (у тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) згідно з установленими посадовими окладами, ставками або розцінками, матеріальну допомогу, у тому числі видатки на премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства. Величина оплати праці відображається без нарахувань на фонд оплати праці, які обліковуються за кодом 1120.

- пункт 7.1.1.1. Код 1111 „Заробітна плата

а) заробітна плата за встановленими посадовими окладами (тарифними ставками) або розцінками всіх штатних працівників, у тому числі за трудовими договорами; надбавка за вислугу років; доплата за ранг, надбавки та доплати обов'язкового характеру (оплата роботи в нічний час, за науковий ступінь, за знання та використання в роботі іноземної мови тощо);

б) премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства;

в) матеріальна допомога, допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та в інших випадках за рішенням адміністрації установи (організації) відповідно до законодавства;

г) винагороди та інші виплати, нараховані працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов цивільно-правового договору (за винятком суб'єктів господарювання);

ґ) одноразова грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію або, якщо це передбачено законодавством, у відставку.

- пункт 7.1.1.2. Код 1112 „Грошове утримання військовослужбовців

а) грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, у тому числі основні та додаткові види виплат;

б) заохочення, передбачені законодавством;

в) відшкодування податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, згідно із законодавством;

г) одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу.

- пункт 7.1.2. Код 1120 „Нарахування на заробітну плату

За цією категорією здійснюється нарахування бюджетними установами (організаціями) на фонд оплати праці, а саме сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого відповідно до законодавства.

Таким чином, враховуючи приписи зазначених вище норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що допомога на оздоровлення та на вирішення соціально побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яке у свою чергу є складовою частиною грошового забезпечення.

Відповідно до преамбули Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Частиною першою статті першої Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, індексація грошових доходів населення, стосовно зазначеного спору, фактично є підвищенням доходу оплати праці (грошового забезпечення) пропорційно росту цін.

Відповідно до абз. 7 п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема як: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою КМУ № 1170 від 22.12.2010 року, який є чинним з 01.01.2011 року, не містить видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, таких як грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; індексація оплати праці (грошового забезпечення).

Правовий аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що отримані апелянтом виплати (грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; індексація оплати праці (грошового забезпечення) є складовими грошового забезпечення апелянта, але при обчисленні розміру пенсії мають враховуватись тільки види грошового забезпечення з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає приписам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтею 41 якого встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи, що на отримані апелянтом - грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію нараховані та сплачені внески на державне соціальне страхування, що засвідчується довідкою ГУ ДФС в Чернівецькій області № 261/П від 07.06.2017 року, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що пенсія апелянту має бути обчислена з розміру грошового забезпечення до складу якого, окрім іншого, мають бути включені отримані апелянтом - грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація оплати праці (грошового забезпечення).

Дана правова позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 15.05.2017 року № К/800/16392/17.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вбачає всі підстави вважати, що суд першої інстанції ухвалив оскаржену постанову з порушення норм матеріального права, оскільки застосував до спірних правовідносин норми права, які їх не регулюють.

Зокрема помилковим є посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в аспекті порушених у конституційному зверненні питань, стосується визначення встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, в той час як спір по цій справі виник з приводу розміру видів доходу (грошового забезпечення) з якого обчислюється пенсія апелянту.

Зазначаючи про протиправність дій пенсійного органу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право апелянта мирно володіти своїм майном ст. 1 Протоколу першого до Конвенції, у вигляді отримання пенсії в розмірі розрахованому з урахуванням всіх видів доходу (грошового забезпечення) з яких сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, було порушено пенсійним органом шляхом відмови врахувати до складу видів доходу (грошового забезпечення), з якого обчислена пенсія, такі види доходу, які в спеціальному законі прямо не визначені складовими грошового забезпечення, проте які у загальному Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вони віднесені до загального доходу, з якого обчислюється розмір пенсії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена в повному обсязі, а оскаржена постанова скасована, та ухвалена нова постанова про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку пенсії скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області включити до грошового забезпечення ОСОБА_4, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення в сумі 11046,95 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 14622,25 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 18483,21 грн.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_4 з врахуванням при розрахунку розміру пенсії індексації грошового забезпечення в сумі 11046,95 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 14622,25 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 18483,21 грн. з дати її призначення, 20.05.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2017 року.

Головуючий

ОСОБА_1

Судді

ОСОБА_5 ОСОБА_6