ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1317/17

10 жовтня 2017 р.

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А. В. за участі секретаря судового засідання Ліщинської М.М., позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Вонятківської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000276400 від 25 серпня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:

Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 25.07.2017 винесено податкове повідомлення - рішення №0002764000, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 34 000 грн. Підставою для винесення вказаного рішення слугували матеріали перевірки Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області від 14.07.2017 №1640/19-00-23, якими встановлено факт зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв та зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.

Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки виявлена 12.06.2017 алкогольна продукція, за адресою провадження господарської діяльності придбана нею для власних потреб.

Крім того, зазначила, що матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, і отримані внаслідок застосування будь-яких слідчих дій в межах кримінально-процесуального кодексу України можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Разом з тим, на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні обвинувальний вирок, що набрав законної сили, та рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, які б вказували, що ОСОБА_1 умисно незаконно зберігала та збувала алкогольні напої та марки акцизного збору.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили задовольнити.

Відповідач до суду подав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими. Зазначав, що перевіркою Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області встановлено факт зберігання та реалізацію нею алкогольних напоїв з ознаками підроблення марок акцизного податку. На підставі виявлених порушень винесено оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, яке є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

Просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити враховуючи наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.04.2014 зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Бучацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області. Ліцензія на здійснення оптової та/чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями - відсутня.

Головне управління ДФС у Тернопільській області отримало матеріали Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області, якими встановлено факт зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв та зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за адресою провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 (а. с. 72).

На підставі вказаних матеріалів ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.07.2017р. № 0002764000 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій за зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв в розмірі 17000 грн., та за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку в розмірі 17000,00грн. з посиланням на частину другу статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (а. с. 15).

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог суд виходив з наступних правових норм:

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), Законом України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. №481-95 ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Приписами ст.1 Закону №481/95-ВР визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ст.9 Закону №481/95-ВР спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 Закону №481-95 ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.п. 14.1.107 п.14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Питання щодо виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями ст. 226 ПК України.

Згідно пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно пункту 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Положеннями п.226.5, п.226.6 ст.226 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п.226.7 ст.226 ПК України).

Вважаються такими, що не марковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. (п.226.9 ст.226 ПК України).

Згідно пункту 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Таким чином, суд приходить до переконання, що марка акцизного податку підтверджує факт сплати акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України алкогольних виробів, а також гарантує їх якість та відповідність стандартам та вимогам визначених нормативно - правовими актами України.

Відповідно до п.228.9 ст.228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Позивач всупереч наведеним нормам, здійснювала зберігання алкогольних напоїв без додержання порядку маркування, оскільки саме вона є продавцем вказаної продукції.

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що виявлені у неї під час обшуку алкогольні напої вона придбала для власних потреб і не здійснювала їх реалізацію.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що спірне рішення є незаконним так як алкогольні напої придбані для власного споживання, оскільки в силу абз.4 пункту 23 "Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. №833 в імперативній формі міститься заборона зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Крім того, зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв та зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку ФОП ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах даної адміністративної справи висновком експерта від 22.06.2017 №1.1-223/17 (а. с. 53-56), висновком експерта від 26.06.2017 №2-444/17 (а. с. 57-63), протоколом обшуку від 12.06.2017 проведеного на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07.06.2017 у торгівельному об'єкті - магазин "Продукти" (а. с. 47-49), та протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 19.06.2017 (а. с. 50-52).

Представник позивача в судовому засіданні зазначав, що протокол обшуку не може братися судом до уваги, оскільки він складений з порушенням вимог КПК України. Дані твердження судом до уваги не беруться, оскільки до компетенції адміністративного суду не відноситься дослідження питання на предмет відповідності окремих процесуальних документів які складалися в кримінальному провадженні на предмет відповідності їх вимог КПК. Такі порушення могли би бути оцінені адміністративним судом тільки за наявності відповідного судового рішення ухваленого за правилами кримінально-процесуального законодавства. Проте доказів існування такого судового рішення представником позивача не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не спростовані висновки відповідача про зберігання позивачем фальсифікованих алкогольних напоїв та зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.

Суд також не приймає до уваги посилання представника позивача на пункт 86.9 статті 86 ПК України, в якому зазначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, оскільки вказана норма виключена з 01.09.2015 на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" № 655-VIII.

Водночас, на виконання Указу Президента України від 26 квітня 2003 р. №372 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 квітня 2003 року "Про реалізацію заходів щодо врегулювання обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні" Кабінет Міністрів України затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що додається.

Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Частиною другою статті 17 №481/95-ВР передбачені фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону.

Частиною 4 статті 17 Закону України №481/95-ВР визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

Відтак, контролюючим органом при винесенні податкового повідомлення - рішення від 25.07.2017р. № 0002764000 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій за зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв в розмірі 17000 грн. та за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку в розмірі 17000,00грн. дотримано вимоги чинного податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв Відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено статтею 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з аналізу фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надала належні та допустимі докази, якими підтверджується неправомірність оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим нарахування позивачу фінансових санкцій у розмірі 34 000,00 грн. є обґрунтованим, а рішення від 25.07.2017 №0002764000 - правомірним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, а відтак в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000276400 від 25 серпня 2017 року, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 13 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.