ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Київ К/800/12362/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Черпак Ю.К., Швець В.В.,

секретар судового засідання - Іванова Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_4 та Фонду державного майна України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Фонду державного майна України про поновлення на публічній службі,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог - а.с. 119-121) про визнання наказу виконуючого обов'язки Голови Фонду державного майна України від 18.06.2009р. №772к протиправним, поновлення його на посаді заступника Голови Фонду державного майна України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2010р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2008р. у справі №1/80 за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання неправомірним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008р. №203-р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2013р. провадження у справі поновлено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2013р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014р., позовні вимоги задоволено частково. Змінено дату звільнення позивача з 18.06.2009р. на 17.10.2009р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Також з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив державну службу на посаді заступника Голови Фонду державного майна України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.02.2008р. №203-р позивача звільнено із займаної посади (а.с. 68).

Наказом Фонду державного майна України від 18.06.2009р. №772к, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008р. №203-р, позивача 18.06.2009р. звільнено з посади заступника Голови Фонду державного майна України (а.с. 6).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, суди виходили з того, що видаючи оскаржуваний наказ про звільнення позивача, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008р. №203-р, відповідач діяв в межах повноважень і у спосіб передбачений законом та зобов'язаний був звільнити позивача із займаної посади.

Крім того, суди виходили з того, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2012р. у справі №2а-134/12/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2013р., відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційних скаргах, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що наказ про звільнення позивача видано на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008р. №203-р, питання законності такого розпорядження було предметом судового розгляду, за наслідками якого встановлено його законність, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Посилання представника позивача в цій частині на те, що наказ про звільнення позивача не містить підстави для його видання також є безпідставним, оскільки із змісту наказу вбачається, що його видано на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України.

Приймаючи рішення про перенесення дати звільнення суди виходили з того, що в період з 18.06.2009р. по 16.10.2009р. позивач перебував на лікуванні.

В цій частині колегія суддів також погоджується з висновками судів і вважає за можливе відступити від правової позиції Верховного Суду України, оскільки наказ Фонду державного майна України про звільнення позивача видано на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, який в судовому порядку скасовано не було, а тому саме лише його виконання в період тимчасової непрацездатності не може бути підставою для визнання звільнення позивача незаконним і його поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та Фонду державного майна України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

Ю.К. Черпак

В.В. Швець