УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 р.

Справа № 537/2849/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.08.2017р. по справі № 537/2849/17

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Крюківського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною відмову Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, окрім стажу роботи на посаді судді 15 років 3 місяці 22 дні та в органах прокуратури 05 років 17 днів , також 50% навчання в юридичному інституті 2 роки 05 місяців згідно наданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області розрахунку стажу, та провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді з врахуванням суми допомоги на оздоровлення без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, окрім стажу роботи на посаді судді 15 років 3 місяці 22 дні та в органах прокуратури 05 років 17 днів ще й 50% навчання в юридичному інституті строком 2 роки 05 місяців згідно наданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області розрахунку стажу, та здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, визначивши його у розмірі 84 % від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з врахуванням суми допомоги на оздоровлення в сумі 1 333 грн., виходячи із розміру заробітної плати 25 133 грн. на підставі довідок ТУ ДСА України в Полтавській області №286 від 07 червня 2017 року , № 02-19/1168 від 12 червня 2017 року та № 301 від 26 червня 2017 року, без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді , починаючи з 31 травня 2017 року;

- визначити спосіб виконання рішення : щомісячно, починаючи з 31 травня 2017 року при зміні грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді Кременчуцького районного суду Полтавської області здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з врахуванням суми допомоги на оздоровлення, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання;

- стягнути з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на оплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 640грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень;

- зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати в місячний строк звіт про її виконання .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.08.2017 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправної відмови, зобов'язання вчинення дій в частині визначення такого способу виконання рішення суду: щомісячно, починаючи з 31 травня 2017 року при зміні грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді Кременчуцького районного суду Полтавської області здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з врахуванням суми допомоги на оздоровлення, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання залишено без розгляду.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.08.2017 р. задоволено позов.

Визнано протиправною відмову Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, окрім стажу роботи на посаді судді 15 років 3 місяці 22 дні і в органах прокуратури 05 років 17 днів , та половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 05 місяців згідно наданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області розрахунку стажу, та відмову здійснити розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді з врахуванням до загальної суми заробітної плати суми виплаченої допомоги на оздоровлення без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання .

Рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області від 04 липня 2017 року № 353 щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 - скасовано.

Зобов'язано Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, окрім стажу роботи на посаді судді 15 років 3 місяці 22 дні та в органах прокуратури 05 років 17 днів , також половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - два роки п'ять місяців згідно наданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області розрахунку стажу, та здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, визначивши його у розмірі 84 % від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з врахуванням суми допомоги на оздоровлення в сумі 1 333 грн., виходячи із розміру заробітної плати 25 133 грн. на підставі довідок ТУ ДСА України в Полтавській області № 286 від 07 червня 2017 року , № 02-19/1168 від 12 червня 2017 року та № 301 від 26 червня 2017 року, без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, починаючи з 31 травня 2017 року.

Зобов'язано Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язано Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати в місячний строк звіт про її виконання .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є, на його переконання, підставою для скасування судового рішення.

Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Позивач надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 11.10.2017 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Полтавської області та з 02.06.2017 р. одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди, призначене відповідно до закону України "Про судоустрій і статус суддів".

20.06.2017 р. позивач звернулася до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, з урахуванням отриманої допомоги на оздоровлення в сумі 16000 грн., а також зарахувати до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового, періоду навчання в юридичному інституті - 2 роки 05 місяців.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області №353 від 04.07.2017 р. відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового позивача з урахуванням отриманої допомоги на оздоровлення в сумі 16000 грн., оскільки ця складова не передбачена нормативними документами ( а.с.18-19).

Крім того, за результатами розгляду звернення позивача Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області листом від 06.07.2017 р. № 114/с-14 повідомило, що до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зараховано період її роботи на посаді судді з 12.02.2002 р. по 30.05.2017 р. та період роботи в органах прокуратури з 11.07.1996 р. по 27.07.2001 р. ( а.с.17).

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 05 місяців), позивач звернулась з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для виключення зі стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на вихід у відставку та впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання половини періоду навчання у вищому навчальному закладі, а тому слід зарахувати половину строку навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, що складає 2 роки 05 місяців до цього стажу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За приписами ч.1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В силу вимог статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до п.14 ч.1 статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України.

Пунктами 8 ч. 5 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до ч.6 статті 47 вищезазначеного Закону при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

У пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

При цьому, в п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 Конституції України положення ч.3 статті 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 статті 14 Закону України "Про судоустрій України" (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно ч.1 статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Судова колегія звертає увагу, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ, за нормами якого позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, містить IX розділ "Забезпечення суддів".

Перелік складових суддівської винагороди міститься у статтях 133 та 135 розділу "Забезпечення суддів".

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, й виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч.3 ст.141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-УІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до приписів діючої Інструкції № 5 "Зі статистики заробітної плати", матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

З довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 26.06.2017 р. № 301 вбачається, що ОСОБА_1 у лютому 2017 р. виплачена допомога на оздоровлення в розмірі 16000,00 грн., на яку нарахований ЄСВ ( а.с.14).

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці" (пункт 54).

Частиною 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до вказаних норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги здійснювалась позивачу систематично та включена в оподатковуваний дохід.

Аналіз наведених положень дає підставу для зазначення про те, що матеріальна допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 р. № 21-430а11 та від 06.11.2013 р. № 21-350а13, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Окрім того, додаток №2 (довідка) до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1, в редакції від 11.02.2013 р., що діяла на момент звернення позивача 02.06.2017 р. до Кременчуцького об'єднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлював форму довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду "інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці" .

З матеріалів справи убачається, що саме такий зразок довідки ТУ ДСА України в Полтавській області № 286 від 07.06.2017 р. позивачем надано до пенсійного органу, та на підставі цієї довідки їй призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з загальної суми заробітної плати 25 333 грн., що складається: з окладу - 16 000 грн., надбавки за вислугу років - 8000 грн., допомоги на оздоровлення - 1333 грн.

Крім того, суд першої інстанції на підставі ст.11 КАС України правомірно вийшов за межі позовних вимог та скасував рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області від 04.07.2017 р. №353 щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1

Що стосується вимоги про зарахування до стажу роботи ОСОБА_1, що дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 05 місяців колегія суддів зауважує на таке.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно із пунктом 2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р.№ 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 (далі Інструкція, в редакції, чинній на час її прийняття), для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Відповідно до записів трудової книжки серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 в період з 01.09.1991 р. по 29.06.1996 р. навчалась в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого".

Частиною 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-УІ, з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №4-рп/2016, встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 137 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII ( далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до абзацу 4 п.34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (у редакції Закону України "Про вищу раду правосуддя") судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Згідно з абз. 2 п.25. розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402- VIII (у редакції Закону України "Про вищу раду правосуддя судді") в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. {Пункт 25 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016}.

Статтею 1 Указу Президента України від 10.07.1995 р. № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (в редакції, чинній до 01.03.2008 року) передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (з урахуванням доповнень згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 11.06.2008 р.), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже, законодавством було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах .

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06.07.2016 року по справі № П/800/426/14, яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування.

Крім того, згідно з п. 54 Рекомендацій СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки (Рекомендація № CM/REC(2010)12) "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці".

Як правомірно враховано судом першої інстанції, у відповідача були відсутні підстави для виключення зі стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на вихід у відставку та впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання половини періоду навчання у вищому навчальному закладі , а тому слід зарахувати половину строку навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого , що складає 2 роки 05 місяців до цього стажу.

Згідно з пунктом 1.2. Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1,(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щомісячне довічне утримання судді у відставці призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду.

Таке положення містить і у п.2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 31.05.2017 року.

Що стосується вимоги про встановлення судового контролю відповідно до ст. 267 КАС України колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом, зокрема, зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що оскільки постанова суду вимагає вчинення певних дій, рішення суду ухвалене не на користь суб'єктів владних повноважень - відповідача у справі, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання постанови.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.08.2017р. по справі № 537/2849/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Курило Л.В.

Судді

Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2017 р.