№ 201/14757/17

провадження 2-а/201/399/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі головуючого

судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Конго ОСОБА_3 про затримання та видворення за межі України в примусовому порядку, -

ВСТАНОВИВ:

Головне Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Конго ОСОБА_3 про затримання та видворення за межі України в примусовому порядку.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що громадянин Конго ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 03 листопада 2011 року, терміном дії до 02 листопада 2016 року, прибув на територію України 31 грудня 2012 року через КПП «Бориспіль» з метою навчання у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15 червня 2016 року о 09-05 годині спільно зі співробітниками ГУ НП в Дніпропетровській області, було виявлено та задокументовано гр. ОСОБА_4 , який ухиляється від виїзду з України після закінчення терміну перебування. Крім того встановлено, що до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із клопотання щодо продовження терміну перебування на території України гр ОСОБА_4 не звертався, таким чином він порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: п. 12 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та вимоги п. 8 Постанови КМУ № 150 від 15 лютого 2012 року.

У поясненнях Відповідач зазначив, що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

15 червня 2016 року за порушення правил перебування на території України відносно відповідача Соборним РВ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про примусове повернення з території України, яким відповідача було зобов`язано залишити територію України в термін до 14 липня 2016 року. із забороною в`їзду строком на 3 (три) роки (до 15 липня 2019 року) відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Крім того 15 червня 2016 року за порушення правил перебування іноземців на території України та невиконання рішення про примусове повернення з України відносно відповідача Соборним РВ у м. Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області було складено протокол про адміністративне порушення ПР МДН 102009 за частиною першою статті 203 КУпАП «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України» та постановою Соборного РВ у м. Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області від 15 червня 2016 року на відповідача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відповідач територію України не покинув.

Згідно до вказівки Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області від 07 липня 2017 року було проведено перевірка місця перебування відповідача, однак на даний час його місце перебування не відоме та не встановлено.

Враховуючи, що кошти для повернення до країни походження у відповідача відсутні, на території України він знаходиться незаконно, підстав для продовження терміну перебування в Україні не має, у зв`язку з чим територію України добровільно не покине, керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 та п.1.8. Інструкції «Про порядок про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», затвердженою наказом МВС України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, просив позов задовольнити.

Представник позивача, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явивлася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Доводи, викладені в позовній заяві підтримує та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, оцінивши надані і добуті докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, громадянин Конго ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 03 листопада 2011 року, терміном дії до 02 листопада 2016 року, прибув на територію України 21 грудня 2012 року року через КПП «Бориспіль» з метою навчання у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 16 червня 2016 року о 09-05 годині спільно зі співробітниками ГУ НП в Дніпропетровській області, було виявлено та задокументовано гр. ОСОБА_4 , який ухиляється від виїзду з України після закінчення терміну перебування, також останній до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із клопотання щодо продовження терміну перебування на території України не звертався, таким чином він порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: п. 12 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та вимоги п. 8 Постанови КМУ № 150 від 15 лютого 2012 року «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України».

У поясненнях Відповідач зазначив, що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

15 червня 2016 року за порушення правил перебування на території України відносно відповідача Соборним РВ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про примусове повернення з території України, яким відповідача було зобов`язано залишити територію України в термін до 14 липня 2016 року із забороною в`їзду строком на 3 (три) роки (до 15 липня 2019 року) відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Крім того 15 червня 2016 року за порушення правил перебування іноземців на території України та невиконання рішення про примусове повернення з України відносно відповідача Соборним РВ у м. Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області було складено протокол про адміністративне порушення ПР МДН 102009 за частиною першою статті 203 КУпАП «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України» та постановою Соборного РВ у м. Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області від 15 червня 2016 року на відповідача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відповідач територію України не покинув.

Згідно до вказівки Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області від 07 липня 2017 року було проведено перевірка місця перебування відповідача, однак на даний час його місце перебування не відоме та не встановлено.

Статтею 30 ч. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року передбачено, що за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.

Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Відповідного до ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено випадки коли іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України.

Відповідно до ч.8 ст. 183-7 КАС України адміністративні справи, передбачені частинами першою та другою цієї статті, розглядаються судом за обов`язкової участі сторін.

Враховуючи вище викладене, а також те, що в даний час місце знаходження відповідача не відоме, в розшук його не оголошено, а розгляд даної категорії справ повинен здійснюватися безпосередньо за участю усіх сторін по справі, з метою не допущення порушення прав відповідача, та гарантування справедливого та всебічного розгляду справи, яка можлива в даному випадку лише за участю відповідача по справі, з метою дотримання строків розгляду справи, слід дійти висновку, що адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Конго ОСОБА_3 про затримання та видворення за межі України в примусовому порядку не підлягає задоволенню.

Судові витрати згідно ч. 13 ст. 183-7 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 50, 159, 160, 161, 162, 163, 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Конго ОСОБА_3 про затримання та видворення за межі України в примусовому порядку відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено протягом п`яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя ОСОБА_1