ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 р.

Справа № 820/6666/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Юнісвіт", Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017р. по справі № 820/6666/16

за позовом Приватного підприємства "Юнісвіт"

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Юнісвіт" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської митниці ДФС щодо недотримання, встановлених ст. 255 Митного кодексу України, часових нормативів митного оформлення за митною декларацією № 110100001/2016/228719 від 17.11.2016; визнати незаконною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00309; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01 2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно допущено бездіяльність під час митного оформлення товарів, що виявилось у порушенні часових нормативів митного оформлення за митною декларацією. Враховуючи той факт, що Дніпропетровською митницею ДФС було вчинено дії, спрямовані на ідентифікацію товарів, які було поставлено на адресу Приватного підприємства «Юнісвіт», завершити митне оформлення за декларацією №110100001/2016/226685 від 27 жовтня 2016 року не вбачалося за можливе, Приватним підприємством «Національні традиції» до Дніпропетровської митниці ДФС було подано тимчасову митну декларацію №110100001/2016/226823 від 28 жовтня 2016 року, яка містила відомості аналогічні декларації №110100001/2016/226685 від 27 жовтня 2016 року. В подальшому, підприємством не було отримано повідомлення від митниці про завершення митного оформлення товару у часових рамках, встановлених Митним кодексом України. Лише 22.12.2016 року, Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00309, а згодом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2017, з огляду на порушення підприємством строків подання митної декларації. Представник позивача зазначив, що підприємством були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, що, однак, не було прийнято до уваги суб’єктом владних повноважень при прийнятті спірних рішень, а відтак позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 р. адміністративний позов приватного підприємства "Юнісвіт" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльності - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської митниці ДФС щодо недотримання, встановлених ст. 255 Митного кодексу України, часових нормативів митного оформлення за митною декларацією № 110100001/2016/228719 від 17.11.2016. Визнано незаконною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00309. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь приватного підприємства "Юнісвіт" (61001, м. Харків, проспект Московський, буд. 94, к. 307 А, код 40479838) сплачену суму судового збору в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код 39421732).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Приватним підприємством "Юнісвіт" та Дніпропетровською митницею ДФС подано апеляційні скарги .

Дніпропетровська митниця ДФС в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо правомірності оформлення податкового повідомлення-рішення є вірними, однак, не погоджується з висновками суду в частині задоволених позовних вимог, вважає, що Харківським окружним адміністративним судом під час розгляду справи неповно з'ясовано обставини, які мають значення для її розгляду, невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення в частині визнання протиправної бездіяльності митниці та скасування Картки відмови. Вказують, що відповідно до ст. 255 МКУ митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разів тому числі: поданням додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні. Зазначають, що відповідно до частини 5. ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. За обставинами справи митне оформлення не було здійснено у зв'язку з оформленням Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, обставини справи свідчать про здійснення митницею контрольних заходів для завершення митного оформлення товару, оформленого за тимчасовою декларацією. Враховуючи вищевикладене просять задовольнити апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС, скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 у справі № 820/6666/16.в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ПП „Юнісвіт".

Приватне підприємство "Юнісвіт" в апеляційній скарзі зазначає, що враховуючи висновки, викладені Харківським окружним адміністративним судом в мотивувальній частині постанови від 29 травня 2017 року по справі №820/6666/16, Приватне підприємство «Юнісвіт» вважає, що при винесенні вказаної постанови в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011902 від 16 січня 2017 року, було допущено численні порушення норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року по справі №820/6666/16 в цій частині не можна вважати законною та обґрунтованою . Виходячи з обставин справи. Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100001/2016/00309 від 22 грудня 2016 року було визнано незаконною та скасовано. Враховуючи вказані обставини, у Приватного підприємства «Юнісвіт» не виникло обов'язку щодо подання нової митної декларації, оскільки, відсутня відмова митного органу у прийнятті митної декларації чи митному оформленні товарів, поставлених Приватному підприємству «Юнісвіт» на виконання вимог Контракту №U- 508/16 від 05 серпня 2016 року. Зазначені підстави свідчать про відсутність у діях Приватного підприємства «Юнісвіт» такого компоненту складу податкового правопорушення як об'єктивна сторона. На підставі вищевикладеного просять апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2017 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, проти апеляційної скарги Дніпропетровської митниці ДФС заперечували .

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в своїй апеляційній скарзі, проти апеляційної скарги Приватного підприємства «Юнісвіт» заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Юнісвіт» підлягає задоволенню, апеляційна скарга Дніпропетровської митниці ДФС задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції , що 05 серпня 2016 року ПП "Юнісвіт" укладено із нерезидентом (компанією CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD) контракт № U -508/16.

За умовами вказаного Контракту компанія CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD прийняла на себе зобов'язання поставити ПП "Юнісвіт" - товари в асортименті на умовах «ІНКОТЕРМС – 2010».

Відповідно до ст. 3 Контракту №U -508/16 від 05.08.2016 року поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "Інкотермс-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Судами також встановлено, що партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту №U -508/16 від 05.08.2016 року та за митним оформленням (випуском) якої приватне підприємство “Національні традиції” звернулось до митниці поставлялася на умовах, визначених інвойсом № ВТСN2016525 від 19.08.2016 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс-2010". Таким чином CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов’язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Статтею 2 Контракту № U -508/16 від 05.08.2016 року визначено, що загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі № ВТСN2016525 від 19.08.2016 року та пакувальному листі до нього, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 56481 доларів США.

Товар, визначений інвойсом № ВТСN2016525 від 19.08.2016 року було передано перевізнику, що підтверджується коносаментами №HPHILY16092802, зі змісту якого судом встановлено, що товар, який поставляється на виконання умов контракту прибуде у місце призначення контейнером TCNU4342938, як і вказано в інвойсі № ВТСN2016525 від 19.08.2016 року та пакувальному листі до них.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною, яка визначає, що на виконання Контракту № U -508/16 від 05.08.2016 року.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до порту призначення товар прибув у жовтні 2016 року.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) отримано перевізником для доставляння його до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту декларантом подано: контракт № U -508/16 від 05.08.2016 року, інвойс № BTCN2016525 від 19.08.2016 року, пакувальний лист до інвойсу № BTCN2016525 від 19.08.2016 року, видаткова накладна № 0000002016525 від 16.09.2016 року, відвантажувальну специфікацію № BTCN2016525/925-1 від 22.09.2016 року, якісний опис товару № BTCN2016525/19 від 19.09.2019 року, міжнародну товарно – транспортну накладну № 2938, коносамент HPHILY16092802 від 26.09.2016 року, калькуляція № BTCN2016525/01 від 30.09.2016 року, звіт про оцінку майна № 05-04/10/198 від 27.10.2016 року, лист CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD № BTCN2016525/3 від 03.10.2016 року, лист CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD № BTCN2016525/4 від 03.10.2016 року, лист CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD № BTCN2016525/5 від 05.10.2016 року, лист CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD № BAUN2016/3 від 05.10.2016 року, лист Приватного підприємства «Юнісвіт» № 85/6-10 від 06.10.2016 року, лист Приватного підприємства «Юнісвіт» № 86/6-10 від 06.10.2016 року, лист Приватного підприємства «Юнісвіт» № 87/6-10 від 06.10.2016 року, лист Приватного підприємства «Юнісвіт» № 87 від 27.10.2016 року, прайс – лист № SH1947/16 від 05.09.2016 року, комерційна пропозиція № SFT1015/16 від 10.09.2016 року, декларація відправлення товару.

Згідно ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Колегія суддів зазначає, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів, та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Відповідно до п 2.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №631, для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію на бланку єдиного адміністративного документа, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Митним кодексом України, декларацію митної вартості.

Враховуючи вказані обставини, Приватне підприємство «Національні традиції», яке відповідно до умов Договору №25/10-16 від 25 жовтня 2016 року про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати Приватному підприємству «Юнісвіт» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України та їх оформленню у митних органах, звернулося до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено на адресу Приватного підприємства «Юнісвіт» згідно умов Контракту №11-508/16 від 05 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію розпочинається митне оформлення.

Як визначає розділ IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, виконання митних формальностей за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку складається з наступних стадій: реєстрація митної декларації; перевірка митної декларації; прийняття митної декларації; оформлення митної декларації.

Виходячи з п. 4.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, фіксування дати й часу подання митної декларації для оформлення здійснюється шляхом присвоєння митній декларації реєстраційного номера за допомогою АСМО та внесення його в установленому порядку до графи А МД на паперовому носії форм МД-2, МД-3, правого верхнього кута доповнень форми МД-6 та специфікацій форми МД-8, а також до розділу І Інформаційного аркуша.

Митну декларацію, подану Приватним підприємством «Національні традиції» було прийнято до митного оформлення 27 жовтня 2016 року та присвоєно № 110100001/2016/226685.

Після реєстрації митної декларації, поданої Приватним підприємством «Національні традиції» Дніпропетровською митницею ДФС було проведено її перевірку, відповідно до вимог Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631.

Як вказує додаток №4 до Специфікації форматів електронних повідомлень автоматизованої системи митного оформлення програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» для електронного декларування на рівні декларант - митний орган, затвердженої наказом Державної митної служби України від 01 лютого 2013 року №61, при обробці електронної митної декларації митний орган може прийняти одне з наступних рішень з зазначенням відповідної дії у тексті електронного повідомлення про обробку документа:

1 - прийнято в БД митниці;

2 - відмовлено в прийнятті в БД митниці (може супроводжуватися протоколом ФЛК ВМД);

3 - оформлено (супроводжується підписаною оформленою ЕВМД);

4 - відмовлено в митному оформленні (супроводжується підписаною карткою відмови в форматі html).

Як вбачається з електронного повідомлення надісланого Дніпропетровською митницею ДФС Приватному підприємству «Національні традиції», митну декларацію №110100001/2016/226685 було прийнято до бази даних митниці, а отже і до митного оформлення.

Відповідно до п. 4.5. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності:

- перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством);

- перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи)$

- контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення, зокрема$

- контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АС АУР;

- перевірка правильності класифікації товарів;

- перевірка правильності визначення країни походження товарів;

- перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення або поміщення у відповідний митний режим задекларованих товарів; наявність відповідних документів, наявність в МД відомостей про відповідні документи або відомостей про відмітки у товаросупровідних документах);

- перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності;

- перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні;

- перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, виходячи з положень ч. 1 ст. 9 Митного кодексу України, є вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей.

Поряд з цим, відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

2) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

3) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

4) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

5) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на страхування цих товарів.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у відповідності до вимог ст. 53 Митного кодексу України, було подано до митного органу весь пакет документів на підтвердження митної вартості товарів.

Оскільки Дніпропетровською митницею ДФС не було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов Контракту №U- 508/16 від 05 серпня 2016 року, митну вартість товару, заявлену Приватним підприємством «Національні традиції» під час подання митної декларації було визнано митним органом .

Згідно ч. 1 ст. 326 Митного кодексу України до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, приміщень, де знаходяться товари, що підлягають митному контролю, або провадиться діяльність, , а також до приладів обліку енергоносіїв, електричної, теплової та інших видів енергії органами доходів і зборів можуть застосовуватися засоби забезпечення ідентифікації.

Забезпечення ідентифікації, відповідно до ч. 2 ст. 326 Митного кодексу України, здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно- пломбових пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо. При цьому накладення одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, печаток на транспортні засоби комерційного призначення може здійснюватися без проведення митного огляду товарів, що переміщуються зазначеними транспортними засобами через митний кордон України, про що робиться відповідна відмітка в товаросупровідних документах.

Крім того, виходячи з положень ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

З метою встановлення характеристик, визначених для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, поданих до митного оформлення на підставі ОСОБА_1 огляду №110100001/2016/226685 від 27 жовтня 2016 року Дніпропетровською митницею було відібрано проби (зразки) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи).

У відповідності до ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Враховуючи той факт, Дніпропетровською митницею ДФС було вчинено дії, спрямовані на ідентифікацію товарів, які було поставлено на адресу Приватного підприємства «Юнісвіт», завершити митне оформлення за декларацією №110100001/2016/226685 від 27 жовтня 2016 року не вбачалося за можливе, Приватним підприємством «Юнісвіт» до Дніпропетровської митниці ДФС було подано тимчасову митну декларацію №110100001/2016/226823 від 28 жовтня 2016 року, яка містила відомості аналогічні декларації №110100001/2016/226685 від 27 жовтня 2016 року.

В подальшому, на виконання норм Порядку №650, відповідачем з метою ідентифікації товару залучено спеціальний митний орган з питань експертного забезпечення.

Так, згідно з Правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. При цьому враховуються характеристики товару, які є визначальними для класифікації.

У відповідності з Правилом 3(b), суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати

У відповідності з Правилом 6, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

У відповідності до п.1 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщується через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №650 (надалі - Порядок №650) декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Згідно з п.4 р. III Порядку №650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

В пункті 5 р. ІІІ Порядку №650 зазначається, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.9 р. Ш Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Ціною, згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Як визначає ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Згідно з ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, у зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Юнісвіт» на підтвердження визначення ринкової вартості товарів, надано до митного органу висновок оцінювача ТОВ «Професіонал» про вартість майна – тканини, що належить підприємству від 27.10.2016 року (а.с. 59-77).

Однак, як вбачається із заперечень контролюючого органу, митний орган вказав на те, що наданий до митного оформлення висновок оцінювача ТОВ «Професіонал» від 27.10.2016 року не містить копій свідоцтв експерта та ТОВ «Професіонал» на право здійснення оціночної діяльності.

Суд звертає увагу, що вказані обставини спростовуються свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 08.10.2007 року № 5898, копією посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 2472-ПК від 12.02.2015 року, сертифікату № 695/16 від 12.09.2016 року (а.с. 87-89).

З метою виконання своїх митних зобов’язань у відповідності до вимог чинного законодавством, позивачем надано до контролюючого органу висновок іншого оцінювача.

Так, згідно висновку №142008200-0939 від 02 листопада 2016 року наданого Дніпропетровським відділом Спеціальної лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС було встановлено, що за визначеними в результаті дослідження показниками, досліджувана проба не суперечить інформації, заявленій в митній декларації №110100001/2016/226685 від 27 жовтня 2016 року.

Виходячи з вказаних обставин, керуючись положеннями ч. 1 ст. 261 Митного кодексу України, приватним підприємством «Національні традиції» 17 листопада 2016 року було подано додаткову до тимчасової декларації, яку було зареєстровано у базі даних митниці 17 листопада 2016 року під №110100001/2016/228719.

Під час розгляду додаткової до тимчасової декларації №110100001/2016/228719 від 17 листопада 2016 року Дніпропетровська митниця ДФС звернулася до декларанта з вимогою про надання необхідність подання документів, зазначених в графі 44 ЕМД.

Вказані вимоги було виконано Приватним підприємством «Національні традиції» 18 листопада 2016 року, про що свідчить електронне повідомлення про те, що 18 листопада 2016 о 14 год. 16 хв. вказані документи було отримано Дніпропетровською митницею ДФС.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно- транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Як вбачається з обставин, викладених вище Приватному підприємству «Юнісвіт» у повному обсязі було виконано всі вимоги чинного законодавства України щодо здійснення митних формальностей, в зв'язку з чим Дніпропетровська митниця ДФС повинна була здійснити дії, які свідчать про завершення митного оформлення товару, поставленого Приватному підприємству «Юнісвіт» на виконання умов Контракту № U- 508/16 від 05 серпня 2016 року.

Однак, всупереч вищезазначеним нормам права та вимогам законодавства щодо періоду проведення митного контролю та митного оформлення товарів, Дніпропетровською митницею ДФС, не було прийнято жодного з рішень, передбаченого положеннями чинного законодавства України.

Окрім того, Приватне підприємство «Юнісвіт» 25 листопада 2016 року звернулося до Дніпропетровської митниці ДФС з листом №1080 в якому просила надати повідомлення про завершення митного оформлення за додатковою до тимчасової митної декларації №110100001/2016/228719 від 17 листопада 2016 року, однак жодної відповіді від Дніпропетровської митниці не отримало в зв'язку з чим підприємством не було отримано доказів завершення митного оформлення декларації №110100001/2016/228719 від 17 листопада 2016 року у законодавчо встановлені часові рамки.

Окрім того, суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що у разі виявлення митним органом в ході контролю правильності визначення митної вартості товарів неповних відомостей про митну вартість товару останнім приймається рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару, що ввозиться на митну територію України. Більше того, виходячи із вимог, що ставляться до такого рішення, а також з урахуванням підстав, за яких таке рішення формується, можливо дійти висновку, що рішення про коригування митної вартості товару оформлюється відносно конкретної поставки, адже навіть поставки однойменного товару за одним і тим же контрактом може мати свої особливості.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу всі документи, передбачені статтею 53 МК України, що дають можливість визначити митну вартість.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин п'ятої, шостої та одинадцятої статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Водночас, статтею 255 МКУ встановлено вичерпний перелік підстав, коли строк на здійснення митних формальностей може бути перевищено митним органом, а саме строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв'язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що рішення про відмову у митному оформленні повинно бути прийняте в межах строку, відведеного ст.255 МКУ для завершення митного оформлення.

Судом встановлено, що додаткову до тимчасової декларації №110100001/2016/228719 від 17 листопада 2016 року, натомість, рішення про коригування митної вартості прийнято відповідачем лише 22.12.2016 року, в порушення встановлених МКУ часових нормативів митного оформлення.

Додатково суд також вважає за потрібне звернути увагу, що обов'язок дотримання митним органом часових нормативів митного оформлення зазначено також в листі Державної фіскальної служби України від 05.12.2014 р. № 13934/7/99-99-24-02-03-17, згідно якого, рішення про відмову у митному оформленні повинно бути прийняте в межах строку, відведеного ст.255 МКУ для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю яка може бути оскаржена в порядку, встановленому гл. 4 Кодексу.

З тексту ч. 2 ст. 255 МКУ вбачається, що виявлення порушення митних правил має бути здійснено в межах чотирьох робочих годин з моменту подання митної декларації до оформлення.

Таким чином, суд вказує на необґрунтованість позиції відповідача щодо наявності причин невжиття заходів щодо митного оформлення або прийняття рішення про відмову у митному оформленні вантажу в межах строку, відведеного ст.255 МКУ, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для перевищення часових нормативів митного оформлення, які встановлені ч. 1 ст. 255 МКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження, згідно з п. З ч. 2 ст. 24 Митного кодексу України, зокрема може бути невиконання органами доходів і зборів, їх посадовими особами та іншими працівниками обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.

Як вказує ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 24 Митного кодексу України, можуть бути, зокрема, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

Як вказує ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів звертає увагу, що митне оформлення, згідно МКУ передбачає подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Виконання митним органом дій (процедур), що пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів із документальним закріпленням і складають сутність митного оформлення.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Задекларований позивачем товар на момент розгляду адміністративної справи продовжує залишатися іноземним товаром, його якісні та кількісні характеристики не змінені, цей товар не припинив бути об'єктом виконання митних процедур, суд не вбачає жодних перешкод для завершення процедури митного оформлення цього товару.

Згідно матеріалів адміністративної справи товар не вилучений із обігу в Україні, не арештований, відсутня заборона суду щодо його митного оформлення для випуску у вільний обіг в Україні, як і будь-яке інше законне рішення компетентного державного органу або суду відносно того, що цей товар підпадає під дію заборон на ввезення на територію України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що бездіяльність Дніпропетровської митниці полягає у неприйнятті рішення про коригування митної вартості товарів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за тимчасовою декларацією №110100001/2016/228719 від 17 листопада 2016 року у межах часових нормативів, встановлених ст. 255 Митного кодексу України.

Як наслідок, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00309, що сформована Дніпропетровською митницею є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, щодо визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської митниці ДФС щодо недотримання, встановлених ст. 255 Митного кодексу України, часових нормативів митного оформлення за митною декларацією № 110100001/2016/228719 від 17.11.2016. Визнання незаконною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00309.

Проте колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011902 від 16 січня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 260 Митного кодексу України визначено, що тимчасова митна декларація оформлюється крім іншого за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів але не більше ніж на 15 днів.

Статтею 4 Митного кодексу України визначено, що митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до п.8 ст.257 Митного кодексу України, здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема заноситься код товару згідно з УКТЗЕД.

Згідно ч.1 ст.263 Митного кодексу України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу (ч.2 ст.263 Митного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, тимчасова декларація від 28 № 110100001/2016/226823 була оформлена під зобов'язання подання декларації у звичайному порядку до 27.11.2016, про що свідчить дата у лівому куті першої сторінки декларації (відмітки митного органу.)

Митна декларація № 110100001/2016/228719 (додаткова) з урахуванням зобов'язання подана 17.11.2016, однак за цією декларацією видано картку у здійсненні митного оформлення від 22.12.2016. № 110100001/2016/00309.

Згідно ч. 4 ст. 263 Митного кодексу України, строки, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, продовжуються органами доходів і зборів на прохання декларанта:

1) у разі хвороби власника товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи, що настала після прибуття у місця, встановлені органами доходів і зборів для здійснення митного контролю, що підтверджується документом, виданим медичним закладом;

2) коли процедура контролю, який здійснюється іншими державними органами під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу;

3) якщо виникли обставини та/або сталися події, що перешкоджають поданню органу доходів і зборів митної декларації, зокрема:

а) стихійне лихо (пожежа, повінь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події (обставини непереборної сили);

б) протиправні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу комерційного призначення чи товарів, що підлягають декларуванню;

в) неможливість подальшого руху транспортного засобу внаслідок зсуву, пошкодження або розпакування товару, що унеможливлює пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Для продовження строків пред'явлення або декларування органу доходів зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення власник або уповноважена ним особа звертається до органу доходів і зборів з письмовою заявою, у тому числі в електронній формі. До заяви додаються відповідні документи, які підтверджують обставини та події, зазначені у частині четвертій цієї статті.

Орган доходів і зборів на підставі заяви та доданих до неї документів продовжує строк декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення на час, необхідний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно задекларувати ці товари, транспортні засоби.

Відповідно до п. 116.1. ст. 116 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення надсилаються (вручаються) у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого докладено на контролюючі органи.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства України, підставою для вручення податкового-повідомлення рішення є вчинення платником податків податкового правопорушення, яке проявилося у порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган, який складає податкове повідомлення-рішення.

Податковими правопорушеннями, згідно з п. 109.1. ст. 109 Податкового кодексу України, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податкове правопорушення, як і будь-яке правопорушення, закріплене чинним законодавством України, має обов'язкові ознаки, які становлять склад такого правопорушення.

Під складом податкового правопорушення прийнято розрити умови, закріплені в законі, при недотриманні яких у сукупності діяння учасника податкових правовідносин оцінюється як порушення, що тягне за собою санкції. Тобто, сукупність виділених законодавцем ознак, які є типовими, необхідними і водночас достатніми для притягнення особи до юридичної відповідальності.

Податкове правопорушення є правопорушенням з усіченим складом, який включає три елементи, сукупність яких є обов'язковою умовою наявності податкового правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона.

Суб'єктами податкових правопорушень п. 110.1. ст. 110 Податкового кодексу України визначає платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, які несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Об'єктом правопорушення виступають ті суспільні відносини, на які спрямоване діяння і яким завдається шкода в результаті вчинення правопорушення.

Виходячи з матеріалів справи, оскільки податкове повідомлення-рішення було надіслано Приватному підприємству «Юнісвіт» в зв'язку зі здійснення митного оформлення товарів, а саме в зв'язку з порушенням ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, об'єктом правопорушення, ніби то, вчиненого Приватним підприємством «Юнісвіт» є правовідносини у сфері дотримання строків подання податкової звітності.

Об'єктивна сторона правопорушення вказує на його вираження зовні, вона включає ті елементи протиправної поведінки, які характеризують його, як певний акт зовнішнього прояву в об'єктивній дійсності. За своєю сутністю об'єктивна сторона правопорушення - це зовнішній акт людської поведінки, що має просторовочасові характеристики.

Як вбачається з ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, яка стала підставою для .складання податкового повідомлення-рішення, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Тобто, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, складається з двох самостійних юридичних фактів. По-перше, здійснення митним органом відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів, та, по-друге, неподання декларантом органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, у десятиденний строк з дня такої відмови нової митної декларації.

Виходячи з обставин справи. Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100001/2016/00309 від 22 грудня 2016 року є незаконною .

Враховуючи вказані обставини, у Приватного підприємства «Юнісвіт» не виникло обов'язку щодо подання нової митної декларації, оскільки, відсутня законна відмова митного органу у прийнятті митної декларації чи митному оформленні товарів, поставлених Приватному підприємству «Юнісвіт» на виконання вимог Контракту №U- 508/16 від 05 серпня 2016 року.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі .

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, дійшов помилкового висновку, що відмови в задоволенні позову в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011902 від 16 січня 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011902 від 16 січня 2017 року на підставі ст.202 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Щодо вирішення питання про судові витрати, то колегія суддів зазначає.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 94 КАС України передбачено порядок розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи знаходяться оригінали квитанції від №29_12 від 06.12.2016 р. у сумі 1378, 00 грн. (а.с. 3), оригінал квитанції № 76 від 27.12.2016 року на суму 1378, 00 грн. (а.с. 130), оригінал квитанції № 6_12 від 27.02.2016 року на суму 1600, 00 грн. (а.с. 194), оригінал квитанції № 139 від 18.07.2017 року на суму 1760, 00 грн. (а.с. 86) про сплату Приватним підприємством «Юнісвіт» судового збору за подання позовної заяви та за подачу апеляційних скарг.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов приватного підприємства "Юнісвіт" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльності - задоволено частково та стягнуто на користь Приватного Підприємства "Юнісвіт" (61001, м. Харків, проспект Московський, буд. 94, к. 307 А, код 40479838) сплачену суму судового збору в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код 39421732).

Оскільки колегія суддів скасовує постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011902 від 16 січня 2017 року та приймає в цій частині нову постанову, якою позов задовольняє , то відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Дніпропетровської митниці ДФС області на користь Приватного Підприємства "Юнісвіт" 3360 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача є витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3360 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного Підприємства "Юнісвіт" задовольнити.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017р. по справі № 820/6666/16 в частині відмовити в задоволенні позову - скасувати .

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства "Юнісвіт" задовольнити .

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01 2017р.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.17 р. залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Дніпропетровської митниці ДФС на користь Приватного підприємства "Юнісвіт" 3360 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_1

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст постанови виготовлений 09.10.2017 р.