open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року

Справа № 912/4794/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:

Студенця В.І.,

суддів:

Палія В.В., Селіваненка В.П.,

за участю представників сторін

позивача - Братухін О.Ю.; відповідача - Фільштейн В.Л.;

розглянувши касаційну скаргу

Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від

01.06.2017

та на рішення

Господарського суду Кіровоградської області

від

10.03.2017

у справі

№ 912/4794/16

за позовом

Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області

до

Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки"

про

стягнення 144 359, 00 грн

В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" про стягнення шкоди, яка заподіяна внаслідок незаконної рубки (ліквідація захаращеності) на загальній площі 14, 3 га на території дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" в розмірі 144 359, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2016 порушено провадження у справі № 912/4794/16 за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" про стягнення 144 359, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області (суддя Вавренюк Л.С.) від 10.03.2017 позовні вимоги задоволено повністю, суд стягнув з Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 144 359, 00 грн, в наступних частинах, з яких: 30 відсотків - 43 307, 70 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 20 відсотків - 28 871, 80 грн до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської обласної ради; 50 відсотків - 72 179, 50 грн до спеціального фонду Іванівської сільської ради Долинського району, перерахувавши кошти за відповідними вказаними реквізитами.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Науменко І.М., судді Чус О.В., Кузнецов В.О.) від 01.06.2017 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 та рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2017, Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки" подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст. 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст.ст. 65, 67, 70 Лісового кодексу, пункти 2, 7, 12 34 Санітарних правил в лісах України, та норм процесуального права, зокрема ст. 34, 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 касаційну скаргу Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.10.2017.

На адресу суду 19.09.2017 від Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області надійшов відзив на касаційну скаргу Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", в якому скаржник просив відмовити її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами згідно з Положенням про дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 13.08.2007 № 434, дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки" є державною установою, заснованою на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, в частині науково-методичної роботи здійснює співробітництво з Українським орденом "Знак пошани" науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.

Центр створений з метою збереження закріпленої заповідної території - дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" ім. М.Л. Давидова (далі за текстом - Дендропарк), проведення селекційних розробок по відновленню лісу в умовах центрального степу України; репродукції та акліматизації нових деревних та чагарникових порід, охорони, захисту лісу, раціонального використання лісових ресурсів.

Організаційно-правові засади функціонування Дендропарку визначаються Конституцією України, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", іншими Законами України, нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Міністерством екології та природних ресурсів України видано паспорт № ЗДП 6-564 території (об'єкту) природно-заповідного фонду України та охоронне зобов'язання № ЗДП 6-564 від 17.03.2011, в яких, зокрема, зазначено, що Дендропарк займає площу 109,0 га; переданий під охорону у 2001 році; входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання; режим утримання встановлюється Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

Дендропарк внесено до Державного кадастру природно-заповідного фонду України.

На підставі направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині спеціального використання природних ресурсів, відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)" у сфері господарської діяльності" та наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 24.09.2015 № 238, у період з 30.09.2015 по 07.10.2015 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду дослідно-селекційним дендрологічним лісовим центром "Веселі Боковеньки".

В ході перевірки посадовими особами позивача виявлено, що протягом 2013 року на території Дендропарку було проведено господарський захід - ліквідація захаращеності на загальній площі - 14,3 га, при цьому заготовлено дров'яної деревини 118,1 куб.м. Проведення даного заходу є незаконним, так як затверджені ліміти та дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів в межах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення дендрологічного парку "Веселі Боковеньки" у 2013 році відсутні.

За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Дендропарку, в якому зафіксовано зазначене вище порушення.

Акт перевірки підписаний посадовими особами позивача, які проводили перевірку та директором Дендропарку Підтиканою Г.В.

Сторонами підписана польова перелікова відомість пнів, в якій визначено кількість та діаметр дерев, що підлягали саме незаконній рубці (ліквідації захаращеності) за 2013 рік на території Дендропарку у 2013 році, а також зазначено засіб вимірювальної техніки, яким робились відповідні заміри.

Будь-яких зауважень щодо змісту зазначеної відомості відповідачем не заявлялось.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області, на підставі такс, вказаних у додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", здійснено розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки на території Дендропарку до ступеня припинення росту в сумі 144 359, 00 грн.

Дослідно-селекційним дендрологічним лісовим центром "Веселі Боковеньки" 07.10.2015 складено заперечення на Акт перевірки, де відповідач зазначив, що у 2013 році внаслідок стихійного лиха на території Дендропарку були пошкоджені окремі групи дерев, внаслідок чого виникла пряма загроза життю людей, що вимагало проведення особливо термінових заходів з ліквідації захаращеності, прибирання аварійних гілок та дерев. Такі заходи не є спеціальним використанням лісових ресурсів, а заготівля деревини не пов'язана з діяльністю, направленою на безумовне отримання прибутку.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 08.11.2016 на адресу Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" направлено претензію за вих. № 09-8/2308 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у частині спеціального використання природних ресурсів у 2013 році у розмірі 144 359, 00 грн. Разом з претензією на адресу Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" направлено розрахунок розміру відшкодування шкоди.

У листі Дендропарку 13.02.2016 № 02-11/189 у відповідь на претензію Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області зазначено про те, що відповідачем не визнаються вимоги претензії, оскільки відповідачем здійснювалась ліквідація захаращеності на підставі Санітарних правил в лісах України, що не потребує установлення нормативів і лімітів. Крім того, внаслідок проведених контрольних заходів не виявлені та не притягнуті до відповідальності посадові особи, у зв'язку з чим відсутній причинно-наслідковий зв'язок, яким можна обґрунтувати застосування до Дендропарку матеріальної відповідальності.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" про стягнення шкоди, яка заподіяна внаслідок незаконної рубки (ліквідація захаращеності) на загальній площі 14, 3 га на території дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" в розмірі 144 359, 00 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Одним із принципів охорони навколишнього природного середовища згідно з пунктом і) ч. 1 ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно із ст. 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України.

До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Порядок організації, використання і охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, додаткові їх категорії визначаються законодавством України.

Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать, зокрема штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі.

Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами.

Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.

Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.

Згідно із ст. 33 Закону України "Про природно-заповідний фонд" дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.

Дендрологічні парки загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про природно-заповідний фонд" передбачено, що на території дендрологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню дендрологічних колекцій.

Пунктом 4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до санітарно-оздоровчих заходів належить, зокрема ліквідація захаращеності.

Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх груп і категорій захисності (п. 5 Санітарних правил в лісах України).

Санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово в насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів, а також в осередках хвороб і масового розмноження шкідників (п. 7 Санітарних правил в лісах України).

Відповідно до п.п. 32-34 Санітарних правил в лісах України ліквідація лісосічної та позалісосічної захаращеності здійснюється лісокористувачами шляхом прибирання поваленого сушняку (з відхиленням стовбура більш як на 30 градусів від вертикальної осі), хмизу та порубкових решток.

Одночасно з ліквідацією захаращеності (якщо вона здійснюється як окремий захід) допускається прибирання вітровальних, сніголомних, сухостійних стовбурів за умови, що їх сумарний запас не перевищує 5 куб. метрів з гектара (про що в лісорубному квитку робиться відповідна відмітка).

Господарськими судами встановлено, що на підставі актів, складених посадовими особами відповідача від 07.02.2013, від 01.03.2013, від 27.03.2013, 03.07.2013, 08.07.2013, 29.07.2013, 27.08.2013, 30.09.2013, 03.10.2013, 06.11.2013, 17.09.2013, лісорубних квитків та польових відомостей дерев, призначених у рубку, за період з лютого по листопад 2013 року відповідачем здійснювались роботи, віднесені Дендропарком до інших рубок - розробка вітровальних та буреломних дерев.

Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході перевірки посадовими особами позивача виявлено, що протягом 2013 року на території Дендропарку було проведено господарський захід - ліквідація захаращеності на загальній площі - 14,3 га, при цьому заготовлено дров'яної деревини 118, 1 куб.м.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що про рубку дерев в межах ліквідації захаращеності в Правилах не йдеться, лише допускається одночасно з ліквідацією захаращеності (якщо вона здійснюється як окремий захід) прибирання вітровальних, сніголомних, сухостійних стовбурів за умови, що їх сумарний запас не перевищує 5 куб. м. з гектара, про що в лісорубному квитку має бути зроблена відповідна відмітка. Однак, лісорубні квитки відповідача зазначених відміток не містять.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що Дослідно-селекційним дендрологічним лісовим центром "Веселі Боковеньки" не надано плану санітарно-оздоровчих заходів в розумінні п. 5 Санітарних правил в лісах України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що доводи Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" про те, що рубка дерев здійснювалась ним в порядку ліквідації захаращеності лісових насаджень спростовуються фактичними обставинами справи, а, отже, мало місце спеціальне використання природних ресурсів, що здійснюється на підставі вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" як спеціального Закону в межах ліміту та на підставі дозволу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" затверджено Порядок спеціального використання лісових ресурсів та Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, останній з яких визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Частиною 4 ст. 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, наявні в матеріалах справи лісорубні квитки видані самим лісокористувачем - відповідачем у справі, що суперечить наведеній вище правовій нормі.

Згідно із ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" прушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

З врахуванням встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про порушення природоохоронного законодавства внаслідок недотримання вимог ст. 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", а саме здійснення спеціального використання природних ресурсів без відповідного дозволу.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 1166 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають з правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає з неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає у випадку, коли заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкоду заподіяно незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі № 3-18гс15 та від 19.08.2014 № 3-51гс14.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем належним чином доведено наявність неправомірності поведінки відповідача та наявність шкоди, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Відсутність вини Дендропарку у порушенні природоохоронного законодавства відповідачем не доведена.

В частині розрахунку розміру шкоди, місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що застосуванню підлягають приписи ст. 65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", за змістом якої розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок, зокрема, незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту.

При цьому судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що розрахунок шкоди в сумі 144 359, 00 грн відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2017 у справі № 912/4794/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Палій В.В. Селіваненко В.П.

Джерело: ЄДРСР 69383935
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку