ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (м. Полтава)

до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-курсовий комбінат – К» (м. Суми)

про стягнення 199 327 грн. 26 коп.,

В С Т А Н О В И В:

При зверненні до суду позивачем порушені норми ГПК України, а саме:

Згідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 3 ст. 57 ГПК України передбачено обов'язок позивача надавати суду, як документи, що додаються до позовної заяви, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 36 ГПК письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Як доказ сплати судового збору, позивач надає не оригінал і не завірену належним чином копію, а копію квитанції від 27.09.2017 № 49639 про сплату судового збору в розмірі 2989 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

При визначенні виду електронного документу (оригінал чи копія) істотне значення має час підпису уповноваженою особою, тобто момент надання документу юридичної сили.

Вищезазначений порядок встановлений Постановою Кабінету Міністрів України 26.05.2004 № 680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу».

Для виготовлення паперового документу, так і для засвідчення вірності його копії використовуються вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів встановлені в ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів».

Суд дійшов висновку про те, що електронна копія квитанції, яка не завірена належним чином не може вважатись належним та допустимим доказом сплати судового збору, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, оскільки квитанція не оформлена у відповідності до вищезазначених правових норм.

Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку, то суд повертає позовні матеріали без розгляду позивачу, на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед порушенням провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При перевірці судом зарахування судового збору до Державного бюджету України було встановлено факт відсутності підтвердження платежу за вищезазначеною квитанцією до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд повідомляє позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає подальшому зверненню з нею, однак після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява від б/н від 27.09.2017 на 3 аркушах, з додатками на 32 аркушах, в тому числі: копія квитанції від 27.09.2017 № 49639, фіскальний чек № 0077864 0057623 від 28.09.2017, опис вкладення від 28.09.2017; копія експрес накладної від 28.09.2017 № 56001005252861; поштовий конверт.

Суддя О.Ю. Резніченко