open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
693/1324/16-ц

2/693/60/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Шимчика Р.В.,

при секретареві Піддубняк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовом фермерського господарства «Степ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа», ОСОБА_1, приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни про визнання недійсним договору, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ФГ «Степ» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа», ОСОБА_1, приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. про визнання недійсним договору, скасування рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що за умовами договору оренди від 21.01.2008р., укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Степ», господарству надано в користування строком на 5 років земельну ділянку площею 1,99 га, розташовану в адміністративних межах Жашківської міської ради за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровийномерНОМЕР_1.

Вказаний договір зареєстровано у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040878200504 від 23.07.2008р..

Додатковою угодою від 01.08.2011р. договір оренди поновлено та встановлено строк його дії до 31.12.2017р.. Додаткову угоду до договору оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у Жашківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 7120900025003100 від 23.07.2008р..

Власник земельної ділянки, ОСОБА_3, 28 листопада 2015 року помер. Після смерті останнього, спадщину, серед якої і земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, прийнято та оформлено у встановленому законом порядку спадкоємцем - ОСОБА_4.

У подальшому моніторингом відомостей Державного земельного кадастру, розміщених на Публічній кадастровій карті України, установлено, що 24.07.2015р. за товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» на вищевказану земельну ділянку зареєстровано право емфітевзису.

Реєстрацію права здійснено на підставі укладеного між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» договору встановлення емфітевзису від 24.07.2015 р.

За умовами вказаного договору ОСОБА_3 передав ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» право володіння та право цільового користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Пунктом 2.8. договору емфітевзису визначено 7-річний строк установленого емфітевтичного права із застереженням про початок його перебігу з 01.01.2018р., - дати закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 21.01.2008р., укладеного із фермерським господарством «Степ».

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Главою 29 Цивільного кодексу України врегульовано захист права власності. Частиною 2 ст. 386 ЦК України, зокрема, встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Укладення договору емфітевзису та дійсність запису про зареєстроване за ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» речове право на земельну ділянку безпосередньо порушують права ФГ «Степ» як поточного орендаря ділянки.

Відповідно до умов п. 29 договору оренди земельної ділянки орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

Водночас в п. 26 договору оренди землі чітко визначено, що на земельну ділянку не встановлено будь-яких обмежень обтяжень та інших прав третіх осіб.

Зазначені умови договору діють на весь строк оренди та не були зміненими чи виключеними протягом використання ділянки фермерським господарством.

Вимога щодо не вчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою, встановлена в ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі».

За таких обставин, укладення договору про встановлення емфітевтичного права на право володіння та використання для сільськогосподарських потреб земельної ділянки суперечить діючому договору оренди ділянки та є порушенням вимог Закону України «Про оренду землі».

Крім того, у відповідності до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 102і Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Таким чином, використання емфітевтом чужої земельної ділянки врегульовуються договором емфітевзису, зміст якого може містити умови набуття такого права, його реалізації, передбачення яких в угодіздійснюється в межах, визначених окремою главою ЦК України (глава 33 ЦК України).

Як вказано вище, укладений 24.07.2015 між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» договір емфітевзису визначає початок його перебігу 01.01.2018р..

При цьому, нормами Цивільного Кодексу України не передбачено можливості застосування інституту відкладального строку дії угоди в договорі емфітевзису.

Наявність такої умови в договорі свідчить про здійснення сторонами угоди прав на використання земельної ділянки на підставі емфітевзису поза межами, наданими актами цивільного законодавства, та вичерпно врегульованими спеціальними нормами.

Відносини щодо строку дії договору емфітевзису врегульовано ст. 408 ЦК України, яка не містить норми щодо можливості визначення початку дії емфітевтичного права з визначеного сторонами часу в майбутньому.

Відкладальний строк не визначено законодавцем як окремий інститут цивільного права, який може бути використано для врегулювання цивільно-правових відносин, зокрема і відносин щодо платного використання землі, пов'язаних із покладенням на сторони визначених договором зобов'язань у майбутньому. Для таких цілей застосовується механізм попереднього договору, визначений статтею 635 ЦК України.

Водночас згідно зі ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 19.02.2014 (справа № 6-162ц 13), дійшовши згоди щодо істотних умов договору використання землі, сторони договору скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

ОСОБА_3 та товариство з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, уклали відповідний договір емфітевзису та здійснили державну реєстрацію речового права. Вказане свідчить про виникнення взаємних прав і обов'язків між сторонами саме з моменту укладення договору емфітевзису - 24.07.2015р.

Пунктом 2.8. оскаржуваного договору встановлено, що строк його дії становить 7 років і закінчується 01.01.2025.

Згідно приписів ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

В розумінні зазначеної норми період дії взаємних прав та обов'язків між сторонами договору емфітевзису діють протягом 7 років з моменту укладення договору. Тобто датою закінчення договору мало б бути 24.07.2022р..

Таким чином, договором емфітевзису всупереч вимогам цивільного законодавства протиправно збільшено строк дії взаємних прав та обов'язків, що свідчить про невідповідність останнього вимогам чинного законодавства.

Більше того укладення оскаржуваного договору порушує переважне право фермерського господарства на поновлення нині діючого договору оренди землі.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Цією ж статтею передбачено порядок дій орендаря та орендодавця, спрямованих на подальше поновлення договору оренди.

Наявність речового права, яке виникло за період дії права оренди, позбавляє можливості позивача поновити договір на новий строк у майбутньому.

Таким чином, договір емфітевзису суперечить діючому законодавству в частині позбавлення особи переважного права на поновлення договору оренди, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 203, 215 ЦК України має наслідком його недійсність.

Окрім зазначеного, наявність запису про зареєстроване в Державну реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» право емфітевзису порушує право позивача на використання ділянки, у зв'язку із чим відповідний запис підлягає скасуванню.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пов'язує момент виникнення права на нерухоме майно та його фактичну наявність із здійсненням державної реєстрації та знаходженням відповідних відомостей в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В свою чергу, частиною 1 ст. 10 цього закону встановлено, що Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права іобтяження, суб'єктів прав,об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Звідси висновок про існування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно одночасно двох записів про два взаємовиключні речові права на один об'єкт - права оренди та права емфітевзису на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1.

Водночас у відповідності до п. «5» ч. 1 ст. 24 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Одночасне використання земельної ділянки різними суб'єктами на підставі різних цивільно-правових титулів (в даному випадку на правах оренди та емфітевзису) не узгоджується ні з вимогами цивільного, ні з вимогами земельного законодавства та є взаємовиключним, що, в свою чергу зумовлює протиправність державної реєстрації речового права, яке виникло та зареєстровано пізніше.

Державний реєстратор прав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Таким чином, про порушення інтересів фермерського господарства «Степ» свідчить і одночасне перебування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про зареєстроване за ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» право емфітевзису, що опосередковане чинністю рішення про державну реєстрацію такого права. Вказане порушення викликано протиправністю дій державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни, якою 24.07.2015р. до реєстру внесено відповідний запис.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, діючим законодавством встановлено, що скасування запису про реєстрацію права можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, що зумовлює необхідність скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни від 24.07.2015 .У»23137184.

Згідно п. 5.2. оскаржуваного договору заміна власника земельної ділянки не впливає на долю встановленого емфітевзису. Таким чином, відповідачами в позові мають бути сторони договору емфітевзису, - власник земельної ділянки - ОСОБА_4, та емфітевт - ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа».

Щодо вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права емфітевзису відповідачем має виступати приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, яким було прийнято рішення від 24.07.2015 №23137184 про реєстрацію права за ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа».

В зв'язку з вказаними обставинами позивач звернувся до суду.

В судове засідання 11 вересня 2017 року представник позивача за довіреністю № 27 від 20.02.2017р. - ОСОБА_5, - не з'явився, при цьому подав заяву подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити. В попередніх судових засіданнях просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача -ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» за довіреністю №7 від 12.01.2017р. - ОСОБА_6 не з'явився, при цьому до суду подав письмові дебати, в яких посилається на необґрунтованість позовних вимог та просить в їх задоволенні відмовити з огляду на те, що позивач не надав належних доказів щодо порушення його прав як орендаря земельної ділянки та вчинення відповідачами перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності від 29.03.2016р., в судове засідання не з'явилася, при цьому подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог позивача не заперечує та просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач - приватний нотаріус Жашківського нотаріального округу Шелудько В.П. не з'явилася, проте в попередніх судових засіданнях заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що договір про встановлення емфітевзису був укладений 24.07.2015 року з певним застереженням - право володіння та користування земельною ділянкою наступає у емфітевта після закінчення договору оренди, який був укладений з ФГ "Степ". Згідно умов договору про встановлення емфітевзису емфітевт не має права вчиняти ніяких дій, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною ділянкою до повного закінчення договору оренди. Тож укладення оспорюваного договору про встановлення емфітевзису не є порушенням договору оренди. Але яким саме чином відбувається це перешкоджання позивач не вказав і не надав належних доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

На підставі витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі та свідоцтва про право на спадщину за законом судом установлено, що ОСОБА_3 помер 28 листопада 2015 року і спадкоємцем його майна, а саме: земельної ділянки площею 1,9949 га, кадастровий номер НОМЕР_1, наданої для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Жашківської міської ради Черкаської області, є його син - ОСОБА_1.

21 січня 2008 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Степ»був укладений договір оренди земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 1,99 га, яка знаходиться в адміністративних межах Жашківської міської ради Черкаської області, зареєстрований у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК, про що 23.07.2008р. до Державного реєстру земель внесено запис за №040878200504.

Додатковою угодою від 01 жовтня 2011 року до договору, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Жашківському районі Черкаської області 23.07.2008 року за №040878200504, термін дії договору оренди землі було продовжено до 31.12.2017 р..

24 липня 2015 року ОСОБА_3 з товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» уклав договір встановлення емфітевзису, посвідчений приватним нотаріусом Жашківського нотаріального округу Шелудько В.П. та зареєстрованийу Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 24.07.2015 року за №41198815, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Предметом вказаного договору є та ж земельна ділянка, яка знаходиться в оренді до 31 грудня 2017 року - кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1,99 га, розташована в адміністративних межах Жашківської міської ради Черкаської області, власником якої є ОСОБА_3.

У відповідності до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 102і Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що укладення та державна реєстрація договору про встановлення емфітевтичного права на право володіння та використання для сільськогосподарських потреб земельної ділянки суперечить діючому договору оренди земельної ділянки та є порушенням вимог Закону України «Про оренду землі», яке полягає у вчиненні дій, які перешкоджають орендареві користуватися земельною ділянкою та в порушенні його переважного права на поновлення нині діючого договору оренди, що передбачено п.8 та п. 2.9. договору оренди землі від 21.03.2008р..

Суд не погоджується з наведеними доводами позивача у своїй заяві та вважає їх необґрунтованими, надуманими та передчасними, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Так, в п. 7 додаткової угоди від 01.08.2011р. про поновлення договору оренди землі № 380 від 21.01.2008р., вказано, що договір оренди землі укладено терміном до 31 грудня 2017 року, а отже строк дії договору ще не закінчився і у позивача є час скористатися своїм переважним правом по закінченню строку дії договору.

Що стосується вчинення дій, які перешкоджають орендареві користуватися земельною ділянкою, слід зазначити, що в п. 1.3 договору встановлення емфітевзисувласник земельної ділянки ОСОБА_3стверджує, що дана земельна ділянка знаходиться в оренді до 31 грудня 2017 року, а тому в п. 2.8. договору встановлення емфітевзису сторони домовилися, що емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 7 (сім років), тобто право користування та володіння даною земельною ділянкою товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» наступає лише з 01 січня 2018 року по 01 січня 2025 року.

Ч. 2 ст. 769 ЦК України, при укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

З цього слід розуміти, що сторони врахували права діючого орендаря на користування земельною ділянкою до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки і в даний час земельною ділянкою користується фермерське господарство «Степ», а не ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа», що свідчить про відсутність дій, які б перешкоджали діючому орендареві користуватися земельною ділянкою.

Доводи про неможливість застосування у договорі емфітевзису відкладального строку суд оцінює критично, оскільки позивач не наводить жодного юридичного взаємозв'язку між встановленням сторонами договору емфітевзису початку перебігу його строку і порушенням прав позивача як чинного орендаря земельної ділянки. Цивільним кодексом України не передбачено заборони для сторін договору визначати момент початку строку дії договору або окремих прав і обов'язків сторін після дати укладення відповідного правочину.

Положенням ч. 1 ст. 251 ЦК України чітко визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Отже, дія емфітевтичного права починається після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Степ».

Частиною 1 ст. 408 ЦК України строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років.

Згідно з ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Так, ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Також, з аналізу норм ст.251-253 Цивільного кодексу України випливає, що сторони договору на власний розсуд визначають дату або подію, з настанням якої починається перебіг строку (договірні строки). Наведене свідчить про помилковість позиції позивача в цій частині обґрунтувань.

Таким чином суд, виходячи з принципу вільного волевиявлення сторін та можливості відступити від положень актів цивільного законодавства, вважає, що жодні права позивача у даному випадку не порушені і такий пункт договору не суперечить чинному цивільному законодавству України.

Серед іншого не можливо також залишити поза увагою твердження позивача про порушення його прав через наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про зареєстроване за ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» право емфітевзису, що опосередковане чинністю рішення про державну реєстрацію такого права.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що земельна ділянка ніколи не вибувала з володіння позивача, а тому вважає, що факт державної реєстрації за відповідачем емфітевтичного права на земельну ділянку не суперечить нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки, з урахуванням змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права, у наведеному реєстрі міститься запис про початок строку дії речового права з 01.01.2018 року, а не з моменту укладення договору встановлення емфітевзису з 24.07.2015р., а тому наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно саме такого запису жодним чином не впливає на права позивача як орендаря земельної ділянки і рішення державного реєстратора про державну реєстрацію емфітевтичного права за відповідачем ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» не суперечить закону. А тому підстав для скасування рішення державного реєстратора суд не вбачає.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Проаналізувавши вищевказані обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав як орендаря земельної ділянки, а тому не вбачає підстав для задоволення його позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 14 Конституції України, ст. 33 ч.ч. 1-5 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 102і Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 251-253, 408 ч. 1, 626 ч. 1, 769 ч. 2, 777 ч. 1, 792 ч. 2 ЦК України, ст.ст. 60, 64 ч. 1, 197 ч. 2, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Фермерському господарству «Степ» в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа», ОСОБА_1, приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни про визнання недійсним договору, скасування рішення, - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Черкаської області через Жашківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик

Джерело: ЄДРСР 69283224
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку