Справа № 289/1629/17

Номер провадження 2/289/914/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2017 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Невмержицького І.М.,

при секретарі - Шуба В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Потіївської об'єднаної територіальної громади про визнання права на спадщину,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права на спадщину.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її батька та його співмешканки залишилось спадкове майно, інших спадкоємців на дане майно не має, тому просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3, право власності на спадкове майно, яке складається з :

- права на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності Сільськогосподарського підприємства «Правда» села Гуто-Потіївка Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області розміром 5,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області на підставі розпорядження № 101 голови Радомишльської РДА від 26 березня 1997 року, який зареєстровано 15 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 274, на ім'я ОСОБА_2.

- цілої земельної ділянки вартістю 31 898 грн., площею 3,1898 га з кадастровим номером НОМЕР_2, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданому 30 квітня 2004 р. Радомишльською районною державною адміністрацією та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів Житомирської області, на підставі розпорядження голови РДА від 14.04.2004 № 66, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 579, на ім'я ОСОБА_3.

- цілої земельної ділянки вартістю 5 014 грн., площею 0,5014 га з кадастровим номером НОМЕР_4, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданого 30 квітня 2004 р. Радомишльською районною державною адміністрацією та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів Житомирської області, на підставі розпорядження голови РДА від 14.04.2004 № 66, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 580, на ім'я ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивачка та її представник не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надіслали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату,час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву,просив розгляд справи проводити без його участі,з позовними вимогами погодився.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог,виходячи з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 75 років помер рідний батько позивачка і спадкодавець - ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть 12 листопада 1998 року було зроблено відповідний запис за № «18», що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, яке видане «12» листопада 1998 року Виконкомом Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з :

- цілого права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Сільськогосподарського підприємства «Правда» села Гуто-Потіївка Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області розміром 5,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області на підставі розпорядження № 101 голови Радомишльської РДА від 26 березня 1997 року, який зареєстровано 15 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 274.Вартість права на земельну частку (пай) розміром 5,66 га становить 5'733,00 грн. Право власності у ДРП не зареєстровано. Оригінал правовстановлюючого документу - втрачений.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року (надалі - «ЦК України»): Спадкуванням - є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР, прийнятому у 1963 році (надалі - ЦК УРСР), який був чинний на момент відкриття та прийняття спадщини, передбачено: Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

ОСОБА_2 заповітів не залишив, тому має місце спадкування за законом.

Судом встановлено, що позивачка є рідною дочкою померлого спадкодавця, що підтверджується:

- свідоцтвом про народження (на рос. мові - «ОСОБА_1») серії НОМЕР_7, виданим /повторно/ 31.11.1958 Гуто-Потіївською сільською радою Потіївського району Житомирської області, в якому її батьком уписаний - «ОСОБА_2», а матір'ю уписана - «ОСОБА_8»;

- довідкою № 72, виданою 23.04.1999 Гуто-Потіївською сільською радою Радомишльського району Житомирської області, «…про те, що ОСОБА_1 дійсно являється дочкою ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.»

Судом також встановлено, що у позивачки відсутнє свідоцтво про одруження, яким вона своє дівоче прізвище - «ОСОБА_1» змінила на прізвище - «ОСОБА_1».

У померлого спадкодавця на час його смерті (ІНФОРМАЦІЯ_3) в живих відсутні інші спадкоємці за законом, окрім позивача, згідно ст.ст. 529, 535 ЦК УРСР та/або ст.ст. 1241, 1261 ЦК України, які мають право та одночасно претендують на зазначене спадкове майно.

Відповідно до відомостей, зазначених у довідці № 185, виданій 29.06.2010 Гуто-Потіївською сільською радою Радомишльського району Житомирської області: «...ОСОБА_2, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3, проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1.Разом з ним на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та протягом шести місяців після смерті проживала та була зареєстрована ОСОБА_3, його співмешканка.Спадщину в шестимісячний термін після смерті ОСОБА_2 прийняла дочка ОСОБА_1 шляхом: проводила похорон батька.»

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 78 років померла співмешканка рідного батька позивача і спадкодавиця - ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 було зроблено відповідний запис за № «11», що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8, яке видане «22» травня 2009 року Виконкомом Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з :

- цілої земельної ділянки площею 3,1898 га з кадастровим номером - НОМЕР_2 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 30 квітня 2004 р. Радомишльською районною державною адміністрацією та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів Житомирської області, на підставі розпорядження голови РДА від 14.04.2004 № 66, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 579.Вартість зазначеної земельної ділянки площею 3,1898 га становить 31'898,00 грн.

- цілої земельної ділянки площею 0,5014 га з кадастровим номером - НОМЕР_4 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданого 30 квітня 2004 р. Радомишльською районною державною адміністрацією та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів Житомирської області, на підставі розпорядження голови РДА від 14.04.2004 № 66, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 580.Вартість зазначеної земельної ділянки площею 0,5014 га становить 5'014,00 грн.

Право власності у ДРП не зареєстровано. Оригінал правовстановлюючого документу - втрачений.

Ст. 1217 ЦК України, передбачено: спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1226, п. 2 ЦК України, встановлює: У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Тобто, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За свого життя спадкодавець ОСОБА_3 заповітів не складала, а відтак спадкування має відбуватись за законом.

Ст. 1261 ЦК України, зазначає: У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Третя особа - ОСОБА_7, є рідним сином померлої спадкодавиці - ОСОБА_3, який відмовляється від її спадщини на користь позивачки - ОСОБА_1, що підтверджується, заявою про відмову від спадщини, справжність підпису на якій посвідчено 24.03.2010 р. Анохіною В.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром № 520.

Спадщину в шестимісячний термін після смерті ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) та після смерті ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4) фактично прийняла позивачка - ОСОБА_1 та третя особа - ОСОБА_7, шляхом:

- доглянули до смерті батька і матір, провили за свій рахунок поховання спадкодавців, робили по ним 9-ий та 40-ий обіди, доглядають за нерухомістю, обробляють земельні ділянки, користувався врожаєм, плодами, передали в оренду право на земельну частку (пай) тощо;

- фактично проживають в зазначеному житловому будинку за вищезгаданою адресою та сплачують необхідні комунальні платежі, податки та збори;

- користуються (обробляють і збирають врожаї) на присадибній земельній ділянці;

- утримують в належному естетичному та санітарному стані господарський двір та прилеглу де нього територію, тощо.

Окрім позивача, у померлих спадкодавців відсутні інші спадкоємці, які мають право і одночасно претендують на зазначене спадкове майно.

Відповідно до ч.1. п. 1 ст. 1280 ЦК України «Перерозподіл спадщини» спадкоємці мають право на перерозподіл спадщини між собою: «Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.»

Відповідно до пункту 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження по справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і а законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до пункту 17 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином земельними ділянками на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на ці ділянки, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не у судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цих документів земельні ділянки належали йому на праві власності.

При житті спадкодавці своє право на земельні ділянки у встановленому законом порядку оформили, але правовстановлюючі документи - державні акти втратили, тому належним чином в органі ДЗК, ні в Реєстраційній службі ДРРП це право власності не зареєстрували і при житті відповідні Витяги про реєстрацію права власності одержати не змогли.

Неможливість позивача отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, за наявністю перешкод - відсутності належних правовстановлюючих документів, є очевидним і не потребує додаткового пред'явлення позивачем суду Постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Звернення позивача до нотаріуса за такою постановою є формальною стороною спору і така постанова надається суду, коли особа звертається до суду за оформленням права власності без наявності перешкод, які є очевидними.

Згідно вимог ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України (скорочено - «ЦПК України») суд розглядає справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину позивач не може також по причині наявності зазначених перешкод, факти по яким можуть бути встановлені тільки судом, за умови відсутності інших спадкоємців, тому це питання не можливо вирішити у позасудовому порядку.

Визнання судом права власності в порядку спадкування та перерозподіл спадщини між спадкоємцями (позивачами) за наявності перешкод для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом не суперечить закону, який передбачає порядок оформлення спадщини.

При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 3 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, і просити суд ухвалити рішення у справі, у яких можуть бути порушені права спадкоємців на отримання спадкового майна, або оскаржені.

Право змінювати правовідносин, захищати порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси належить тільки суду, до компетенції якого згідно із законом є оформлення спадщини, оскільки в такому випадку вимоги про розподіл спадщини і визнання права власності на спадкове майно підлягають розгляду тільки судом.

Згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,60,209,213-215, 218 ЦПК України,ст.ст.1216, 1217, 1221-1223, 1225, 1258, 1261, 1268-1270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Потіївської об'єднаної територіальної громади про визнання права на спадщину - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування право власності на спадкове майно, яке складається з:

-права на земельну частку (пай), вартістю 5 733 грн., у землі, яка перебуває у колективній власності Сільськогосподарського підприємства «Правда» села Гуто-Потіївка Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області розміром 5,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області на підставі розпорядження № 101 голови Радомишльської РДА від 26 березня 1997 року, який зареєстровано 15 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 274, на ім'я ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 75 років в селі Гуто-Потіївка;

- цілої земельної ділянки вартістю 31 898 грн., площею 3,1898 га з кадастровим номером НОМЕР_2, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданому 30 квітня 2004 р. Радомишльською районною державною адміністрацією та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів Житомирської області, на підставі розпорядження голови РДА від 14.04.2004 № 66, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 579, на ім'я ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 78 років в селі Гуто-Потіївка;

- цілої земельної ділянки вартістю 5 014 грн., площею 0,5014 га з кадастровим номером НОМЕР_4, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Гуто-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданого 30 квітня 2004 р. Радомишльською районною державною адміністрацією та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів Житомирської області, на підставі розпорядження голови РДА від 14.04.2004 № 66, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 580, на ім'я ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 78 років в селі Гуто-Потіївка.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. М. Невмержицький