Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2017 р.Справа № 820/149/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі № 820/149/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод"
до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області третя особа Харківська міська рада
про зобовязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" (далі позивач, ПАТ "Харківський комбікормовий завод") звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області (далі - відповідач), третя особа - Харківська міська рада (далі - третя особа) в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року;
- визнати протиправним та скасувати витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області;
- зобовязати Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні Витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року.
Визнано протиправним та скасувати Витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 рок, виданий Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області.
Зобовязано Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.
Третя особа, Харківська міська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 вересня 2005 року був укладений договір оренди землі між Харківською міською радою Харківської області (Орендодавець) та ПАТ "Харківський комбікормовий завод" та зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в книзі записів державної реєстрації договорів оренди (книга №4) від 14.09.2005 р. №72102/05.
Відповідно до умов зазначеного договору від 14.09.2005 року, земельна ділянка передана в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд строком до 01.03.2029 року.
Таким чином, позивачу було передано у строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення землі промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.
Пунктом 5 договору оренди землі від 14.09.2005 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 1486/04 від 13.07.2004 року встановлена у розмірі 13 717 042 (тринадцять мільйонів сімсот сімнадцять тисяч сорок дві гривні 00 коп.) грн.
02.08.2016 року до Господарського суду Харківської області був поданий позов від керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2005р., що укладений між Харківською міською радою Харківської області (Орендодавець) та ПАТ "Харківський комбікормовий завод"(Орендар) та зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в книзі записів державної реєстрації договорів оренди (книга №4) від 14.09.2005 р. №72102/05, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції Позивача.
Умовами додаткової угоди передбачені зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а саме встановлення її у розмірі 20 183 181 грн. В обґрунтування визначеного розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки Харківською місцевою прокуратурою був наданий Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №546 від 30.10.13р. із визначеною нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки.
Для підвищення розміру орендної плати за землю Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області було сформовано Витяг №546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20 183 181,00 (двадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят одна гривня 00 коп.) грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні відповідачем витягу №546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013р. було застосовано окремі локальні коефіцієнти КмЗ з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством, що призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Преамбулою Закону України Про оцінку земель встановлено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до ст.1 наведеного Закону капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
У відповідності до положень ст.ст. 5, 15 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно із ст.20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до пп. 6, 16 п. 4 Положення про Державне земельне агентство України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №445/2011, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95р. №213 (далі - Методика) та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за №388/12262 (далі Порядок), який розроблено у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Методики.
Згідно із п.2-1 Методики дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що відповідно до вимог чинного законодавства за відповідачем закріплено обов'язок здійснення на певній території робіт з землеустрою та оцінки земель.
Пунктом 1 Методики та п.1.3 Порядку встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
В силу п.4 Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.
Положеннями п.21 Методики передбачається, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = В х Нп /Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема: а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення; б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст; в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів. Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
Як випливає із п.1.4 Порядку інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.
Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів з різною чисельністю населення (табл. 1.6 додатка 1) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки. Питома вага зональних ренто утворювальних факторів визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів, повинна дорівнювати 1,0.
Відповідно до п.3.10 Порядку вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.
Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу, не меншого, ніж 1:10000, - для міст з чисельністю населення понад 100 тис.чол. та 1:5000 - для інших населених пунктів.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що при формуванні витягу Відповідачем було безпідставно застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого порядком, а саме:
- зона ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. м., згідно Порядку - 0,85-0,95, а Відповідачем у витягу зазначено - 0,95873;
- зона залягання ґрунтових вод менше 3 м, згідно Порядку - 0,90-0,95, а Відповідачем у витягу зазначено 0,95192;
- зона значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується, згідно Порядку - 0,90-0,95, а відповідачем у витягу зазначено - 0,98861;
- зона забруднення атмосферного повітря, згідно Порядку - 0,80-0,95, а відповідачем у витягу зазначено 0,98772.
Таким чином, завищення граничних значень коефіцієнтів вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки та призвело до необґрунтованого підвищення орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.
Водночас, у витязі застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3, що суперечать й прийнятим значенням коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, зазначеним в додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13.
Втім, наведене порушення законодавчих вимог щодо завищення граничних значень коефіцієнтів вплинуло на кінцевий результат нормативної оцінки земельної ділянки.
Стосовно доводів апеляційної скарги третьої особи, що перевищення граничних норм коефіцієнтів локальних факторів в оскаржуваному витязі відбулося начебто через те, що земельна ділянка не повністю розташована в межах зон локальних коефіцієнтів, в звязку із чим при розрахунку локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки було визначено пропорційно вказані коефіцієнти, колегія суддів відзначає, що вони спростовуються відомостями оскаржуваного витягу, який не містить даних щодо частин земельної ділянки та пропорційності застосування коефіцієнтів, і зазначає таке.
Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно із ч.ч.1-3 ст.79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч.ч. 4, 9 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Водночас, згідно із ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану); кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів; кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру; кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Приведені правові норми свідчать, що сформована земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер, як об'єкт цивільних прав, щодо якого проведено державну реєстрацію права власності, є єдиним неподільним обєктом права власності протягом усього часу її існування.
Водночас, ані Методикою, ані Порядком не передбачено можливість диференційного застосування локального фактору до визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що є неправомірним пропорційне застосування локальних коефіцієнтів КмЗ при визначенні нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки, адже диференціація впливу локального фактору щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки чинним законодавством не передбачена.
Отже, доводи апелянта матеріалами справи не підтверджуються.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відповідач не впливає на значення вказаного коефіцієнту Км3, оскільки законодавцем саме на відповідача покладено обовязки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та організації здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру та саме до компетенції відповідача відноситься визначення відповідних коефіцієнтів. Ураховуючи, що до програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 внесені виключно ті значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, що прийняті рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 (додаток 3) відповідно до Порядку.
Відтак, як було правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, відповідачем не було надано ґрунтовних доказів, які б підтверджували правильність визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням локальних коефіцієнтів КмЗ з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством, що свідчить про неправомірність дій відповідача та оскаржуваного витягу.
За таких обставин, колегія суддів відзначає, що застосування локальних коефіцієнтів Км3, які перевищують встановлені законодавством максимальні значення при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендованої ПАТ "Харківський комбікормовий завод", наведені у витязі, є неправомірним, оскільки суперечить Порядку №18/15/21/11 та не відповідає прийнятим значенням коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, зазначеним в додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13.
Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Вищого адміністративного суду України, що викладена в постановах від 12.03.2014р. у справі №К/9991/69769/12, від 11.02.2015р. у справі №К/800/54924/14, від 28.05.2015р. у справі №К/800/12074/15.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання дій відповідача при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони з перевищенням максимального значення при формуванні витягу та його скасування із зобов'язанням відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач не довів про обізнаність позивача про порушення своїх прав до звернення позивача із позовом до суду.
Інші доводи апеляційних скарг є непереконливими та недоведеними, законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови не спростовують.
Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що при її прийнятті суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційних скарг з наведених підстав висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі № 820/149/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017 р.
