ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" вересня 2017 р.Справа № 808/879/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю: секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» Гриценко Володимира Володимировича на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі №808/879/17 за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 04.04.2017 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» Волкова О.Ю., в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк «Михайлівський» щодо не включення даних про нього до переліку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача включити його до переліку вкладників ПАТ «Банк «Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно включення даних про особу нього до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року позов задоволенно.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, що полягає у невключенні даних про особу ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами № 980-014-000234208 від 06.05.2016 року та № 980-014-000234202 від 06.05.2016 року.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно (ОСОБА_3 для включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами №980-014-000234208 від 06.05.2016 року та № 980-014-000234202 від 06.05.2016 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 червня 2015 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «Банк Михайлівський» договір №980-014-000001275 банківського рахунку «поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» відповідно до якого Банк по ініціативі ОСОБА_3 відкриває на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні для зберігання його грошей і здійснює його розрахунково- касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень ОСОБА_3, який зобов'язується оплачувати послуги Банку (а.с.19).

Також у справі встановлено, 06 травня 2016 року ОСОБА_3 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Розрахунковий центр» договори позики №980-014-000234202 та №980-014-000234208 («Суперкапітал» (новий) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до яких ОСОБА_3 передає ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» у власність грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. та 195000,00 грн. відповідно на строк не більше 367 днів, розмір процентів за користування коштами складає 33,54 % річних, що складає 27 % річних після утримання податку з таких процентів. У статті 1 вказаних Договорів, серед іншого, обумовлено, що ТОВ «ІРЦ» повертає отримані від ОСОБА_3 кошти, а також нараховані за ними відсотки на його поточний рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» (НОМЕР_1) (а.с.12-13, 14-15).

За пунктом 5.4.3 Договорів позики від 06 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» має право з власної ініціативи достроково повернути кошти ОСОБА_3.

На виконання своїх зобов'язань за Договорами позики від 06 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року перерахувало на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», отримані від неї кошти в сумі 5000 грн. та 195000,00 грн. разом з нарахованими відсотками в сумі 44,26 грн. та 1726,21 грн. відповідно. Згідно довідки Банку про стан рахунку (НОМЕР_1) від 26.08.2016 року, залишок коштів на поточному рахунку складає 201770,48 грн. (а.с.16).

На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року за №4/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.

13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 12 липня 2016 року №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду:

- Волкову О.Ю. з 25.01.2017 року визначені ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- Гриценку В.В. з 25.01.2017 року визначені п. п. 4, 5, 6,8 ч.2 ст.37, п.4 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З метою отримання свого вкладу за Договором банківського рахунка від 02 червня 2015 року позивач надіслав Уповноваженій особі Фонду заяву відповідного змісту з проханням включити його до переліку вкладників Банку.

На адресу позивача представником за довіреністю Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» направлено повідомлення від 26.08.2016 року про те, що на підставі статей 215-216 Цивільного кодексу України, статті 37 та пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ Інвестиційно-Розрахунковий центр (код за ЄДРПОУ39140702) 19.05.2016 року в сумі 195000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-014-000234208 від 06.05.2016 року»; 5000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-014-000234202 від 06.05.2016 року»; 1726,21 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-014-000234208 від 06.05.2016» та 44,26 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-014-000234202 від 06.05.2016» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, є нікчемним (а.с.17).

Не погодившись з рішенням Уповноваженої особи Фонду щодо не включення його в Перелік вкладників Банку, оскаржив вказане рішення до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ «ІРЦ» на поточний рахунок позивача є вкладом у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На думку суду, відповідач не довів належними доказами фактів, які б свідчили про наявність обставин, які слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування цих коштів. Сам факт здійснення транзакцій під час дії постанови Національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними. ОСОБА_3 як вкладник Банку має бути включений в перелік вкладників, яким слід відшкодувати кошти за їхніми вкладами в цьому Банку за рахунок Фонду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон №4452-VI).

Пунктом другим частини першої статті 2 Закону №4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

За частиною першою статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

За частиною першою статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

За частиною другою статті 26 Закону №4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині четвертій статті 26 Закону № 4452-VI.

Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 36 Закону №4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; 5) здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частиною другою статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За пунктами 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до п.1 частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень статті 26 Закону №4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом №4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону №4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, судом першої інстанції встановлено, що до запровадження в Банку тимчасової адміністрації позивач уклав з Банком Договір банківського рахунку від 02 червня 2015 року, на підставі якого йому відкрито розрахунковий рахунок в цьому Банку (НОМЕР_1).

19 травня 2016 року на цей розрахунковий рахунок зараховано кошти на суму 5000 грн. та 195000 грн., які надійшли від ТОВ «ІРЦ» (на виконання Договорів позики від 06 травня 2016 року).

Судом першої інстанції з'ясовано, що Уповноважена особа Фонду не включив ОСОБА_3 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 (перерахування коштів на суму 5000 грн. та 198000,00 грн. (сума позики), 44,26 грн. та 1726,21 грн. (проценти за позикою) є нікчемними. Підставою нікчемності зазначено положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Відповідач фактично визнав нікчемними чотири розрахункові банківські операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший. На дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які позивач передавав в позику ТОВ «ІРЦ» на умовах Договору позики від 06 травня 2016 року вже обліковувалися на його розрахунковому рахунку в Банку (НОМЕР_1), позаяк ТОВ «ІРЦ» повернуло їх йому разом з нарахованими процентами.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в розумінні статті 2 Закону №4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за Договором банківського рахунку від 02 червня 2015 року, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону. Також є підстави погодитися з їхнім висновком про те, що та обставина, що розрахунково-касове обслуговування клієнта здійснено під час дії згаданої вище постанови регулятора, зважаючи на наведене вище, не є достатньою підставою для визнання нікчемними розрахункових операцій банку.

Зважаючи на встановлені в цій справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на положення пунктів 7-9 частини третьої статті 38 закону №4452-VI та на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» Гриценко Володимира Володимировича на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі №808/879/17 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 29 вересня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак