12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1240/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача Біньковського А.С.,

від відповідача Колеснікової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 812/1240/17 за позовом ОСОБА_1 до Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправним та скасування наказу від 19.08.2017 № 260 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі Позивач) до Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 19.08.2017 № 260 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач проходить військову службу на посаді начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку. Наказом від 19.08.2017 № 260 Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з формулюванням «за порушення вимог чинного законодавства України у сфері протидії корупції, яка настала в наслідок особистої необміркованості, необачності та свого помилкового бачення Закону України, а також відсутність заподіяної шкоди державі, начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у відповідності до вимог статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та накладено дисциплінарне стягнення «зауваження». Винесенню наказу передувало службове розслідування, яке проводилось тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу - першого заступника начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (на момент призначення службового розслідування) майором ОСОБА_2 .

На думку Позивача, проведенням вказаного службового розслідуванням майором ОСОБА_2 порушено вимоги статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункт 1.7 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82, оскільки останній на момент закінчення службового розслідування, затвердження акту службового розслідування від 19.08.2017 та видання наказу (проект якого було розроблено ним) виконував обов`язки згідно займаної ним штатної посади - заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи, а отже відповідно до вимог статті 70 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України являвся прямим підлеглим Позивача, та, на його думку, не міг проводити у відношенні Позивача службове розслідування та подавати пропозиції про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач зазначив, що наказ від 19.08.2017 № 260 про службове розслідування йому не доведено, з актом службового розслідуваний не ознайомлено.

Вважає, що ним не було допущено випадків невиконання (неналежного виконання) своїх службових обов`язків чи порушення військової дисципліни.

Факт незазначення відомостей про дітей чи місце проживання (об`єкт нерухомості яким користувався) ніяким чином не стосується виконання його службових обов`язків чи додержання вимог військової дисципліни.

Службовим розслідуванням фактів невиконання (неналежного виконання) Позивачем своїх службових обов`язків чи порушення військової дисципліни не встановлено.

Таким чином, вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення, не пов`язані з виконанням службових обов`язків, є порушенням вимог статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Також посилається, що в порушення вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування проведено без участі безпосереднього начальника Позивача - начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковника Давиденка Ю.П., розслідування проведено майором ОСОБА_2 одноособово.

Просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку від 19.08.2017 № 260 в частині притягнення до дисціплінарної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства України у сфері протидії корупції начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень заступника начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковника ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення «зауваження».

Відповідач позов не визнав, про що подав заперечення (а.с. 107-108), в обґрунтування яких зазначив, що майор ОСОБА_2 на момент призначення службового розслідування за посадою був вище підполковника ОСОБА_1 . Щодо доводів Позивача про не доведення наказу від 19.08.2017 № 260 зазначив, що на підставі пункту 1 наказу Міністерства оборони України «Про внесення змін до Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України» він був доведений до Позивача в усній формі.

В судовому засіданні Позивач стверджував, що Відповідачем порушений порядок проведення службового розслідування оскільки останнє проведене підлеглою особою, висновок зроблений без отримання від нього пояснень, бо в цей час знаходився у відпустці, з результатами службового розслідування його не знайомили, тобто порушена процедура. Зазначив, що службову дисципліну не порушував оскільки згідно із вимогами статті 45 Статуту заповнення декларації не відноситься до службових обов`язків. З інформацією, зазначеною в подані прокурора та висновках службового розслідування, не згоден, оскільки діти проживають від нього окремо в м. Черкаси разом із дружиною. Вважав правомірним зазначення в декларації як місця проживання: АДРЕСА_1 , оскільки за цією адресою знаходиться військова частина, в якій проходить службу, за цією адресою знаходиться частина його особистих речей та у зв`язку із виконанням службових обов`язків значну частину свого часу проводить саме там. Приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , орендується військовою частиною, за цією адресою йому у кімнаті на двох виділено койко-місце, але за браком часу він там рідко буває. З наказом про результати службового розслідування ознайомився випадково під час ознайомлення з іншими документами та вирішив його оскаржити.

Додатково пояснив, що отримує соціальну допомогу на неповнолітніх дітей, але на пропозицію суду відмовився надавати документи з цього приводу. При цьому стверджував, що оскільки ці доходи не підлягають оподаткуванню, то їх не треба зазначати в декларації. Дії прокурора та висновки службового розслідування не оскаржував.

Представник відповідача позов не визнала пояснила, що службове розслідування було проведено на підставі подання прокурора, в порядку та у спосіб визначений законом. В ході службового розслідування були виявлені порушення заповнення Позивачем електронної декларації у зв`язку з чим останній був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Стверджувала, що оскаржений наказ не тягне для Позивач негативних висновків.

Допитані як свідки начальник відділу ОСОБА_3 та заступник начальника штаба ОСОБА_2 , стверджували, що службове розслідування проводилось у встановленому порядку та Позивач обґрунтовано був притягнутий до відповідальності.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що мешкає з Позивачем в одній кімнаті за адресою АДРЕСА_2 , де останній має ліжко та особисті речі. Діти проживають окремо, разом із дружиною в м. Черкаси.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

07.03.2002 був прийнятий Закон України від 07.03.2002 № 3099-III «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» (далі Закон № 3099).

Згідно із статтею 1 Закону № 3099, військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Відповідно до статті 13 Закону України № 3099, порядок і строки проходження військової служби військовослужбовцями Служби правопорядку, присвоєння їм військових звань та звільнення їх з військової служби визначаються відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідних положень про проходження військової служби.

Позивач ОСОБА_1 , проходить службу в Луганському зональному відділі Військової служби правопорядку на посаді начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень заступника начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (а.с. 142 зворотній бік).

Відповідно до вимог статті 45 Закону України 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» військові посадові особи Збройних Сил України зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

16 березня 2017 року Позивач подав та опублікував в Єдиному державному реєстрі декларацій особисту щорічну електронну декларацію за 2016 рік (а.с. 52-57).

Сторонами не оспорюється обов`язок Позивача подавати відповідну декларацію.

04 серпня 2017 року до Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку надійшло подання Військової прокуратури Луганського гарнізону (в порядку частини третьої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції») від 02.08.2017 №2/5077вих-17, в якому вказано про виявлення внаслідок опрацювання декларації, поданої Позивачем, не зазначення останнім в розділі 3 декларації будь-яких відомостей щодо об`єктів нерухомості, якими він користувався в 2016 році під час проходження військової служби на території Луганської області, в розділі 2.2 декларації у повному обсязі не зазначено відомості про членів сім`ї, а саме про 2 дітей. Зазначено провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (далі - Подання № 2/5077, а.с. 77-78).

Наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82 затверджена Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Наказ №82). Наказ № 82 визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку).

Згідно із пунктом 1.3 Наказу № 82 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

У кожному випадку вчинення корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Наказом начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковника ОСОБА_3 від 14.08.2017 № 252 було призначене службове розслідування з метою уточнення причин та умов можливих порушень, наведених у поданні першого заступника військового прокурора Луганського гарнізону (а.с. 127).

Проведення службового розслідування доручено тимчасово виконуючому обов`язки начальника штаба першому заступнику начальнику Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку майору Гребенюку В.Ю.

15.08.2017 Позивачем у встановленому порядку надані пояснення з приводу порушень, зазначених у подані прокурора (а.с. 129-131).

В акті службового розслідування, складеному уповноваженою особою, зазначено, що Позивачем не відображена повна інформація щодо членів сім`ї (неповнолітніх дітей) та житла, в наслідок особистої необміркованості та свого бачення Закону. У зв`язку з неналежним виконанням Позивачем вимог Закону України «Про запобігання корупції» висловлена пропозиція про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності (а.с. 128).

За результатами службового розслідування Відповідачем прийнятий наказ від 19.08.2017 № 260, у якому зазначено, що за порушення вимог чинного законодавства у сфері протидії корупції, яка настала в наслідок особистої необміркованості, необачності, свого помилкового бачення Закону України… із посиланням на вимоги статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на Позивача накладено дисциплінарне стягнення «зауваження» (далі - наказ № 260, а.с. 146).

Наказ № 260 є предметом даного спору.

Законом України від 24.03.1999 № 551 затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України. Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг (далі - Статут або Закон № 551).

Відповідно до статі 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів може бути накладено дисциплінарне стягнення, у тому числі «зауваження».

Згідно із статтею. 45 Статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Системний аналіз Законів № 3099 та 551 свідчить, що військово службовець повинен дотримуватись діючого законодавства та може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не лише за порушення військової дисципліни.

У зв`язку із притягненням Позивача до дисциплінарної відповідальності за начебто виявлене порушення у сфері протидії корупції необхідно застосовувати законодавство, яке регламентує відповідні правовідносини.

Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень (далі - Закон № 1700).

Згідно із статтею 1-3 Закону № 1700, вимоги зазначеного Закону розповсюджуються у тому числі на Позивача та Відповідача.

Статтею 4 Закону № 1700 визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно із пунктом 12 статті 12, пунктом 3 статті 65 Закону № 1700 до повноважень Національного агентства відноситься ініціювання або призначення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.

Статтею 48 Закону № 1700 передбачено право саме Національного агентства здійснювати контроль щодо своєчасності подання, правильності та повноти заповнення, логічного та арифметичного контролю декларацій.

На виконання зазначеної норми Рішенням Національного агентства від 10.02.2017 №56 затверджений Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Рішення № 56). За результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації (далі - Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації).

Відповідно до частин першої, другої статті 65 Закону № 1700 за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Системний аналіз зазначених норм свідчить, що лише уповноважений орган НАЗК може здійснювати перевірку декларації, встановлювати факт порушення, ініціювати службове розслідування, та лише за фактом виявлення порушення уповноваженим органом особа може бути притягнута до відповідальності у тому числі дисциплінарної за порушення пов`язані із неналежним заповненням декларації.

Як зазначено вище, Наказ № 82 передбачає проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов вчиненого корупційного правопорушення, тобто виявленого та встановленого порушення.

Суд не ототожнює Подання № 2/5077 та висновки службового розслідування, проведеного Відповідачем, з Рішенням уповноваженого органу про результати проведення перевірки декларації та встановлення факту вчинення правопорушення.

За відсутності результатів перевірки електронної декларації Позивача уповноваженим органом у суду відсутні підстави здійснювати перевірку інформації, зазначеної в декларації Позивача (а.с. 52-57).

З урахуванням пояснень свідків та інформації, наявної в матеріалах службового розслідування, судом встановлено, що Позивач мав в користуванні житлове приміщення, не зазначене в електронній декларації, за адресою: АДРЕСА_2 , та не зазначив в декларації як членів сім`ї неповнолітніх дітей, які проживали окремо від нього в м. Черкаси, разом із дружиною (а.с. 139).

Сторони просили розглянути справу на підставі наявних доказів, наслідки вимог статей 11, 69-71 КАС України їм роз`яснені (а.с. 148-149).

Приймаючи до уваги той факт, що Відповідач прийняв оскаржений наказ за відсутності обов`язкового Рішення уповноваженого органу про результати перевірки декларації за відсутності встановлення порушень з боку Позивача уповноваженим органом, суд приходить до висновку про необхідність скасування Наказу № 260.

Доводи Позивача про скасування Наказу № 260 в частині проведення розслідування підлеглою особою та належного заповнення декларації, суд не приймає до уваги з вищенаведених підстав.

Щодо розподілу судових витрат суду зазначає наступне.

Частиною другою статті 87 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивачем до матеріалів справи долучене посвідчення серії НОМЕР_1 , що він є учасником бойових дій (а.с. 23).

Таким чином Позивач в силу приписів закону звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Позивачем до матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору від 01.09.2017 № 9 в розмірі 640,00 грн.

Стаття 7 Закону № 3674-VI визначає підстави повернення судового збору, в тому числі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини першої).

З огляду на все вищевикладене, у суду відсутні підстави для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Щодо сплаченого збору в сумі 640,00 грн за квитанцією від 01.09.2017 № 9, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI він може бути повернутий лише за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 25 вересня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправним та скасування наказу від 19.08.2017 № 260 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку від 19.08.2017 № 260 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства України у сфері протидії корупції начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковника ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення «зауваження».

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 02 жовтня 2017 року.

Суддя С.М. Чиркін