КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р. Справа№ 910/10352/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Івахненко І.В., довіреність №10-545/д від 23.08.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017

у справі №910/10352/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 105683 грн 59 коп.

ВСТАНОВИВ:

Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 105 683,59 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надмірно виплачені кошти по пенсійних справах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в сумі 105683,59 грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд відмовити Надвірнянському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 залишити без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2017, апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 у справі №910/10352/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.09.2017.

В судове засідання, яке відбулось 26.09.2017, з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвала суду від 07.09.2017) під №04116 18335810.

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму ВГСУ від 16.12.2015) розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності представника позивача.

За таких обставин постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача надав суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2003 Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_9, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 31958 грн 54 коп. (період з 01.03.2001 по 31.12.2001 - 12506 грн 42 коп.; період з 01.01.2002 по 31.12.2002 - 15732 грн 36 коп.; період з 01.01.2003 по 28.02.2003 - 3719 грн 76 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 07.03.2003, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_9, за період з 01.03.2001 по 28.02.2003, про що було складено акт перевірки №118 від 16.04.2014.

В акті перевірки №118 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_9 за 1998, 1999, 2000 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 3152 грн 62 коп. (за 2001 рік - 1228 грн 48 коп., за 2002 рік - 1604 грн 58 коп.; за 2003 рік - 318 грн 56 коп.). Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №494, якою з 2001 та 2002 року було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2001 рік з березня місяця таке обмеження становило 1600 грн 00 коп., з травня 2002 року по травень 2003 року - 2200 грн 00 коп.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_9 за період з 01.03.2001 по 28.02.2003.

Разом з тим, в акті перевірки №118 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

05.05.2000 Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 22912 грн 65 коп. (період з 01.05.1998 по 31.12.1998 - 6285 грн 20 грн; період з 01.01.1999 по 31.12.1999 - 10000 грн 68 коп.; період з 01.01.2000 по 31.04.2000 - 6626 грн 77 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 05.05.2000, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_3, за період з 01.05.1998 по 30.04.2000, про що було складено акт перевірки №119 від 16.04.2014.

В акті перевірки №119 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за 1998, 1999, 2000 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 3313 грн 06 коп.: за 1998 рік - 883 грн 16 коп.; за 1999 рік - 1683 грн 40 коп.; за 2000 рік - 746 грн 50 коп.). Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998 було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 рік таке обмеження становило 1000 грн 00 коп.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_3 за період з 01.05.1998 по 30.04.2000.

Водночас, в акті перевірки №119 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

17.03.2003 Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") було видано Довідку №17/28 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_8, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 29461 грн 29 коп. (період з 01.03.2001 по 31.12.2001 - 11632 грн 83 коп.; період з 01.01.2002 по 31.12.2002 - 14545 грн 08 коп.; період з 01.01.2003 по 28.02.2003 - 3283 грн 38 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №17/28 від 17.03.2003, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_8, за період з 01.03.2001 по 28.02.2003, про що було складено акт перевірки №120 від 16.04.2014.

В акті перевірки №120 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_8 за 2001-2003 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 2145 грн 05 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №494, якою з 01.03.2001 та з 01.05.2002 було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2001 рік з березня місяця таке обмеження становило 1600 грн 00 коп., з травня 2002 року по травень 2003 року - 2200 грн 00 коп.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_8 за період з 01.03.2001 по 28.02.2003.

Водночас, в акті перевірки №120 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

20.11.2001 Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_6, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 15301 грн 34 коп. (період з 01.11.1999 по 31.12.1999 - 698 грн 53 коп.; період з 01.01.2000 по 31.12.2000 - 7771 грн 34 коп.; період з 01.01.2001 по 31.10.2001 - 6831 грн 47 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 20.11.2001, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_6, за період з 01.11.1999 по 31.10.2001, про що було складено акт перевірки №121 від 16.04.2014.

В акті перевірки №121 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_6 за 1999 - 2001 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 828 грн 68 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998 було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 рік таке обмеження становило 1000 грн 00 коп.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_6 за період з 01.11.1999 по 31.10.2001.

Водночас, в акті перевірки №121 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

18.06.2003 Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") було видано Довідку №17/73 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_10, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 31487 грн 18 коп. (період з 01.06.2001 по 31.12.2001 - 7989 грн 63 коп.; період з 01.01.2002 по 31.12.2002 - 15385 грн 95 коп.; період з 01.01.2003 по 31.05.2003 - 8111 грн 60 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №17/73 від 18.06.2003, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_10, за період з 01.06.2001 по 31.05.2003, про що було складено акт перевірки №122 від 16.04.2014.

В акті перевірки №122 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_10 за 2001 - 2003 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 1736 грн 56 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №494, якою з 01.03.2001 по з 01.05.2002 було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2001 рік таке обмеження становило 1600 грн 00 коп., на 2002 рік - 2200 грн 00 коп.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_10 за період з 01.06.2001 по 31.05.2003.

Водночас, в акті перевірки №122 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

15.09.2001 Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_5, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 16289 грн 53 коп. (період з 01.09.1999 по 31.12.1999 - 1196 грн 97 коп.; період з 01.01.2000 по 31.12.2000 - 8124 грн 13 коп.; період з 01.01.2001 по 31.08.2001 - 6968 грн 43 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 15.09.2001, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_5, за період з 01.09.1999 по 31.08.2001, про що було складено акт перевірки №123 від 16.04.2014.

В акті перевірки №123 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_5 за 1999 - 2001 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 1172 грн 02 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998 було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 - 28.02.2001 таке обмеження становило 1000 грн. 00 коп.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_5 за період з 01.09.1999 по 31.08.2001.

Водночас, в акті перевірки №123 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

19.12.2001 Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") було видано Довідку №7/27 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_11, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 33683 грн 14 коп. (період з 01.12.1999 по 31.12.1999 - 450 грн 00 коп.; період з 01.01.2000 по 31.12.2000 - 15143 грн 33 коп.; період з 01.01.2001 по 30.11.2001 - 18089 грн 81 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №7/27 від 19.12.2001, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_11, за період з 01.12.1999 по 30.11.2001, про що було складено акт перевірки №124 від 16.04.2014.

В акті перевірки №124 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_11 за 1999 - 2001 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 7917 грн 95 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998 було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 рік таке обмеження становить 1000 грн 00 коп. Крім того, такі розходження виникли у зв'язку з недотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225, якою з 2001 та 2002 року було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2001 рік таке обмеження становило 1600 грн 00 коп.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_11 за період з 2000 - 2001 роки.

Водночас, в акті перевірки №124 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

01.07.2000 Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") було видано Довідку №17/61 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_4, в якій зазначено, що заробіток вказаної особи, який враховується для обчислення пенсії, склав 16172 грн 15 коп. (період з 01.07.1998 по 31.12.1999 - 2672 грн 64 коп.; період з 01.01.1999 по 31.12.1999 - 7028 грн 92 коп.; період з 01.01.2000 по 30.06.2000 - 6470 грн 59 коп.).

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі було проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату №17/61 від 01.07.2000, видану Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на громадянку ОСОБА_4, за період з 01.07.1998 по 30.06.2000, про що було складено акт перевірки №125 від 16.04.2014.

В акті перевірки №125 від 16.04.2014 зазначено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати за 1998, 1999, 2000 роки встановлено, що суми, вказані в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідають даним особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Разом з тим, в заробіток для обчислення пенсії зайво включено нарахування в сумі 1584 грн 54 коп. Дані розходження виникли по причині недотримання постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064, якою з 01.07.1998 було запроваджено обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії. На 2000 рік таке обмеження становить 1000 грн 00 коп.

За наслідками перевірки необхідно подати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_4 за період з 01.07.1998 по 30.06.2000.

Водночас, в акті перевірки №125 від 16.04.2014 зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на підставі проведених перевірок достовірності довідок, він звернувся до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" щодо видачі нових довідок про заробітну плату для обчислення пенсій вказаних осіб з урахуванням обставин, встановлених в актах перевірки довідки про заробітну плату (зокрема, з урахуванням обмежень максимальних величин заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, що були встановлені постановами Кабінету Міністрів України). Однак, відповідач не погодився із результатами проведених позивачем перевірок та надав заперечення на складені позивачем акти перевірки довідок про заробітну плату.

Також, позивач зазначив, що наразі, у зв'язку із ненаданням відповідачем нових довідок про заробітну плату (з урахуванням обмежень заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії) пенсії вказаним особам (ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12.) виплачуються у завищеному розмірі, що завдає матеріальну шкоду органам Пенсійного фонду України, перешкоджає у здійсненні належного фінансування пенсійних витрат та позбавляє позивача можливості належним чином виконувати покладені на нього функції.

Зокрема, як зазначено позивачем, вказаним фізичним особам (пенсіонерам), у зв'язку із наданням відповідачем довідок про нарахування заробітної плати без врахування граничних обмежень, були надмірно виплачені грошові кошти (пенсії) у загальному розмірі 105683 грн 59 коп., а саме: на користь ОСОБА_9 за період з січня 2004 року по лютий 2016 року було надмірно виплачено пенсію у розмірі 20006 грн 74 коп.; на користь ОСОБА_3 за період з січня 2004 року по лютий 2016 року було надмірно виплачено пенсію у розмірі 7577 грн 83 коп.; на користь ОСОБА_8 за період з січня 2004 року по січень 2016 року було надмірно виплачено пенсію у розмірі 10728 грн 85 коп.; на користь ОСОБА_6 за період з січня 2004 року по лютий 2016 року було надмірно виплачено пенсію у розмірі 9806 грн 25 коп.; на користь ОСОБА_10 за період з січня 2004 року по лютий 2016 було надмірно виплачено пенсію у розмірі 10715 грн 42 коп.; на користь ОСОБА_5 за період з січня 2004 року по січень 2016 року було надмірно виплачено пенсію у розмірі 4549 грн 51 коп.; на користь ОСОБА_11 за період з січня 2004 року по лютий 2016 року було надмірно виплачено пенсію у розмірі 25884 грн 52 коп.; на користь ОСОБА_4 за період з січня 2004 року по лютий 2016 року було надмірно виплачено пенсію у розмірі 16414 грн 74 коп.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надмірно виплачену пенсію у загальному розмірі 105683,59 грн.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що Законом України "Про пенсійне забезпечення" в редакції станом на дату видачі довідок про заробіток для обчислення пенсії, не було встановлено обмежень щодо максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів. Водночас, відповідач зазначив, що зміни до ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" були внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 22.05.2003, та вказано, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).

Крім того, суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції закону до 10.06.2003, надалі - Закон України "Про пенсійне забезпечення") виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

У відповідності до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, в редакції ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" станом на періоди, за які враховується пенсія, та які вказані у спірних довідках, виданих Публічним акціонерним товариством "Укрнафта", не було встановлено обмеження щодо граничних величин заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії.

Водночас, зміни до ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" були внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 22.05.2003 N 854-IV, яким частину першу статті 66 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", викладено в такій редакції: "до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)".

Судом встановлено, що вказаний закон набрав чинності 10.06.2003 (дата опублікування в газеті "Голос України" та газеті "Урядовий кур'єр").

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обмеження щодо максимальних величин фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які були встановлені з 10.06.2003 (Закон України "Про пенсійне забезпечення"), не стосуються спірних довідок, виданих відповідачем на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_4, так як періоди, за які враховується заробіток, та зазначені у спірних довідках, вказані до 10.06.2003.

Разом з тим, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1064 (втрата чинності 07.03.2001) установлено максимальну величину фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу у розмірі 1000 гривень на місяць у розрахунку на кожного працюючого, з яких відповідно до законів України справляються збори (внески) до Фонду соціального страхування, державного фонду сприяння зайнятості населення, Пенсійного фонду.

У відповідності до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 №225 встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в розмірі 1600 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №494 встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в розмірі 2200 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 №605 встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в розмірі 2660 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

При цьому, у вказаних постановах Кабінету Міністрів України не зазначено, що саме на підприємство (в даному випадку на відповідача) покладено обов'язок щодо застосування обмеження максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання.

Водночас, суд зазначає, що у відповідності до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 2 Положення про Пенсійний фонд України основними завданнями пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; внесення пропозицій Міністру щодо формування державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; виконання інших завдань, визначених законами України та покладених на Пенсійний фонд України Президентом України.

Як зазначено у п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Отже, саме на орган, що призначив пенсію покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей викладених в цих документах законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Згідно ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну державі, у випадку видачі відповідачем недостовірних документів та наданні недостовірних даних.

Однак, як встановлено судом, видані відповідачем довідки є достовірними, про що зазначено і позивачем.

Так, в акті перевірки №118 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №7/27 від 07.03.2003 (ОСОБА_14.), акті перевірки №119 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №7/27 від 05.05.2000 (ОСОБА_13.), акті перевірки №120 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №17/28 від 17.03.2003 (ОСОБА_16.), акті №121 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №7/27 від 20.11.2001 (ОСОБА_15.), акті №122 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №17/73 від 18.06.2003 (ОСОБА_17.), акті №123 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №7/27 від 15.09.2001 (ОСОБА_18.), акті №124 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №124 від 16.04.2014 (ОСОБА_19.), акті №125 від 16.04.2014, складеному щодо перевірки довідки №125 від 16.04.2014 (ОСОБА_12.) зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи, що надана відповідачем інформація (довідки про заробіток для обчислення пенсії) є достовірною, а контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей викладених в цих документах законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, покладено саме на орган, що призначив пенсію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відповідальності відповідача, а саме відшкодування матеріальної шкоди.

Разом з тим, виходячи з аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду.

Таким чином, враховуючи наведене, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача, а тому відсутні всі складові елементи цивільного правопорушення, та відповідно підстави для відшкодування шкоди.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у позові Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 105683,59 грн.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 105683,59 грн є недоведеними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 у справі №910/10352/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 у справі №910/10352/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10352/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді Ю.Л. Власов

С.І. Буравльов