Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1439/17

Провадження № 2/126/644/2017

"14" вересня 2017 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Провідна", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Провідна", третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди . Позов мотивує тим, що 14 липня 2016 року о 16 год. 30 хв. в світлу пору доби, на авто дорозі «Одесса - Мелітополь - Новоазовськ», в районі с. Червоне Поле Бердянського району Запорізької області сталося ДТП, внаслідок якої фургон «Mitsubishi Canter FE659F», що належав на праві власності ПІК «ААЗ Трейдінг Ко», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, зіткнувся з вантажним бортовим автомобілем «ГАЗ 3307», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок отриманих під час ДТП травм ОСОБА_4 загинув.

14.07.2016р. відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду внесенні слідчим СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області Єрмаченкова Ю.В. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120160 80130003152, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Проте, 29.09.2016р. слідчим СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області Єрмаченкова Ю.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Із постанови слідчого СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області Єрмаченкова Ю.В. вбачається, що ДТП сталось 14 липня 2016 року о 16 год. 30 хв. в світлу пору доби, на автодорозі «Одесса - Мелітополь - Новоазовськ», в районі с. Червоне Поле Бердянського району Запорізької області. Згідно висновку судово - медичної експертизи №211 від 10.08.2016 року, смерть ОСОБА_4 настала від поєднаної тупої травми голови, тулуба і кінцівок, яка супроводжувалася грубими ушкодженнями кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів. При судово - токологічному дослідженні крові трупа алкоголів не виявлено, отже в момент настання смерті ОСОБА_4 був тверезим.

Водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

В діях водія ОСОБА_3 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але його не пройшов.

Зазначені параметри дають можливість зробити висновок, що у випадку однозначного і беззаперечного дотримання водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху та дозволеної швидкості на вказаній ділянці дороги (90 км/год), водій маючи значний досвід кермування, міг уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Canter FE659F» та зберегти життя людини, яке є найвищою суспільною цінністю.

Позивачка не погоджується з окремими висновками викладеними у зазначеній вище постанові.

Однак, після важкої втрати близької людини, враховуючи місце знаходження СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області, вік, вона не в стані була слідкувати та контролювати всі юридичні аспекти, пов'язанні із цим ДТП та її наслідками.

Передчасна смерть ОСОБА_4 стала важкою психологічною травмою для неї, як матері померлого. Враховуючи її похилий вік, їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької людини, час від часу її турбує безсоння, порушено нормальний спосіб життя, у зв'язку з чим вона докладає неймовірні зусилля для його налагодження та організації.

Так, вона втратила сина, підтримку і допомогу у житті, який фактично проживав разом із нею, здійснював догляд за нею та підтримував матеріально.

Нею, разом із її дочкою було організовано поховання, а також понесено витрати на встановлення надгробного пам'ятника в розмірі 16500 грн.

Автомобіль «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_4, яким кермував водій ОСОБА_3, номер кузова НОМЕР_6, 1994 року випуску, був застрахований, про що свідчить поліс № АІ/2549780 від 20.04.2016р. страхова компанія «Провідна».

На час смерті сина, їй було 87 років, на даний час вона перебуває на пенсії, будь - яких додаткових доходів, окрім пенсії не отримує. На момент смерті вони з сином проживали разом та вели спільне господарство. Таким чином, у зв'язку із втратою годувальника вона перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Розрахунок належної до виплати суми здійснюється відповідно до п.27.2 ст. 27 ЗУ " Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виходячи із розміру мінімальної заробітної плати. ДТП сталось 14 липня, а тому розмір мінімальної заробітної плати станом на липень 2016 року становить 1450 грн.

36 х 1450 грн. = 52 200 грн.

На адресу страхової компанії «Провідна» 30 березня 2017 року нею надіслано заяву про страхове відшкодування від 30.03.2017року, яка залишена без розгляду та не надано жодної відповіді.

Враховуючи зазначені вище обставини, норми законодавства, розмір завданої матеріальної шкоди та важкість моральної шкоди, вважає, що їй також була завдана і моральна шкода, яка визначалась також виходячи з вимог законодавства (12 х 1450 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.07.2016р.) = 17400 грн.

Зважаючи на викладене просить стягнути з Стахової компанії "Провідна" на її користь 17400 грн на відшкодування моральної шкоди та 68700 грн. на відшкодування шкоди, завданої у зв"язку із втратою годувальника.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, надала до суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримала повністю, просить слухати справу у її відсутність.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" Головненко Н.В. в судове засідання не з"явилася, однак надала до суду заперечення проти позову в якому просить в задоволенні позову відмовити у зв"язку з відсутністю вини в діях водія забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_3. Просила слухати справу у її відсутність.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився повторно, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи у суді, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлено наступні обставини:

14 липня 2016 року о 16 год. 30 хв. в світлу пору доби, на авто дорозі «Одесса - Мелітополь - Новоазовськ», в районі с. Червоне Поле Бердянського району Запорізької області сталося ДТП, внаслідок якої фургон «Mitsubishi Canter FE659F», що належав на праві власності ПІК «ААЗ Трейдінг Ко», державний номерний знак НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_4, зіткнувся з вантажним бортовим автомобілем «ГАЗ 3307», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок отриманих під час ДТП травм ОСОБА_4 загинув.

14.07.2016р. відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду внесенні слідчим СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області Єрмаченкова Ю.В. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120160 80130003152, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Проте, 29.09.2016р. слідчим СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області Єрмаченкова Ю.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Із постанови слідчого СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області Єрмаченкова Ю.В. вбачається, що водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

В діях водія ОСОБА_3 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але його не пройшов.

Зазначені параметри дають можливість зробити висновок, що у випадку однозначного і беззаперечного дотримання водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху та дозволеної швидкості на вказаній ділянці дороги (90 км/год), водій маючи значний досвід кермування, міг уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Canter FE659F» та зберегти життя людини, яке є найвищою суспільною цінністю.

Автомобіль «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_4, яким кермував водій ОСОБА_3, номер кузова НОМЕР_6, 1994 року випуску, був застрахований, про що свідчить поліс № АІ/2549780 від 20.04.2016р. страхова компанія «Провідна».

Відповідно до ст. 21 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Як передбачено п. 22.1. ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так, ст. 6. цього Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Стаття 27 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає відшкодування страховиком шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, так:

- п. 27.1. - страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди;

- п. 27.2. - страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку;

- п. 27.3. - страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами;

- п. 27.4. - страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині до досягнення нею вісімнадцяти років.

Згідно ч. 2 ст. 1195 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках (30.03.2012 року), у ході проведеного узагальнення встановлено випадки безпідставного звільнення винних у ДТП осіб від цивільної відповідальності. Суд касаційної інстанції виходив із положень ч. 5 ст. 1187 ЦК України, згідно з якими особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відсутність обвинувального вироку чи наявність постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України не звільняє відповідача від обов'язку доказування своєї невинуватості. Таким чином закон містить вказівку на перерозподіл доказування та зобов'язує саме відповідача довести, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, у тому числі якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Аналізуючи наведене, суд приходить до переконання про те, що доказами по справі стверджується факт смерті ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок ДТП, яка мала місце 14.07.2016 року.

Матір потерпілого ОСОБА_4 - позивачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою та перебувала на утриманні сина, що підтверджується довідкою Чернятської сільської ади Бершадського району Вінницької області № 1271 від 14.11.2016 року, а тому має право на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника. Враховуючи п. 27.2 ст. 27 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розрахунок належної до виплати суми здійснюється виходячи з мінімального розміру заробітної плати, встановленої законом на день настання страхового випадку, що станом на липень 2016 р. складало 1450 грн., а сума до стягнення становить 36 х 1450,00 грн. = 52200,00 грн.

На адресу страхової компанії «Провідна» 30 березня 2017 року позивачкою надіслано заяву про страхове відшкодування від 30.03.2017року, яка залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

У ст. 2 ЗУ "Про поховання та похоронну справу" зазначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Позивачкою повністю доведено витрати на спорудження надгробного пам"ятника на суму 16500 грн., що підтверджується накладною від 28.03.2017 року.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди на спорудження надгробного пам"ятника та шкоди завданої у зв"язку із втратою годувальника - підлягають до задоволення, а тому слід стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" на користь ОСОБА_1 68700 грн. на відшкодування матеріальної шкоди на спорудження надгробного пам"ятника та шкоди, завданої у зв'язку із втратою годувальника.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди також підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п.27.3 ст.27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 27.3. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до роз'яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, 2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи ступінь спричиненої позивачці шкоди, пов'язаної із смертю ОСОБА_4 внаслідок дій ОСОБА_3, і завдані у зв'язку із цим моральні страждання, а також приймаючи до уваги, що заявлений розмір моральної шкоди відповідає вимогам законодавства (12х1450 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.07.2016 р)) , а тому з відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_1 17400 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути з ПрАТ "СК "Провідна" на користь держави судовий збір в сумі 3200 грн, з розрахунку одна вимога майнового характеру та одна вимога немайнового характеру за мінімальними ставками для юридичної особи 1600 грн.

На підставі наведеного, керуючись статями 10, 60, 88, 212-215, 224-229, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 993, 1200, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна", третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" на користь ОСОБА_1 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень на відшкодування моральної шкоди та 68700 (шістдесят вісім тисяч сімсот) гривень на відшкодування шкоди, завданої у зв"язку із втратою годувальника.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" 3200 грн. судового збору на користь держави (Стягувач: Державна судова адміністрація України вул. Липська,18/5 м. Київ, 01601 код ЄДРПУ 26255795,отримувач коштів:ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача ГУ ДКС України у м. Києві, код банку отримувача: 802019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Г. Рудь