Справа № 428/7395/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

при секретарі Гетьманцевої Ю.Ю.,

за участю прокурора Мартиненко К.О.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька подання прокурора про вирішення питань, які виникають під час виконання вироку суду (в порядку ст.ст.537, 539 КПК України) у відношенні ОСОБА_1, засудженого вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.06.2007 року, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло подання прокурора про вирішення питань, які виникають під час виконання вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України), в якому зазначено, що вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.06.2007 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Згідно рішення регіональної комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі при управлінні ДПтС України в Луганській області, засудженого ОСОБА_1 з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розподілено для відбування покарання до Петровської виправної колонії № 24 (Луганська область, м.Красний Луч, м.Петровське, вул.Мічуріна, 30).

У зв’язку з проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, місто Красний Луч, м.Петровське, де розташована Петровська виправна колонія № 24, опинилася у межах тимчасово окупованої території України, яка контролюється представниками незаконних збройних формувань (на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» №1085-р від 07.11.2014 та Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» №254-VІІІ від 17.03.2015 місто Красний Луч, м.Петровське віднесено до переліку таких населених пунктів).

Серед іншого, статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207 - VII від 15.04.2014 (далі – Закон) визначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Також, ч.3 ст.9 Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, визначеними частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Слід констатувати, що на початку 2016 року нелегітимним органом (Генеральною прокуратурою так званої «ЛНР»), створеним у порядку, не передбаченому діючим законодавством України, видано документ про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1

Означені обставини свідчать про те, що станом на 05.04.2016 строк невідбутої частини покарання засудженого ОСОБА_1 становить 8 місяців 18 днів.

При цьому, ОСОБА_1 є громадянином України, який зареєстрований та мешкає (Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Новікова, 11/214), на території, підконтрольній державній владі України, був засуджений та відбував покарання на підставі діючого законодавства України у Петровській виправній колонії № 24, яка входила до складу Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, у зв’язку з чим, вирішення питань, що виникають при виконанні вироку віднесено до компетенції судових органів України.

Враховуючи викладене прокурор просить на підставі вимог п. 14 ст. 537, п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, відповідно до якого питання про всякого роду сумніви і та протиріччя, що виникають при виконанні вироку, повинні вирішуються судом, який ухвалив вирок, а саме Сєвєродонецький міський суд, керуючись ст. 15, 26 Закону України «Про прокуратуру», визначити строк фактично невідбутої засудженим ОСОБА_1 частини покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.06.2007 року; строк невідбутої частини покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його звільнення з установи виконання покарань, що опинилась у межах тимчасово-окупованої території України, тобто з 05.04.2016 року; перерахувати строк позбавлення волі засудженому ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, враховуючи що строк попереднього ув’язнення останнього складав 7 місяців; направити засудженого ОСОБА_1 для відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк, визначений судом, як невідбутий за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.06.2007 року; ухвалу для виконання направити до Сєвєродонецького ВП ГУ НП в Луганській області та управління ДПтС України в Луганській області.

В судовому засіданні прокурор підтримала подання, просила його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в поданні Сєвєродонецької місцевої прокуратури та просив його задовольнити частково, а саме п.3.

Вивчивши подання та додані до нього матеріали, заслухавши засудженого та думку прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Згідно ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ст.ст. 86-88 КВК України вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою.

Згідно ст.ст. 91, 93 КВК України прийняття засуджених до виправних і виховних колоній проводиться адміністрацією колоній у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Адміністрація колонії протягом трьох діб повідомляє суд, який постановив вирок, про приведення його до виконання і про місце відбування покарання засудженим. Одночасно направляється повідомлення одному із членів сім'ї або близьких родичів за вибором засудженого, у якому вказується адреса колонії і роз'яснюються права засудженого. На кожного засудженого до позбавлення волі ведеться особова справа, а також інформаційна картка, до якої заносяться відомості: стосовно його особи; про вчинений ним злочин і назву суду, який постановив вирок; про день і час його прибуття і звільнення з колонії. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого. Переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Відповідно до Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2012 року №222/5, розробленої відповідно до норм Кримінально-виконавчого кодексу України і регламентує питання, що стосуються розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, розподіл, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, здійснюються регіональними комісіями з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі – Регіональні комісії), що утворюються в територіальних органах Державної пенітенціарної служби України, та Апеляційною комісією Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі – Апеляційна комісія), що утворюється в Державній пенітенціарній службі України (далі – ДПтС України). Розподіл, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, до установ виконання покарань здійснюються на підставі Кримінально-виконавчого кодексу України за відповідними індивідуальними та персональними нарядами.

Тобто, в судовому засіданні було встановлено, що вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.06.2007 року ОСОБА_1 був засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України та йому призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі, який набув законної сили 23.11.2007 року. На підставі чого рішенням регіональної комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі ДПтС України в Луганській області засудженого ОСОБА_1, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, за відповідними індивідуальними та персональними нарядами, розподілено для відбування покарання до Петровської виправної колонії № 24, яка розташована за адресою Луганська область, м.Красний Луч, м.Петровське, вул.Мічуріна, 30, де ОСОБА_1 відбував призначене йому покарання у вигляді позбавлення волі. Закінчення строку призначеного покарання 23.12.2016 року.

Таким чином, ОСОБА_1 спрямований до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі у передбаченому законом порядку, у якому також підлягає і розгляд питання щодо переведення засудженого до іншого виправного закладу при наявності виняткових обставин, до яких може належати і проведення антитерористичної операції на території Луганській області, на підставі нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, які виконується установами виконання покарань.

Отже, питання проставлене в клопотанні про спрямування до відбуття призначеного йому вироком суду покарання не відноситься до компетенції суду вже на стадії виконання покарання та з зазначених у поданні підстав, так як прийняття таких рішень судом не передбачено діючим кримінальним процесуальним кодексом України.

При цьому суд зауважує, що неповнота правового регулювання згідно з правовою позицією Конституційного суду України, визначеної у рішенні від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001, не відповідає конституційному визначенню України як правової держави, та згідно рішення Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року у справі N5-рп/2005, виходячи із конституційних принципів рівності і справедливості, виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці, так як такі дії неминуче призводять до сваволі.

Не відноситься з зазначених підстав до компетенції суду також і вирішення питання щодо визначення не відбутої частини покарання.

Крім того, дані функції взагалі непритаманні суду, так як до його компетенції не відносяться поставлені у клопотанні питання, які хоча мають ознаки схожості у розумінні ст. 537 КПК України, однак покликані вирішувати лише прямо визначені законом питання та у передбачений законом спосіб, хоча у клопотанні прокурора взагалі відсутні посилання на відповідні прямо передбачені положення закону чи іншого акту, які регулюють механізм та порядок їх вирішення, але потребують звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 83 8VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому, згідно абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК України у строк попереднього ув’язнення включається строк: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Як видно з матерів подання, ОСОБА_1 за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебував під вартою з 23.12.2006 року до 05.04.2016 року, тобто 11 місяців, а тому даний строк попереднього ув’язнення підлягає зарахуванню у строк призначеного ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, а саме що 1 дню попереднього ув’язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що подання прокурора про вирішення питань, які виникають під час виконання вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України), яке подано у відношенні засудженого вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.06.2007 року ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 537-539 КПК України та ст.ст. 86-88, 91,93 КВК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Подання прокурора про вирішення питань, які виникають під час виконання вироку суду в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України, у відношенні засудженого вироком Сєвєродонецького міським судом Луганської області від 14.06.2007 року ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Зарахувати у строк відбуття покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.06.2007 року строк попереднього ув’язнення ОСОБА_1 з 23 грудня 2006 року по 05 квітня 2016 року відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, виходячи з того, що одному дню попереднього ув’язнення відповідає два дні позбавлення волі.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя В. М. Олійник