Справа № 822/710/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року 12 год. 00 хв.

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Майстер П.М. (головуючий), суддів - Шевчука О.П. , Ковальчук О.К. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій, –

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА _1 звернувся в суд з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розрахунку та виплату позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи у розмірі 42 місячного грошового забезпечення виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що відповідач виплатив йому одноразову грошову допомогу у розмірі 103761,00 грн. Однак здійснений відповідачем розрахунок зазначеної допомоги на підставі підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908, з урахуванням лише окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та посадового окладу за останньою посадою суперечить порядку визначення грошового забезпечення, закріпленому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, 26.09.2017 року подав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту на посаді заступника начальника Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області.

09.03.2016 року відповідно до наказу № 188 головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області позивач звільнений зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктами 173, 176 підпункту 3 (за станом здоров'я) та виключений з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у відставку з 09.03.2016 року, на підставі наказу ДСНС України від 22.01.2016 року № 35, свідоцтва про хворобу ЦЛЕК ДСНС України від 29.12.2015 року № 2043.

Відповідно до довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією Хмельницької обласної МСЕК серії АВ 0720720 від 13.04.2016 року, позивачу встановлена ІІ група інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням служби).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908, відповідач виплатив позивачу одноразову грошову допомогу у сумі 103761,00 грн. як інваліду ІІ групи.

Не погоджуючись із визначеним розміром одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

Частиною 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України службу цивільного захисту визначено як державну службу особливого характеру, покликану забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігати і реагувати на надзвичайні ситуації, ліквідовувати їх наслідки у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 101 Кодексу цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Частиною 2 статті 125 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року № 1294 (далі - Постанова №1294), якою, серед іншого, затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічні положення щодо визначення грошового забезпечення містить і підпункт 1.3 пункту 1 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 10.06.2008 року № 447 на виконання Постанови № 1294.

Згідно з статтею 115 Кодексу цивільного захисту України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частини 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, положеннями статті 118 Кодексу передбачено право осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту на отримання за передбачених нею обставин одноразової грошової допомоги, а також закріплено максимальний розмір такої допомоги, при цьому повноваження на встановлення порядку й умов її виплати делеговано Уряду.

На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 (далі - Порядок № 908), згідно з підпунктом 2 пункту 2 якого грошова допомога виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам ІІ групи.

Пунктом 3 Порядку № 908 передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби - на день звільнення.

Наведена норма не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у Постанові № 1294 чи Інструкції, а лише відповідно до частини 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка до того ж не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.

Таким чином, питання, пов'язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством - Кодексом цивільного захисту України та Порядком № 908.

Тому, обчислення позивачу розміру одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до пункту 3 Порядку № 908.

Суд, вважає безпідставними посилання позивача на Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII як на підставу визначення розміру одноразової грошової допомоги, оскільки цей Закон встановлює систему соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до статті 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Отже, Закон № 2011-XII не поширюється на спірні відносини, які виникли з приводу виплати передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України одноразової грошової допомоги.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 року у справі № 21-2497а16.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з положеннями частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі судового розгляду відповідачем доведена правомірність визначення розміру виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги, тому, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статтями 11, 99, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Головуючий суддя судді

/підпис/ /підпис/ /підпис/

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

"Згідно з оригіналом" Суддя

ОСОБА_2